Постанова

від 23.08.2023 по справі 380/3724/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3724/20 пров. № А/857/6979/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року (суддя Коморний О.І., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 13.02.2023),

в адміністративній справі №380/3724/20 за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люмберг медікал центр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Український будівельний центр "Олімп",

про скасування рішення (дозволу),

встановив:

У травні 2020 року позивач Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, в якому просив скасувати рішення відповідача про надання дозволу на будівельні роботи №ЛВ112201060864 ТзОВ Лемберг медікал центр та ТзОВ Український будівельний центр Олімп на вул. Я.Раппапорта,6 у м. Львові та дозвіл на будівельні роботи №ЛВ112201060864 за квітень 2020р. ТзОВ Лемберг медікал центр та ТзОВ Український будівельний центр Олімп на вул. Я.Раппапорта,6 у м. Львові.

Відповідач позову не визнав, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, подав до суду першої інстанції відзив на адміністративний позов. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа ТОВ "Люмберг медікал центр" вважаючи доводи позову безпідставними, також подав до суду першої інстанції відзив на позов. Просив відмовити в задоволенні позову, закривши провадження у справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, закрито провадження у справі з підстав того, що даний спір у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Однак, постановою Верховного Суду від 30.08.2022 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року скасовано, справу №380/3724/20 направлено для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 справу прийнято до провадження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції частково не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що в оскаржуваній частині рішення суду є необґрунтованим, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі не повно і не всебічно з`ясованих обставинах, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини справи і не врахував доводів позивача щодо протиправності спірного дозволу на будівельні роботи №ЛВ112201060864 за квітень 2020р. ТзОВ Лемберг медікал центр та ТзОВ Український будівельний центр Олімп на вул. Я.Раппапорта,6 у м. Львові. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що за наявності чинного сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації (свідоцтва про право власності на реконструйований об`єкта будівництва) скасування містобудівних умов та обмежень і дозволу на виконання будівельних робіт не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків, оскільки вказані документи вичерпали свою дію. Оскарження позивачем спірного дозволу не пов`язане з реалізацією власних майнових прав позивача і спору про право, а спрямоване виключно на збереження об`єктів культурної спадщини. Суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та неправильно застосував норми матеріального права. Також вказує апелянт, що суд першої інстанції передчасно розглянув справу за правилами спрощеного провадження, чим порушив норми процесуального права.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 13.02.2023 в оскаржуваній частині, позовні вимоги задоволити повністю.

Також апелянт (позивач) подав суду апеляційної інстанції клопотання про дослідження обставин і доказів, які не були розглянуті судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Лемберг медікал центр до 22.12.2021 року було зареєстровано та обліковувалось як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 42687205, проте, 23.12.2021 року припинило діяльність за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

ТОВ Лемберг медікал центр є власником будівлі літ.Б-2, загальною площею 705,6 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Я.Раппопорта, 6, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованим 13.12.2018 №149294669.

29.08.2019 між Львівською міською радою та ТОВ Лемберг медікал центр укладено договір оренди землі, згідно з яким земельна ділянка загальною площею 0,2463 га, у тому числі: під забудовою 0,2463 га (у тому числі площею 0,0177 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) з кадастровим номером 4610137500:01:001:0072, яка розташована у м. Львові на вул. Я.Раппапорта, 6 надана в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) (а.с.6 т.2).

05.09.2019 ТОВ Лемберг медікал центр зареєстровано речове право щодо оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:01:001:0072 (а.с.73 т.2).

ТОВ Лемберг медікал центр, є замовником будівництва та реконструкції існуючої будівлі за рахунок прибудови, надбудови та пристосування під лікарню по вул. Я.Раппапорта, 6 у м.Львові.

Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.10.2019 №989 ТОВ Лемберг медікал центр зобов`язано розробити у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, робочий проект та провести його експертизу згідно з законодавством України. На виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.10.2019 №989, ТОВ Студія 5Ф було розроблено робочий проект Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови, надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я. Раппопорта 6 у м. Львові.

28.02.2020 проведено експертизу вказаної проектної документації, за результатами якої отримано експертний звіт №189/20-Е3, затверджений директором ТОВ Глобал Промпостач (а.с.16 т.2).

ТОВ Лемберг медікал центр звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові із заявою від 14.03.2020 №2-19373/АП-0006, в якій просив відповідно до ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності надати дозвіл на виконання будівельних робіт: Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові (а.с.3 т.2).

15.04.2020 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ112201060864, відповідно до якого ТОВ Лемберг медікал центр надано дозвіл на Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові (а.с.103 т.1).

У подальшому, відповідно до акту готовності від 06.10.2020 об`єкт Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові, вказаний об`єкт будівництва визнаний готовим до експлуатації.

Сертифікатом серії ЛВ №122201106449, виданим 06.11.2020 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові за адресою: вул. Я.Раппапорта, 6, м. Львів, 79007. В сертифікаті зазначені основні показники об`єкта, а саме: загальна площа 4285,8 кв.м., корисна площа 3958,98 кв.м., загальний будівельний об`єм 11638,6 куб.м, поверховість 5 + технічний (а.с.136 т.3).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованим 18.12.2020 №237786168, здійснено державну реєстрацію права власності на групу нежитлових приміщень враховуючи здійснену Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові загальною площею 4285,8 кв.м. за адресою: вул. Я.Раппапорта, 6, м. Львів, 79007 (а.с.233 т.4).

Також встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2020 у справі №914/1445/19 визнано незаконними та скасовано ухвали Львівської міської ради: №4680 від 14.02.2019 Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю Лемберг медікал центр дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6 та №4968 від 25.04.2019 Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Лемберг медікал центр проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6 (а.с.93 т.3).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.11.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2020 у справі №914/1445/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено (а.с.175 т.3).

Цією постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №914/1445/19 встановлені наступні обставини: ТзОВ Лемберг медікал центр є власником будівлі літ.Б-2, загальною площею 705,6 кв. м., за адресою: м. Львів, вул. Я. Раппопорта, 6. 01.02.2019 товариство звернулось до Львівської міської ради із заявою та про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6. 14.02.2019 Львівська міська рада прийняла ухвалу №4680 Про надання ТзОВ Лемберг медікал центр дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6, якою вирішила надати ТзОВ Лемберг медікал центр дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3500 га на вул. Я.Раппапорта, 6 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за рахунок земель житлової та громадської забудови. Пунктом 2 ухвали зобов`язано товариство подати у встановленому порядку міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підставі вказаної ухвали міської ради, на замовлення ТзОВ Лемберг медікал центр було виготовлено проект землеустрою. 15.04.2019 ТзОВ Лемберг медікал центр звернулось із заявою до Львівської міської ради з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Раппапорта, 6. 25.04.2019 Львівською міською радою прийнято ухвалу №4968 Про затвердження ТзОВ Лемберг медікал центр проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6, якою міська рада ухвалила затвердити товариству проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,2463 га (у тому числі площею 0,0177 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Я.Раппапорта, 6 (кадастровий номер 4610137500:01:001:0072) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови. Зобов`язала товариство у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою: договір оренди землі та зареєструвати його відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати з моменту прийняття цієї ухвали до часу укладання договору оренди землі. 29.08.2019 між Львівською міською радою та ТзОВ Лемберг медікал центр укладено договір оренди землі, згідно з яким дана земельна ділянка надана в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови). 05.09.2019 товариство зареєструвало речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:01:001:0072..

Вказаним підтверджується, що Західним апеляційним господарським судом встановлена правомірність винесення ухвал Львівською міською радою щодо затвердження права оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт - будівля літ.Б-2, загальною площею 705,6 кв.м., за адресою: м.Львів, вул. Я.Раппопорта, 6, який належить ТОВ Лемберг медікал центр на праві власності.

Крім того, постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №914/1445/19 встановлено, що на момент винесення постанови від 18.05.2021 відсутня затверджена Мінкультури у встановленому порядку науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Львова, як і не затверджена обласною адміністрацією зона охорони пам`ятки місцевого значення Старого Єврейського кладовища.

Зазначені обставини не заперечувалися учасниками справи.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу не погоджуючись з рішенням відповідача про надання дозволу на будівельні роботи, звернувся з цим позовом до адміністративного суду.

Апеляційним судом встановлено, що предметом спору у цій адміністративній справі №380/3724/20 фактично являється питання правомірності Дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112201060864 від 15.04.2020, який виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові замовнику ТОВ Лемберг медікал центр та генеральному підряднику ТОВ "Український будівельний центр "Олімп" на об`єкт Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови, надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові. Вид будівництва «реконструкція» (а.с.103 т.1).

Саме цей Дозвіл оскаржує позивач у цій адміністративній справі.

Хоча позивач у резолютивній частині позовної заяви оскаржує також Рішення Інспекції про надання такого Дозволу, однак, як встановлено в процесі розгляду справи і визнається учасниками справи, відповідачем не приймалось окреме Рішення як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, щодо надання вказаного вище Дозволу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в частині висновків, що ТОВ Лемберг медікал центр на виконання вимог Закону України Про охорону культурної спадщини, крім іншого зобов`язаний був отримати дозвіл на виконання будівельних робіт у державних органах охорони культурної спадщини, оскільки з такими висновками суду апелянт погодився.

Щодо перегляду решта частини висновків суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Лемберг медікал центр не починало нове будівництво на території Старе Єврейське кладовище м. Львів, а здійснювало реконструкцію існуючої будівлі за рахунок прибудови, надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові, яка належала товариству на праві приватної власності починаючи ще з 12.12.2018.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак, використання будівлі, яка належить ТОВ Лемберг медікал центр, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Згідно п.8 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2021 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно із ч.1 ст.29 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження є одними із основних складових вихідних даних.

При цьому ч.8 ст.29 Закону №3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду. У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 34 Закону №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля.

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону №3038-VI, зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України закріплено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію..

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.

Виходячи із визначення акта індивідуальної дії містобудівні умови та обмеження, а також дозвіл на виконання будівельних робіт є саме актами індивідуальної дії, які є чинними до закінчення будівництва.

У свою чергу ч.5 ст.26 Закону №3038-VI встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно абз.1 ч.2 ст.39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст.39 Закону №3038-VI передбачено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії та оформлення права власності на такий об`єкт (абз.1 ч.9 ст.39 Закону№3038-VI).

З аналізу положень Закону України Про містобудівну діяльність в Україні слід зазначити, що видача сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва, а за правилами ст.26 Закону №3038-VI завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

З урахуванням наведеного, після завершення будівництва містобудівні умови та обмеження і дозвіл на виконання будівельних робіт вичерпують свою дію, а отримання сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації тягне за собою настання певних правових наслідків, зокрема, вчинення дій щодо реалізації наданого цими документами права на проведення будівельних робіт.

При цьому слід вказати, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі сертифіката про готовність об`єкту до експлуатації, останній також вичерпує свою дію фактом виконання.

Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведені правові норми дають підстави вважати, що кожною особою, права та свободи якої було порушено, можуть бути оскаржені до суду рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують їх права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Звертаючись до суду з позовом про оскарження акту, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу.

Суд зазначає, що предметом позову в даній адміністративній справи є правомірність дозволу на виконання будівельних робіт від 15.04.2020 №ЛВ112201060864.

Заявлена позивачем мета захистити свої права та інтереси пов`язана з охороною культурної пам`ятки, не може змінити чи підмінити суті публічно-правового спору, з яким процесуальний закон пов`язує звернення до адміністративного суду і чим визначається завдання адміністративного судочинства.

Між тим, у позовній заяві позивач зазначає, що спірним рішенням порушуються його права, свободи та законні інтереси, оскільки позивач має безпосереднє відношення до наслідків застосування дозволу на виконання будівельних робіт, що призведе до руйнації культурної пам`ятки Старе Єврейське кладовище та юридичної невизначеності об`єкта будівництва, а отже порушується право позивача на охорону культурної пам`ятки.

З матеріалів справи видно, що замовником будівництва за адресою: вул. Я.Раппапорта, 6, у м. Львові було ТОВ Лемберг медікал центр.

Спірний Дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ112201060864 від 15.04.2020 виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові замовнику ТОВ Лемберг медікал центр та генеральному підряднику ТОВ "Український будівельний центр "Олімп" на об`єкт Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови, надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові. Вид будівництва «реконструкція».

На підставі цього Дозволу реконструкція об`єкта була проведена, а на підставі акту готовності об`єкта будівництва до експлуатації від 06.10.2020 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала 06.11.2020 сертифікат серії ЛВ №122201106449, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено готовність його до експлуатації - Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові.

Також згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованим 18.12.2020 №237786168, здійснено державну реєстрацію права власності на групу нежитлових приміщень враховуючи здійснену Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові загальною площею 4285,8 кв.м. за адресою: вул. Я.Раппапорта, 6, м. Львів, 79007 (а.с. 233 т.4).

Суд враховує, що за наявності чинного сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації (свідоцтва про право власності на реконструйований об`єкт будівництва) скасування дозволу на виконання будівельних робіт не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків, так як вказаний Дозвіл вичерпав свою дію.

Суд наголошує, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.04.2020 №ЛВ112201060864 за своєю суттю є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію шляхом завершення будівництва та отримання сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації.

Також слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Лемберг медікал центр 23.12.2021 припинив юридичну особу за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Отже, скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 15.04.2020 №ЛВ112201060864 у розглядуваній ситуації жодним чином не здійснить захист прав та інтересів позивача Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу.

Апеляційний суд також зауважує, що між сторонами у цій справі Представництвом Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові не існувало публічно-правового спору, у визначеному статтею 4 КАС України розумінні. Оскаржений Дозвіл від 15.04.2020 винесений за результатом публічно-правових відносин між Інспекцією і третьою особою ТОВ Лемберг медікал центр щодо розгляду заяви Товариства від 14.03.2020 про надання дозволу на виконання будівельних робіт.

Звернення до адміністративного суду під приводом захисту порушених прав у сфері публічно-правових відносин (за відсутності спору як такого) не може мати на меті втручання у діяльність, зокрема, органу державної влади/місцевого самоврядування, з тим, щоб в такий спосіб змусити його до здійснення ним повноважень у інший спосіб.

Тобто, звернення до суду за відсутності публічно-правового спору і безвідносно до порушення безпосередньо чиїхось прав чи інтересів, зокрема позивача, у цьому спорі, виключає і право на захист.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд, яка наведена у його постанові від 11.06.2020 року у справі №804/577/18.

Крім того, суд зазначає, що надаючи дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.04.2020 №ЛВ112201060864 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові не порушила права та інтереси Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу з охорони культурної пам`ятки Старе Єврейське кладовище, оскільки не надала дозвіл на нове будівництво, де проводилися або проводяться якісь археологічні роботи будівництво якого в майбутньому може зруйнувати повністю або пошкодити Старе Єврейське кладовище в тому вигляді в якому воно перебуває на теперішній час, а надало дозвіл на проведення реконструкції будівлі, яка вже знаходилась на цій території та перебувала у приватній власності, а не відносилася до будівель, які входили/входять в об`єкт Старе Єврейське кладовище.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд вважає, що у справі немає належних доказів на підтвердження порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача оскарженим рішенням (дозволом) відповідача. Доводи позивача про порушення його прав, у тому числі охоронюваних законом інтересів є абстрактними, не містять обґрунтування негативного впливу спірним рішенням на їх конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать лише про незгоду позивача із рішенням відповідача, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. В ході розгляду справи судом не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження того, що безпосередньо позивач зазнав втручання у свої майнові/немайнові права внаслідок прийняття спірного рішення відповідача та відсутність спричинення суттєвого негативного впливу на нього.

З`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивача передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність же порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

В даному контексті слід зазначити, що письмові докази, наявні в матеріалах справи і додатково подані апелянтом (позивачем), є достатніми для з`ясування всіх обставин у справі, а тому апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

З врахуванням вищенаведеного, являються безпідставними доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини справи та дійшов помилкового висновку, що за наявності чинного сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації (свідоцтва про право власності на реконструйований об`єкта будівництва) скасування дозволу на виконання будівельних робіт не тягне за собою настання правових наслідків, оскільки вказані документи вичерпали свою дію.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах та правильно застосував норми матеріального права.

Відносно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції передчасно розглянув справу за правилами спрощеного провадження, чим порушив норми процесуального права, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 4 цієї статті 12 КАС України визначено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.5 ст.12 КАС України).

Згідно ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім цього, відповідно до статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 цієї статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З врахуванням наведених вище норм процесуального законодавства, а також предмета спору і характеру досліджуваних правовідносин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо можливості розгляду цієї адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім цього, частиною 2 статті 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі доводи та міркування учасників справи, які не стосуються суті спірних правовідносин, не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дав відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року в адміністративній справі №380/3724/20 за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування рішення (дозволу) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин Повний текст постанови суду складено 04.09.2023 року

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду