Вирок

від 19.07.2010 по справі 1-50/10

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-50/10р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - Губко А.О.

при секретарях - Пилипчука М.М., Якимової Ю.В.,

Малина Л.В.

за участю прокурора - Рибалки І.А.

за участю представника

цивільного позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Високе Тетіївського району Київської області, громадяни України, українки, освіта середньо-спеціальна, заміжня, тимчасово не працююча, проживаюча в АДРЕСА_1 раніше не судима

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч.1, ст. 191 ч.4, ст. 366 ч.2. ст. 367 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, будучи призначена наказом директора ДП „Дніпровський круг" за №39 від 30.08.2002 року з 02.09.2002 року на посаду головного бухгалтера підприємства, яка відповідно до ст.8 п.7 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" повинна забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечувати перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Так, у грудні 2002 року, головний бухгалтер підприємства ДП «Дніпровський круг» ОСОБА_3, будучи посадовою особою, маючи доступ до матеріальних цінностей підприємства, та будучи обізнаною в тому, що директор підприємства - ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, періодично знаходився у відрядженнях в м. Смоленськ (Росія), вирішила заволодіти грошовими коштами ДП «Дніпровський круг» шляхом отримання витратних грошових коштів («добових») на відрядження в м. Смоленськ (Росія) з каси підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3, розуміючи, що неможливо отримати грошові кошти з розрахункового рахунку ДП ..Дніпровський круг" без обізнаності директора підприємства ОСОБА_5 відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, вступила з останнім за невстановлених обставин у злочинну змову, маючи на меті особисте збагачення шляхом заволодіння грошовими коштами ДП „Дніпровський круг".

І з метою реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_3, направленого на заволодіння грошовими коштами ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, достовірно знаючи, що відрядження посадових осіб у грудні 2002 року до м. Смоленська не плануються, а він та його заступник - ОСОБА_6 планують їхати до м. Смоленська по запрошенню директора ТОВ „Дніпровський круг" Оптовий ринок" (Росія) за власні кошти ОСОБА_5, видав наказ №47 від 20.12.2002 року на підставі якого на ім'я ОСОБА_6 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_3 були складені посвідчення про відрядження строком на вісім днів у м. Смоленськ на СП „Дніпровський круг" Оптовий ринок". Так само ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, видав наказ за №46, на підставі якого на його ім'я складено посвідчення про відрядження строком на вісім днів у м. Смоленськ на СП „Дніпровський круг" Оптовий ринок".

І 23.12.2002 року на підставі виписаного та поданого до АБ „Брокбізнесбанк" чеку КЕ№6405126, головним бухгалтером ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_3 були отримані грошові кошти в сумі 9.333 грн., з яких 5408 грн. призначались як витрати на відрядження.

Після отриманні в АК „Брокбізнесбанк" грошових коштів в сумі 9.333грн. в свою підзвітність, головний бухгалтер ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_3, діючи відповідно до спільного злочинного плану з ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, усвідомлюючи необхідність оприбуткування отриманих у підзвіт грошових коштів по касі підприємства, відповідно до діючого законодавства, з метою створення необхідних умов для їх подальшого безперешкодного заволодіння з каси підприємства, шляхом складання підроблених документів, того ж дня склала прибутковий касовий ордер серії 01БИ №159171, відповідно до якого внесла до каси підприємства, отримані в банку підзвітні грошові кошти в сумі 9.333 грн.

Потім головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з директором підприємства ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, з метою додержання вимог п.п. 3.4 п.3 Постанови Національного банку України "Про затвердження „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 19.02.2001 року №72, усвідомлюючи, що отриманими в підзвіт грошовими коштами в сумі 4608 грн. можна безперешкодно та вільно розпоряджатись на свій розсуд тільки після складання видаткових касових документів з додержанням вимог вищезазначених норм, 23.12.2002 року в приміщенні ДП „Дніпровський круг" склала та підписала видатковий касовий ордер №70 від 23.12.2002 року, в якому свій підпис поставив ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, відповідно до якого отримала з каси підприємства підзвітні грошові кошти в сумі 1.536 грн., внісши при цьому завідомо неправдиві відомості щодо призначення отриманих грошових коштів на відрядження.

Після цього головний бухгалтер ОСОБА_3 за тих же обставин, склала та підписала видатковий касовий ордер №71 від 23.12.2002 року, в якому поставив свій підпис ОСОБА_5 відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, відповідно до якого останній отримав з каси підприємства підзвітні грошові кошти в сумі 1.536 грн., при цьому внісши завідомо неправдиві відомості щодо призначення отриманих грошових коштів на відрядження.

За тих же обставин, ОСОБА_3 склала та підписала видатковий касовий ордер №72 від 23.12.2002 року, внісши до нього завідомо неправдиві данні щодо призначення отриманих грошових коштів на відрядження.

Після чого, зловживаючи довірою ОСОБА_6 та особистим ставленням останнього до ОСОБА_5, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 і ОСОБА_5 відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, не передавши зазначені в ордері №72 від 23.12.2002 року грошові кошти в сумі 1.536 грн. особисто ОСОБА_7, надала останньому на підпис вищевказаний ордер з метою підтвердження начебто отримання ним з каси підприємства підзвітних грошових коштів в сумі 1.536 грн.

Надалі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, які діяли за попередньою змовою між собою, заволодівши грошовими коштами ДП „Дніпровський круг" в сумі 4608 грн. шляхом складання завідомо неправдивих видаткових касових документів, розпорядившись ними в подальшому на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою ДП „Дніпровський круг", своїми умисними діями, які виразились у заволодінні грошовими коштами ДП „Дніпровський круг" в сумі 4608 грн., що в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, шляхом зловживання своїм службовим становищем, при вищевикладених обставинах, вчиненого за попередньою змовою з ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п. 8 КПК України, у великих розмірах, скоїла злочин передбачений ст.191 ч.4 КК України.

Крім того. ОСОБА_3, будучи службовою особою ДП „Дніпровський круг", своїми умисними діями, які виразились у складанні 23.12.2002 року за вищевикладених обставин завідомо неправдивих документів, а саме видаткових касових ордерів за №№70, 71, 72 від 23.12.2002 року за попередньою змовою з ОСОБА_5, відносно якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, внесла завідомо неправдиві відомості щодо призначення грошових коштів на відрядження, що призвело до тяжких наслідків, у вигляді завдання матеріальних збитків ДП „Дніпровський круг" в сумі 4608 грн., чим скоїла злочин передбачений ст.366 ч.2 КК України.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ДП „Дніпровський круг" в сумі 4608 грн., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України з метою приховання злочину, а також формального приведення первинних документів у відповідність до діючого законодавства, ОСОБА_3, будучи особою, на яку відповідно до ст.8 п.7 Закону України ..Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.15 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704, покладений обов'язок перевіряти первинні документи, достовірно знаючи, що в грудні 2002 року до м. Смоленськ ніхто із посадових осіб не їздив, а ОСОБА_6 з ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, у грудні 2002 року перебували в м. Смоленську протягом трьох діб у власних справах за власні кошти останнього, 30.12.2002 року склала завідомо неправдиві авансові звіти б/н від 30.12.2002 року на своє імя та авансові звіти без номерів від 30.12.2002 року на імя ОСОБА_8І та ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, до яких додала посвідчення про відрядження, видані на підставі наказів за № 47 від 20.12.2002 року та за № 46 від 20.12.2002 року, в які умисно внесла завідомо неправдиві відомості про її перебування в м. Смоленську у відрядженні, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, протягом 8 діб в період часу з 23.12. по 30.12.2002 року.

Таким чином, 30.12.2002 року, у невстановленому місті, ОСОБА_3, будучи службовою особою ДП „Дніпровський круг", діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, з метою приховування вчиненого злочину та формального приведення первинних документів у відповідність до діючого законодавства, склала та підписала разом з директором підприємства ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, завідомо неправдиві авансові звіти б/н від 30.12.2002 року на своє імя, авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_8 та авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, до яких додала посвідчення про відрядження, видані на підставі наказів № 47 від 20.12.2002 року та № 46 від 20.12.2002 року, в які внесла завідомо неправдиву інформацію щодо її перебування, ОСОБА_8, та ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, протягом 8 діб, а саме з 23.12. по 30.12.2002 року в м. Смоленську, у відрядженні, чим вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Крім того, відповідно до книги нарахування заробітної плати ДП "Дніпровський круг" за 2000р., 001р., 2003р., 2004р. директору ДП «Дніпровський круг» ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, бухгалтерією підприємства нараховані відпускні за період з 2003-2004 роки у розмірі 3838 грн.73 коп. та компенсація за невикористані відпустки за 2001-2003 роки у розмірі 7677,46 грн.

Між тим, зазначені відпускні та компенсація за невикористані відпустки бухгалтерією ДП „Дніпровський круг" були нараховані в порушення вимог ст. 83 Кодексу Законів про Працю України та ст. 24 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 року №504/96-ВР, якими заборонено заміну відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст.24 Закону України "Про відпустки", головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3 відповідно до ст.8 п.7 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повинна забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності; організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, виконуючи неналежним чином свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, не перевіривши правильність бухгалтерських розрахунків, в порушення вимог п.п. 2.15, п.п. 216 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704., 10.12.2004 року, в приміщенні ДП ..Дніпровський круг", згідно видаткового касового ордеру №276 від 10.12.2004 року, безпідставно виплатила ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, відпускні за 2004 рік в сумі 12.921 грн. 01 коп., до яких увійшли: заробітна плата за грудень 2004 року у розмірі 3022,96 грн., відпускні за 2004 рік та компенсація за невикористані відпустки у 2001- 2003 р. у розмірі 9898 грн. 05 коп., чим завдала матеріальних збитків ДП "Дніпровський круг" у розмірі 7169,17 грн.

Відповідно до висновку №00007 додаткової судово-економічної експертизи від 30.10.2006 року, грошові кошти (відпускні), отримані ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, по видатковому касовому ордеру №276 від 10.12.2004 року безпідставно виплачені та списані по ДП "Дніпровський круг" у розмірі 7 169,17 грн. (12921,01 - 3022,96 - 2728,88).

Крім того, 10.09.2003 року, в приміщенні ДП „Дніпровський круг", згідно видаткового касового ордеру №109 від 10.09.2003 року, перевіреного та підписаного головним бухгалтером підприємства ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 83 Кодексу Закону про працю України та ст. 24 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, якими заборонено заміну відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону України "Про відпустки", головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3, яка відповідно до ст.8 п.7 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" повинна забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не перевіривши первинні бухгалтерські документи, відповідно до діючого законодавства, в порушення вимог п.п. 2.15, п.п. 216 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704, виплатила ОСОБА_6 компенсацію за невикористану відпустку за 2002 рік у розмірі 723,04 грн., чим завдала ДП „Дніпровський круг" матеріальних збитків в сумі 723,04 грн.

Крім того, головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3, в порушення вимог п.п. 7, 9, 14, 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 року №1266, відповідно до Книги нарахування заробітної плати по ДП "Дніпровський круг" за 2000 р., 2001 р., 2003 р., 2004 р. ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, працівниками бухгалтерії була нарахована заробітна плата за квітень 2004 року у розмірі 4500 грн., замість належної йому до сплати - в сумі 1990 грн. 80 коп.

Разом з тим, згідно листка непрацездатності (серія ВВ № 541853) та листка непрацездатності (серія ВВ № 541854) директор ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, в період часу з 17.04 по 30.05. 2004 року хворів і знаходився на стаціонарному лікуванні в Інституті кардіології ім. академіка ОСОБА_9.

