Рішення

від 04.09.2023 по справі 300/3126/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. справа № 300/3126/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу №122 від 13.03.2023 та зобов`язання продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 № 1083, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (далі позивач, ПАТ "Івано-Франківськторф", товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі відповідач, Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування наказу №122 від 13.03.2022 та зобов`язання продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 №1083 (надалі - дозвіл), наданого з метою видобування торфу родовища «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області, починаючи з 25.09.2017 терміном на 20 років, шляхом видання відповідного наказу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "Івано-Франківськторф" 24.09.1997 видано Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №1083 строком на 20 років, дійсний до 24.09.2017, для видобування торфу придатного для приготування торф`яних компостів у родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області. З метою продовження терміну дії вказаного спеціального дозволу ПАТ Івано-Франківськторф розпочало процедуру щодо продовження вказаного спеціального дозволу на користування надрами та подало до Державної служби геології та надр України заяву за №23 від 02.03.2017 з пакетом документів на продовження спеціального дозволу на користування надрами, відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 за №615. Проте, відповідач своїм листом від 27.04.2017 повернув зазначений пакет документів позивачу та відмовив в продовженні строку дії спеціального дозволу з посиланням на пункт 15 Порядку №615. Підставою відмови, як стверджував відповідач, було негативне рішення Мінприроди оформлене наказом від 31.03.2017 за №153. В подальшому товариство неодноразово зверталось до відповідача із заявами на продовження спеціального дозволу користування надрами та внесення змін до дозволу, які Держгеонадра повертали з різних причин. Вказані обставини були предметом розгляду судової справи № 300/2536/20 за позовом ПАТ Івано-Франківськторф. Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у вищевказаній справі, яке залишено без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 та Верховного Суду від 18.05.2022, позов ПАТ Івано-Франківськторф задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству Івано-Франківськторф спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням вищенаведених висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З метою виконання відповідачем рішення у справі № 300/2536/20, товариство повторно направило листом від 17.02.2023 № 10 Держгеонадра свою заяву від 02.03.2017 № 23 з доданими до неї документами, щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 № 1083 з метою видобування торфу родовища «Під Бором», що знаходиться у Івано-Франківській області, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято оскаржуваний наказ № 122 від 13.03.2023 про відмову в продовженні строку дозволу з підстав невідповідності документів поданих товариством вимогам пункту 14 Порядку, відповідно до положень пункту 15 Порядку.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність та наявність підстав до скасування наказу відповідача, вказує на те, що останнім при прийнятті такого наказу не враховано висновків суду по справі № 300/2536/20, щодо відповідності заяви позивача № 23 від 02.03.2017 вимогам пункту 8 Порядку № 615, а відтак відсутність у відповідача підстав до прийняття рішення про відмову в задоволенні розглядуваної заяви. Також, позивач вказує на протиправну зміну підстав відмови відповідачем у продовженні строку дії дозволу, оскільки первинною підставою при першому розгляді заяви товариства був лист Мінприроди про те, що родовище відноситься до водних об`єктів, що в подальшому товариством було спростовано. І третьою підставою до скасування наказу на думку позивача є протиправне застосування відповідачем редакції Порядку № 615 станом на 19.02.2020, тоді як заява № 23 від 02.03.2017 з додатками відповідала вимогам цього Порядку в редакції станом на дату її первинного подання 16.02.2017.

Відтак позивач просить захистити його порушені права шляхом зобов`язання відповідача продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 №1083 терміном на 20 років, шляхом видання відповідного наказу, з огляду на затягування прийняття рішення з 2017 по 2023 роки, чим позбавлено його законної можливості реалізувати своє право на продовження спеціального дозволу на користування надрами. Вказує на те, що обраний ним спосіб відновлення порушеного права гарантує повний і дієвий захист його прав та інтересів від порушень з боку відповідача, при якому виключаються подальші можливі протиправні дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи(а.с.189).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 26.06.2023(а.с. 193-199). В даному відзиві відповідач не погодився з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вказав на наступні обставини, що стали підставою прийняття оскаржуваного рішення. Так, відповідачем неодноразово розглядалися заяви позивача щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, перша з яких від 02.03.2017 № 23 зареєстровано було 06.03.2017, а останню 04.12.2019, які неодноразово поверталися заявникові. Вказані обставини були предметом розгляду у справі № 300/2536/20 та Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалено рішення про задоволено частково вимоги ПАТ «Івано-Франківськторф». Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству Івано-Франківськторф спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням вищенаведених висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 та Верховного Суду від 18.05.2022. Також Івано-Франківським окружним адміністративним судом 02.06.2021 видано стягувачу виконавчий лист, який звернуто до примусового виконання та постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменду ДВС Міністерства юстиції України Григорян О.Г. 17.06.2021 відкрито виконавче провадження № 65816837 про що винесено постанову.

Щодо оскаржуваного наказу, то представник відповідача звернув увагу на прийняття його саме за результатами розгляду заяви позивача від 02.03.2017 № 23 з доданими до неї документами, надісланими листом ПАТ "Івано-Франківськторф" від 17.02.2023 № 10, відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020№ 300/2536/20. Так, оскаржуваним наказом позивачу було відмовлено в продовженні дії спеціального дозволу у зв`язку з невідповідністю заяви з доданими до неї документами вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124). Листом Держгеонадр від 20.03.2023 № 1425/07/2-23 вищевказана заява з додатками була повернута товариству із зазначенням зауважень до заяви. Вважає, що такий наказ не підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи причини відмови у задоволенні позову представник відповідача покликався на статтю 383 Кодексу адміністративного судочинства України, як на спеціальну процедуру контролю за виконанням судового рішення. Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, представник відповідача звернув увагу на те, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Відтак, звернення до суду із новим позовом на виконання рішення суду в іншій справі не передбачено процедурою визначеною Кодексом адміністративною судочинства України та призводить до надмірного навантаження суду.

Вказана правова позиція кореспондується з позицією Верховного Суду наведеною у постановах від 11.07.2022 по справі № 522/13692/17 та від 11.12.2019 по справі № 821/471/18. Враховуючи наведене представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

03.07.2023 позивачем направлено на електронну скриньку суду відповідь на відзив де вказав на непростування відповідачем всіх доводів позову. Незважаючи на те, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнято на виконання рішення суду у справі № 300/ 2536/20, позивач вказує на те, що предметом позову є нові правовідносини, які відобразились у прийнятті відповідачем оскаржуваного наказу № 122 від 13.03.2023. Просив позов задоволити(а.с. 212-213).

Відповідач правом подання заперечення не скористався.

25.08.2023 представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення позову відповідно до статей 150-155 КАС України (а.с. 216-218).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 28.08.2023 відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі(а.с. 224-225).

Суд, на підставі положення частини 8статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" зареєстроване 04.02.2000 як юридична особа, основний вид діяльності08.92 Добування торфу згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.09.1997 Державною службою геології та надр України товариству видано спеціальний дозвіл на користування надрами №1083 строком на 20 років, дійсний до 24.09.2017, для видобування торфу придатного для приготування торф`яних компостів у родовищі«Під Бором» (а.с. 32).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі № 300/2536/20 позов ПАТ "Івано-Франківськторф" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не продовження позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області та зобов`язання відповідача продовжити позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, починаючи з 25.09.2017, з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству Івано-Франківськторф спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням вищенаведених висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с. 120-133).

За результатами апеляційного і касаційного оскарження вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 (провадження № А/857/2502/2, https://reyestr.court.gov.ua/Review/96866335) та Верховного Суду від 18.05.2022 (провадження № К/9901/20986/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/104360984).

Відтак, рішення суду у справі № 300/2536/20 набрало законної сили 13.05.2021.

Вказаним рішенням встановлено наступні преюдиційні обставини.

02.03.2017 позивачем розпочато процедуру по продовженню спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за №1083 з метою видобування торфу родовища Під Бором. Так, позивачем подано до Державної служби геології та надр України заяву №23 з пакетом необхідних документів на продовження вищевказаного спеціального дозволу на користування надрами, що визначено у відповідності до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 за №615 (а.с. 28).

Проте відповідач своїм листом від 27.04.2017 за №9625/13/12-17 (а.с. 74) повернув зазначений пакет документів позивачу та відмовив в продовженні строку дії спеціального дозволу з посиланням на пункт 15 Порядку №615. Підставою відмови слугувало негативне рішення Мінприроди, оформлене наказом від 31.03.2017 за №153 (а.с. 75).

Надалі ПрАТ Івано-Франківськторф подало відповідачу заяву від 15.05.2017 за №47 з доданими до неї документами (вх. №9265/02/12-17) на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997 (а.с. 29), яка також була повернута листом Держгеонадр від 02.08.2018 за №14962/03/12-18 у зв`язку з не відповідністю контурів ділянки (а.с. 87).

Надалі ПАТ Івано-Франківськторф листами від 07.08.2018 за №81 (а.с. 31), від 27.08.2018 за №84 (а.с. 32), від 25.10.2018 за №95 (а.с. 33), від 03.12.2018 за №102 (а.с. 34), від 01.04.2019 за №20 (а.с. 36), від 11.05.2019 за №30 (а.с. 37), від 03.12.2019 за №140 (а.с. 39) зверталося до Державної служби геології та надр України з метою продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за №1083.

В свою чергу, Державна служба геології та надр України листами від 21.08.2018 за №16495/03/12 (а.с. 105-106), від 16.10.2018 за №20722/03/12-8 (а.с. 110), від 22.11.2018 за №23391/03/12-18 (а.с. 121-122), від 13.02.2019 за №3090/03/12-19 (а.с. 132), від 08.04.2019 за №6698/03/12-10 (а.с. 143-144), від 20.06.2019 за №11302/03/12-19 (а.с. 151), від 22.01.2020 за №1185/01/11-20 (а.с. 156) повертала документи позивачу у зв`язку з відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля, у зв`язку з наявністю зауважень Мінприроди, у зв`язку з не відповідністю документів Закону України Про оцінку впливу на довкілля, у зв`язку з наявністю зауважень Мінприроди, у зв`язку з невідповідністю Порядку №615, у зв`язку з наявністю зауважень Мінприроди, у зв`язку з наявністю зауважень Мінекоенерго відповідно, не приймаючи рішення.

Підставами часткового задоволення позову товариства у справі № 300/2536/20 було не прийняття відповідачем рішення або про продовження строку дії спеціального дозволу, або про відмову в продовженні такого строку оформленого наказом. Щодо відмови позивачу в частині зобов`язання Держгеонадра продовжити дію дозволу, то суд виснував про те, що отриманню спеціального дозволу на користування надрами або ж продовженню строку дії спеціального дозволу на користування надрами має передувати визначена законодавством процедура, а подані позивачем документи підлягають перевірці, що відноситься до повноважень відповідача.

З матеріалів справи судом встановлено та знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи, що товариство листом від 17.02.2023 № 10 (вх. Держгеонадр від 20.02.2023 № 4321-311 1-23) направленого Держгеонадра, просило виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 № 300/2536/20 та прийняти рішення за наслідком розгляду заяви № 23 від 02.03.2017 (а.с. 201-202 ). Додатками до листа долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та матеріали по заяві на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 23 від 02.03.2017 (2 папки по 86 аркушів).

Відповідно до витягу з протоколу № 5-РГ/2023 від 10.03.2023 засідання Робочої групи з питань надрокористування ухвалено рекомендувати Держгеонадрам за результатами повторного розгляду заяви ПАТ "Івано-Франківськторф" від 02.03.2017 №23з доданими до неї документами, надіслана листом товариства від 17.02.2023 №10 відмовити товариству у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 № 1083, наданого з метою видобування торфу родовища «Під Бором», що знаходиться у Івано-Франківській області, у зв`язку з невідповідністю документів, поданих товариством, вимогам пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), згідно з вимогами пункту 15 Порядку (а.с. 29).

Наказом Державної служби геології та надр України від 13.03.2023 № 122 «Про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами» товариству було відмовлено у продовженні строку дії дозволу за результатами розгляду заяви від 02.03.2017 №23 з доданими до неї документами, яка надіслана листом товариства від 17.02.2023 № 10 у зв`язку з невідповідністю документів поданих товариством вимогам пункту 14 Порядку, відповідно до положень пункту 15 Порядку(а.с. 27-28). Вказаний наказ, як в ньому зазначено, прийнято відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124), керуючись пунктом 15 Порядку, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі № 300/2536/20, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 та постановою Верховного Суду від 18.05.2022, з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 10.03.2023 № 5-РГ/2023), а також висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.

30.03.2023 Держгеонадра заяву № 23 від 02.03.2017 з доданими до неї документами було повернуто товариству (за помилково зазначеною адресою) листом від 20.03.2023 № 1425/07/2-23 із чітко зазначеними зауваженнями до такої заяви та її додатків, а саме:

1. У Заяві Товариством не вказано географічні координати ділянки надр та актуальна інформація (дані) на дату подання заяви, що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника. - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі коли кінцевий бенефіціарний власник іноземець є громадянином (підданим) декількох країн - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння - (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, згідно з вимогами пунктів 14 га 8 Порядку.

2. До заяви Товариством не додано опис доданих документів, засвідчений підписом уповноваженої особи Товариства, згідно з вимогами пунктів 14 та 8 Порядку.

3. У пояснювальній записці, доданій до Заяви, Товариством не зазначено реєстраційні дані з висновку про оцінку виливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), який визначає допустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження, згідно з вимогами Додатку 1 до Порядку.

4. У каталозі географічних координат кутових точок ділянки надр, поданому Товариством до Заяви, географічні координати ділянки надр зазначені у системі СК 1942 та з точністю більше однієї десятої секунди, що не відповідає вимогам Додатку 1 до Порядку (згідно з Додатком 1 до Порядку зазначаються в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди).

5. На ситуаційному плані, поданому Товариством до Заяви, не визначено систему географічних координат ділянки надр, а також географічні координати ділянки надр зазначені з точністю більше однієї десятої секунди, що не відповідає вимогам Додатку 1 до Порядку (згідно з Додатком 1 до Порядку зазначаються в системі \YC1S 84 з точністю не менше однієї десятої секунди).

6. На плані підрахунку запасів, поданому Товариством до Заяви, не визначено систему географічних координат ділянки надр, а також географічні координати ділянки надр зазначені з точністю більше однієї десятої секунди, що не відповідає вимогам Додатку 1 до Порядку (згідно з Додатком 1 до Порядку зазначаються в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди)(а.с. 20-24).

Не погоджуючись наказом про відмову у продовженні строку дії дозволу, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування, що встановлено частиною першоюстатті 4 Кодексу України про надра.

За приписамистатті 11 Кодексу України про надрадержавне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Згідно зі частиною першоюст. 13 Кодексу України про надракористувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Статтею 14 наведеного Кодексу України встановлено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Частиною першоюстатті 19 Кодексу України про надравизначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 24 Кодексу України про надракористувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Згідно ізст. 16 Кодексу України про надраспеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-ІV від 06.09.2005(надалі - Закон № 2806-ІV) дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Згідно з ч.1ст.4 Закон №2806-ІVвиключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Державна служба геології та надр України с центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геологи та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі-Положення № 1174).

Згідно із частинами 9-11 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення, здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615(далі по тексту - Порядок №615).

Щодо доводів позивача про протиправне застосування відповідачем до заяви № 23 від 02.03.2017 з додатками Порядку № 615 в редакції станом на 19.02.2020 та необхідності при її розгляді застосувати редакцію від 16.02.2017, суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що вперше до Державної служби геології та надр України позивач звернувся із заявою від 02 березня 2017 року за № 23 для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24 вересня 1997 року № 1083, який остання отримала 06 березня 2017 року за № 5272/02/12-17. Зазначену заяву подано за шість місяців до закінчення строку дії дозволу, який спливав 24 вересня 2017 року, тобто вчасно.

Згідно абзаців 1, 5, 6, 10 пункту 14 Порядку №615(в редакції станом на 16.02.2017, тобто дату подання заяви №23), у разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає заяву і ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі.

Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу.

Рішення за заявою позивача про продовження дії дозволу № 23 мало бути прийнято відповідачем протягом 45-ти днів з 06.03.2017. Упродовж цього строку ці правовідносини є триваючими.

У вказаний період діяв Порядок № 615 в редакції від 16.02.2017 та 01.04.2017.

Також, суд враховує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 № 300/2536/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству Івано-Франківськторф спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області з мотивів не прийняття відповідного рішення встановленої форми.

Однак, станом на дату видання наказу № 122 від 13.03.2023 відповідач керувався Порядком № 615 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 19 лютого 2020 року, якою змінено (розширено) вимоги до документів, що повинні бути долучені до заяви про продовження дії спеціального дозволу відповідно до Додатку 1.

Так, 19.02.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 124 «Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», якою внесено зміни доПорядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, виклавши його в новій редакції.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім другого і третього реченняабзацу п`ятнадцятогопункту 8 та другого реченняабзацу шостогопункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, - в редакції цієї постанови, які набирають чинності одночасно з Порядком функціонування електронного кабінету надрокористувача (до п. 2 цієї постанови).

Вказані зміни стосувались зокрема п. 14, 8, 15 Порядку № 615 та додатку 1 до Порядку №615, які регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до п. 8 Порядку №615 (в редакції станом на 16.02.2017), для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Згідно пункту 2 Переліку документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (Додаток №1 до Порядку №615 в редакції станом на 16.02.2017), з метою видобування корисних копалин надрокористувачем разом із заявою подаються наступні документи:

- пояснювальна записка з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства;

- копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі;

- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

- оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000);

- ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат;

- план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів;

- характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками;

- програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності.

Втім, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем застосовано Порядок № 615 в редакції постанови Кабінету міністрів України від 19.02.2020 № 124, відповідно в новій редакції п. 8 Порядку № 615 встановлює таке «Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі (далі - заява). В електронній формі заява та документи подаються через електронний кабінет надрокористувача. Порядок функціонування електронного кабінету надрокористувача затверджується Мінекоенерго.

Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив`язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява та додані до неї документи подаються органові з питань надання дозволу з прошитими і пронумерованими сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи заявника. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи заявника із зазначенням дати та вихідного номера.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові не пізніше семи робочих днів з дня їх реєстрації. Інформація про повернення документів розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з дня їх повернення заявникові.

Дозвіл без проведення аукціону не може бути надано особі, що не виконує програми робіт на ділянках надр, на користування якими їй вже надано дозвіл, або щодо якої виявлені порушення правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування, до моменту їх усунення.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінекоенерго, передбачених пунктом 24 цього Порядку. Зазначене рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-9, 11 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

У випадку, передбаченому підпунктом 10 цього пункту, дозволи надаються Держгеонадрами за поданням Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції на підставі укладеної угоди про розподіл продукції.»

Також, в новій редакції Додаток 1 до Порядку №615 (в редакції станом на 19.02.2020) встановлює інші вимоги до переліку документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону Так, з метою видобування корисних копалин надрокористувачем разом із заявою подаються наступні документи: копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); - пояснювальна записка з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; - результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод);

копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії України по запасах корисних копалин комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів; - каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд; - оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); - ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; - план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр, а для підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; - характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками. До зазначених документів додаються: завірена заявником копія висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно доЗакону УкраїниПро оцінку впливу на довкілля; - у разі продовження строку дії дозволу - завірена заявником копія висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно доЗакону УкраїниПро оцінку впливу на довкілля.

Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо встановленої цією нормою заборони зворотної дії законів у часі.

Зокрема, урішенні від 13.05.1997 №1-зп Конституційний Суд Українизауважив, що нормастатті 58 Конституції Українизакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 мотивувальної частиниРішення Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99(справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першійстатті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується тойзаконабо інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, урішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 Конституційний Суд Українизазначив, що закріплений у частині 1статті 58 Конституції Українипринцип означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першоїстатті 8 Конституції Українивизнається і діє в Україні.

Так, постановою № 124 внесені зміни до Порядку №615, зокрема викладено такий в новій редакції, в частині зокрема проведення процедури продовження дії спеціального дозволу на користування корисними копалинами та якою розширено і змінено вимоги до документів, що повинні бути долучені до заяви про продовження дії спеціального дозволу відповідно до Додатку 1.

Проте, зазначені зміни, набрали чинності з 19.02.2020, крім другого і третього реченняабзацу п`ятнадцятогопункту 8 та другого реченняабзацу шостогопункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, - в редакції цієї постанови, які набирають чинності одночасно з Порядком функціонування електронного кабінету надрокористувача (пункт 2 постанови № 124). Відтак, не було визначено порядку та способу його застосування до правовідносин, що виникли до моменту набрання ним чинності. В подальшому до вказаного Порядку № 615 неодноразово вносились зміни, а саме 25.02.2020, 17.09.2020, 01.12.2020, 13.07.2021, 16.11.2021, 29.07.2022, 29.01.2023, які також стосувались зміни вимог до документів, що повинні бути долучені до заяви про продовження дії спеціального дозволу відповідно до Додатку 1.

За таких обставин, на думку суду відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у продовженні дії спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним в період тривання спірних правовідносин, а саме з дати звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (06.03.2016) упродовж 45-ти днів наданих Порядком № 615 відповідачу для прийняття відповідного рішення, а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2020 року по справі № 817/856/16, від 12 грудня 2019 року по справі № 826/16535/17 та від 23 жовтня 2020 року по справі №826/11779/17.

Також, як зазначено у згаданому вищерішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Варто зауважити, що визначення процедури такого переходу повинно бути безпосередньо застережене у тому нормативно-правовому акті, який запроваджує нову форму регулювання суспільних відносин. У разі ж відсутності прямої вказівки у нормативно-правовому акті про надання його нормам зворотної дії в часі, презюмується, що останні мають загальний порядок, тобто пряму дію норм в часі, які повинні застосовуватись виключно до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, розпочатий процес реалізації права повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом юридичної (правової) визначеності.

Натомість, поширення на спірні правовідносини в цій частині норм Порядку №615, в редакції Постанови №124, за умови відсутності у ній прямої вказівки про таке, суперечить принципу юридичної (правової) визначеності та свідчить про надання відповідачем нормам цієї Постанови характеру ретроактивних на власний розсуд та за відсутності для цього належних правових підстав.

Суд вважає, що встановлені обставини є такими, що мають наслідком протиправність спірного наказу № 122 від 13.03.202, а відтак, суд дійшов висновку про необхідність його скасування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 №1083, наданого з метою видобування торфу родовища «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області, починаючи з 25.09.2017 терміном на 20 років, шляхом видання відповідного наказу, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 5 статті 4-1 Закону Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Пунктом 15 Порядку № 615 визначено, виключний перелік підстав до відмови надрокористувачеві у продовженні строку дії дозволу.

Отже, суд дійшов висновку, що отриманню спеціального дозволу на користування надрами або ж продовженню строку дії спеціального дозволу на користування надрами має передувати визначена законодавством процедура, а подані позивачем документи підлягають перевірці, що відноситься до повноважень відповідача.

Крім того, відповідач має виключну компетенцію в питаннях щодо продовження строку дії дозволу або відмови у продовженні такого, із дотриманням визначеної Порядком № 615 процедури.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За змістом частини четвертоїстатті 245 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише у випадку визнання протиправної бездіяльності такого суб`єкта та якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов`язувати останнього прийняти відповідне рішення про продовження строку дії дозволу, оскільки за своєю правовою природою, відповідно до норм законодавства, повноваження дозвільного органу щодо прийняття рішення про продовження строку дії дозволу є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача.

Водночас суд бере до уваги, те, що рішення про відмову у продовженні дії дозволу відповідачем прийнято відповідно до Порядку №615 в редакції від 19.02.2020, при цьому вимоги щодо такої заяви та її додатків в редакції цього Порядку від 16.02.2017 значно відрізняється і відповідачем не перевірялося. При цьому керуватись оцінкою доказів надану судом у справі № 300/2536/20 суд не праві, оскільки оцінка доказів судом не є тотожна поняттю встановлених судом преюдиційних обставин.

З урахування викладених обставин, суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування правил вищенаведеної норми. А тому, приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо доводів відповідача про необхідність використання позивачем спеціальної процедури визначеної статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та визнається сторонами оскаржуваний наказ № 122 від 13.03.2023 видано відповідачем за результатом розгляду заяви № 23 від 02.03.2017 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/2536/20 від 15.12.2020.

Судом вже зазначалось вище по тексту рішення, відповідно до резолютивної частини такого рішення позов ПАТ Івано-Франківськторф - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження приватному акціонерному товариству Івано-Франківськторф спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на родовищі Під Бором Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням вищенаведених висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с. 120-133).

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (частина першастатті 383 КАС України).

Відповідно до частини шостої цієї статті за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченомустаттею 249цього Кодексу.

Стаття 249 КАС України регулює питання постановлення судом окремих ухвал.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначена правова нормаКАС Українимає на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Втім, суд звертає увагу на те що рішенням № 300/2536/20 зобов`язано Держгеонадра повторно розглянути заяви приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997, із врахуванням вищенаведених висновків суду.

Оскаржуваний наказ свідчить про прийняття рішення щодо відмови у продовженні дії дозволу, тобто виконання рішення суду № 300/2536/20, та як наслідок такий є самостійним предметом спору.

Застосування судом статті 383 КАС України було б можливе у разі відмови відповідачем повторного розгляду заяви, чи її повернення листом без прийняття рішення у формі наказу про відмову в продовженні дії дозволу або продовження дії дозволу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав до застосування статті 383 КАС України, як підстави відмови у задоволенні позову, оскільки предмет і підстави позову не тотожні справі № 300/2536/20, а є новими правовідносинами. Також, слід звернути увагу на те, що за результатом розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України суд може постановити окрему ухвалу, але не скасувати наказ, що є предметом спору у даній справі.

Суд критично оцінює посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.12.209 по справі №821/471/18, оскільки такі висновки зроблені щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядкустатті 383 КАС України.

Також не належним є покликання відповідача на висновки наведені Верховним Судом у постанові від 11.07.2022 по справі № 522/13692/17, оскільки таке судове рішення ухвалено судом за наслідками оскарження окремої ухвали суду, не у подібних правовідносинах, а у справі про призначення і виплату пенсії, та за інших фактичних обставин.

Суд зазначає, що подібність правовідносин визначається їх змістом (правами і обов`язками суб`єктів правовідносин). У свою чергу, зміст правовідносин визначається юридичним фактом (юридичним складом) або подією, які в силу закону, породжують права та обов`язки особи (суб`єкта правовідношення).

Аналіз наведених відповідачем судових рішень дає підстави вважати, що такі рішення було ухвалено за інших фактичних обставин справи, установлених судами. Таким чином, доводи Держгоенадра про необхідність використання висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду № 522/13692/17 та №821/471/18, суд вважає безпідставними.

Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3ст.139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно платіжного доручення № 209651539 від 30.05.2023 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5368 грн за двома позовними вимогами немайнового характеру (а.с. 1).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Івано-Франківськторф", а саме задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 2684,00 грн, що пропорційно (50%) до задоволених вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 122 від 13.03.2023 про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь приватного акціонерного товариства Івано-Франківськторф сплачену суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ 05489158, вул. Б.Хмельницького, буд. 59, м. Івано-Франківськ, 76007)

Відповідач - Державна служба геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057).

Суддя Микитин Н.М.