Ухвала

від 05.09.2023 по справі 480/1868/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 вересня 2023 р. Справа № 480/1868/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" про відвід судді Кравченка Є.Д. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерне товариство "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Другого апеляційного аміністративного суду від 13.04.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" задоволено. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 480/1868/22 скасовано. Адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду. Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" справу було розподілено судді Кравченку Є.Д.

Ухвалою суду від 30.05.2023 прийнято справу № 480/1868/22 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

04.09.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява представника позивача, в якій просить відвести від розгляду даної справи суддю Кравченка Є.Д. на підставі п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування необхідності відводу судді представник позивача посилається на нездійснення розгляду справи судом в межах розумного строку. На переконання представника позивача, судові засідання постійно відкладаються, без належних обґрунтувань, що є свідченням істотного порушення норм процесуального права та відсутності об`єктивності у судді при розгляді справи.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

На підставі ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

В обґрунтування необхідності відовду судді представник позивача посилається на нездійснення розгляду справи судом в межах розумного строку. На переконання представника, розгляд справи невиправдано затягується, судові засідання постійно відкладаються, без належних обґрунтувань.

Отже, за своєю суттю, заявлений представником позивача відвід фактично мотивований незгодою з діями судді під час розгляду справи щодо призначення судових засідань та їх відкладення, що не може бути підставою для відводу судді згідно ч. 4 ст. 36 КАС України.

Натомість, суд зауважує, що сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 по справі № 855/35/19.

Крім того згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium).

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Отже не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності суду із доводів заяви про відвід не вбачається.

З огляду на те, що обставини, на які посилається представник позивача, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про необгрунтованість заяви про відвід судді.

Враховуючи необґрунтованість заявленого представником позивача відводу судді, питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства"Конотопський хлібокомбінат" про відвід судді Кравченка Є.Д. по адміністративній справі № 480/1868/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - визнати необґрунтованою.

Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати розгляд заяви про відвід судді для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Є.Д. Кравченко