Крім того, головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3, діючи в порушення вимог п.п. 7, 9, 14, 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 року № 1266, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, будучи особою, яка відповідно до ст.8 п.7 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності: організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, не перевіривши зазначені розрахунки заробітної плати на відповідність діючому законодавству, в порушення вимог п.п. 2.15, п.п. 216 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 05.06.1995 року за №168/704, перебуваючи в приміщенні ДП „Дніпровський круг", 07.05.2004 року склала видатковий касовий ордер за №92 від 07.05.2004 року, в якому незаконно та безпідставно вказала заробітну плату у розмірі 3797,55 грн. за квітень 2004 року до сплати, замість належної до сплати - 1990,80 грн.

І на підставі складеного та підписаного нею, як головним бухгалтером ДП „Дніпровський круг» видаткового касового ордера №92 від 07.05.2004 року, в якому незаконно та безпідставно була вказана сума заробітної плати ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, за квітень 2004 року у розмірі 3797,55 грн., які в подальшому були виплачені касиром підприємства ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, чим було завдано матеріальних збитків ДП „Дніпровський круг" в сумі 1806,75 грн.

Таким чином, протягом 2003-2004 років, головний бухгалтер підприємства ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_3, будучи службовою особою, на яку відповідно до ст.8 п.7 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні "покладений обов'язок дотримуватись на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності та організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, діючи в порушення вимог п.п. 2.15, п.п. 2.16 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05,06.1995 року №168/704, не проконтролювавши та не перевіривши нарахування заробітної плати за квітень 2004 року ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.8 КПК України, а також відпускних за 2004 рік і компенсації за невикористану ним відпустку у 2001-2003 роках, та у 2003 році ОСОБА_6 чим заподіяла ДП „Дніпровський круг" матеріальні збитки на загальну суму 9.698,96 гривень, тим самим вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 367 КК України..

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненому не визнала і суду показала, що з 02.09.2002 року вона працювала на посаді головного бухгалтера ДП «Дніпровський Круг», директором якого був ОСОБА_5, який в 2005 році трагічно загинув, і директором підприємства став ОСОБА_10, з яким у неї встановилися неприязливі відносини, оскільки вона була незаконно ним звільнена з посади головного бухгалтера, у звязку з чим вона звернулася з позовом до суду, що і стало в подальшому, на її думку, причиною безпідставного порушення відносно неї даної кримінальної справи.

А тому вважає, що допитані по справі в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та інші, відносно неї давали неправдиві покази, тим самим обмовивши її.

Незважаючи на невизнання підсудною своєї вини у предявленому їй обвинуваченні її вина підтверджується зібраними по справі доказами.

- Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив, що починав працювати з 2001 року в ДП «Дніпровський Круг» заступником підприємства, де головним бухгалтером була ОСОБА_3, і памятає, що він разом з директором підприємства ОСОБА_5 декілька разів їздив у відрядження до м. Смоленська, в Росію, на автомобілі, який наймав за свої кошти директор, і не було випадків, щоб разом з ними у відрядження їздила ОСОБА_3

Крім того, як вказує свідок ОСОБА_6, за час роботи у ДП «Дніпровський круг» в 2001, 2002 та 2003 роках він повністю використав відпустки, і ніяких заяв з приводу видачі йому компенсації за невикористані відпустки за вказаний період часу не писав.

- Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що після смерті ОСОБА_5 17.03.2005 року він був призначений на посаду директора ДП «Дніпровський Круг», де головним бухгалтером була ОСОБА_3, роботу якої він неодноразово намагався перевірити, однак остання стверджувала, що в бухгалтерії всі документи в порядку і під різними приводами не надавала можливості провести аудиторську перевірку, крім того, як зазначає свідок, у ОСОБА_3 знаходилася і печатка підприємства, що призводило до конфліктних ситуацій, а в подальшому до її звільнення,

І після цього проведена аудиторська перевірка виявила ряд зловживань ОСОБА_3 щодо присвоєння нею грошових коштів підприємства, незаконно нарахованих за відрядження та лікарняні.

- Вищевикладені обставини підтвердила допитана судом в якості свідка ОСОБА_11, яка також суду показала, що з 01.12.2005 року вона виконувала обовязки головного бухгалтера ДП «Дніпровський Круг» після звільнення з цієї посади ОСОБА_3О, яка не здавала їй по акту бухгалтерських документів, у звязку з чим була призначена аудиторська перевірка, яка встановила ряд порушень по веденню бухгалтерського обліку, відсутність підписів на деяких бухгалтерських документах та відсутність журналів по наказам реєстрації заяв і наказів про відпустки, а також наказів про відрядження до 2004р., які вона теж не здавала їй по акту.

- Показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , яка з жовтня 2002 року по квітень 2003 року працювала заступником головного бухгалтера ДП „Дніпровський круг", де головним бухгалтером на підприємстві була ОСОБА_3, а директором його - ОСОБА_5

Стверджує, що ОСОБА_3 нікому не передавала ключ від системи „клієнт-банк" і всі операції по ній виконувала особисто, а в її відсутність ці платежі зовсім не проводились. Крім того, як зазначає даний свідок, за час її роботи з ОСОБА_3 не було випадків перебування останньої у відрядженні.

- допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що в період часу з 2002-2005 рр. вона працювала заступником головного бухгалтера ДП „Дніпровський круг", де головним бухгалтером була ОСОБА_3 і не памятає авансових звітів про перебування останньої у відрядженні, крім того, вказує, що журнал обліку посвідчень про відрядження на підприємстві не вівся, і саме вона видавала кошти працівникам підприємства по видатковим касовим ордерам за № 60-72 від 11.07.2003 року, в яких із-за неуважності не був проставлений підпис директором ОСОБА_5, і кошти за ордером №70 від 11.07.2003 року у сумі 1036 грн. вона видала безпосередньо головному бухгалтеру ОСОБА_3

- як вбачається з копії наказу №39 від 30.08.2002 року ОСОБА_3 була призначена на посаду головного бухгалтера ДП „Дніпровський круг".

(т.2 а.с.158)

- згідно висновку додаткової судово-почеркознавчої експертизи № 523 від 21.11.2006 року підписи у видаткових касових ордерах зроблені головним бухгалтером ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_3 та

директором ДП „Дніпровський круг" ОСОБА_5

(т.1 а.с. 139-146)

протоколом огляду речових доказів від 05.12.2006 року.

(т.1 а.с.44-45)

- протоколами огляду документів від 05.12.2006 року.

(т.2 а.с.221-251)

- даними з Журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів по ДП "Дніпровський круг" за період з 2000 - 2004 рр. (Додаток 1)

- даними з Касової книги по ДП "Дніпровський круг" за період з 2000 -2004 рр. (Додаток 2)

- даними з Книги нарахування заробітної плати по ДП "Дніпровський круг" за період з 2000 по 2004 рр. (Додаток 3)

- даними висновку №00007 від 30.10.2006 року додаткової судово-економічної експертизи, якою встановлена сума матеріальних збитків.

(т.2 а.с.265-300)

- даними роздруківок руху коштів по розрахунковому рахунку ДП „Дніпровський круг" №260030143600 по касовим операціям у грудні 2002 року, зробленим головним бухгалтером ОСОБА_3, що спростовує перебування останньої у вказаний період часу в службовому відрядженні.

(т.2 а.с.308-334)

Суд, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, вважає їх достовірними та допустимими, а підсудну ОСОБА_3 винною в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки, у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у складанні завідомо неправдивих документів та службовій недбалості, тобто в неналежному виконанні службовою особою своїх обовязків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих юридичних осіб у вчиненні нею злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.4. 366 ч.2. 366 ч.1, 367 ч.1 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд критично ставиться до невизнання підсудною ОСОБА_3 своєї вини у предявленні їй обвинуваченні, як до обраної нею лінії свого захисту, щоб в подальшому уникнути кримінальної відповідальності за скоєні нею злочини.

При цьому суд не приймає до ваги доводи підсудної щодо обмови її свідками, вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, які спростовуються зібраними по справі доказами та показами допитаних свідків, які судом визнаються правдивими, оскільки вони попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, і судом не встановлено підстав для обмови ними підсудної.

Призначаючи підсудній ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочинів, яка раніше не судима і позитивно характеризується за місцем свого постійного місця проживання (т.1 а. с.203), конкретні обставини скоєних нею злочинів та її відношення до вчинених злочинів та невідшкодовану її злочинними діями заподіяну шкоду і вважає, що вона заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу підсудної: раніше не судиму, позитивну характеристику, її вік та конкретні обставини скоєних нею злочинів і не дивлячись на те, що один із них згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак суд дійшов висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї згідно ст.76 КК України обов”язки.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудної ОСОБА_3, в силу ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_3 звинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч.2, 366 ч.1 та 367 ч.1 КК України, які згідно ст.12 КК України віднесені до злочинів як невеликої тяжкості та середньої тяжкості, по яким суд визнає підсудну винною, однак відповідно до ст.49 КК України по ним збігли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, тому суд вважає відповідно до ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання.

Крім того, суд вважає підлягають стягненню з підсудної відповідно до вимог ст.93 КПК України судові витрати, пов'язані із проведенням почеркознавчої та додаткової судово-економічної експертиз.

(т.1 а.с. 139, т.2 а.с. 303)

В силу ст. 81 КПК України, речові докази по справі - видаткові касові ордери №70, № 71, № 72 від 23.12.2002 року, авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_3, авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_6. авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_5, суд вважає необхідним залишити зберігати у матеріалах даної кримінальної справи. (т.1 а. с. 46)

Цивільний позов, заявлений ДП „Дніпровський круг" про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, суд вважає за можливе задовольнити частково лише в частині матеріальних вимог у сумі 14.306 грн. 96 коп., оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом.

Щодо заявлених вимог ДП „Дніпровський круг" про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 100.000 грн., то вони не підлягають задоволенню, оскільки такі стягнення в кримінальній справі не передбачені законом.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.4, 366 ч.2, 366 ч.1, 367 ч.1 КК України і призначити їй покарання:

за ст.191 ч.4 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки ;

за ст. 366 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки, і на підставі ч.5 ст. 74 та ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання.

за ст. 367 ч. 1 КК України - у виді штрафу в доход держави у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки шість місяців, і на підставі ч.5 ст.74 та ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання;

за ст. 366 ч. 1 КК України - у виді штрафу в доход держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки, і на підставі ч.5 ст.74 та ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання.

В силу ст.75 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

В силу ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженій ОСОБА_3 залишити. - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ДП „Дніпровський круг" матеріальну шкоду у розмірі 14.306 грн. 96 коп.

У задоволенні цивільного позову ДП „Дніпровський круг" про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, ВІДМОВИТИ.

Стягнути з ОСОБА_3 ….судові витрати по справі: отримувач платежу -ТОВ „АФЦБА", ЕГРПОУ 33350305, р/р 26009073591 у АБ „Експрес -Банк", МФО 322959 -3138 грн. 48 коп.; отримувач платежу : НДЕКЦ при ГУ МВС України у м. Києві ОПЕРУ НБУ по м. Києву і області, р/р 35221100105031. ЗКПО 25575285, МФО 821018. - 612 грн.

Речові докази по справі: видаткові касові ордери № 70, № 71, № 72 від 23.12.2002 року, авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_3, авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_6, авансовий звіт б/н від 30.12.2002 року на ОСОБА_5, - залишити зберігати у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя: