Постанова

від 05.09.2023 по справі 560/337/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/337/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

05 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад" (далі ТОВ "Славутський паливний склад"), в якому просило:

-стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 9951,23 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків відповідача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу;

-накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 9951,23 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року позов задоволено частково:

-стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад" (далі ТОВ "Славутський паливний склад") кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 9951 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 23 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та за рахунок готівки, що йому належить.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за ТОВ "Славутський паливний склад" рахується податковий борг в розмірі 9951,23 грн по податку на додану вартість, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" № 0019005505 від 06.05.2019 (надіслане та отримане відповідачем 13.05.2019); форми "Р" №0039565504 від 28.10.2019 (надіслане відповідачу та повернуте на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "не існує"); форми "ПС" №0039505504 від 28.10.2019 (надіслане відповідачу та повернуте на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "не існує").

Вказаний податковий борг також підтверджується розрахунком суми позовних вимог, податковою вимогою форми "Ю" від 28.08.2019 № 52093-55.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

П. 94.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

За правилами пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Колегія суддів наголошує на тому, що обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, що має бути встановлено саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/10396/16.

Позивач вказує, що згідно інформаційної довідки №306377489 від 02.08.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо майна товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад" відомості відсутні; згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 18.10.2022 №7901/5/22-01-13-06-04 згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи в Хмельницькій області за товариством з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад" тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

При цьому, зазначена інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна сформована 02.08.2022; довідка Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області №7901/5/22-01-13-06-04 сформована 18.10.2022 тоді як контролюючий орган звертається до суду з цим позовом 04.01.2023.

Тобто, недостатність майна була встановлена раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу.

В той же час, документи надані позивачем на підтвердження відсутності майна підтверджують лише про відсутність інформації про зареєстроване за відповідачем нерухоме майно, а також сільськогосподарську техніку, а отже колегія суддів вважає, що контролюючим органом здійснено не всі заходи щодо встановлення наявності у ТОВ "Славутський паливний заволд" майна, за рахунок якого можливо здійснення погашення податкового боргу.

Отже, зважаючи на те, що позивач не посилається на жодну з підстав, визначених пунктом 94.2. статті 94 ПК України, які передбачають накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський паливний склад", колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в частині щодо накладення арешту на майно відповідача.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 25 червня 2019 року по справі №826/6657/18, від 28 серпня 2019 року по справі №825/2146/18, від 01 жовтня 2019 року по справі №825/2243/18.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.