Ухвала

від 04.09.2023 по справі 911/2093/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023

та рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2021

у справі № 911/2093/21

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекріейшн-Сервіс",

2) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Київське квартирно-експлуатаційне управління,

2) Міністерство оборони України

про визнання недійсними договору іпотеки, державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.08.2023 надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (повний текст складено 26.06.2023) та рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 911/2093/21, подана до Суду 18.08.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 22.08.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що скарга подається на підставі п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

При цьому п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник визначає з посиланням на п. п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Водночас Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник повинен чітко зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене ч. 3 ст. 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.

У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України), він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення.

У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, беручи до уваги викладене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з зазначенням доказів та обставин, наведених у п. п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України (окремо по кожному пункту).

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання уточнень до касаційної скарги із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу, що уточнення до касаційної скарги, подані на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд зазначає таке.

Подаючи 18.08.2023 касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (повний текст складено 26.06.2023, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.07.2023), Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд поновити строк на подання цієї скарги, обґрунтовуючи заявлене клопотання тим, що скаржник не отримував повного тексту постанови засобами електронного чи поштового зв`язку, тому звернувся до апеляційного суду з заявою про видачу копії постанови у цій справі та отримав повний текст постанови 02.08.2023 (на підтвердження чого надав копію зазначеної заяви від 01.08.2023 з відміткою про отримання постанови 02.08.2023).

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч. 2 ст. 288 ГПК України)

Згідно з ч. 3 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду була проголошена 13.06.2023 (повний текст складено 26.06.2023), в Єдиному державному реєстрі судових рішень текст оскаржуваної постанови оприлюднено 03.07.2023, а звернувся скаржник до Північного апеляційного господарського суду з заявою про надання копії повного тексту постанови 01.08.2023, тобто майже через місяць з дати оприлюднення повного тексту оскаржуваної постанови у цій справі.

Слід зазначити, що з протоколу судового засідання від 13.06.2023 у справі № 911/2093/21 (доступний в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду") вбачається, що в судовому засіданні 13.06.2023 була присутня представник скаржника - Гуйван Т.П., якою підписано зазначену касаційну скаргу, тобто скаржник безумовно був обізнаний про ухвалення постанови в даному судовому засіданні за його ж апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Суд вважає за необхідне зазначити, що як передбачено положеннями ст.ст. 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Суд зазначає, що оскільки касаційна скарга подана безпосередньо до Касаційного господарського суду, у колегії суддів відсутня можливість перевірити наявність або відсутність доказів отримання копії оскаржуваної постанови скаржником.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися до апеляційного суду з заявою про отримання оскаржуваної постанови раніше ніж 01.08.2023, а також подати касаційну скаргу раніше ніж 18.08.2023, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили її поданню, заявником до касаційної скарги не надано.

Таким чином підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи дату оприлюднення повного тексту постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень, дату звернення скаржника з заявою про видачу копії оскаржуваної постанови та подання касаційної скарги (18.08.2023), Суд визнає неповажними.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати уточнення до касаційної скарги із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з зазначенням доказів та обставин, наведених у п. п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України (окремо по кожному пункту); 2) подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження.

Керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2021 у справі № 911/2093/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.