Постанова

від 05.09.2023 по справі 520/9486/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 р. Справа № 520/9486/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 01.02.23 по справі № 520/9486/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес» (далі ТОВ «Гермес», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Харківській області ( далі ГУ ДПС в Харківській області, відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31464 від 28.09.2021, № 54692 від 22.09.2022 та № 55510 від 11.10.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» (код ЄДРПОУ 14148611) суму судового збору у розмірі 2 481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог вказав на нормативну необґрунтованість оскаржуваних рішень, прийнятих за відсутності законних підстав для віднесення ТОВ «Гермес» до ризикових платників податків, без належного врахування всіх наданих позивачем документів та пояснень. Звернув увагу, що в першому рішенні № 31464 від 28.09.2021 в якості підстави для віднесення позивача до ризикових підприємств контролюючим органом лише загально зазначено про задіяння його та/або контрагента у проведенні ризикових операцій. При цьому, суть та характер наявної податкової інформації, яка стала підставо для прийняття такого рішення, конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не відображено та не ідентифіковано, що згідно з позицією Верховного Суду у постанові по справі № 640/11321/20 від 05.01.2021, є обов`язковим.

Наголосив, що контролюючий орган мав право витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, однак, не зробив цього. А відтак позивач вимушений був на власний розсуд надати пояснення та підтверджуючі документи, в тому числі оборотно-сальдові відомості, на відсутність яких вказано у другому рішенні № 54692 від 22.09.2022.

До того ж, перше рішення № 31464 від 28.09.2021 прийнято за 2021 рік, а інформацію на його спростування, незрозуміло з яких підстав, за визначенням другого рішення № 54692 від 22.09.2022, прийнятого за наслідками надання пояснень та копій документів на спростування першого рішення, необхідно було надати за 2022 рік. Повідомив, що до пояснень від 01.10.2022 на адресу відповідача подано копії всіх документів, які обґрунтовують реальність господарської діяльності позивача, з детальним описом порядку транспортування товару від постачальника до покупця, а також порядку оформлення операцій з поставки, зокрема, первинними документами, визначеними законодавством.

Разом з цим, контролюючим органом у третьому рішенні № 55510 від 11.10.2022 зазначено про ненадання документів щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юніхілтс», TOB «Економіт Україна», ТОВ «Земдекс Фор», ТОВ «Весмінель», ТОВ «Вормір», ТОВ «Вімпелком», TOB «Текта Буд», які віднесено до АІ «Журнал ризикових платників». При цьому не конкретизовано по яким саме операціям та за який період не надано таких документів. Вказані дії контролюючого органу призводять до перебування платника податків у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Крім того, ризиковість зазначених контрагентів не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про віднесення свого контрагента до AIC «Журнал ризикових платників». Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №520/9486/22 до участі у розгляді адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залучено як співвідповідача Головне управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС в Рівненській області, другий відповідач) (33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 12, ЄДРПОУ ВП 44070166).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №520/9486/22 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (вул. Киргизька, буд. 19, м. Харків, 61105, ЄДРПОУ 14148611)до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість, недоведеність обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/9486/22 від 01.02.2022 скасувати, прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «Гермес» у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, що має для позивача виключно негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. З огляду на вищенаведене вважає безпідставним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19, згідно з якими віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних не порушує права та інтереси платника, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Також наполягав на протиправності спірних рішень, які всупереч вимог додатку 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,не містять чіткої причини їх прийняття та детальний опис інформації, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ «Гермес» до переліку ризикових платників податку.

Пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17 та від 09 липня 2019 року у справі № 140/2093/18, стверджував про необхідність дотримання контролюючим органом загальних вимог щодо обґрунтованості, вмотивованості, а також переконливості і зрозумілості мотивів прийняття актів індивідуальної дії, як актів правозастосування. Зауважив, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте, саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

Наголосив, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідачем не надано доказів, які досліджувалися Комісією, та слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.09.2021 комісією Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 31464 про відповідність ТОВ «Гермес» критеріям ризиковості платника податків. Підставою для внесення позивача до переліку ризикових платників податку зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зазначено наступну податкову інформацію: «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

09.09.2022 позивачем подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

22.09.2022 комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийняте рішення №54692 про відповідність ТОВ «Гермес» критеріям ризиковості платника податків з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку Порядку №1165, а зокрема, «не в повному обсязі надано документи щодо фінансово-господарських операцій з реалізації та придбання товарів, робіт/послуг протягом 2021 року та січня 2022 року, а саме (оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 28, 631, акти звірки, товарно-транспорті накладні, документи щодо придбання реалізованого товару (договір, товарно-транспортні накладні), документи щодо наявності відповідного обладнання для зберігання м`ясних продуктів та ін.)».

01.10.2022 позивачем подано повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, скан-копії договорів поставки, видаткових накладних, ОСВ та інших документів, які зазначені у рішенні № 54692 від 22.09.2022.

11.10.2022 комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення № 55510 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку Порядку № 1165, зокрема, не надано документи щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юніхілтс», ТОВ «Економіт Україна», ТОВ «Земдекс Фор», TOB «Весмінель», ТОВ «Вормір», ТОВ «Вімпелком», ТОВ «Текта Буд», які віднесено до А1С «Журнал ризикових платників).

Позивач, вважаючи рішення № 31464 від 28.09.2021, № 54692 від 22.09.2022 та № 55510 від 11.10.2022 протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних не порушує права та інтереси платника, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин, що відповідає позиції Верховного Суду в постанові від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, та вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 по справі 520/9486/22 таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою ст.123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Разом із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/3902/2020.

Колегією суддів встановлено, що 25.10.2022 позивач засобами поштового зв`язку направив до Харківського окружного адміністративного суду позов з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31464 від 28.09.2021, № 54692 від 22.09.2022 та № 55510 від 11.10.2022.

При цьому, жодних відомостей про використання ТОВ «Гермес» процедури адміністративного оскарження вказаних рішень матеріали справи не містять.

Наведене дає підстави стверджувати, що строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, та встановлення наведеного факту є обов`язковим при вирішенні судом питання про дотримання позивачем такого строку.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 31464 про відповідність ТОВ «Гермес» критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку було прийнято 28 вересня 2021 року.

Відповідно до приписів пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165), у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Отже, колегія суддів наголошує, що про існування вказаного рішення №31464 від 28.09.2021, позивач ТОВ «Гермес», та як наслідок про порушення своїх прав суб`єктом владних повноважень внаслідок прийняття цього рішення, мало дізнатись одразу після його прийняття в електронному кабінеті системи електронного документообігу, тобто в той же день28.09.2021. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Крім того у поясненнях № 1 від 08.09.2022 (а.с. 10) позивач самостійно зазначив, що 28.09.2021 ТОВ «Гермес» засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет платника податку» отримало рішення від 28.09.2021 №31464.

В той же час, до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування цього рішення № 31464 від 28.09.2021 позивач звернувся лише 25.10.2022, що підтверджується відміткою відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надсилався позов до суду, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. Однак, суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження не звернув на вказані обставини належної уваги, не встановив дату, в яку позивач дізнався про порушення його права, а також не дослідив питання поважності причин пропуску процесуального строку.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач, у даному випадку, фактично без поважних причин, своєчасно не скористався правом на судовий захист шляхом оскарження неправомірного, на його думку, рішення першого відповідача у межах визначеного законом строку.

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною четвертою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Разом з цим, позивач, пропустивши строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України,в позовній заяві жодного разу не заявляв клопотання про поновлення строку на оскарження спірного рішення № 31464 від 28.09.2021 з викладенням будь-яких поважних причин неможливості звернення до суду з позовом, а суд, в свою чергу, відкривши провадження в даній справі, таку обставину не виявив.

При цьому, судом першої інстанції взагалі не було надано належної оцінки причинам пропуску строку на звернення ТОВ«Гермес»до суду з даним позовом та не вмотивовано висновку про наявність підстав для поновлення цього строку.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що позивачем було без поважних причин пропущено встановлений процесуальним законом шестимісячний строк на звернення до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31464 від 28.09.2021, у зв`язку із чим адміністративний позов у цій частині підлягає залишенню без розгляду.

На виконання приписів п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно зі ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідностаттями 238,240цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 по справі № 520/9486/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Гермес» про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31464 від 28.09.2021 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов в цій частині залишити без розгляду.

Вирішуючи питання правомірності рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 54692 від 22.09.2022 та № 55510 від 11.10.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом201.1 статті 201 Податкового кодексу України(далі -ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстомЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246(далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів встановлено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абзацу 14 пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на вищенаведене, висновки суду першої інстанції про те, що віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних не порушує права та інтереси платника, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин, є помилковими та такими, що не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 16.12.2020 по справі № 340/474/20 та від 07.12.2022 по справі № 640/13536/20.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 31464 від 28.09.2021 ТОВ "Гермес" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Слід зазначити, що пунктом 6 Порядку № 1165, серед іншого, передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Гермес», з метою усунення сумнівів контролюючого органу, на власний розсуд, було подано на розгляд комісії наступні документи: договір поставки № МП/14148611 від 21.06.2021, укладений з ПАТ «МХП», видаткові накладні, платіжні повідомлення про оплату товару, заявки на товар, видаткові та товарно-транспортні накладні, а також договір поставки, укладений з ТОВ «Омега», видаткові і товарно-транспортні накладні, складені в межах виконання умов вказаного договору, договір оренди № 114а від 01.12.2020, договорі оренди №26/11 від 26.11.2020.

Однак, комісією ГУ ДПС в Рівненській області знов було прийнято рішення від 22.09.2022 №54692 про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльностіабо з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

Вказане рішення прийняте за наслідками розгляду отриманих від позивача пояснень та копій документів від 15.09.2022 № 1.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку - яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши зміст спірного рішення № 54692 від 22.09.2022про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісія регіонального рівня послалася лише на ненадання в повному обсязі документів щодо фінансово-господарських операцій з реалізації та придбання товарів, робіт/послуг протягом 2021 року та січня 2022 року, а саме (оборотно-сальдових відомостей по рахунках 361, 28, 631, актів звірки, товарно-транспортних накладних, документів щодо придбання реалізованого товару (договір, товарно-транспортні накладні), документів щодо наявності відповідного обладнання для зберігання м`ясних продуктів та ін.)».

Колегія суддів вважає, що у вказаному рішенні контролюючим органом не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, зокрема: не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, ані назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.

Також, у вказаному вище рішенні відповідачем, в рядкуПодаткова інформаціяне зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише вказано про ненадання документів.

Отже, оспорюване рішення не містить належних мотивувань та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд апеляційної інстанції враховує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на спростування сумнівів податкового органу щодо його ризиковості залежить від чіткого визначення податковим органом документів, необхідних для прийняття позитивного рішення. Слід зазначити, що п. 6 Порядку 1165 не містить вичерпного та обов`язкового переліку документів, необхідних для подання контролюючому органу, а вказує орієнтовний перелік документів, які платник податків на власний розсуд може надати на розгляд Комісії.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Отже, контролюючий орган може посилатись на ненадання платником конкретних документів, як на підставу для не виключення платника з переліку ризикових,лише у випадку чіткого зазначення таких документів у попередньому рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості, або у випадку зазначення контрагента платника, конкретної господарської операції та податкової накладної, яка слугувала підставою для виникнення сумнівів у податкового органу.

Однак, у даній справі, рішення контролюючого органу від 22.09.2022 взагалі не містить конкретних вказівок на документи, складені за конкретними господарськими операціями з окремими контрагентами, які необхідно було надати позивачу на розгляд Комісії, з метою прийняття останньою рішення про невідповідність ТОВ «Гермес» п. 8 Критеріїв ризиковості.

Варто зазначити, що позивач, вдруге скориставшись правом на надання пояснень, подав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів від 30.09.2022 № 2, однак комісією ГУ ДПС в Рівненькій області було прийнято рішення від 11.10.2022 № 55510 про відповідність платника податку п. 8 критеріям ризиковості. В розділі «податкова інформація» вказано про ненадання платником документів щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юніхілтс», TOB «Економіт Україна», ТОВ «Земдекс Фор», ТОВ «Весмінель», ТОВ «Вормір», ТОВ «Вімпелком», TOB «Текта Буд», які віднесено до АІ «Журнал ризикових платників».

Колегія суддів зауважує, що вказане рішення також є неконкретизованим, оскільки не містить дат та періодів господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентами, документи по яким, на думку контролюючого органу, мали бути надані на розгляд комісії з метою усунення сумніві в легальності діяльності платника. Фактично, контролюючий орган вказав на необхідність надання документів по всім ризиковим контрагентам позивача, за всі періоди, що явно свідчить про неналежну обґрунтованість такого рішення.

Таким чином, контролюючим органом не наведено фактичних обставин, які є підтвердженням ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема по господарським операціям з переліченими контрагентами.

Вищенаведене дозволяє дійти висновку про те, що ризиковість позивача відповідачем була визначена виключно з огляду на здійснення господарських операцій з контрагентами, щодо яких прийнято рішення про відповідність Критеріям ризиковості платника податків.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення, якими встановлено відповідність ТОВ «Гермес» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, були прийняті контролюючим органом з різних підстав, непослідовно, не зважаючи на подані платником документи. Крім того, відповідач, отримавши повідомлення від 15.09.2022 №1, послався на відсутність одних документів, а отримавши додатково документи разом з поясненнями від 30.09.2022 № 2 вже вказував на недостатність документів по окремим контрагентам, про які в первісному рішенні взагалі не йшла мова.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності платника податків Критеріям ризиковості, як превентивний захід, не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, з оскаржуваних рішеньнеможливо встановити по яким господарським операціям ТОВ «Гермес» виникли сумніви з приводу її реальності. Натомість, отримавши документи від платника, ГУ ДПС в рівненські області надало їм оцінку та зробило висновки щодо всієї господарської діяльності позивача, тим самим діючи з перевищенням наданих повноважень в межах проведення автоматизованого моніторингу.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 18 критеріїв ризиковості платника податку, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Колегія суддів зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 160/2840/20.

Під час розгляду справи відповідачем не подано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Згідно з частиною 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Колегія суддів вважає, що не виклавши у спірних рішеннях розшифрування податкової інформації та не навівши конкретних ризикових операцій, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, другий відповідач діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та не у спосіб, встановлений законом, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з пунктом 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскаржених рішень (діяння) закону за критеріями п. 2 ч.2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідачів, як суб`єктів владних повноважень, контролюючи органи не виконали.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає наявними підстави для скасування рішень ГУ ДПС у Рівненькій області № 54692 від 22.09.2022, № 55510 від 11.10.2022 про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «Гермес», як таких, що прийняті без дотримання вимог ч. 2ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області (контролюючого органу, в якому перебуває позивач на обліку) виключити ТОВ «Гермес» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у Рівненькій області № 54692 від 22.09.2022, № 55510 від 11.10.2022 про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «Гермес» та зобов`язання ГУ ДПС в Харківській області виключити ТОВ «Гермес» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.

Відповідно до частин 1 та 3статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною 6статті 139 КАС Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з платіжними дорученнями № 273 від 10.11.2022 (а.с. 95) та № 298 від 22.03.2023 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7443 грн та за подання апеляційної скарги по справі № 520/9486/22 в розмірі 14886 грн.

Отже, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог (3 вимоги з 4 заявлених), відповідно до частини 6статті 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 12405 грн за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача 6202,5 грн та другого відповідача 6202,5 грн.

Керуючись ст.ст.121-123, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 240, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 по справі № 520/9486/22 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (вул. Киргизька, буд. 19, м. Харків, 61105, ЄДРПОУ 14148611) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 54692 від 22.09.2022 та № 55510 від 11.10.2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" до Головного управління ДПС в Харківській області, Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення № 31464 від 28.09.2021 залишити без розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (61105, Харківська обл., місто Харків, вул. Киргизька, будинок 19, код ЄДРПОУ 14148611) суму судового збору у розмірі 6202 грн (шість тисяч двісті дві) 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 43142449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (61105, Харківська обл., місто Харків, вул. Киргизька, будинок 19, код ЄДРПОУ 14148611) суму судового збору у розмірі 6202 грн (шість тисяч двісті дві) 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій