Ухвала

від 23.08.2023 по справі 917/1817/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1817/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Семенчука М. А.,

Головного управління

Держгеокадастру у Полтавській області - не з`явився,

Державного підприємства «Дослідне господарство

«Тахтаулово» Інституту захисту рослин

Національної академії аграрних наук України - не з`явився,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Агрофірма «Петрівське» - Нескородь В. М.,

Інституту свинарства і

агропромислового виробництва

Національної академії аграрних наук України - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу (із доповненнями) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Петрівське»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 (у складі колегії суддів: Радіонова О. О. (головуючий), Істоміна О. А., Медуниця О. Є.)

у справі № 917/1817/21

за позовом Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

до Державного підприємства «Дослідне господарство «Тахтаулово» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Петрівське»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України,

про визнання недійсними договорів та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звернулась в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру) до Господарського суду Полтавської області з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Тахтаулово» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «ДГ «Тахтаулово») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Петрівське» (далі - ТОВ «Агрофірма «Петрівське»), в якому просила суд (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог):

- визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг від 01.10.2020 № 01-10/2020, укладений між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14.06.2021 № 14-06/2021, укладений між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське»;

- зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Петрівське» повернути земельні ділянки площею 1539,3067 га правокористувачу Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (далі - Інститут свинарства і агропромислового виробництва).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори є удаваними та вчинені відповідачами з метою приховати інший правочин, а саме договір оренди землі, які укладені з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання їх недійними та повернення земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 17.08.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними договір про надання сільськогосподарських послуг від 01.10.2020 №01-10/2020 та договір купівлі - продажу від 14.06.2021 №14-06/2021. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Агрофірма «Петрівське» повернути земельні ділянки правокористувачу Інституту свинарства і агропромислового виробництва відмовлено.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у травні 2023 року ТОВ «Агрофірма «Петрівське» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 17.08.2022 залишити в силі.

У червні 2023 року ТОВ «Агрофірма «Петрівське» подало до Верховного Суду додаткові пояснення (доповнення) до касаційної скарги, заявивши водночас клопотання про поновлення строку на подачу цих доповнень.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 поновлено ТОВ «Агрофірма «Петрівське» строк на подачу доповнень до касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023; відкрито касаційне провадження у справі № 917/1817/21 за касаційною скаргою (із доповненнями) ТОВ «Агрофірма «Петрівське» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.08.2023.

Полтавська окружна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ГУ Держгеокадастру, ДП «ДГ «Тахтаулово», Інститут свинарства і агропромислового виробництва не скористались свої правом на подання відзиву на касаційну скаргу та в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Офісу Генерального прокурора, ТОВ «Агрофірма «Петрівське», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що діяльність ДП «ДГ «Тахтаулово» як юридичної особи регулюється Статутом, затвердженим Президентом Національної академії аграрних наук України, академіком Я. М. Гадзало 14.11.2017.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту ДП «ДГ «Тахтаулово» (підприємство) засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

Пунктом 1.5 Статуту передбачено, що підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України (далі - Наукова установа).

Відповідно до пункту 2.1 вбачається, що підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного забезпечення досліджень та їх апробації, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки.

Підприємство користується землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства. Земельні ділянки, які надані в постійне користування підприємству для розміщення його об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю (пункти 4.3, 4.4 Статуту).

Відчуження нерухомого майна підприємства, що перебуває у віданні Академії, здійснюється лише з дозволу Президії Академії в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 4.14 Статуту).

У пункті 6.1 Статуту передбачені права підприємства, зокрема, підприємство планує свою господарську діяльність і визначає стратегію та основні напрями свого розвитку відповідно до своїх статутних завдань з урахуванням галузевих науково - технічних прогнозів та пріоритетів, кон`юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації; підприємство реалізує свою продукцію, залишки її виробництва, послуги за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, за встановленими державними цінами.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.08.2021, за ДП «ДГ «Тахтаулово» було зареєстровано 27 земельних ділянок, з яких 10 - для ведення товарного сільськогосподарського підприємства та 17 - для дослідницьких цілей, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5324085700:00:012:0010, 5324085700:00:021:0019, 5324085700:00:019:0025, 5324085700:00:001:0003, 5324085700:00:007:0002, 5324085700:00:018:0005, 5324085700:00:022:0029, 5324085700:00:019:0024, 5324085700:00:002:0002, 5324085700:00:007:0003, 5324085700:00:020:0024, 5324085700:00:010:0002, 5324085700:00:002:0003, 5324085700:00:005:0002, 5324085700:00:007:0004, 5324085700:00:009:0005, 5324085700:00:003:0004.

01.10.2020 між ДП «ДГ «Тахтаулово» (замовник) та ТОВ «Агрофірма «Петрівське» (виконавець) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 01- 10/2020 (далі - Договір від 01.10.2020 № 01- 10/2020), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати комплекс сільськогосподарських послуг на землях замовника власними чи орендованими транспортними засобами та матеріалами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані послуги (пункт 1.1).

Під сільськогосподарськими послугами за цим договором сторони розуміють: оранка, дискування, глибокорихлення, боронування, коткування, посів, внесення гербіцидів, прополка, підживлення, збирання врожаю. Цей перелік послуг не є вичерпним, тобто сторони можуть узгодити і інші послуги, що підлягають регулюванню умовами цього договору.

Перелік послуг, що надається на умовах цього договору визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору та укладаються на кожен рік окремо, де вказується їх найменування, кількість, вартість, строк виконання визначаються у відповідних додатках до цього договору та/або актах приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). При цьому асортимент, кількість, ціна та строки є орієнтовними, а фактичні дані визначаються первинними бухгалтерськими документами.

Під додатками до цього договору маються на увазі додаткові угоди, додатки, кошториси, акти прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт) узгоджені замовником, рахунки - фактури та видаткові накладні, які видаються виконавцем. Всі додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (чи однією із сторін, якщо підпис іншої не вимагається).

Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору місцем надання послуг є земельні угіддя (рілля - 1539,3067 га), розміщені на території Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, перелік яких міститься у додатку № 1. Власником врожаю є замовник. Строк надання послуг, що будуть надаватися за договором буде узгоджуватись сторонами окремо у вигляді усного узгодження або ж письмового шляхом укладення відповідних додатків до договору.

У пункті 2.2 договору передбачено обов`язки замовника, зокрема, надати поля в стані, придатному для здійснення послуг за даним договором; своєчасно та в повному обсязі на умовах, визначених цим договором оплатити вартість виконаних робіт (надання послуг) або до 15 червня кожного року укладати з виконавцем договір купівлі-продажу біологічних активів (незавершене виробництво), які виготовлені за результатами надання послуг за цим договором.

Відповідно до пункту 2.4 договору виконавець зобов`язаний, зокрема, надавати послуги власною чи орендованою сільськогосподарською технікою, механізмами (агрегатами) в узгоджені сторонами строк з використанням необхідних матеріалів (мінеральні та інші добрива, посівний матеріал, засоби захисту рослин, гербіциди, інші матеріали, необхідні для надання послуг за цим договором та робочої сили (як власних працівників, так і залучених разом з орендованою технікою; передавати замовнику послуги відповідно до акту приймання-передачі послуг; підписаний сторонами акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) є доказом узгодження факту наданих послуг, їх ціни, а також прийняття таких послуг замовником та відсутність у останнього будь-яких претензій по таким послугам.

Згідно з пунктом 4.1 договору орієнтовна сума послуг та матеріалів за договором визначаються у додатках, що є невід`ємними частинами цього договору. Такими додатками вважаються і акти приймання - передачі наданих послуг.

Пунктами 5.1, 5.2.2 договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, згідно з виставленим рахунком та/або актом приймання - передачі послуг, не пізніше 10 банківських днів після їх отримання замовником факсом, електронною поштою чи іншим способом. Оплата можлива і в іншій формі, що не заборонена чинним законодавством та додатковою обумовленістю сторін.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025 включно, а в частині виконання грошових зобов`язань до повного їх виконання (пункт 10.1 договору).

Також сторонами договору погоджено та підписано додаток № 1 до Договору від 01.10.2020 № 01-10/2020 - Перелік земельних ділянок, на яких надаватимуться сільськогосподарські послуги, відповідно до якого земельні ділянки, на яких надаватимуться сільськогосподарські послуги, розташовані на території Тахтаулівської сільської ради Полтавського району, площею 75,8859 га, 134,2988 га, 3,4970 га, 24,7852 га, 89,4148 га, 45,6287 га, 28,8751 га, 130,5212 га, 201,3255 га, 133,4560 га, 16,8823 га, 200,6906 га, 18,7456 га, 104,6343 га, 126,6585 га, 115,9458 га, 76,5015 га та 11,5599 га.

Як установлено судом апеляційної інстанції, земельні ділянки, на яких надавалися сільськогосподарські послуги мають кадастрові номери: 5324085700:00:012:0010, 5324085700:00:021:0019, 5324085700:00:019:0025, 5324085700:00:001:0003, 5324085700:00:007:0002, 5324085700:00:018:0005, 5324085700:00:022:0029, 5324085700:00:019:0024, 5324085700:00:002:0002, 5324085700:00:007:0003, 5324085700:00:020:0024, 5324085700:00:010:0002, 5324085700:00:002:0003, 5324085700:00:005:0002, 5324085700:00:007:0004, 5324085700:00:009:0005, 5324085700:00:003:0004.

На виконання умов Договору від 01.10.2020 № 01-10/2020 між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське» укладено специфікації, а саме:

- специфікацію №1 від 01.10.2020, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть проводитися в 2020 році на земельних ділянках замовника: оранка ґрунту під посів сільськогосподарських культур у 2021 році на площі 1510,4316 га, вартістю 940 261,43 грн;

- специфікацію № 2 від 01.10.2020, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть проводитися в 2020 році на земельних ділянках замовника: посів озимої пшениці під урожай 2021року на площі 20,8751 га, вартістю 45 391,36 грн; посів озимого ячменю під урожай 2021 року на площі 8,000 га, вартістю 29 369,38 грн;

- специфікацію № 3 від 30.04.2021, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть надаватися в 2021 році на земельних ділянках замовника: посів пшениці під урожай 2021 року на площі 3,0 га, вартістю 5 936,87 грн; внесення мінеральних добрив на площі 20,0 га, вартістю 36 563,52 грн;

- специфікацію № 4 від 31.05.2021, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть надаватися у 2021 році на земельних ділянках замовника: посів кукурудзи з внесенням мінеральних добрив під урожай 2021 року на площі 1 460,065 га, вартістю 10 919 353,07 грн; боронування ґрунту І, ІІ слід на площі 1 674,00 га, вартістю 193 005,50 грн; культивація ґрунту І, ІІ слід на площі 1480 га, вартістю 273 628,32 грн;

- специфікацію № 5 від 31.05.2021, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть надаватися в 2021 році на земельних ділянках замовника: посів ячменю під урожай 2021 року на площі 2,0 га, вартістю 1 086,06 грн; посів сої під урожай 2021 року на площі 1,5 га, вартістю 814,55 грн; посів соняшнику під урожай 2021 року на площі 0,22 га, вартістю 119,48 грн;

- специфікацію № 6 від 31.05.2021, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть надаватися в 2021 році на земельних ділянках замовника: внесення мінеральних добрів на площі 3,72 га, вартістю 1064,71 грн;

- специфікацію № 7 від 11.06.2021, відповідно до якої сторони домовились про послуги, які будуть надаватися в 2021 році на земельних ділянках замовника: послуги механізмів із внесення гербіцидів на площі 1 491,94 га, вартістю 2 061 365,76 грн.

Також між сторонами Договору від 01.10.2020 № 01-10/2020 підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Судом апеляційної інстанції установлено відсутність доказів оплати виконаних робіт (наданих послух) відповідно до 5.1 Договору від 01.10.2020 № 01-10/2020.

14.06.2021 між ДП «ДГ «Тахтаулово» (продавець) та ТОВ «Агрофірма «Петрівське» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 14-06/2021, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити біологічні активи (незавершене виробництво - посіви кукурудзи, озимого ячменю, озимої пшениці), що знаходяться на території Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а саме, посіви кукурудзи на площі 1 460,065 га, вартістю 18 779 928,37 грн; посіви озимого ячменю на площі 8,0 га, вартістю 84 403,96 грн; посіви озимої пшениці на площі 20,8751 га, вартістю 207 627,67 грн, а всього на суму 19 071 960,00 грн.

Продавець зобов`язується на строк до закінчення збирання покупцем врожаю передати за актами приймання-передачі як незавершене сільськогосподарське виробництво (посіви кукурудзи, озимого ячменю, озимої пшениці).

Місце розташування об`єктів незавершеного сільськогосподарського виробництва визначається згідно завіреної та наданої продавцем викопіровки полів та реєстру полів підписаних продавцем. При цьому сторони погодили, що надані продавцем викопіровки полів, реєстр полів є додатками і невід`ємними частинами цього договору.

Загальна сума договору складає 19 071 960,00 грн (пункт 1.2 договору).

У пунктах 2.1 та 2.2 договору передбачено, що оплата покупцем проводиться шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок продавця з моменту переходу права власності на біологічні активи (незавершене виробництво - посіви кукурудзи, озимого ячменю, озимої пшениці), визначені в пункті 1.1 цього договору до 01.07.2021.

У випадку якщо в сторін цього договору на момент проведення розрахунків за цим договором існувала взаємна кредиторська заборгованість, то розрахунки за цим договором проводяться виключно шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог, у такому випадку кредиторська заборгованість продавця перед покупцем підлягає зменшенню на суму передбачену пунктом 1.2 цього договору.

Відповідно до пунктом 4.4.3 договору покупець має виключне право власності на сільськогосподарську продукцію врожаю 2021 року, що буде вирощена ним на площі визначеній в пункті 1.1 цього договору.

Також, 14.06.2021 між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське» підписано акт приймання - передачі продукції біологічних активів до договору купівлі - продажу від 14.06.2021 № 14-06/2021, відповідно до якого в рахунок оплати робіт, виконаних покупцем згідно з Договором від 01.10.2020 № 01-10/2020 продавець передав, а покупець прийняв продукцію - біологічні активи (незавершене виробництво посіви кукурудзи на площі 1 460,065 га, посіви озимої пшениці на площі 20,875 га та посіви озимого ячменю на площі 8 га), що була отримана продавцем від покупця як результат виконаних робіт (надання послуг) відповідно до договору.

Крім того, 14.06.2021 між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське» укладено угоду про залік зустрічних вимог, відповідно до якої ТОВ «Агрофірма «Петрівське» підтверджує свою заборгованість перед ДП «ДГ «Тахтаулово» згідно з договором купівлі - продажу від 14.06.2021 № 14-06/2021 в сумі 19 071 960,00 грн, а ДП «ДГ «Тахтаулово» підтверджує свою заборгованість перед ТОВ «Агрофірма «Петрівське», згідно з договором підряду на надання сільськогосподарських послуг від 01.10.2020 № 01-10/2020 в сумі 14 507 960,00 грн.

Враховуючи викладене, сторони дійшли згоди провести залік зустрічних вимог на суму 14 507 960,00 грн.

Після зазначеного заліку взаємних зустрічних вимог заборгованість ТОВ «Агрофірма «Петрівське» перед ДП «ДГ «Тахтаулово» складає 4 564 000,00 грн.

Зазначені кошти були перераховані ДП «ДГ «Тахтаулово» згідно з платіжними дорученнями від 29.06.2021 № 534, від 29.06.2021 № 535 та від 29.06.2021 № 539.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що на підставі рішення Полтавської районної ради народних депутатів від 31.03.1994 Інституту свинарства УААН Полтавського району Полтавської області, як землекористувачу, 27.01.1995 видано державний акт серії ПЛ № 19-0012 на право постійного користування землею площею 2557,5 га для науково-дослідної роботи в с/г виробництві, який зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею відповідно під № 23.

Наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2021 № 2806/5 задоволено скаргу Інституту свинарства і агропромислового виробництва, скасовано рішення, прийняті державним реєстратором щодо реєстрації за ДП «ДГ «Тахтаулово» земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами: 5324085700:00:012:0010, 5324085700:00:021:0019, 5324085700:00:019:0025, 5324085700:00:001:0003, 5324085700:00:007:0002, 5324085700:00:018:0005, 5324085700:00:022:0029, 5324085700:00:019:0024, 5324085700:00:002:0002, 5324085700:00:007:0003, 5324085700:00:020:0024, 5324085700:00:010:0002, 5324085700:00:002:0003, 5324085700:00:005:0002, 5324085700:00:007:0004, 5324085700:00:009:0005, 5324085700:00:003:0004.

Згідно з висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції від 08.07.2021, оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права постійного користування на земельні ділянки за ДП «ДГ «Тахтаулово», отже оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором з порушенням вимог статей 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягають скасуванню.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2021 власником вищезазначених земельних ділянок є Держава Україна в особі ГО Держгеокадастру, правокористувачем - Інститут свинарства і агропромислового виробництва.

Предметом розгляду у справі № 917/1817/21, є позовні вимоги про визнання недійсними договору про надання сільськогосподарських послуг від 01.10.2020 № 01-10/2020 та договору купівлі-продажу біологічних активів від 14.06.2021 № 14-06/2021, укладених між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське», зобов`язання ТОВ «Агрофірма «Петрівське» повернути земельні ділянки правокористувачу - Інституту свинарства і агропромислового виробництва.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, встановив, що оспорювані договори є удаваними та є прихованим договором оренди землі, який укладено всупереч вимогам чинного законодавства, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсними договору про надання сільськогосподарських послуг та договору купівлі продажу біологічних активів. Разом з цим, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання повернути спірні земельні ділянки правокористувачу - Інституту свинарства і агропромислового виробництва через відсутність правових підстав для їх задоволення.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Петрівське» на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось (із урахуванням доповнень до касаційної скарги) на неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 916/695/17, від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Умови прийнятності касаційної скарги, за змістом норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі «Helmers v. Sweden», серія A, N 212-A, с.15, п.31).

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

У справі № 917/1817/21, що розглядається, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними договору про надання сільськогосподарських послуг по обробці земель від 01.10.2020 № 01-10/2020 та договору купівлі-продажу біологічних активів (посівів сільськогосподарських культур) від 14.06.2021 № 14-06/2021, укладених між ДП «ДГ «Тахтаулово» та ТОВ «Агрофірма «Петрівське» (відповідачами), суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про удаваність зазначених договорів, оскільки сторони цих договорів дійсно мали на увазі строкове платне користування земельними ділянками, тобто приховали договір оренди землі, який не відповідає вимогам закону.

Оспорюваний договір про надання послуг містить істотні умови договору оренди землі:

- об`єкт оренди - земельні ділянки державної форми власності;

- строк дії договору оренди з 01.10.2020 по 31.12.2025;

- умови оплати з урахуванням договору купівлі-продажу біологічних активів.

Розпорядження землями державної власності шляхом передачі в оренду здійснено з порушенням Закону України «Про особливості правового режиму Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» та пункту 4.14 Статуту ДП «ДГ «Тахтаулово».

При цьому суд апеляційної інстанції вважав обраний прокурором спосіб захисту ефективним, врахувавши відсутність таких, що підлягають задоволенню, поєднаних позовних вимог про застосування двосторонньої реституції між сторонами договору на підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України (заявлені позовні вимоги про повернення земельних ділянок не стороні оспорюваного договору, а третій особі).

У справі № 916/695/17 (постанова від 05.04.2018), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, за позовом прокурора в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру УДПтСУ в Одеській області», ТОВ «Успенівське», Управління держаної пенітенціарної служби України в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Ширяївський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору підряду щодо вирощування товарної сільськогосподарської продукції між ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру УДПтСУ в Одеській області» та ТОВ «Успенівське»; зобов`язання ТОВ «Успенівське» повернути ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру УДПтСУ в Одеській області» спірну земельну ділянку, отриману на підставі договору підряду, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірний договір підряду є удаваним правочином, який приховує передачу в оренду земельної ділянки та фактично містить істотні умови договору оренди земельної ділянки, в свою чергу передача в оренду здійснена з порушенням порядку надання земельних ділянок в оренду, встановленого положеннями Земельного кодексу України, що є підставою для визнання такого договору недійсним, а тому погодився і з обраним позивачем способом захисту.

Отже, висновки, зроблені судом апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні у справі № 917/1817/21, у якій подано касаційну скаргу, не суперечать висновкам, викладеним у справі № 916/695/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

У доповненнях до касаційної скарги ТОВ «Агрофірма «Петрівське» в обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на правову позицію щодо неналежного способу захисту, викладену у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Міністерства юстиції України до ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально - виконавчої служби України», ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтурина» про визнання недійсними договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт та договору купівлі-продажу біологічних активів, укладених між відповідачами; зобов`язання ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтурина» повернути ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально - виконавчої служби України» частину земельної ділянки.

В зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог через обрання прокурором неналежного способу захисту, оскільки заявлені позовні вимоги містять вимогу про застосування односторонньої реституції для сторін договору і не поєднані з позовними вимогами про застосування двосторонньої реституції для цих сторін на підставі частини 1 статті 216 ЦК України.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21 не приймається судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою (із доповненнями) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Петрівське» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі № 917/1817/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко