Рішення

від 23.08.2023 по справі 308/14320/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14320/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді- Дегтяренко К.С.,

при секретарі судового засідання - Чейпеш В.В.

за участі учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача адвоката Ільчук І.М.

представника відповідача адвоката Куруц А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок і земельну ділянку та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок і земельну ділянку та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

В обгрунтування позовної заяви зазначає наступне, станом на 30 липня 2020 року я, позивач, був власником квартири АДРЕСА_1 .

У вказаній квартирі, разом з ним проживала дочка ОСОБА_2 , її двоє неповнолітніх дітей, та її чоловік ОСОБА_3 . На початку травня 2020 року позивач домовився з дочкою ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_4 , що він продасть вказану квартиру, а за вилучені кошти купить будинок поза межами міста Ужгород, де вони будуть проживати всі разом.

З цією метою, він з дочкою звернувся до реєлтора агенції «Крістіна» ОСОБА_5 , яка через деякий час підшукала будинок у с.Тийглаш, Ужгородського району, який розташований на земельній ділянці, розміром 0,25 га.

Оскільки грошейдля купівлі-продажувказаного будинкута земельноїділянки унього тадочки ОСОБА_2 у наявності не було, то спочатку ми вирішили продати вказану вище квартиру. Так, 30 липня 2020 року, через нотаріальну контору я уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на суму 542 656 грн. В цей же день, на отримані кошти від продажу квартири позивач, разом із своєю дочкою ОСОБА_2 придбав будинок у АДРЕСА_2 , а також дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2124886900:11:010:0002 та 2124886900:11:010:0003, відповідно з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства. Будинок було придбав за 99 460 грн., земельну ділянку за кадастровим номером 2124886900:11:010:0002 розміром 0,25 га за 15 300 грн., земельну ділянку за кадастровим номером 2124886900:11:010:0003 розміром 0,24 га за 10 003 грн.

Як батько, виконуючи свої батьківські обов`язки, з метою уникнення повторного оформлення спадщини, у разі смерті позивача, за домовленістю з дочкою та її братом ОСОБА_4 , на сімейній раді вирішили, що всі договори купівлі-продажу будинку у АДРЕСА_2 , а також двох земельних ділянок за кадастровими номерами 2124886900:11:010:0002 та 2124886900:11:010:0003, оформимо на мою дочку ОСОБА_2 . При цьому ми також врахували мій похилий вік, а також стан мого здоров`я.

Після переїзду проживати у будинок АДРЕСА_2 , було визначено, що позивач буде проживати в окремому місці, а саме в окремій кімнаті будинку, але у цей же час буде користуватися спільним санвузлом, кухнею, горищем, господарськими будівлями, а також вказаними вище земельними ділянками. Через деякий час, а особливо починаючи з першої половини 2022 року, з незрозумілих йому причин, його дочка ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 , почали виганяти його з будинку, мотивуючи свої дії тим, що він їм перешкоджає проживати однією сім`єю, і що він може поїхати проживати до своєї мами у будинок АДРЕСА_3 . На його заперечення, що саме за його кошти придбаний вказаний будинок і земельні ділянки в АДРЕСА_2 , так як вона на час їх придбання не мала коштів, а також те що у нього відсутнє будь-яке житло, і що будинок де проживає його мама, за вказаною вище адресою, не є його власністю, дочка не реагує. При цьому, позивач пояснив дочці, що будинок АДРЕСА_2 , як це було вирішено на сімейній раді, перед його продажею, він бажає, у разі його смерті, залишиться їй, а будинок АДРЕСА_3 , у разі смерті його мами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишиться його синові ОСОБА_4 . Вважаю, що прижиттєве вирішення спадщини, у разі його смерті, є справедливим і гуманним.

Проте, з незрозумілих йому причин дочка ОСОБА_7 не бажає у добровільному порядку врегулювати сімейні та майнові непорозуміння, і не бажає, щоб він дожив свої роки у будинку АДРЕСА_2 , який він придбав за свої власні кошти, виручені від продажу квартири АДРЕСА_4 . Навпаки, 22 липня, а відтак 29 липня 2022 року, чоловік його дочки ОСОБА_3 , у його відсутність та відсутність дочки в Україні, разом із своїм батьком ОСОБА_8 , незаконно, протиправно позбавили його житла у будинку АДРЕСА_2 , помінявши замки на воротах, хвіртці та кімнаті, викинули його особисті речі з кімнати, де він проживав, чим самим здійснили незаконне виселення, у той час, як примусове виселення можливе тільки за рішенням суду.

Враховуючи те, що за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 30.07.2020, я отримав 542 656 грн., які у той же день витратив на купівлю-продаж будинку у АДРЕСА_2 , а також двох земельних ділянок за кадастровими номерами 2124886900:11:010:0002 та 2124886900:11:010:0003, позивач вважає, що має всі правові підстави для визнання права власності на вказані об`єкти нерухомості та на витребовування майна з чужого володіння, за винятком земельної ділянки за кадастровим номером 2124886900:11:010:0003, купівлю-продаж якої він не оспорюю, так як вона розташована окремо від будинку.

Питаннями оформлення купівлі-продажу будинку у АДРЕСА_2 , а також двох земельних ділянок за кадастровими номерами 2124886900:11:010:0002 та 2124886900:11:010:0003 займалася відповідач ОСОБА_2 , яка, як йому тепер зрозуміло, умисно приховала від нього те, що на будинок АДРЕСА_2 , накладена заборона на відчудження (див.витяг з державного реєстру). Позивач розцінюю є приховування дочкою цієї інформації, як навмисну дію, направлену на позбавлення його власності на куплений за його кошти будинок та земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене змушений звернутись із позовом до суду, який просит задовольнити в повному об`ємі.

Представник відповідача ОСОБА_9 подав відзивна позовнузаяву,в якомузазначив,що відповідачпозов невизнає тапросить уйого задоволеннівідмовити,посилаючись натой факт,що спірнийбудинок які земельніділянки булипридбані неюза власнікошти.Впродовж 2015-2020років ОСОБА_2 мала стабільнийзначний дохід,від підприємницькоїдіяльності.Крім тогопрацювала наконтрактній основіз міжнароднимиорганізаціями,зокрема -Міжнародна фінансовакорпорація (англ.InternationalFinanceCorporation(IFC),що входитьв групуWorldbankgroupeта Програмарозвитку ООН(UnitedNationsDevelopmentProgramme).Зазначеніконтракти булицільовими програмиООН таСвітового банку,які періодичногопоновлювалися длявиконання поставлених місій, за вказаний вид діяльності вона теж отримувала заробітну плату в період з 2017 р. по 2020 р., що можна прослідкувати по її банківському рахунку. Крім того зазначає, що її чоловік теж мав стабільний дохід. Тобто у неї цілком були наявні грошові кошти для придбання власного житла. А тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2022 року вказана позовна заява прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2023 року на підставі клопотання позивача витребувано докази.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 року справу призначено до судового розгляду та ухвалено допитати свідка.

В судовому засіданні 13.06.2023 року:

позивачем та його представником були надані пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась скористалась своїм правом приймати участь у судовому засіданні через свого представника.

Допитана всудовому засдіанні26.07.2023року свідок ОСОБА_5 показала наступне.Вона працюєрієлтором приблизно15років.Її черезоголошення знайлипозивач тавідповідач ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .Вона допомоглапродати позивачуйого квартиру,в квартирібули прописані ОСОБА_10 йогодочка здітьми тазять,вона допомагалаїх виписуватиперед продажемквартири.Коли отрималигроші заквартиру, ОСОБА_10 передавїх дочці ОСОБА_12 ,їй вінказав,що грошійого алебудинок будеоформлено надочку,вона попередила ОСОБА_13 ,щоб вінкраще оформивбудинок насебе іне довірявдітям.Після продажуквартири вонипохали разомдо іншогонотаріуса,гроші забудинок платиладочка ОСОБА_12 і будинокбуло формленона неї,але вонабачила,як батькопередав їйгроші.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:

30.07.2020 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 одної сторони та ОСОБА_2 з другої сторони укладено договір купівлі продажу житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до п. 1.1. Договору, - продавці ОСОБА_14 та ОСОБА_15 передали у власність (продали), а покупець ОСОБА_2 прийняла у власність (купила) належний продавцям на праві приватної спільної часткової власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, з кадастровим, номером 2124886900:11:010:0002 і сплачує за нього ціну, визначену цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, - ціна Нерухомого майна, що купується Покупцем за цим Договором, становить 99 460,00 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.), які представник Продавців отримала від Покупця повністю до підписання цього договору. Зазначена ціна встановлена за згодою Сторін цього Договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам.

Відповідно до п.5.6 Договору, - Покупець довела до відома Представника Продавця, а Продавці та Представник Продавця взяла до уваги той факт, шо грошові кошти, які витрачаються нею на купівлю житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який вказаний в п. 1.1. пього договору, є її особистою власністю, оскільки між нею та її чоловіком ОСОБА_3 був укладений шлюбний договір, який посвідчений 30.07.2020 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотраіального округу Хваста М.М. зареєстрований за № 1129, за умови якого було змінено правовий режим майна подружжя.

30.07.2020 року між ОСОБА_14 , від імені якого діє ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , укладено договір купівлі продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1. Договору, - продавець - ОСОБА_14 продав (передав у власність), а покупець ОСОБА_2 купила (прийняла у власність) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (надалі «Нерухоме майно») і сплачує за неї ціну, визначену цим Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору, - Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Кадастровий номер земельної ділянки 2124886900:11:010:0002;

Відповідно до п. 2.1. Договору Ціна Нерухомого майна, шо купується Покупцем за цим Договором, становить 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста гривень 00 копійок), які Представник Продавця одержала від Покуппя повністю до підписання нього Договору. Зазначена ціна встановлена за згодою Сторін цього Договору, є остаточною та не , підлягає будь-яким змінам.

Відповідно до п.5.5 Договору, - Покупець довела до відома Представника Продавця, а Представник Продавця взяла до уваги той факт, шо грошові кошти, які витрачаються Покупцем на купівлю земельної ділянки, яка вказана в п. 1.1. нього договору, е її особистою власністю, оскільки між нею та її чоловіком ОСОБА_3 був укладений шлюбний договір, який посвідчений 30.07.2020 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотраіального округу Хваста М.М. зареєстрований за № 1129, за умови якого було змінено правовий режим майна подружжя.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 310543483 від 22.09.2022 року власником будинку у АДРЕСА_2 та земельної ділянки за вказаною адресою за кадастровим номером 2124886900:11:010:0002 є ОСОБА_2 .

Відповідно дозаписів ізбудинкової книгибудинку заадресою: АДРЕСА_2 всерпні 2020року завказанаою адресоюбули зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки Сюртівської сільської ради Ужгородського району від 07.06.2022 року за № 323/02-28 зазначено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до довідки Сюртівської сільської ради Ужгородського району від 17.03.2023 року за № 298/02-28 зазначено, що ОСОБА_1 не проживає за адресою:

АДРЕСА_5 . Довідку від 07.06.2022року 323/02-28 вважати недійсною.

30 липня 2020 року, між ОСОБА_1 з одної сторони та ОСОБА_19 з другої сторони укладено договір купівлі продажу квартири у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.1. Договору, - продавець ОСОБА_1 передав у власність (продав), а покупець ОСОБА_19 прийняла у власність (купила) належну продавцю на праві приватної власності квартиру.

Відповідно до п. 2.1 Договору, - ціна нерухомого майна, що купується Покупцем за цим Договором, становить 542 656,00 (п`ятсот сорок дві тисчі шістсот п`ятдесят шість гривень 00 коп.).

Відповідно додовідки Ужгородськоїміської радиза №2201/18-06від 18.08.2021року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зняті з реєстрації за адресою, АДРЕСА_6 з 27.07.2023 року.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Закаратській обл. за № 577/АП/07-16-50-03-14 від 10.03.2023 року, дохід платника ФОП ОСОБА_2 становив за період 2015-2020 років від підприємницької діяльності в розмірі 935 137.78 грн.

Відповідно до виписки по рахунку в AT "РАЙФФАИЗЕН БАНК", ОСОБА_2 зараховувалась заробітна плата яка за період 2017-2020 років склала 943 283,72 грн.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільних прав та інтересів визначено ст. 15 ЦК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 41 Конституції України та кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Вказана норма Основного Закону кореспондується з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦПК України).

ч. 1 ст. 209 ЦК України передбачено, що Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, - Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Суду не представлено жодних доказів і сторони у представлених ними процесуальних документах по суті справи не зазначають про оспорення договорів купівлі-продажу спірних будинку та земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 , є власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу, який є дійсним, ніким не оспорюваним, тобто є його правомірним власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України, - Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України, - Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права , власності.

З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 адресованої на ім`я суду, відзиву на позово та за твердженням її представника ОСОБА_2 придбала спірні будинок та земельну ділянку за власні кошти.

При цьому суд приймає до уваги, що враховуючи вартість спірного майна, та представлені стороною відповідача докази, щодо доходів ОСОБА_2 станом на день придбання майна, остання мала фінансосві можливості для прибання такого майна, про що свідчать відповідні довідки про отримані доходи як ФОП ОСОБА_2 та виписки по картковому рахунку банку про отримання заробітної плати.

Суд приймає до уваги, що можливість на придбання вказаного майна мав і позивач ОСОБА_1 , оскільки продав належне йому нерухоме майно, та отримані ним з продажу кошти, покривали вартість спірного мана.

Щодо показів свідка ОСОБА_5 , остання показала, що позивач продав свою квартиру, і всі гроші передав дочці, разом з тим свідок не змогла однозначно вказати, що саме ці кошти були сплачені за придбання спірного житла, чи лише за кошти від продажу квартири було придбане майно.

Крім того, в цій частині, суд не може прийняти свідчення ОСОБА_5 до уваги, оскільки випадки коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факт вчинення правочину, у ЦК України прямо визначенчі у нормах ст. ст. 937,949 ЦК України.

Покази свідчка в тій частині, щопозивач повідомляв її, що будинок хоче оформити на дочку, а також те що батько і дочка разом звернулись до неї за пошуком будинку, можуть свідчать лише про те, що ОСОБА_1 допомагав дочці у пошуках будинку і хотів щоб вона була самостійним власником такого, однак не підтверджують безумовне вкладання коштів позивачем на придбання такого будинку. При цьому із всіх правовстановлюючих документів на спірне майно наявних в матеріалах справи власником будинку і земельної ділянки є ОСОБА_2 , будь яких доказів, позичання коштів, їх надання для купівлі майна з певною умовою суду не представлено.

Крім того суд не може прийняти вказані свідчення до уваги, з тих підстав що будь яких доказів договірних відносин з ОСОБА_5 як з рієлтором суду не представлено.

Тобто суду не представлено належних та допустимих доказів того, що спірне майн обуло придбане за грошові кошти саме позивача.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 11,04.2019 року по справі № 910/8880/18 визначено:

« 6.9. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Зазначену правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17 та від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

6.10. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджено належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно»

Позивач власником спірного майна не був, майном на відповідній правовій підставі. А сааме договору купівлі-продажу є відповідач ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною вимогою від визнання права власності на майно, яка не підлягає до задоволення через недоведеність такого права, то вимога про витребування майна задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 263ЦПК України

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідност.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевказане, суд, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до положень ч.1, п.2 ч.2, ч.7ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позовіна позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок і земельну ділянку та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) що проживає: за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 25.08.2023 року включно.

Суддя К.С. Дегтяренко