Постанова

від 30.08.2023 по справі 371/286/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 371/286/20 Головуючий у суді першої інстанції - Поліщук А.С.

Номер провадження № 22-ц/824/7708/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського «Фермерського» господарства «Обрій» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року у справі за позовом Селянського «Фермерського» господарства «Обрій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод користування майном та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Обрій», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року СФГ «Обрій» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та з урахуванням збільшення позовних вимог (а.с. 199-201, т. 1), просило суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та/або інших осіб не чинити перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою за кадастровим № 3222984300:02:025:0003 загальною площею 4,2898 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Маслівської сільської ради;

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:025:0003, загальною площею 4,2898 га у користування позивача;

- стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдані збитки в сумі 52 636, 48 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 травня 2017 року між СФГ «Обрій» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером №3222984300:02:025:0003 загальною площею 4,2898 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Маслівської сільської ради, строком дії договору на 10 (десять) років. 12 травня 2017 року дану земельну ділянку ним прийнято в оренду на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно з пунктом 6.2 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору за актом її приймання-передачі.

Згідно до пункту 7.5 договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяними внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим Договором. Збитками вважаються:

- фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Згідно до підпункту 2 пункту 9.2 договору орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою.

В період з 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як довіреною особою першого, вчиняються дії направленні на перешкоджання позивачу користування земельною ділянкою.

Товариство вказувало, що в провадженні Миронівського відділу поліції головного управління національної поліції Київської області перебувало кримінальне провадження за №12018110220000533 від 05 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Так, 24 квітня 2019 року позивач звернувся до Миронівського ВП ГУНП в Київській області про те, що відповідачем та іншими невстановленими особами було знищено належний позивачу врожай незавершеного виробництва, а саме культури ярого ячменю шляхом дискування земельної ділянки, підтвердженням про що є відповідний рапорт старшого інспектора Миронівського ВП ГУНП в Київській області.

За даним фактом 25 квітня 2019 року в межах кримінального провадження за №12018110220000533 слідчим Миронівського ВП ГУНП в Київській області Семенчуком О.В. було здійснено огляд місця події земельної ділянки та в якому зафіксовано, що остання є переораною і будь-яка техніка на місці відсутня.

В подальшому, 10 травня 2019 року позивач повторно звернувся до Миронівського ВП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, де було зазначено, що всі дії зчиняються безпосередньо відповідачем ОСОБА_2 та його сином.

Так, ОСОБА_2 представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності зареєстрованої за №3 від 07 лютого 2018 року, яка посвідчена секретарем Маслівської сільської ради Коломієць С.О.

Фактом підтвердження нанесення збитків позивачу є наявна в матеріалах кримінального провадження бухгалтерська довідка про фактичні витрати на посіви ярого ячменю.

Разом з цим, відповідач у своєму протоколі допиту від 25 квітня 2019 року повідомив правоохоронним органам, що ним особисто здійснено дискування земельної ділянки за кадастровим номером №3222984300:02:025:0003 на належному йому на праві власності тракторі арки МТЗ.

Зокрема, ОСОБА_3 в протоколі допиту в рамках кримінального провадження №2018110220000533 зазначив, що йому відомо про існування договору оренди між ним та позивачем, проте останній вважав, що його права порушенні внаслідок несплати оренди за 2017 рік, а тому вирішив відібрати земельну ділянку та засіяти її власноруч.

Більш того, останній дав вказівку відповідачу ОСОБА_2 здійснити дискування вже існуючої засіяної культури ярого ячменю, при цьому усвідомлюючи, що завдає збитків позивачу.

Так, 22 серпня 2019 року позивач звернувся до Миронівського ВП ГУНП в Київській області з тим, що відповідачем та іншими невстановленими особами без будь-яких правових підстав здійснюється збір врожаю на земельній ділянці належній позивачу на підставі договору оренди, підтвердженням про що є відповідний рапорт старшого інспектора Миронівського ВП ГУНП в Київській області.

22 серпня 2019 року в межах кримінального провадження за №12018110220000533 слідчим Миронівського ВП ГУНП в Київській області Мовчан А.Ф. було здійснено огляд місця події за участі спеціаліста Маслівської сільської ради (землевпорядника) ОСОБА_4 , позивача та відповідача.

Так, у протоколі ОМП було зафіксовано те, що на земельній ділянці з кадастровим номером №3222984300:02:025:0003 здійснюється збір врожаю сільськогосподарської культури сої за допомогою комбайна марки «Джондір» за кермом якого був ОСОБА_5 , а вказівки щодо збору врожаю роздає відповідач.

В якості підтвердження вчинення незаконних дій в перешкоджанні позивачу користуванню своєю власністю та проведення збору врожаю на вищевказаній земельній ділянці відповідач особисто підтвердив в письмових поясненнях на адресу Миронівського ВП ГУНП в Київській області про організацію та проведення таких дій.

На підставі постанови слідчого від 05 грудня 2018 року кримінальне провадження № 12018110220000533 було закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Внаслідок протиправних дій відповідачів, направлених на перешкоджання використання належній позивачу на праві оренди земельної ділянки останній несе збитки в своїй господарській діяльності, оскільки не здійснює ані посівних робіт, ані в подальшому збір врожаю.

Разом з цим, позивач зазнав прямих збитків внаслідок проведення робіт з посіву ярого ячменю із внесенням міндобрив та проведенням дискування на земельній ділянці з кадастровим номером №3222984300:02:025:0003 загальною площею 4,2898 га.

В подальшому, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до СФГ «Обрій» (а.с. 176-178, т. 1), у якій просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 12 травня 2017 року, відповідно до якого до СФГ «Обрій» набуло права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:025:0003, площею 4.2898 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованій в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію здійснену за індексним номером 35637527 від 13 червня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» Київської області.

ОСОБА_1 вказував, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно номер НОМЕР_1 , виданого 17 грудня 2013 року реєстраційною службою Миронівського районного юстиції Київської області він являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:025:0003, площею 4.2898 га розташованій в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач за зустрічним позовом наголошував, що він не укладав будь-яких договорів із СФГ «Обрій » 12 травня 2017 року строком на 10 років про оренду землі.

Будучи власником земельної ділянки ОСОБА_1 обробляв її в період 2018- 2019 років самостійно за участю родичів. Восени 2019 року земельна ділянка була ним зорана, весною закрита волога. ОСОБА_1 мав намір у сезон 2020 року також засіяти та обробляти належну йому на праві приватної власності земельну ділянку.

Під час досудового слідства у кримінальному провадженні № 12018110220000533, яке знаходиться в Миронівському ВП ГУ НП в Київській області була проведена судова-почеркознавча експертиза за № 1559/18-23, 863/19-23 від 25 лютого 2019 року. Згідно до висновків даної експертизи:

- підписи від імені ОСОБА_1 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» договору оренди землі від 12 травня 2017 року та в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 12 травня 2017 року укладеному ОСОБА_1 та СФГ «Обрій» в особі голови Кришньова О.М. виконані не ОСОБА_1 .

Таким чином обставини викладені у первісному позові про наявність права оренди земельної ділянки та передачі прийняття земельної ділянки згідно акту приймання передачі не відповідають дійсності.

ОСОБА_1 вказував, що в свою чергу задоволення первісного позову призведе до порушення його конституційних прав на користування та розпорядження своїм майном, а відсутність його вільного волевиявлення на укладення договору оренди є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки № 12 травня 2017 року недійсним.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року позовні вимоги Селянського «Фермерського» господарства «Обрій» залишено без задоволення. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12 травня 2017 року, відповідно до якого СФГ «Обрій» набуло права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:025:0003, площею 4,2898 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 12 травня 2017 року, відповідно до якого СФГ «Обрій» набуло права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:025:0003, площею 4,2898 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, здійснену за індексним номером 35637527 від 13 червня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» Київської області.

Стягнуто із СФГ «Обрій» на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 1853,20 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Селянське «Фермерське» господарства «Обрій» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом не могли бути застосовані до оспорюваного договору наслідки недійсності правочину, оскільки останній, на твердження суду, не підписувався ОСОБА_3 , відтак не був укладеним.

Враховуючи вказане, апелянт вважає, що суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки ОСОБА_3 обрано неналежний спосіб захисту.

Разом з тим, апелянт наголошує, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушеного речового права як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, а суд міг ухвалити рішення лише про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію.

В апеляційній скарзі посилається товариство й на протокол допиту ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження, відповідно до якого останній вказував, що йому відомо про існування договору оренди з первісним позивачем, проте він вважав, що його права порушено несплатою орендної плати за 2017 рік, а тому вирішив відібрати земельну ділянку та обробляти її самостійно. Вказане свідчить про обізнаність відповідача з істотними умовами договору оренди, а дії з виконання спірного договору, а саме прийняття орендної плати, дають підстави вважати правочин схваленим собою, на користь якої його було укладено.

Враховуючи вищевикладене, СФГ «Обрій» просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 . Стягнути з позивача понесені судові витрати.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

При апеляційному розгляді справи представник апелянта СФГ «Обрій» Горева К.С. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення первісних позовних вимог СФГ «Обрій» та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 з підстав, зазначених в позовній заяві та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач у справі ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Шкребтій В.В. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі СФГ «Обрій», та просили залишити її без задоволення, а рішення щодо відмови у задоволенні первісного позову без змін. Щодо доводів апелянта про невідповідність ухваленого у справі рішення в частині визнання недійсним неукладеного договору оренди землі, то не заперечували щодо зміни рішення місцевого суду в цій частині. В решті частині рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_1 , відповідача у справі ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 3222984300:02:025:0003 загальною площею 4,2898 гектар, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миронівської об`єднаної територіальної громади Обухівського району Київської області.

13 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 244747232229 зареєстровано договір оренди землі від 12 травня 2017 року, укладений між Селянським «Фермерським» господарством «Обрій» як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем, предметом якого є право користування позивача земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3222984300:02:025:000 (а.с. 13 том 1).

В матеріалах справи наявна копія договору оренди землі від 12 травня 2017 року, орендарем за яким є позивач Селянське «Фермерське» господарство «Обрій» а орендодавцем ОСОБА_1 (а.с. 15-17).

У відповідності до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 цього договору оренди землі, його предметом та об`єктом є строкове платне користування позивачем земельною ділянкою кадастровий номер 3222984300:02:025:000 загальною площею 4,2898 гектар, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миронівської об`єднаної територіальної громади Обухівського району Київської області, яка на праві приватної власності належить відповідачеві ОСОБА_1 .

Пунктом 3.1 цього договору оренди землі передбачено, що він укладено на 10 років з моменту його укладення та державної реєстрації.

Також в матеріалах справи є копія Акту приймання-передачі вищезазначеної земельної ділянки в оренду, датований 12 травня 2017 року, сторонами у якому зазначено позивача Селянське «Фермерське» господарство «Обрій» та відповідача ОСОБА_1 (а.с. 18).

З матеріалів справи також вбачається, що 24 квітня 2019 року позивач звернувся до Миронівського ВП ГУНП в Київській області про те, що ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами було знищено належний СФГ «Обрій» врожай незавершеного виробництва, а саме культури ярого ячменю шляхом дискування земельної ділянки, підтвердженням про що є відповідний рапорт старшого інспектора Миронівського ВП ГУНП в Київській області.

За даним фактом 25 квітня 2019 року в межах кримінального провадження за №12018110220000533 слідчим Миронівського ВП ГУНП в Київській області Семенчуком О.В. було здійснено огляд місця події земельної ділянки та в якому зафіксовано, що остання є переораною і будь-яка техніка на місці відсутня.

10 травня 2019 року позивач повторно звернувся до Миронівського ВП ГУНП в Київській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, де було зазначено, що всі дії вчиняються безпосередньо відповідачем ОСОБА_2 та його сином. ОСОБА_2 представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності зареєстрованої за №3 від 07 лютого 2018 року, яка посвідчена секретарем Маслівської сільської ради Коломієць С.О.

Фактом підтвердження нанесення збитків позивачу є наявна в матеріалах кримінального провадження бухгалтерська довідка про фактичні витрати на посіви ярого ячменю.

Разом з цим, відповідач у своєму протоколі допиту від 25 квітня 2019 року повідомив правоохоронним органам, що ним особисто здійснено дискування земельної ділянки за кадастровим номером №3222984300:02:025:0003 на належному йому на праві власності тракторі арки МТЗ.

Зокрема, ОСОБА_3 в протоколі допиту в рамках кримінального провадження №2018110220000533 зазначив, що йому відомо про існування договору оренди між ним та позивачем, проте останній вважав, що його права порушенні внаслідок несплати оренди за 2017 рік, а тому вирішив відібрати земельну ділянку та засіяти її власноруч.

Більш того, останній дав вказівку відповідачу здійснити дискування вже існуючої засіяної культури ярого ячменю, при цьому усвідомлюючи, що завдає збитків позивачу.

22 серпня 2019 року позивач звернувся до Миронівського ВП ГУНП в Київській області те, що відповідачем та іншими невстановленими особами без будь-яких правових підстав здійснюється збір врожаю на земельній ділянці належній позивачу на підставі договору оренди, підтвердженням про що є відповідний рапорт старшого інспектора Миронівського ВП ГУНП в Київській області.

22 серпня 2019 року в межах кримінального провадження за №12018110220000533 слідчим Миронівського ВП ГУНП в Київській області Мовчан А.Ф. було здійснено огляд місця події за участі спеціаліста Маслівської сільської ради (землевпорядника) ОСОБА_4 , позивача та відповідача.

Так, у протоколі ОМП було зафіксовано те, що на земельній ділянці з кадастровим номером №3222984300:02:025:0003 здійснюється збір врожаю сільськогосподарської культури сої за допомогою комбайна марки «Джондір» за кермом якого був ОСОБА_5 , а вказівки щодо збору врожаю роздає відповідач.

В якості підтвердження вчинення незаконних дій в перешкоджанні позивачу користуванню своєю власністю та проведення збору врожаю на вищевказаній земельній ділянці відповідач особисто підтвердив в письмових поясненнях на адресу Миронівського ВП ГУНП в Київській області про організацію та проведення таких дій.

На підставі постанови слідчого від 05 грудня 2018 року кримінальне провадження № 12018110220000533 було закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Вирішуючи вказаний спір, відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до висновку експерта Черкаського відділення судових експертиз Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України від 25 лютого 2019 року №1559/18-23, 863/19-23, зробленого за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, у відповідності до якого: підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі від 12 травня 2017 року, укладеному ОСОБА_1 та СФГ «Обрій» в особі голови Кришньова Олександра Миколайовича виконаний не ОСОБА_1 ; підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» в акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 12 травня 2017 року, укладеному ОСОБА_1 та СФГ «Обрій» в особі голови Кришньова Олександра Миколайовича, що міститься у спеціальному пакеті №0008777 виконаний не ОСОБА_1 .

З урахуванням викладених обставин суд виснував, що відповідач ОСОБА_1 12 травня 2017 року не укладав із позивачем Селянським «Фермерським» господарством «Обрій» оспорюваного договору оренди землі, яка має кадастровий номер 3222984300:02:025:000, загальною площею 4,2898 гектар, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого 13 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 244747232229, а тому дійшов висновку про обґрунтованість зустрічного позову та визнав недійсним укладений вище договір, скасував державну реєстрацію договору оренди землі.

Апеляційний суд в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову та скасування державної реєстрації договору оренди відповідає з огляду на наступне.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки. Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Ефективним способом захисту та таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права у випадку реєстрації неукладеного між сторонами договору оренди, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17, від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18, від 05 квітня 2022 року у справі № 143/1441/18, від 11 листопада 2022 року у справі № 394/486/21, від 06 квітня 2023 року в справі № 388/964/21.

Установивши, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі 12 травня 2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, що підтверджено висновком експертизи, проведеною Черкаським відділенням судових експертиз Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України від 25 лютого 2019 року №1559/18-23, 863/19-23, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неукладенність цього правочину.

Разом з тим, суд першої інстанції, встановивши обставини, які свідчать про неукладенність вказаного правочину при цьому задовольнив позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсним даного договору оренди землі.

Відповідно дот положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначений висновок суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права та правовим висновкам, ухвалених Верховним Судом.

Так, Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи 16 червня 2020 року цивільну справу зазначила : « Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди підлягає скасуванню з ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Перевіряючи доводи апелянта в частині необґрунтованості рішення суду першої інстанції щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12 травня 2017 року, то колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

За частиною п`ятою статті 6 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі.

Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Як встановлено судом при розгляді вказаної справи договір оренди земельної ділянки від 12 травня 2017 року сторонами не укладався. ОСОБА_1 не погоджувалися умови даного договору та не підписувався текст самого договору.

Разом із тим, із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №89396237 від 13 червня 2017 року вбачається, що державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» Войтенко Л.В. проведено державну реєстрацію речового права - права СФГ «Обрій» на оренду земельної ділянки 3222984300:02:025:000, загальною площею 4,2898 гектар, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого 13 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 244747232229, яка на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с.13-14 т.1).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

На підставі ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом (ст.398 ЦК України).

Аналіз вказаних норм матеріального права свідчить, що право орендаря на оренду виникає на підставі укладеного з дотримання законодавства договору оренди землі.

Крім того, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що правочин щодо оренди земельної ділянки, яка є предметом спору між сторонами не укладався, тому і правових підстав для проведення державної реєстрації вказаного речового права не існували, тому висновок суду першої інстанції щодо скасування державної реєстрації є законним та обґрунтованим.

Перевіряючи доводи апелянта в частині необґрунтованості рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог СФГ «Обрій», то колегія суддів враховує наступне.

Статтею 395 ЦК України передбачено, що речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).

Разом із тим, згідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

З урахуванням того, що при розгляді вказаного спору встановлено, що СФГ «Обрій» як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем не укладався у встановленому законодавством порядку договір оренди земельної ділянки 3222984300:02:025:000, загальною площею 4,2898 гектар, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому вимоги позивача про захист його прав як володільця (орендаря) даної земельної ділянки шляхом усунення перешкод у користуванні даною земельною ділянкою та стягнення завданих збитків, пов`язаних з володінням та використанням даної земельної ділянки, обґрунтовано відхилено судом першої інстанції.

Доводи апелянта зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не відповідають нормам матеріального права, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

В іншій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та процесуального законодавства, доводи апелянта даних висновків не спростовують, тому повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського «Фермерського» господарства «Обрій», задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 12 травня 2017 року скасувати та ухвалити у вказаній частину нове судове рішення, про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 01 вересня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв