Ухвала

від 01.09.2023 по справі 760/11564/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11564/22

2/760/5068/23

УХВАЛА

про розгляд справи у судовому засіданні

з викликом сторін

01 вересня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» /далі - ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» / (код ЄДРПОУ: 00480247; адреса: 03049, м. Київ, вул. Ползунова, буд. 2; адреса представника: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 2Л/2, електронна пошта: 2018defacto@gmail.com) про стягнення грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

02.09.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 31.08.2022, за підписом представника позивача - адвоката Нинюка І.В., в якій вона просить суд:

-стягнути з ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 112 200,00 грн;

-стягнути з ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 37 400,00 грн за час затримки виплати одноразової грошової допомоги;

-стягнути з ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 всі судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 06.09.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08.09.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Відповідна ухвала суду була направлення учасникам судового процесу 12.04.2023 (що пов`язано з: недостатнім фінансуванням суду на здійснення поштової відправки судової кореспонденції, тривалою відсутністю секретаря судового засідання, відключенням в суді електроенергії, значною завантаженістю суду та ін. питаннями, які об`єктивно значно ускладнюють роботу суду та знаходяться поза межами впливу судді).

В матеріалах справи містить поштове рекомендоване повідомлення про вручення з якого вбачається, що відповідач у справі отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з копією позову та доданих до нього матеріалів 24.04.2023 (а.с. 26).

03.05.2023 (електронною поштою) та 04.05.2023 (через систему «Електронний суд») до суду надійшов відзив на позов (а.с. 30-33, 47-51).

03.05.2023 (електронною поштою) та 04.05.2023 (через систему «Електронний суд») до суду надійшло клопотання представника відповідача в якому ставиться питання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 38-40, 55-58).

03.05.2023 (електронною поштою) та 04.05.2023 (через систему «Електронний суд») до суду надійшло клопотання представника відповідача в якому ставиться питання про повернення позову ОСОБА_1 особі, яка її подала (а.с. 38-40, 59-61).

03.05.2023 (електронною поштою) та 04.05.2023 (через систему «Електронний суд») до суду надійшло клопотання представника відповідача в якому ставиться питання про витребування у позивача оригіналу трудового договору від 02.08.2021, копія якого долучена до позовної заяви (а.с. 45, 63-64).

20.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, яка містить заперечення щодо заявлених відповідачем клопотань (а.с. 66-68).

07.07.2023 до суду надійшли заперечення н відповідь на відзив (а.с. 74-77).

Щодо клопотання відповідача про повернення позову

В обґрунтування клопотання про повернення позову особі, яка його подала, заявник звертає увагу на те, що до позовної заяви представник позивача на підтвердження своїх повноважень надав лише копію договору про правову допомогу. При цьому, заявник зауважує, що належним підтвердженням повноважень адвоката представляти інтереси особи в цивільному судочинстві є ордер, який видається на підставі договору про надання правової допомоги, або довіреність.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у § 53 рішення від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Проте такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Miragall Escolano and others v. Spain» та від 28.10.1998 у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суд застосовуючі загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, та керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem» (що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права»), вважає за можливе продовжити розгляд справи, оскільки матеріали справи свідчать про наявність волі позивача ( ОСОБА_1 ) на його подання, з метою пересвідчитись у чому, закон і вимагає надання доказів повноважень представника.

При цьому, суд враховує, що наразі матеріали справи крім договору про надання правової допомоги також містять ордер на підтвердження повноважень представника позивача (а.с. 69).

Статтею 400-1 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги

Щодо клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження

Доводи клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження зводяться до наступного:

- В обґрунтування свого позову позивачка зазначає, що при звільненні, в порушення умов п. 3.1.2. трудового договору, їй не була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 112 200,00 грн., а у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні до виплати їй також належить сума середнього заробітку в розмірі 37 000,00 грн. Так, як вказує позивач, згідно п. 3.1.2. трудового договору від 02.08.2021, у разі дострокового припинення трудового договору за угодою сторін, на підставі пункту першого частини першої статті 36 КЗпП України, працівнику виплачується одноразова грошова допомога у розмірі не більше тримісячного середнього заробітку;

- У розпорядженні ПрАТ «КЕВРЗ» відсутній будь-який примірник трудового договору від 02.08.2021, зокрема, й на який посилається позивачка, що ставить під сумнів достовірність такого доказу в цілому;

- Оскільки у розпорядженні ПрАТ «КЕВРЗ» відсутній будь-який примірник трудового договору від 02.08.2021, зокрема, й на який посилається Позивачка, що ставить під сумнів достовірність такого доказу в цілому, відтак, необхідним у даній справі є витребування в позивачки оригіналу трудового договору від 02.08.2021, виклику свідка - ОСОБА_2 , який зможе спростувати або підтвердити ті умови, які викладені в Трудовому договорі від 02.08.2021.

Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приймаючи справи до розгляду та вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися дана справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд виходи з того, що згідно з п. 2 ч. 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, для що виникають з трудових відносин призначене спрощене позовне провадження.

З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження).

Відповідно до п. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У справі, що є предметом розгляду, зустрічного позову не подано.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.

Таким чином наразі суд не вбачає достатніх правових підстав для переходу до розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Щодо переходу до розгляду справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З огляду на те, що з відзиву, заперечень на відповідь на відзив та ряду клопотань відповідача вбачається, що ним ставиться під сумнів існування та справжність ключового доказу у справі - трудового договору від 02.08.2023, у зв`язку з чим він ставить питання в т.ч. про витребування оригіналу даного договору, на даний час вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати у судове засідання для огляду оригінал трудового договору від 02.08.2023, копія якого долучена до позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право на звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи.

При цьому, суд також роз`яснює, що:

-Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації;

-У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні;

-Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.

Наразі відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказує, що: «Для встановлення фактичних даних складення (дати складення, відповідність тексту та аркушів на яких виготовлений текст договору) та підписання (відповідність підписів сторін договору) трудового договору, ксерокопію якого суду надано Позивачем, необхідні спеціальні знання, тобто, призначення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документа».

Однак відповідне клопотання (про призначення судової експертизи) з дотриманням вимог, передбачених ЦПК України, відповідачем чітко не заявлено.

Щодо клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , то наразі воно не відповідає вимогам ч. 2 ст. 91 ЦПК України за змістом якої у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Щодо врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами

З урахуванням приписів п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 7 ст. 49, ст. 142, п. 2 ч. 2 ст. 197, ст. 207, ч. 5 ст. 211 ЦПК України суд роз`яснює сторонам їх право на врегулювання спору шляхом досягнення угоди між ними.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76-84, 91, 103, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Перейти до розгляду справи № 760/11564/22 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» про стягнення грошової допомоги, - в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Призначити справу до розгляду у судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, каб. 23 на 09 листопада 2023 року о 12 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати учасників судового процесу.

Зобов`язати позивача надати у судове засідання для огляду оригінал трудового договору від 02.08.2021, копія якого долучена до позову, а також надати для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію такого договору.

Запропонувати сторонам надати письмові пояснення щодо того, ким складався текст (проект тексту) трудового договору від 02.08.2021, зокрема, за чиєї пропозицією/ініціативою до змісту такого договору було включено пункт 3.1.2 у наявній редакції.

Відповідачу - надати ідентифікуючі дані щодо особи-підписанта трудового договору від 02.08.2021 зі сторони ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» - ОСОБА_2 (місце проживання (перебування) або місце роботи, номер картки платника податків, дата народження).

У задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позову особі, яка його подала, - відмовити.

Клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повідомити учасників справи, що всі письмові пояснення та інші документи по справі можуть бути подані засобами поштового зв`язку, а також подані на електронну адресу суду inbox@sl.ki.court.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх цифровим підписом.

Повідомити сторін про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Доступ до підсистеми відеоконференцзв`язку здійснюється через Електронний кабінет Електронного суду (https://id.court.gov.ua/). Після авторизації в Кабінеті необхідно вибрати пункт «Відеозв`язок».

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час). Про прийняте рішення головуючим суддею учасники справи інформуються засобами телефонного зв`язку (електронної пошти), вказаними у заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції або відсутності такої можливості.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом`янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.

Суддя Л. Л. Зуєвич