Рішення

від 05.09.2023 по справі 187/1111/23

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1111/23

2/0187/227/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участі секретаря судового засідання

Клисак Н.Г., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2», в особі: голови товариства Кот Валентина Івановича про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В

13.06.2023 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2», в особі: голови товариства Кот В.І. про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_2 була членом с/т «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке розташоване на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,076 га, кадастровий номер 1223783800:002:1720.

У серпні 2010 року сусід по дачній ділянці ОСОБА_3 продав матері свою земельну ділянку АДРЕСА_2 , площею 0,0627 га, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 19.06.1997 року, виданого Шульгівською сільською радою, продав ОСОБА_2 , про що написав розписку від 02.08.2010 року, яку засвідчив інший сусід ОСОБА_4 . Договір купівля-продажу земельної ділянки АДРЕСА_2 який належав ОСОБА_3 не був укладений нотаріально і це сталось не з вини її матері і не залежало від її волі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а вона прийняла спадщину на на земельну ділянку АДРЕСА_1, яка належала її матері нак праві власності.

Позивачка просить суд визнати дійсним договір купівлі земельної ділянки № АДРЕСА_2 , площею 0,0627 га, у садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_1 , розташованої на території Шульгівської громади, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і оформлений у вигляд розписки від 02.08.2010 року, судові витрати покласти на неї.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду за правилами загального позовного провадження

У підготовчому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача Садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2» голова товариства Кот В.І. у підготовчому засіданні проти позовних вимог не заперечував, погодився на призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 року справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши що в жовтні 2020 року після оформлення спадщини на земельну ділянку № АДРЕСА_2 в садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_2» після смерті її матері ОСОБА_2 , вона знайшла вдома в папці розписку від 02.08.2010 року про те, що сусід ОСОБА_3 продав земельну ділянку площею 0,0627 га яка знаходиться на території садового товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2» її матері ОСОБА_2 за 2700 грн. Зі слів її батька ОСОБА_7 зазначену розписку він особисто печатав в серпні 2010 року, коли ОСОБА_3 отримав гроші від його дружині ОСОБА_2 за земельну ділянку. Вважає, що ОСОБА_3 помер приблизно в 2010-2011 роках , місцезнаходження його їй невідомо. Просить задовольнити позов, так як на протязі 13 років вона із батьком обробляють земельну ділянку ОСОБА_3 за АДРЕСА_1 і сплачують кошти за її користування.

Представник відповідача Садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2» голова товариства Кот В.І. у судове засідання надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, проти позовних вимог не заперечував.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Заслухав позивачку, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачкою докази суд, за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, прийшов таких висновків, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні юридичні факти та правовідносини.

Садівниче товариство « ІНФОРМАЦІЯ_2» робітників і службовців Дніпродзержинської ТЕЦ, яке розташоване в Дніпропетровської області, с.Шульгівка було зареєстровано 09.09.1992 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію ( а.с.16).

Як вбачається із списку членів садового товариства « ІНФОРМАЦІЯ_2» за № 627 рахується ОСОБА_3 , домашня адреса зазначена АДРЕСА_3 , а за № 160 рахується ОСОБА_2 , домашня адреса зазначена АДРЕСА_4 ( а.с. 19)

Судом оглянуто розписку надану позивачкою до суду датовану від 02.08.2010 року в якій надрукований на комп`ютері текст про те, « що він, ОСОБА_3 дає розписку ОСОБА_2 в тому, що він отримав 2700 грн в рахунок кінцевого розрахунку за передачу у власність земельної ділянки, площею 0,0627 га, розташованої на території садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2». Право власності на земельну ділянку належить йому на праві Державного акту на праві приватної власності на землю від 19.06.1997 року. Передає ОСОБА_2 право установчі документи в оригіналі і передає право на розпорядження тимчасовими спорудженнями

(а.с. 20).

Факт належності на праві власності ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,0627 га, для ведення садівництва, розташованої на території Шульгівської сільської ради, підтверджується копією Державного акту на право власності на землю, серії ДП від 19.06.1997 року (а.с. 21).

Сторони на підготовчому засіданні не заперечували того, що ОСОБА_2 за життя та її донька ОСОБА_1 користуються земельною ділянкою № АДРЕСА_2 , площею 0,0627 га, сплачують платежі за обидві земельні ділянки і ці обставини підтверджуються довідками голови СТ « Ромашки» ( а.с.23)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, як зазначено в позові

( а.с.2) Позивачка ОСОБА_1 успадкувала після смерті її матері ОСОБА_2 садовий будинок та земельну ділянку, площею 0,0760 га, з цільовим призначенням - для колективного садівництва , яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю з господарськими будівлями та спорудами яка розташована по АДРЕСА_1 в садівничому товаристві робітників і службовців Дніпродзержинської ТЕЦ «ІНФОРМАЦІЯ_2» Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 01. 02.2021 року

(а.с. 8, 11).

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Договір купівлі-продажу нерухомості укладають між собою продавець і покупець лише у письмовій формі. Його обов`язково посвідчує нотаріус. Якщо учасники угоди порушили вимоги щодо оформлення договору купівлі-продажу нерухомості або допустили помилки під час його укладання, це підстава, щоб визнати його нечинним.

Частиною 1 ст. 79 ЗК України об`єктом права власності визначено земельну ділянку, яка є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 181 ЦК України земельні ділянки віднесено до нерухомих речей, тому до угод, за якими може здійснюватися перехід права власності на земельні ділянки як на нерухоме майно, відносяться угоди (договори) купівлі-продажу. Їх ми і розглянемо більш детально.

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод (ст. 131 ЗК України). Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються (ст. 132 ЗК України).

При посвідченні договорів відчуження земельної ділянки на виконання вимог ст. 81 ЗК України нотаріусами перевіряється, чи є фізична особа громадянином України, особою без громадянства або громадянином іноземної держави.

Посилання позивача про те, що сторони недодержались вимог закону про нотаріальне посвідчення договору відповідно до ст. 220 ЦК України не з вини її матері і не залежало від її волі, судом до уваги не приймається, так як не підтверджується ніякими належними і допустимими доказами , крім того позивачка в суді підтвердила, що її батько ОСОБА_7 з його слів надрукував самостійно на комп`ютері розписку 02.08.2010 року про укладення угоди передачі земельної ділянки та коштів в розмірі 2700 грн від його дружини ОСОБА_2 ОСОБА_3 . Суд звертає увагу, позивачці на день розгляду спору невідомо місцезнаходження самого ОСОБА_3 і відсутності відомості про його смерть , на що посилалась в суді

ОСОБА_1 .

Таким чином, приймаючи до уваги, що договір купівлі -продажу земельної ділянки загальною площею 0,0627 га яка розташована на території Шульгівської сільради та належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності нотаріально не був посвідчений нотаріально, не укладений в письмовій формі із ОСОБА_2 належним чином, то позивачка не має права на успадкування вказаної земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_2 , так як це майно належить на праві власності іншій особі, а саме ОСОБА_3 .

Позивачка не довела в суді ті обставини, що її мати ОСОБА_2 в період із 02.08.2010 року по 30.06.2020 рік не здійснила нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 не із її вини і ці обставини не залежали він її волі, а тому правові підстави для застосування ст. 220 ЦК України у суду відсутні.

Відповідно до ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги, що позивач не довела в суді обставини, на які вона посилається в позові, суд вважає в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити , судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, 79 ЗК України, ст., 317, 319, 321, 328, 655, 657 ЦК України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2», в особі: голови товариства Кот Валентина Івановича про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду або через Петриківський районний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасники які не були присутніми в судовому засідання можуть оскаржити судове рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: І. М. Іщенко