Постанова

від 30.08.2023 по справі 922/4111/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/4111/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 30.08.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Комфорт"

про зобов`язання вчинити дії

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Комфорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов"

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 910/2543/16

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Постановою Господарського суду міста Києва выд 25.04.2016 у справі № 910/2543/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестор-3" (далі - ТОВ "Інвестор-3") банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ТОВ "Інвестор-3" Яновського С.С.

2. 10.10.2016 між ТОВ "Інвестор-3" та ТОВ "Сторгов" було укладено договір № 101916/02 про організацію продажу майна у справі про банкрутство ТОВ "Інвестор-3", на підставі якого ТОВ "Сторгов" оприлюднило 24.10.2016 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошення № 36617 про проведення 24.11.2016 других повторних аукціонів з продажу майна ТОВ "Інвестор-3".

3. З метою приймання участі у вказаному аукціоні ТОВ "Планета Комфорт" здійснило перерахування коштів організатору аукціону - ТОВ "Сторгов" -як гарантійних внесків та направило відповідну документацію.

4. Відповідно до виписки з банківського рахунку ТОВ "Сторгов" на рахунок від ТОВ "Планета Комфорт" надійшло 358 459, 80 грн за платіжним дорученням № 41 (одержано банком від ТОВ "Планета Комфорт" 15.11.2016 о 16:48) та 179 188, 40 грн за платіжним дорученням № 42 (одержано банком 15.11.2016 о 16:48).

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Планета Комфорт" організатором аукціонів ТОВ "Сторгов" до участі в аукціоні допущено не було.

6. ТОВ "Сторгов" стверджувало, що листами від 30.05.2017 та 31.05.2017 зверталося до ТОВ "Планета Комфорт" з проханням надати реквізити для перерахування помилково сплачених на рахунок ТОВ "Сторгов" грошових коштів у розмірі 537 648, 20 грн, однак відповіді отримано не було.

7. 06.12.2017 посилаючись на те, що ТОВ "Планета Комфорт" не набуло статусу учасника аукціону у справі про банкрутство ТОВ "Інвестор-3", ТОВ "Сторгов" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило зобов`язати ТОВ "Планета Комфорт" у порядку, визначеному статтею 530 Цивільного кодексу України, пред`явити ТОВ "Сторгов" вимогу щодо повернення на користь ТОВ "Планета Комфорт" коштів у розмірі 358 459, 80 грн за платіжним дорученням від 15.11.2016 № 41 та у розмірі 179 188, 40 грн за платіжним дорученням від 15.11.2016 № 42.

8. 22.01.2018 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Планета Комфорт" до ТОВ "Сторгов" про стягнення грошових коштів на загальну суму 1 075 296, 40 грн, що складається з:

- грошових коштів на суму 179 188, 40 грн, що були перераховані на рахунок ТОВ "Сторгов", як гарантійний внесок для участі в аукціоні, призначеного на 24.11.2016 з продажу майна банкрута - ТОВ "Інвестор-3", лот № 2;

- грошових коштів на суму 358 459, 80 грн, що були перераховані на рахунок ТОВ "Сторгов" як гарантійний внесок для участі в аукціоні, призначеному на 24.11.2016 з продажу майна банкрута - ТОВ "Інвестор-3", лот № 1;

- штрафу у розмірі 537 648 ,20 грн;

- процентів за користування грошовими коштами, що належать ТОВ "Планета Комфорт", на загальну суму 91 195, 28 грн, і 17 498, 88 грн сплаченого судового збору.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано неповерненням ТОВ "Сторгов", всупереч вимогам статті 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", гарантійного внеску, сплаченого ТОВ "Планета комфорт", та нарахуванням у зв`язку з цим процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами (частина четверта статті 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") і штрафу у розмірі гарантійного внеску (стаття 56 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

9. 28.08.2018 рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/4111/17 у задоволені первісних позовних вимог відмовлено з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сторгов" на користь ТОВ "Планета комфорт" суму 534 448,20 грн та 8 016,72 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

9.1. З приводу зустрічного позову місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення сплачених гарантійних внесків виключно на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ "Планета комфорт" не набуло статусу учасника аукціону в розумінні статті 56 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На підставі цього було відмовлено у стягненні процентів за користування грошовими коштами, що належать ТОВ "Планета Комфорт" на загальну суму 91 195, 28 грн в порядку частини четвертої статті 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі гарантійного внеску згідно зі статтею 56 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відмовлено з підстав неоспорення ТОВ "Планета Комфорт" процедури та результатів проведеного аукціону.

10. 10.01.2019 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/4111/17 апеляційну скарга ТОВ "Планета Комфорт" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 у справі № 922/4111/17 скасовано в частині відмови у стягненні з ТОВ "Сторгов" на користь ТОВ "Планета комфорт" боргу у розмірі 3 200 грн, штрафу у розмірі 537 648,20 грн, процентів за користування грошовими коштами у розмірі 91 195,28 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Сторгов" на користь ТОВ "Планета комфорт" борг у розмірі 3 200 грн; штраф у розмірі 537 648,20 грн, проценти за користування грошовими коштами у розмірі 91 195,28 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 у справі № 922/4111/17 залишено без змін. Доручено Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

10.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надають жодного пояснення необхідним діям організатора аукціону в ситуації сплати гарантійного внеску особою, яка в подальшому не визнана учасником такого аукціону. Проте, застосовуючи аналогію закону (положення частини першої статті 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") до ситуації сплати гарантійного внеску особою, в подальшому не визнаної учасником аукціону, суд апеляційної інстанції вказав про необхідність повернення організатором аукціону відповідної сплаченої суми протягом трьох робочих днів з дня закінчення відповідного аукціону.

10.2. Також суд апеляційної інстанції вважав за доцільне застосувати для врегулювання питання відповідальності організатора аукціону за неповернення гарантійного внеску особі-заявнику аналогію закону, а саме частину четверту статті 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на підставі якої дійшов висновку про необхідність стягнення з організатора аукціону пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення, що складає 94 395, 24 грн. З урахуванням положень статті 534 Цивільного кодексу України та сплати ТОВ "Строгов" на користь ТОВ "Планета комфорт" боргу у розмірі 3 200 грн остаточна сума пені складає 91 195, 28 грн.

10.3. Крім того, судом апеляційної інстанції з огляду на своєчасне подання ТОВ "Планета Комфорт" повного пакету документів для участі у проведенні аукціону та своєчасну сплату гарантійних внесків в повному розмірі встановлено дотримання ТОВ "Планета Комфорт" усіх вимог для його допуску до участі в аукціоні та набуття статусу учасника аукціону. У той же час, з боку ТОВ "Сторгов" не надійшло своєчасно мотивованої відмови з приводу недопуску ТОВ "Планета Комфорт" до участі у проведенні аукціону, копії протоколу з приводу їх не включення в якості учасника аукціону, так і здійснено недопуск представників ТОВ "Планета Комфорт" безпосередньо в день проведення аукціону, що свідчить про недотримання організатором аукціону процедури проведення аукціону у відношенні ТОВ "Планета Комфорт", регламентованих статтями 60-70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому в порядку статті 56 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" існують правові підстави для притягнення ТОВ "Сторгов" до відповідальності у вигляді сплати штрафу в розмірі гарантійного внеску.

10.4. Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду відхилила твердження ТОВ "Сторгов" про те, що спір за зустрічним позовом виник у зв`язку з проведенням аукціону в межах справи про банкрутство, а отже має розглядатися в межах справи банкрутство, оскільки, на думку суду, спір виник у зв`язку з не поверненням коштів організатором аукціону та не обґрунтовується правомірністю або неправомірністю його проведення.

11. Постановою Верховного Суду від 02.07.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 у справі № 922/4111/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/2543/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-3".

11.1. Постанова обґрунтована тим, що спір у справі № 922/4111/17 є спором, який виник із процедури продажу майна банкрута на аукціоні, яка є однією із стадій провадження справи про банкрутство, а тому на думку колегії суддів, з метою повного та всебічного розгляду справи № 922/4111/17, вона має розглядатися в межах справи № 910/2543/16 про банкрутство ТОВ "Інвестор-3". Враховуючи викладене, Суд вважає помилковим незастосування судом першої інстанції положень частини восьмої статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та розгляд справи № 922/4111/17 в окремому позовному провадженні. При цьому, апеляційний господарський суд, застосовуючи до спірних правовідносин спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначеного порушення суду першої інстанції також не усунув.

11.2. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що, судам необхідно було встановити, чи відповідає поданий Головним управлінням Національної поліції в Харківські області висновок експерта критеріям письмових доказів, в розрізі положень статей 73, 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України; чи заявлялося про нього в ході підготовчого провадження; чи витребовувався/долучався він до матеріалів справи у встановлений законом спосіб.

11.3. Разом з тим, у постанові каасційного господарського суду відзначено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, в порушення положень частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України та ігноруючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Планета Комфорт", взагалі не надав оцінку та не дослідив вимогу ТОВ "Планета Комфорт" від 06.12.2016 № 06/12-16/01 та опис вкладення цінного листа від 06.12.2016.

Короткий зміст та мотиви постанови апеляційної інстанції

12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 за результатами нового розгляду, серед іншого, Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 змінено.

Викладено пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 в такій редакції:

"2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторгов» (61174, м.Харків, пр-т. Перемоги, 55-Е; ідентифікаційний код 36226048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета комфорт» (61068, м. Харків, пр. Московський, буд. 96; ідентифікаційний код 37998142) суму 534 448 (п`ятсот тридцять чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 20 коп., суму штрафу 537 648 (п`ятсот тридцять сім тисяч шістсот сорок вісім) гривень, суму процентів 91 195 (дев`яносто одна тисяча сто дев`яносто п`ять) гривень."

Пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 виключено.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 залишено без зміни.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторгов» (61174, м. Харків, пр-т. Перемоги, 55-Е; ідентифікаційний код 36226048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета комфорт» (61068, м. Харків, пр. Московський, буд. 96; ідентифікаційний код 37998142) судовий збір за подання зустрічної позовної заяви в сумі 17 498 (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 88 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторгов» (61174, м. Харків, пр-т. Перемоги, 55-Е; ідентифікаційний код 36226048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета комфорт» (61068, м. Харків, пр. Московський, буд. 96; ідентифікаційний код 37998142) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 24 194 (двадцять чотири тисячі сто дев`яносто чотири) гривні 18 коп.

12.1. Апеляційний господарський суд у наведеній постанові дійшов до висновків про те, що в матеріалах справи наявні докази, що позивач за зустрічним позовом своєчасно звернувся з відповідною заявою на участь у аукціоні (лист вих.№1511/3 від 15.11.2016) та сплатив гарантійний внесок (платіжні доручення №41, 42 від 15.11.2016).

12.2. Апеляційний господарський суд взяв до уваги висновок судової-почеркознавчої експертизи №4556/4652 по кримінальному провадженню №12017220000000142, у якому встановлено, що підпис від імені Тітар Т.В. у листі вих.№1511/3 від 15.11.2016 від ТОВ "Планета Комфорт" на адресу ТОВ "Сторгов", розташований у верхньому лівому куті під датою "151116" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів самою Тітар Тетяною Володимирівною.

12.3. За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, та з огляду на оцінку цих обставин, здійснену судом апеляційної інстанції, останній зробив висновок про наявність підстав вважати, що позивачем за зустрічним позвом було вжито усіх можливих заходів з метою участі в аукціоні відповідно до вимог, встановлених статтею 60 Закону про банкрутство, тоді як відповідачем за зустрічним позовом не наведено підстав для недопуску позивача за зустрічним позовом до участі в аукціоні, тому слід визнати доведеним факт порушення організатором аукціону процедури отримання заяв потенційних учасників аукціону.

12.4. Враховуючи встановлені обставини та наведені висновки апеляційна інстанція не погодилась з висновками місцевого господарського суду щодо відхилення доказів на підтвердження обставин справи, які стосуються супровідного листа вих. №1511/3 від 15.11.2016 та висновку судово-почеркознавчої експертизи №4556/4652 від 05.03.2018 по кримінальному провадженню №12017220000000142, оскільки вважає, що такі висновки не відповідають правовій позиції щодо надмірного формалізму, що впливає на оцінку справедливості процедури допуску до аукціону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. До Верховного Суду від ТОВ "Сторгов" (далі в тексті - скаржник) надійшла касаційна скарга у якій скаржник просить суд скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити первісний позов ТОВ "Сторгов" та повністю відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета комфорт".

13.1 На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій викладені висновки, які не відповідають та суперечать ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 4 ГПК України, тобто саме тим нормам права, якими місцевий та апеляційний господарський суди обґрунтовували свої судові рішення про відмову у задоволені первісного позову.

13.2. При цьому, скаржник вказує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - відсутній.

13.3. Вказує, що приймаючи оскаржувану постанову Північний апеляційний господарський суд послався на рішення ЄСПЛ, які не є релевантними до обставин цієї справи, а отже суд взагалі не міг на них посилатися про розгляді цієї справи.

13.4. Також, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не виконав вказівки Верховного Суду у цій справі у постанові від 02.07.2019 оку.

13.5. Крім того, ТОВ "Сторгов" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а саме: чи можуть суди посилаючись на рішення ЄСПЛ анулювати вимоги процесуального законодавства щодо порядку прийняття та допустимості доказів та щодо обов`язковості вказівок Верховного суду під час нового розгляду справи судами попередніх інстанцій.

13.6. У касаційній скарзі ТОВ «Строгов», крім того, зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій викладені висновки, які не відповідають та суперечать ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 4 ГПК України, тобто саме тим нормам права, якими місцевий та апеляційний господарський суди обґрунтовували свої судові рішення про відмову у задоволені первісного позову.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Представником ТОВ «Планета комфорт» подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/4111/17 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023.

16. Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2023 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов", яка подана на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі № 922/4111/17.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов" у справі №922/4111/17 на 30 серпня 2023 року о 12:10 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/4111/17 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скарги слід залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, виходячи з такого.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Як вбачається з матеріалів справи, позовною вимогою за первісним позовом ТОВ «Сторгов» визначено зобов`язати відповідача у порядку визначеному статтею 530 Цивільного кодексу України, пред`явити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторгов" вимогу щодо повернення ТОВ "Сторгов" на користь ТОВ "Планета Комфорт" грошових коштів, отриманих ТОВ "Сторгов" від ТОВ "Планета Комфорт".

21. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

22. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

23. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

24. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

25. Виходячи з приписів, зокрема, статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) такої сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

26. Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію стосовно того, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.

27. Таким чином, судами обох попередніх інстанцій правильно відмовлено у задоволенні первісного позову у зв`язку із відсутністю порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів ТОВ «Сторгов» у відносинах, що виникли у зв`язку з отриманням коштів від ТОВ «Планета Комфорт», а обраний спосіб захисту визначених позивачем прав не відповідає фактичним обставинам, встановленим способам захисту і визначеному завданню господарського судочинства.

28. Щодо зустрічних позовних вимог, судом другої інстанції встановлено:

-Між ТОВ «Інвестор-3» та ТОВ «Сторгов» було укладено договір № 101916/02 від 10.10.2016 про організацію продажу майна у справі про банкрутство ТОВ «Інвестор-3», на підставі якого ТОВ «Сторгов» оприлюднило 24.10.2016 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошення № 36617 про проведення 24.11.2016 других повторних аукціонів з продажу майна ТОВ «Інвестор-3».

- 24.10.2016 організатором аукціону зроблено оголошення на сайтах Вищого господарського суду України та Мінюсту про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Інвестор-3", призначеного на 24.11.2016; кінцева дата і час представлення заявок на участь у торгах - 15.11.2016.

-15.11.2016 ТОВ «Планета Комфорт» було надано ТОВ «Сторгов» пакет документів для участі в аукціоні з супровідним листом за вихідним № 1511/3 від 15.11.2016, у відповідності до оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «Інвестор-3», призначеного на 24.11.2016.

-Відповідно до платіжного доручення №41 (одержано банком від ТОВ «Планета Комфорт» 15.11.2016 о 16:48) ТОВ "Сторгов" перераховано в якості гарантійного внеску для участі в аукціоні 358459, 80 грн; платіжним дорученням № 42 (одержано банком 15.11.2016 о 16:48) перераховано в якості гарантійного внеску для участі в аукціоні 179188, 40 грн.

-До проведення аукціону 24.11.2016 представника позивача за зустрічним позовом не було допущено службою охорони, чим, на думку ТОВ «Планета Комфорт», було неправомірно позбавлено можливості взяти участь у вказаному аукціоні.

-ТОВ «Планета Комфорт» повернення здійснених гарантійних внесків за вимогою від 06.12.2016 №06/12-16/01 не отримало.

-ТОВ «Сторгов» платіжними дорученнями №78_55U013/2 від 30.05.2017 на суму 1000,00 грн., №79 від 31.05.2017 на суму 1100,00 грн. №80 від 31.05.2017 на суму 1 100,00 грн частково повернуло помилково сплачені 15.11.2017 грошові коштів.

29. Предметом судового розгляду стали вимоги про стягнення грошових коштів на загальну суму 1 075 296, 40 грн, що складається з суми 179188, 40 грн, що були перераховані у якості гарантійного внеску для участі в аукціоні, 358459, 80 грн, що були перераховані як гарантійний внесок для участі в аукціоні, штрафу у розмірі 537 648, 20 грн, 91 195, 28 грн як проценти за користування грошовими коштами.

30. За приписами частини четвертої статті 49 Закону про банкрутство суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

31. За частиною сьомою статті 49 Закону про банкрутство учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

32. Статтею 61 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон про банкрутство) встановлено порядок допуску до участі в аукціоні.

33. Зокрема, частиною першою цієї статті регламентовано, що рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду поданих заяв на участь в аукціоні і оформляються протоколом про визначення учасників аукціонів.

34. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і зазначеним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

35. "Зареєстрованим учасником аукціону" визнаються особи, які в установленому Законом про банкрутство порядку подали необхідні документи, пройшли процедуру реєстрації та виконавцем аукціону допущені до участі у торгах, про що свідчить відповідне протокольне рішення.

36. Таке визначення поняття "зареєстрований учасник аукціону" наведене в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 922/605/15, в якій зазначено, що Закон про банкрутство (частина шоста статті 61) визначає спосіб захисту прав та інтересів осіб, що не були допущені до участі в аукціоні, та відповідальність організатора аукціону (стаття 56 Закону про банкрутство).

37. Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні передбачена у статті 56 Закону про банкрутство, що є належним способом захисту правомірного інтересу цих осіб. При цьому слід мати на увазі, що право на стягнення штрафу, звичайно, мають лише ті особи, які намагалися взяти участь та перемогти на аукціоні.

38. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 61 Закону України Закону про банкрутство, рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

39. Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.

40. Апеляційний господарський суд встановив, що в матеріалах справи наявні докази, що позивач за зустрічним позовом своєчасно звернувся з відповідною заявою на участь у аукціоні (лист вих.№1511/3 від 15.11.2016) та сплатив гарантійний внесок (платіжні доручення №41, 42 від 15.11.2016).

41. Відхиляючи доводи касаційної скарги, що стосуються невиконання вказівок постанови суду касаційної інстанції та порушення судом апеляційної інстанції принципу змагальності та питання прийняття та допустимості при оцінці доказів, суд виходить з такого.

42. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

43. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

44. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

45. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

46. Верховний Суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів";

- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність;

- в даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

47. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

48. З огляду на принцип оцінки доказів за критерієм вірогідності, суд апеляційної інстанції встановив наявність підстав для висновку про доведення позивачем за зустрічним позовом зацікавленості у прийнятті участі в аукціоні призначеному на 24.11.2016, а також врахував висновок судової-почеркознавчої експертизи №4556/4652 по кримінальному провадженню №12017220000000142 підпис від імені Тітар Т.В. у листі вих.№1511/3 від 15.11.2016 від ТОВ "Планета Комфорт" на адресу ТОВ "Сторгов", розташований у верхньому лівому куті під датою "151116" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів самою Тітар Тетяною Володимирівною та спростував безпідставні заперечення відповідача за зустрічним позовом.

49. Посилання у касаційній скарзі на те, що висновок судово-почеркознавчої експертизи №4556/4652 від 05.03.2018 по кримінальному провадженню №12017220000000142 не є доказом в розумінні ст.ст. 77. 80, 81 ГПК України, оскільки не надходив від учасника справи та правомірно визнаний судом першої інстанції неналежним доказом, підлягає відхиленню.

50. У п. 44 Постанови Верховного Суду від 02.07.2019 зазначено: «Також, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою від 28.02.2018 було витребувано у старшого слідчого ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Харківські області оригінал супровідного листа № 1511/3 від 15.11.2016, який було надано директором ТОВ "Планета комфорт" для долучення до документів в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 10.02.2017 за №12017220000000142. Головним управлінням Національної поліції в Харківські області було надано суду копію зазначеного доказу, а також копію висновку судової почеркознавчої експертизи супровідного листа № 1511/3, в якому вказано, що підпис від імені Тітар Т.В. (директор ТОВ "Сторгов") у листі №1511/13 від 15.11.2016, розташований у верхньому лівому куті під датою "151116", - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів самою Тітар Тетяною Володимирівною.»

51. З наведеного слідує, що такий доказ як оригінал супровідного листа № 1511/3 від 15.11.2016, був відсутній у позивача за зустрічним позовом, оскільки його надано директором ТОВ "Планета комфорт" для долучення до документів в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 10.02.2017 за №12017220000000142, водночас і висновок судово-почеркознавчої експертизи був наданий фактично на вимогу ухвали місцевого господарського суду від 28.02.2018 Головним управлінням Національної поліції в Харківські області, що спростовує доводи скаржника в цій частині.

52. Апеляційний господарський суд, встановивши, що організатором аукціону гарантійний внесок не повернуто, дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача за зустрічним позовом щодо повернення суми гарантійного внеску та застосування штрафу відповідно до норм ст. 56 Закону про банкрутство та пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення відповідно до ст. 70 Закону про банкрутство правомірні.

53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

54. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів апеляційного господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

56. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

57. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

58. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторгов" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.0.32023 у справі №922/4111/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк