Ухвала

від 05.09.2023 по справі 910/31456/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.09.2023Справа № 910/31456/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

на дії державного виконавця Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №72340528 у справі №910/31456/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпастрейд»

про стягнення 53444,73 грн

за участі представників:

від стягувача (скаржника) - не з`явився;

від боржника - не з`явився;

від ДВС - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпастрейд» про стягнення 53444,73 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Київпастрейд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» основний борг у сумі 51456 грн 96 коп., 1860 грн 89 коп. - пені, 126 грн 88 коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 910/14469/21 залишено без змін.

09.03.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/31456/15 замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».

23.08.2023 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшла скарга на дії державного виконавця Оболонського ВДВС Гаркавенко А.В.

Дана скарга обґрунтована тим, що виконавче провадження №72340528 перебувало на примусовому виконані лише 11 днів, державним виконавцем не здійснювались достатні, систематичні та періодичні заходи примусового виконання, на підставі чого, скаржник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №72340528 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15, які виразились у винесені постанови від 07.08.2023 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати постанову Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) від 07.08.2023 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/894/23 від 23.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/31456/15 у зв`язку з відпусткою судді Привалова А.І.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №910/31456/15 надійшла на розгляд до судді Маринченка Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 прийняти скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 05.09.2023.

Представники стягувача (скаржника), боржника та Державної виконавчої служби у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

26.07.2023 головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною (далі - державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72340528 з примусового виконання наказу від 09.03.2016 виданого Господарським судом міста Києва у справі №910/31456/15.

07.08.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки, як було встановлено державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документу від 09.03.2016 майна належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними: встановлено, що майно боржника на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Згідно повідомлень за боржником автотранспортні засоби та майно на праві власності не зареєстровано. Згідно відповіді ДПС України у боржника відсутні відкриті рахунки в установах банку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений в порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способі правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404- VIII та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403- VIII.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону. Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону У країни «Про виконавче провадження»).

Тобто, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично.

Однак, доказів дотримання та виконання вищевказаних вимог законодавства при виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 Оболонським ВДВС у місті Києві матеріали справи не містять.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави

Суд зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з Відомостей про виконавче провадження №72340528 державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження було направлено 26.07.2023 запит до Державної фіскальної служби про наявні рахунки у боржників та 06.08.2023 запит до Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Проте, державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, не направлялись запити до органу доходів і зборів щодо надання інформації по поданим боржником деклараціям та щодо надання фінансової звітності боржника; до реєстраційних органів щодо наявності у власності Боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявлені не здійснено належні заходи примусового виконання; до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника; із метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку Боржника відомості про рух коштів по відповідному рахунку, а також не здійснено інших дій щодо розшуку майна (активів) боржника передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави повернення виконавчого документа стягувачу. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону).

За встановлених обставин та не вчинення державним виконавцем визначених Законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави стверджувати про передчасність висновку про відсутність такого майна у боржника.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п.п.2-6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець складає акт, однак матеріли справи не містять вказаного акту.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність та незаконність дій головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною щодо винесення постанови у виконавчому провадженні №72340528 від 07.08.2023 про повернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 у справі №910/31456/15.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що судом встановлено неправомірність та незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 07.08.2023 у виконавчому проваджені №72340528 про повернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 у справі №910/31456/15, наявні підстави для скасування постанови Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.08.2023 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15 стягувачу.

Керуючись ч.2 ст.232, 233, 234, ст.ст.339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №72340528 у справі №910/31456/15задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №72340528 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15, які виразились у винесені постанови від 07.08.2023 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15 стягувачу.

Скасувати постанову Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.08.2023 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 по справі №910/31456/15 стягувачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.

Повний текст складено: 05.09.2023.

Суддя Я.В. Маринченко