Рішення

від 12.09.2023 по справі 480/1868/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року Справа № 480/1868/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1868/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Конотопський хлібокомбінат" (далі - позивач; ПАТ "Конотопський хлібокомбінат") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач; контролюючий орган), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 28.09.2021 № 289 про опис майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі рішення від 28.09.2021 № 289, здійснено опис майна, що перебуває у власності позивача (господарському виданні або оперативному управлінні).

На переконання позивача, зазначене рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ніякого податкового боргу, а саме узгодженого податкового зобов`язання не існує. У зв`язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 11.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/1868/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління ДПС у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, та заявило клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки податкова вимога від 27.09.2021 № 0023633-1302-1820 та оскаржуване рішення є відкликаними.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року закрито провадження у справі № 480/1868/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Другого апеляційного аміністративного суду від 13.04.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" задоволено. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі №480/1868/22 скасовано. Адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду та була розподілена судді Кравченку Є.Д.

Ухвалою суду від 30.05.2023 прийнято справу № 480/1868/22 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначене на 22 червня 2023 року.

Відповідач надав додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що в даній справі предмет спрору відсутній, права та інтереси позивача на момент звернення до суду не порушені, рішення про опис майна у податкову заставу від 28.09.2021 № 289, втратило правові наслідки, та відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю (а.с. 167- 170).

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 22.06.2023, відкладено розгляд справи до 04 липня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 04.07.2023, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09серпня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 09.08.2023, відкладено розгляд справи до 29 серпня 2023 року.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги 29.08.2023 у Сумській області розгляд справи відкладено на 12 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 05.09.2023 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" про відвід судді Кравченка Є.Д. по адміністративній справі № 480/1868/22 визнано необґрунтованою, ухвалено передати розгляд заяви про відвід судді для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про відвід судді Кравченка Є.Д. була розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Савицькій Н.В.

Ухвалою суду від 07.09.2023 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" про відвід судді Кравченка Є.Д. по адміністративній справі № 480/1868/22 визнано необґрунтованою.

У судове засідання, призначене на 12 вересня 2023 року, представник позивача не з`явився.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив задовольнити клопотання про закриття провадження.

Ухвалою суду від 12.09.2023 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про закриття провадження по справі відмовлено.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 27.09.2021 Головним управлінням ДПС у Сумській області сформовано податкову вимогу № 0023633-1302-1820, в якій зазначено, що станом на 26.09.2021 за ПАТ «Конотопський хлібокомбінат» є наявний узгоджений податковий борг у розмірі 327414,15 грн.

Податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 07.09.2021 №600518280701, № 600418280701 та № 600718280709.

Позивачем у межах строків оскарження, передбачених ст. 56 ПК України було подано засобами поштового зв`язку скаргу в порядку адміністративного оскарження на податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 № 600518280701, а також на податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 № 600418280701 (а.с. 40-43).

Вказану скаргу представник ДПС України отримав 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 45).

ПАТ «Конотопський хлібокомбінат» листом від 23.09.2021 повідомило Головне управління ДПС у Сумській області про оскарження податкових повідомлень рішень від07.09.2021 № 600518280701, № 600418280701 в адміністративному порядку (а.с. 46).

Вказаний лист отримано відповідачем 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

Втім, з метою погашення податкового боргу керівником контролюючого органу відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 28.09.2021 № 289 (а.с. 3).

Не погоджуючись із винесенням рішення про опис майна в податкову заставу, позивач звернувсся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, необхідною передумовою та визначальною підставою для надсилання платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у такого платника податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із підпунктами 56.1-56.3 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 56.5 статті 56 ПК України унормовано, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно пункту 56.16 статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Згідно із пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.17.31. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 1081.2 статті 1081 цього Кодексу.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, у межах строків оскарження, передбачених ст. 56 ПК України позивачем було подано засобами поштового зв`язку скаргу в порядку адміністративного оскарження на податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 № 600518280701, а також на податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 № 600418280701.

ПАТ «Конотопський хлібокомбінат» листом від 23.09.2021 повідомило Головне управління ДПС у Сумській області про оскарження податкових повідомлень рішень від07.09.2021 № 600518280701, № 600418280701 в адміністративному порядку. Вказаний лист отримано відповідачем 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

Таким чином, зважаючи на процедуру адміністративного оскарження даних податкових повідомлень-рішень у відповідності до вимог п. 56.1 ст. 56 ПК України в адміністративному порядку, сума податкового боргу була не узгодженою.

Однак, Головним управлінням ДПС у Сумській області сформовано податкову вимогу та 28.09.2021 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 289.

Суд звертає увагу, що умовою для прийняття керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу є наявність у такого платника податків податкового боргу (суми узгодженого грошового зобов`язання).

Проте, з урахуванням того, що сума грошового зобов`язання на момент винесення оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу була неузгодженою, відповідно були відсутні підстави для винесення рішення Головним управлінням ДПС у Сумській області про опис майна у податкову заставу від 28.09.2021 №289.

Таким чином, оскаржуване рішення винесене відповідачем без наявних на те законних підстав, з огляду на що є протиправним та підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав рішення про опис майна у податкову заставу від 28.09.2021 № 289 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. відповідно до платіжного доручення від21.02.2022 №10009 (а.с. 16).

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 005594 (а.с.5), договір про надання правової допомоги від 14.09.2021 (а.с. 24), прибутковий касовий ордер від 20.06.2021 № 1-20-06/21 на суму 30000,00 грн. (а.с. 26), акти приймання-передачі наданих послуг від 20.06.2022 (а.с. 25), 05.12.2022 (а.с. 55), 24.03.2023 (а.с. 108).

Так, відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 20.06.2022 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 (а.с. 25) вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 37800 грн. та включає в себе:

- здійснення особистого прийому уповноваженої особи Клієнта для надання правових консультацій про положення законодавства, зокрема підпункту 14.1.175 пункту 14.1, статті 14, пунктів 59.1, 59.3 статті 59, пункту 88.1. статті 88, підпункту 89.1.2 пункту 89.1, пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, в аспекті захисту позиції Клієнта - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години;

- розроблення, структуризація та складання процесуальних документів: уточненої позовної заяви від 22.02.22 про визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.21 № 289 про опис майна у податкову заставу, заяви від 22.02.2022 по справі № 480/1868/22, оформлення документальних матеріалів додатків цих процесуальних документів - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 6 години;

- надання Клієнту роз`яснень зі спірних правовідносин по справі № 480/1868/22 в аспекті правозастосовчої практикив аналогічних справах - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1 година.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 05.12.2022 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 (а.с. 55) вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 64900 грн. та включає в себе:

- здійснення особистого прийому уповноваженої особи Клієнта для надання правових консультацій про положення чинного законодавства, статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті захисту позиції Клієнта по справі №480/1868/22- дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години;

- розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі №480/1868/22: заяви з процесуальних питань від 21.06.22, відповіді від 24.11.22 на відзив відповідача по справі № 480/1868/22, заяви з процесуальних питань від 05.12.22, оформлення документальних матеріалів додатків цих документів - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 7 годин;

- надання Клієнту роз`яснень з питань стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи № 480/1868/22 з огляду на правозастосовчу практику на прикладі Постанови Великої Патати Верховного Суду від27.06.18 по справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 № 23-рп/2009, практики Європейського суду з прав людини, зокрема, визначеної у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», у справі «Родзевілло проти України» (Заява № 38771/05) - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 24.03.2023 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 (а.с. 108) вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 32500 грн. та включає в себе:

- здійснення особистого прийому уповноваженої особи Клієнта з питання надання правових консультацій про положення законодавства в аспекті захисту позиції Клієнта - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години;

- розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі №480/1868/22: апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 16.12.22 по справі №480/1868/22, заяви від 24.03.23, оформлення документальних матеріалів додатку заяв від 24.03.23 (без врахування часу на подання цих документів на підпис уповноваженої особи Клієнта) - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 3 години.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд вказує, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги, понесених під час розгляду справи є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки дана справа є справою незначної складності та підготовка до написання тексту позовної заяви та написання такої не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребували затрат настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до визначеної вартості послуг адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру.

Окрім того, такі види послуг адвоката, як: здійснення особистого прийому уповноваженої особи Клієнта для надання правових консультацій про положення законодавства, зокрема підпункту 14.1.175 пункту 14.1, статті 14, пунктів 59.1, 59.3 статті 59, пункту 88.1. статті 88, підпункту 89.1.2 пункту 89.1, пункту 89.3, статті 89 Податкового кодексу України, в аспекті захисту позиції Клієнта - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години; розроблення, структуризація та складання процесуальних документів: уточненої позовної заяви від 22.02.22 про визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.21 № 289 про опис майна у податкову заставу, заяви від 22.02.2022 по справі № 480/1868/22, оформлення документальних матеріалів додатків цих процесуальних документів - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 6 години; надання Клієнту роз`яснень зі спірних правовідносин по справі № 480/1868/22 в аспекті правозастосовчої практики в аналогічних справах - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1 година, здійснення особистого прийому уповноваженої особи Клієнта для надання правових консультацій про положення чинного законодавства, статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті захисту позиції Клієнта по справі №480/1868/22 - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години; розроблення, структуризація та складання процесуальних документів по справі №480/1868/22: заяви з процесуальних питань від 21.06.22, відповіді від 24.11.22 на відзив відповідача по справі № 480/1868/22, заяви з процесуальних питань від 05.12.22, оформлення документальних матеріалів додатків цих документів - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 7 годин; надання Клієнту роз`яснень з питань стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи №480/1868/22 з огляду на правозастосовчу практику - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду позовної заяви.

На думку суду, вказані дії є єдиним процесом опрацювання та підготовки позовної заяви та письмових доказів до позовної заяви, необхідних для обґрунтування правової позиції позивача у справі, а тому суд критично оцінює їх виокремлення адвокатом в якості окремих послуг. Також, представником позивача не було долучено доказів, які б свідчили на користь того, що адвокатом було надано обумовлені договором консультації, як і не обґрунтовано необхідності надання таких консультацій, як це вказано в акті приймання-передачі наданих послуг.

При цьому необхідно наголосити, що уточнена позовна заява складається із трьох аркушів, обґрунтування позовних вимог зводиться виключно до однієї правової норми ПК України та наведення процесуальних норм КАС України. Позовна заява не містить в собі жодних посилань на судову практику. На переконання суду, вказана справа не є складною, не потребує зібрання додаткових доказів, вивчення документів, дослідження значного обсягу нормативно-правової бази, а тому час, який витрачений на підготовку позовної заяви та інші дії, про які вказані в актах, не може становити 20 годин, а витрати у заявленому розмірі є неспівмірними.

Водночас, суд зауважує, що хоча розгляд справи судом і здійснювався в порядку загального позовного провадження, втім представник позивача жодного разу у судове засідання не з`явився.

Щодо вартості наданих адвокатом послуг у даній справі щодо складання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 30.11.2022 по справі № 480/1868/22 суд звертає увагу, що відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 24.03.2023 правнича допомога, яка надавалася в суді апеляційної інстанції охоплює лише підготовку та складання апеляційної скарги. При цьому, вказана апеляційна скарга фактично дублює зміст позовної заяви та містить виклад обставин на підтвердження понесених судових витрат, що на переконання суду, не потребує значних витрат часу, додаткового вивчання судової практики тощо.

У даному випадку судом враховано, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між позивачем та адвокатом у договорі про надання правової (правничої) допомоги та складеному на його виконання акті приймання-передачі виконаних робіт, відповідає їх потребам та інтересам, однак заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критеріям співмірності та справедливості.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у даній справі у розмірі 5000,00 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області у заявленому представником позивача розмірі задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 28.09.2021 № 289 про опис майна у податкову заставу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" (вул. Генерала Тхора, 104, м. Конотоп, Сумська область, 41602, код ЄДРПОУ 00379614) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Приватного акціонерного товариства "Конотопський хлібокомбінат" (вул. Генерала Тхора, 104, м. Конотоп, Сумська область, 41602, код ЄДРПОУ 00379614) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.09.2023.

Суддя Є.Д. Кравченко