Постанова

від 11.12.2023 по справі 915/326/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/326/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023

у справі №915/326/23

за позовом Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України в особі філії Миколаївського обласного управління АТ ,,ОЩАДБАНК

до відповідачів:

1 Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЗС ,,СТАТУС;

2) ОСОБА_1 ;

про: стягнення заборгованості в сумі 566 341, 26 грн,-

головуючий суддя Олейняш Е.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023р. Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЗС ,,СТАТУС та ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за Договором про надання овердрафту №112.10-25-103/21 від 03.09.2021, укладеним між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ТОВ ,,АЗС ,,СТАТУС, у загальному розмірі 566 341, 26 грн., з яких: прострочений борг по кредиту - 512 244, 98 грн., прострочені проценти по кредиту - 45 013, 99 грн., 3 % річних по простроченому основному боргу - 680, 92 грн., 3 % річних по прострочених відсотках - 7, 31 грн., інфляційні втрати від простроченого основного боргу - 8 284, 52 грн., інфляційні втрати від прострочення відсотків - 109, 54 грн.

В обґрунтування позову, позивач посилався на порушення відповідачем-1 умов Договору про надання овердрафту №112.10-25-103/21 від 03.09.2021, а саме зобов`язання щодо погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального строку безперервного користування. Позичальником перевищено максимальний строк безперервного користування, у зв`язку з чим кредитна заборгованість перенесена банком 02.02.2022 на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Станом на 23.01.2023 заборгованість Товариства становить 512 244, 98 грн. (прострочений борг по кредиту) та 45 013, 99 грн. (прострочені проценти).

За прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та процентів банком нараховано позичальнику 3 % річних та інфляційні втрати, які заявлено до стягнення.

Позивач також зазначав, що 03.09.202119 між ним та відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання овердрафту №112.10-25-103/21 від 03.09.2021 було укладено Договір поруки №1, відповідно до умов якого поручитель (відповідач-2) безумовно, безвідклично та безоплатно відповідає перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, утому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

В зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (основного зобов`язання), банк звернувся до суду із даним позовом про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості з відповідачів (позичальника та поручителя).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023 по справі №915/326/23 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "СТАТУС" та з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021: 512 244, 98 грн. - простроченого боргу по кредиту; 680, 92 грн. - 3 % річних по простроченому основному боргу; 7, 31 грн. - 3 % річних по прострочених відсотках; 8 284, 52 грн. - інфляційні втрати від прострочення основного боргу; 109, 54 грн. - інфляційні втрати від прострочення відсотків. Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "СТАТУС" на користь позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк", 3 909, 96 грн. - витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк": 3 909, 96 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`ять грн. 96 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення заборгованості за договором овердрафту, при цьому, розмір вказаної суми заборгованості відповідачами не оскаржено, докази її погашення в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з боржника (позичальника) та поручителя в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором (заборгованості за основною сумою овердрафту) в розмірі 512 244, 98 грн., а також 680, 92 грн. - суми 3 % річних, нарахованих на суму простроченого основного боргу; 7, 31 грн. - суми 3 % річних, нарахованих на суму прострочених процентів; 8 284, 52 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого основного боргу та 109, 54 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих на суму прострочених процентів.

Разом з тим оскільки Банком нараховано проценти поза межами строку кредитування та заявлено до стягнення проценти саме як проценти "за користування кредитом" (правомірне користування кредитом) (п. 3.1 договору), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів в сумі 45 013, 99 грн., оскільки після настання строку кредитування можуть нараховуватись проценти відповідно до ст. 625 ЦК України.

Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство ,,Державний ощадний банк України звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023 року у справі №915/326/23 в частині відмови у стягненні з відповідачів процентів за користування кредитом в розмірі 45 013,99 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Ощадбанк" задовольнити повністю.

Апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, а отже наявні підстави для його скасування.

Заявник апеляційної інстанції посилаючись на ст..ст. 6,526, 629, 625, 1048 1054 та умови укладеного між сторонами договору овердрафту, вважає, що суд помилково відмовив у вимозі Банку про стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки таке обмеження суперечить умовам укладеного сторонами договору, а відтак і принципу свободи договору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023 у справі №915/326/23; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (банк) та ТОВ «АЗС СТАТУС» (позичальник) було укладено договір про надання овердрафту № 112.10-25-103/21, відповідно до п. 2.1 якого у порядку та на умовах, визначних цим договором, банк протягом строку дії ліміту, надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає Дебетове сальдо.

Відповідно до п. 2.2 договору позичальник зобов`язується використовувати овердрафт з дотриманням вимог чинного законодавства України, повернути наданий йому овердрафт, сплатити проценти за користуванням наданим йому овердрафтом та комісійні винагороди (комісії), а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Відповідно до п. 2.3 договору овердрафт вважається наданим позичальнику з моменту виникнення дебетового сальдо на рахунку, по якому банком встановлено ліміт овердрафту. Дебетове сальдо, що існує на рахунку на кінець кожного календарного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом.

Відповідно до п. 2.4 договору строк дії ліміту овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 4.1 договору, по « 02» вересня 2024 року або інший останній день виконання зобов`язань, визначений договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту.

Відповідно до п. 2.5 договору максимальний СБК за цим договором складає 75 календарних днів. Якщо останній календарний день максимального СБК не є банківським днем, то основна сума боргу має бути погашена наступного банківського дня за таким небанківським днем.

Відповідно до п. 2.7 договору банк встановлює ліміт овердрафту по рахунку позичальника №UA413264610000026004300511557.

Відповідно до п. 2.8 договору ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 550 000, 00 (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Відповідно до п. 3.1 договору процента ставка за користування овердрафтом є фіксованою процентною ставкою. Розмір процентної ставки, яка застосовуються при розрахунку процентів за користування овердрафтом, визначається залежно від фактичного періоду користування кредитом та процентної ставки, яка застосовується за відповідний період строку безперервного користування овердрафтом чи після його закінчення, а саме:

Строк безперервного користування Розмір процентної ставки

Овердрафтом

3.1.1. до 7 днів (включно) 11, 0 % річних

3.1.2. від 8 до 14 днів (включно) 11, 5 % річних

3.1.3. від 15 до 30 днів (включно) 12 % річних

3.1.4. від 31 до 60 днів (включно) 12, 5 % річних

3.1.5. більше 60 днів 18, 0 % річних.

Відповідно до п. 3.1.6. договору проценти за відповідною процентною ставкою за користування овердрафтом нараховуються починаючи з дня, наступного за днем закінчення періоду нарахування процентів за попередньою процентною ставкою, і діють до закінчення періоду, передбаченого для даного розміру процентної ставки.

Відповідно до п. 3.1.7. договору проценти нараховуються методом факт/360 на основну суму боргу за строк правомірного користування овердрафтом, до якого включається день видачі овердрафту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу, частково та/або повністю, - в день фактичного повного погашення основної суми боргу і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу, частково та/або повністю, - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли овердрафт міг бути погашений без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі овердрафту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування овердрафтом.

Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюються аналогічно до викладеного вище.

Відповідно до п. 5.1 договору протягом строку дії ліміту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального СБК або не пізніше дати закінчення строку дії ліміту, в залежності від того, яка дата настане раніше.

У випадку, якщо дата закінчення строку дії ліміту не є банківським днем, то позичальник зобов`язується погасити основну суму боргу (овердрафт) в банківський день, наступний за датою закінчення строку дії ліміту.

Відповідно до п. 5.2 договору погашення основної суми боргу (овердрафту) відбувається за рахунок коштів, що надходять на рахунок позичальника. Овердрафт вважається погашеним у випадку відсутності на рахунку дебетового сальдо на кінець дня.

Відповідно до п. 5.3 договору після відкликання овердрафту та виникнення простроченої кредитної заборгованості або у випадку обліку основної суми боргу на рахунку для обліку наданих кредитів погашення такої простроченої кредитної заборгованості або вказаної основної суми боргу здійснюється шляхом:

-договірного списання коштів з рахунку та/або інших рахунків позичальника/поручителя;

-перерахування позичальником/поручителем грошових коштів з використанням рахунку (-ів) зазначеного в п. 5.4 цього договору.

Відповідно до п. 5.4 договору погашення заборгованості за процентами та/або комісійними винагородами та/або іншими платежами, а також погашення основної суми боргу/простроченої кредитної заборгованості у випадках передбачених п. 5.3 цього договору, здійснюється шляхом договірного списання коштів з рахунків (в тому числі в межах ліміту овердрафту) чи інших (-их) поточного (-их) рахунку (-ів) позичальником та/або шляхом самостійного перерахування позичальником коштів на рахунок № UA

Позичальник зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на рахунку в сумі, достатній для сплати платежів позичальника за зобов`язаннями, на дати виконання зобов`язань, передбачені цим договором. При настанні кінцевої дати сплати процентів/комісійних винагород або після неї банк здійснює договірне списання суми, належної до сплати позичальником, згідно статтею 8 договору. При відсутності коштів на рахунку позичальника банк протягом строку дії ліміту здійснює договірне списання коштів на рахунку позичальника банк протягом строку дії ліміту здійснює договірне списання коштів за рахунок невикористаного ліміту овердрафту.

При непогашенні вказаних в цьому пункті платежів, позичальник є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за цим договором по сплаті таких платежів.

Відповідно до п. 5.5 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно у валюті овердрафту на основну суму боргу (фактичну суму заборгованості), виходячи із розрахунку фактичної кількості днів існування заборгованості за основною сумою боргу та умовної кількості 360 днів в році.

Відповідно до п. 5.6 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються:

- в останній банківський день звітного місяця за період з першого дня видачі овердрафту/першого дня виникнення простроченої кредитної заборгованості/першого дня звітного місяця по останній день звітного місяця;

- в останній день строку дії ліміту/в день повного виконання зобов`язання, за період з першого дня звітного місяця по день, що передує останньому дню строку дії ліміту/що передує дню повного виконання зобов`язання.

У разі прострочення погашення овердрафту (в т.ч. при відкликанні овердрафту), проценти за користування позичальником овердрафтом продовжують нараховуватись на всю суми простроченої кредитної заборгованості до моменту повного виконання зобов`язання за максимальною ставкою, визначеної в п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 5.7 договору нараховані проценти на основну суму боргу сплачуються позичальником:

- щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

- в останній банківський день строку дії ліміту/в день повного виконання зобов`язання.

Перший раз позичальник сплачує нараховані проценти не пізніше « 10» жовтня 2021 року .

Відповідно до п. 6.1 договору зобов`язання банку за договором є відкличними. Банк має безумовне право відповідно до домовленостей сторін, викладених в цьому договорі, призупинити надання овердрафту або відкликати овердрафт, у тому числі з підстав (але не обмежуючись ними) порушення або невиконання позичальником вимог, визначених договором тощо.

Відповідно до п. 6.2 договору сторони досягли згоди про те, що призупинення надання овердрафту здійснюється за настання вказаних в договорі умов в порядку, зазначеному в договорі, без необхідності направлення письмових повідомлень позичальнику при призупинення надання овердрафту при цьому інформація щодо призупинення надання овердрафту може направлятись позичальнику засобами клієнт-банку в день його здійснення або інформація щодо цього може зазначатись банком у повідомленні, яке може направлятися банком позичальнику в порядку, передбаченому п. 15.4 та п. 15.5 договору.

Відповідно до п. 6.3 договору банк може призупинити надання овердрафту та відкликати овердрафт за наступних умов, зокрема:

6.3.1 тривалість СБК за отримання позичальником овердрафтом перевищила 60 (шістдесят) календарних днів, незалежно від того, який максимальний СБК встановлений для рахунку позичальника цим договором. Призупинення надання овердрафту здійснюється з наступного банківського дня після закінчення вказаного 60-денного періоду СБК. Банк поновлює надання овердрафту позичальнику, а зазначене в цьому пункті призупинення овердрафту вважається скасованим, якщо основна сума боргу позичальника буде повністю погашена до закінчення максимального СБК та в цей період не буде мати місце інше обставина, що відповідно до умов цього договору є підставою для призупинення надання овердрафту та/або відкликання овердрафту. Факт погашення або непогашення основної суми боргу визначається за даними обліку заборгованості по рахунку, який здійснює банк. Якщо основна сума боргу не буде повністю погашена до закінчення максимального СБК, з наступного банківського дня після закінчення максимального СБК, овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою.

Відповідно до п.п. 2 п. 1.1 договору відкликання овердрафту - повне припинення надання овердрафту, яке передбачає вимогу банку до позичальника здійснити повне виконання зобов`язання на дату такого відкликання у випадку та порядку, передбачених цим договором. У випадку відкликання овердрафту у позичальника виникає прострочена кредитна заборгованість в розмірі основної суми боргу і дебетове сальдо за рахунком обнуляється, а банк звільняється від зобов`язань (зобов`язання банку припиняються), що випливають з договору в частині надання позичальнику овердрафту, в тому числі скасовується дія ліміту овердрафту (без можливості його подальшого поновлення) та у позичальника в день виникнення простроченої кредитної заборгованості виникає обов`язок в повному обсязі виконати зобов`язання, в тому числі в частині сплати процентів, комісій, пені, штрафів, неустойки та інших платежів, а також відшкодування витрат та збитків банку, що нараховані на таку дату.

Відповідно до п. 7.1 договору виконання позичальником зобов`язання за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідно до п. 11.1 договору у разі відкликання овердрафту, якщо не мала місце обставина щодо скасування такого відкликання, погашення простроченої кредитної заборгованості відбувається згідно з умовами п. 5.3 договору.

Відповідно до п. 12.4 договору у разі прострочення позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховуватись проценти за користування кредитом, а згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі:

1) 21, 0 % (двадцять один) процент річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу, яке позичальник повинен здійснити у зв`язку з відкликанням овердрафту в порядку, передбаченому пп. 6.3-6.5 цього договору або у зв`язку з настанням остаточного терміну повернення овердрафту, визначеного п. 2.4 договору);

2) 18, 0 % (вісімнадцять) процентів річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу (відповідної її частини) в інших випадках, відмінних від тих, які визначені пп. 1 п. 12.4 цього договору),

які підлягають сплаті за весь час прострочення до дня фактичного повернення простроченої основної суми боргу або відповідної її частини. Зазначені в цьому підпункті проценти не є неустойкою, штрафом, пенею та сплачуються щомісячно у строки, аналогічні тим, які визначені п. 5.4 договору.

Відповідно до п. 12.4.1 договору проценти за вказаною в п. 12.4 договору ставкою нараховуються методом факт/360 на суму простроченої основної суми боргу або відповідної її частини починаючи з дня (включно), наступного за днем, в який відповідно до умов цього договору основна сума боргу або відповідна її частина підлягала поверненню позичальником, в тому числі, але не виключно, у зв`язку з:

- настанням термінів/спливу строків повернення основної суми боргу або відповідної її частини, визначених відповідно до п. 2.4 цього договору;

- настання термінів/спливу строків виконанням вимоги банку про відкликання овердрафту, визначених п. 6.3-6.5 цього договору;

- виникненням інших обставин/подій, у зв`язку з якими відповідно до цього договору або законодавства термін повернення овердрафту або його частини вважається таким, що настав.

Відповідно до п. 15.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками кожної сторони та скріплено їх підписів відбитками печаток сторін (за бажанням) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

Додатками до Договору про надання овердрафту є:

- Додаток № 1 «Перелік рахунків ТОВ «АЗС «Статус» (в тому числі вкладних (депозитних), що відкриті в банківських установах, як на території України, так і за її межами)»;

- Додаток № 2 «Довідка про розшифровку рядку 2000 Форми № 2 «Звіт про фінансові результати» Форми № - 2м (№ - 2ме) «Звіту про фінансові результати» у розрізі видів економічної діяльності"»;

- Додаток № 3 «Довідка про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах».

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Також встановлено, що на виконання умов договору Банком 03.09.2021 було встановлено по рахунку позичальника ТОВ "АЗС "СТАТУС" ліміт овердрафту в сумі 550 000, 00 грн. з максимальним строком безперервного користування кредитом 75 календарних днів та остаточним терміном повернення 02.09.2024.

Починаючи з 03.09.2021 по 02.02.2022 банком здійснювалось овердрафтове кредитування ТОВ «АЗС «СТАТУС» в межах максимального строку, встановленого п. 2.8 договору, на рахунок позичальника, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 03.09.2021 по 20.01.2023.

Враховуючи, що позичальником порушено умови договору та перевищено максимальний строк СБК, Банком відповідно до умов п. 6.3.1 договору кредитна заборгованість 02.02.2022 перенесена на рахунки простроченої заборгованості, як наслідок, овердрафт вважається відкликаним з 02.02.2022.

20.01.2022 позивач направив на адресу позичальника ТОВ «АЗС «СТАТУС» повідомлення про призупинення овердрафту № 112.13-50/2060 від 20.01.2022, в якому повідомив про призупинення надання овердрафту з 17.01.2022 у зв`язку з перевищенням 60 (шістдесяти) календарних днів тривалості СБК за отриманим позичальником овердрафтом.

Факт отримання повідомлення підтверджується підписом керівника ТОВ «АЗС «СТАТУС» - ОСОБА_1 на повідомленні № 112.13-50/2060.

10.10.2022 позивач направив на адресу позичальника ТОВ «АЗС «Статус» повідомлення про відкликання овердрафту № 112.20-11/32390/2022-14/ВИХ від 10.10.2022, в якому повідомив про відкликання ліміту овердрафту та вимагав негайно повернути суму кредиту, всю суму нарахованих процентів за користування кредитом, 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 537 911, 80 грн.

Факт направлення банком повідомлення підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Всього за вищевказаний період користування кредитними коштами позичальнику надано кредитних коштів на загальну суму 517 782, 38 грн. Після перенесення кредитної заборгованості на рахунки простроченої заборгованості позичальником погашено 5 537, 40 грн. Таким чином, заборгованість позичальника перед банком становить 512 244, 98 грн. (517 782, 38 грн. - 5 537, 40 грн.).

Отже, позичальником ТОВ "АЗС "СТАТУС" порушено умови п. 2.5, 5.1, 5.2 договору про надання овердрафту щодо погашення основної суми боргу (овердрафту) у встановлений умовами договору строк, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом (основний борг) в сумі 512 244, 98 грн., яка перенесена на рахунки простроченої заборгованості, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 03.09.2021 по 20.01.2023 та розрахунком заборгованості.

Докази погашення вищевказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Також встановлено, що позивачем відповідно до п. 3.1, 3.1.6, 3.1.7, 5.6 договору про надання овердрафту нараховано проценти по кредиту за період користування кредитом з 03.09.2021 по 20.01.2023 в загальні сумі 117 061, 29 грн., а позичальником погашено проценти за користування кредитом 72 047, 30 грн. Отже, заборгованість становить 45 013, 99 грн. (117 061, 29 грн. - 72 047, 30 грн.).

При цьому, встановлено, що Банком нараховано позичальнику проценти за користування кредитом за період з 02.02.2022 по 20.01.2023 в загальній сумі 90 976, 03 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах.

Детальний розрахунок, виконаний позивачем, наявний в матеріалах справи.

Нарахування відсотків за договором підтверджується банківською випискою за період з 03.09.2021 по 20.01.2023.

Крім того, позивачем нараховано позичальнику відповідно до ст. 625 ЦК України:

- 680, 92 грн. - сума 3 % річних, нарахованих за період з 08.02.2022 по 23.02.2022 на суму простроченого основного боргу;

- 7, 31 грн. - сума 3 % річних, нарахованих за період з 11.02.2022 по 23.02.2022, на суму прострочених процентів;

- 8 284, 52 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2022 на суму простроченого основного боргу;

- 109, 54 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2022 на суму прострочених процентів.

Детальний розрахунок, виконаний позивачем, наявний в матеріалах справи.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 було укладено договір поруки № 1 від 03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» (кредитор) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель), відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, утому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі:

2.2.1 повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначенні кредитним договором;

2.2.2 не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.5 договору поруки поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

Відповідно до п. 3.2 договору поруки виконання поручителем договору у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником зобов`язання:

3.2.2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушення зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

3.2.3 кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо причому як в повному обсязі, так і частково.

3.2.7 у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, визначеному у вимозі.

Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв`язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, визначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги кредитора, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.

3.2.8 у випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором.

3.2.9 кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання зобов`язання.

Відповідно до пп. 10.1.1 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами.

Додатком до Договору поруки є Додаток № 1 «Перелік рахунків поручителя».

Договір поруки та додаток підписані сторонами та скріплені печаткою банку.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач 10.10.2022 направив на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу про виконання порушеного зобов`язання № 112.20-11/32391/2022-17/ВИХ, в якому банк вимагав протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги, виконати обов`язок ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 та погасити кредитну заборгованість станом на 01.10.2022 в загальному розмірі 537 911, 80 грн.

Факт направлення банком вимоги підтверджується описом вкладення.

Докази погашення вищевказаної суми заборгованості поручителям в матеріалах справи відсутні.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором про надання овердрафту.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції погодився із доводами позивача та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з боржника (позичальника) та поручителя в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором (заборгованості за основною сумою овердрафту) в розмірі 512 244, 98 грн., а також 680, 92 грн. - суми 3 % річних, нарахованих на суму простроченого основного боргу; 7, 31 грн. - суми 3 % річних, нарахованих на суму прострочених процентів; 8 284, 52 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого основного боргу та 109, 54 грн. - суми інфляційних втрат, нарахованих на суму прострочених процентів.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів в сумі 45 013, 99 грн.

Оскільки рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023 року у справі №915/326/23 АТ «Державний ощадний банк України» оскаржується лише в частині стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом в розмірі 45 013,99 грн., а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині вимог щодо стягнення простроченого боргу по кредиту, 3 % річних по простроченому основному боргу, 3 % річних по прострочених відсотках, інфляційні втрати від простроченого основного боргу, інфляційні втрати від прострочення відсотків не переглядається.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Господарські зобов`язання також можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності з ч. ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначалося раніше, 03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (банк) та ТОВ «АЗС СТАТУС» (позичальник) було укладено договір про надання овердрафту № 112.10-25-103/21, відповідно до п. 2.1 якого у порядку та на умовах, визначних цим договором, банк протягом строку дії ліміту, надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає Дебетове сальдо.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Як встановлено вище, позичальником ТОВ "АЗС "СТАТУС" порушено умови п. 2.5, 5.1, 5.2 договору про надання овердрафту щодо погашення основної суми боргу (овердрафту) у встановлений умовами договору строк, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом (основний борг) в сумі 512 244, 98 грн., яка перенесена на рахунки простроченої заборгованості, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_2 за період з 03.09.2021 по 20.01.2023 та розрахунком заборгованості.

При цьому, що відповідно до п. 2.4 договору строк дії ліміту овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 4.1 договору, по « 02» вересня 2024 року або інший останній день виконання зобов`язань, визначений договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту.

Умовами договору овердрафту сторони погодили, що зобов`язання банку за договором є відкличними, зокрема, у випадку порушення або невиконання позичальником умов договору банк має право зупинити або відкликати овердрафт (п. 6.1, п. 6.3 договору). Так, за умовами п. 6.3, п. 6.3.1 договору банк може призупинити надання овердрафту та відкликати овердрафт за наступних умов, зокрема: тривалість СБК за отримання позичальником овердрафтом перевищила 60 (шістдесят) календарних днів, незалежно від того, який максимальний СБК встановлений для рахунку позичальника цим договором. Якщо основна сума боргу не буде повністю погашена до закінчення максимального СБК, з наступного банківського дня після закінчення максимального СБК, овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою. В свою чергу, відповідно до п.п. 2 п. 1.1 договору відкликання овердрафту - повне припинення надання овердрафту, яке передбачає вимогу банку до позичальника здійснити повне виконання зобов`язання на дату такого відкликання у випадку та порядку, передбачених цим договором. У випадку відкликання овердрафту у позичальника виникає прострочена кредитна заборгованість в розмірі основної суми боргу та в день виникнення простроченої кредитної заборгованості виникає обов`язок в повному обсязі виконати зобов`язання.

Враховуючи, що позичальником порушено умови договору та перевищено максимальний строк СБК, Банком відповідно до умов п. 6.3.1 договору кредитна заборгованість 02.02.2022 перенесена на рахунки простроченої заборгованості. Отже, овердрафт вважається відкликаним з 02.02.2022, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав (п. 2.4 договору) та у позичальника виник обов`язок повернути всю суму заборгованості (основного боргу) в силу умов п.п. 2 п. 1.1, п. 6.3, п. 6.3.1 договору.

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «АЗС «СТАТУС» за договором про надання овердрафту № 112.10-25-103/21 від 03.09.2021 було укладено договір поруки № 1 від 03.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» (кредитор) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель), відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, утому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до положень ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів виконання відповідачем-1 зобов`язань за Договором овердрафту, у зв`язку з чим судом першої інстанції було солідарно стягнуто суми основного боргу з відповідачів. У вказаній частині рішення суду апелянтом не оскаржується.

Стосовно висновків суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідачів процентів за користування кредитом в розмірі 45 013,99 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 Цивільного Кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною 1 статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018 розмежувала поняття проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами та проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а отже проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики) визначених в договорі, і такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, і які сплачуються позичальником та порядок виплати яких урегульований частиною 1 статті 1048 та частиною 1 статті 1051 Цивільного кодексу України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання порядок виплати яких урегульований частиною 2 статті 265 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у разі сплати процентів за неправомірне користування кредитом, проценти за користування кредитом за той же період часу не сплачуються.

У постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила відмінності у термінах строк договору, строк виконання зобов`язання та виконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 відступила від висновку, викладеного Верховним Судом в постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (відповідні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

В п. 81, 87, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду в п. 114-116, 122-123, 128 постанови від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила наступне.

Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто твердження скаржників про те, що проценти за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).

Приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).

Відповідно до п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу (постанова Великої Палати ВС від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).

Як зазначалось вище, позивачем відповідно до п. 3.1, 3.1.6, 3.1.7, 5.6 договору про надання овердрафту нараховано проценти по кредиту за період користування кредитом з 03.09.2021 по 20.01.2023 в загальні сумі 117 061, 29 грн., а позичальником погашено проценти за користування кредитом 72 047, 30 грн. Отже, заборгованість становить 45 013, 99 грн. (117 061, 29 грн. - 72 047, 30 грн.).

При цьому, Банком нараховано позичальнику проценти за користування кредитом за період з 02.02.2022 по 20.01.2023 в загальній сумі 90 976, 03 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах.

Як вказано вище, у зв`язку з порушення позичальником умов договору (тривалість СБК перевищила 60 днів) та несплатою заборгованості у межах максимального строку СБК (75 днів), Банком відповідно до умов п. 6.3.1 договору кредитна заборгованість 02.02.2022 перенесена на рахунки простроченої заборгованості.

Отже, овердрафт вважається відкликаним з 02.02.2022, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав (п. 2.4 договору) та у позичальника виник обов`язок повернути всю суму заборгованості (основного боргу) в силу умов п.п. 2 п. 1.1, п. 6.3, п. 6.3.1 договору.

Таким чином, після настання строку кредитування (02.02.2022) користування позичальником грошовими коштами є неправомірним, а відтак банк має право на нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду, враховуючи вищевикладене та вимоги чинного законодавства, а також те, що в спірному випадку позивачем Банком нараховано проценти поза межами строку кредитування та заявлено до стягнення проценти саме як проценти "за користування кредитом" (правомірне користування кредитом) (п. 3.1 договору), нарахування відсотків за користування кредиту є неправомірним.

Отже, вимоги Банку в частині стягнення з відповідача, як солідарного боржника, відсотків в сумі 45 013, 99 грн. є протиправними, оскільки після настання строку кредитування можуть нараховуватись проценти відповідно до ст. 625 ЦК України.

Таким чином, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції судом відмов лепро відмову в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 45 013, 99 грн. - суми заборгованості по прострочених процентах.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судом першої інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд за результатами оцінки в сукупності всіх наявних у справі матеріалів доказів дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023 у справі № 913/326/23 - без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом даної справи, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И ЛА:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2023р. у справі №915/326/23 без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 11.12.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький