Ухвала

від 06.09.2023 по справі 4823/633/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

06 вересня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 4823/633/23

Апеляційне провадження № 22вк/4823/5/23

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

із секретарем Шкарупою Ю.В.,

учасники третейського розгляду:

позивач - Кредитна спілка «Гарантія-Кредит»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи заяву Голови правління Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» Науменко Олександра Миколайовича про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 24 липня 2023 року у справі № 08/2023 за позовом Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року Голова правління КС «Гарантія-Кредит» Науменко О.М. звернувся до Чернігівського апеляційного суду з заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 24.07.2023 у справі № 12М/2, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Гарантія-Кредит» заборгованість по договору кредиту в сумі 44 044, 96 грн та суму витрат пов`язаних з оплатою третейського збору 600,00 грн.

У заяві просить видати виконавчий документ на підставі вказаного вище рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Гарантія-Кредит» заборгованість по договору кредиту в сумі 44 044, 96 грн та суму витрат пов`язаних з оплатою третейського збору 600,00 грн, також стягнути суму витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду 1 342,00 грн.

У заяві про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» Голова правління КС «Гарантія-Кредит» Науменко О.М. просить розглядати дану заяву за відсутності заявника та його представника, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 2).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.08.2023 на 09-30 годин, проте судове засідання не відбулось у зв`язку зі значними пошкодженнями адмінбудівлі, яке сталося внаслідок ракетного обстрілу пов`язаного з агресією російської федерації проти України, тому наступний розгляд справи призначено на 06.09.2023 о 09-00 год.

За інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Чернігівській області (а.с. 50, 52, 54, 55) місце реєстрації відповідачів збігається з адресами, які зазначені в заяві про видачу виконавчого документа.

Учасники справи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких заяв та клопотань до суду не було подано.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Відповідно до ч.1 ст. 485 ЦПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Будь-яких заяв про поважність неявки до суду від учасників справи не надходило, як не надходило заяв після повідомлення про зміну місця проживання, судом вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення сторін, які повідомлені про розгляд справи судом, своїми правами на надання пояснень та участь в судовому засіданні не скористалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки всі особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи №08/2023 І, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 485 ЦПК України, при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 486 ЦПК України, суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до матеріалів третейської справи № 08/2023 І протоколом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» призначення судді для одноособового розгляду справи від 10.07.2023, для розгляду справи за позовом КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, призначено третейського суддю Негоду А.М.

Ухвалою судді Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 11.07.2023 відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання на 24.07.2023 о 10-00 годин з викликом у судове засідання сторін. Рішення у третейській справі ухвалено 24.07.2023.

Протоколом призначення судді одноособового розгляду справи призначено третейським суддею Негоду А.М., який включений до списку третейських суддів постіно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон».

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2019 у забезпечення виконання кредитного договору між КС «Гарантія-Кредит» та ОСОБА_3 , було укладено договір поруки № 12М між КС «Гарантія-Кредит» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10)

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, не погашенням тіла кредиту та нарахованих відсотків, 27.01.2023 КС «Гарантія-Кредит» направило на адресу поручителів досудові вимоги, в яких пропонувалося звернутися до кредитодавця та погасити існуючу заборгованість за кредитним договором (а.с. 64, 66).

У грудні 2020 року КС «Гарантія-Кредит» стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 59).

10.07.2023 КС «Гарантія-Кредит» звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Юрбізнескон" від 24.07.2023, ухваленим у складі третейського судді Негоди А.М. в справі № 08/2023, позов КС «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Гарантія-Кредит» заборгованість по договору кредиту в сумі 44 044, 96 грн та суму витрат пов`язаних з оплатою третейського збору 600,00 грн.

Голова правління КС «Гарантія-Кредит» Науменко О.М. звернувся до Чернігівського апеляційного суду про видачу виконавчого документа.

Згідно матеріалів третейської справи № 08/2023 І вимогу до поручителів КС «Гарантія-Кредит» пред`явила 27.01.2023, з позовом звернулася до суду у липні 2023, а позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, вимогу до поручителя КС «Гарантія-Кредит» пред`явила 27.01.2023, з позовом звернулась у липні 2023, тобто вже після смерті боржника ОСОБА_3 .

Отже, не встановивши при цьому можливих спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_3 - КС «Гарантія-Кредит» звернулось до суду з позовом до поручителів про стягнення заборгованості по кредитному договору укладеному між КС «Гарантія-Кредит» та ОСОБА_3 .

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа суд не здійснює оцінки законності й обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону та статтею 486 ЦПК України.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 922/1014/18 дійшов таких висновків за подібних фактичних обставин справи, зазначивши таке:

«20. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 904/1163/15 викладено наступні висновки щодо застосування норм права:

20.1. Укладаючи договір поруки, поручитель приймає на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником, у тому числі й ті, що виникають внаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним поручителем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язок поручителя з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

20.2. Аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника за цим зобов`язанням (за кредитним договором) з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим зобов`язанням (договором) не є підставою для припинення поруки, якщо кредитор реалізував своє право на отримання коштів за договором кредиту шляхом звернення до суду з позовною заявою до поручителя до моменту припинення юридичної особи - боржника.

21. Потрібно зазначити, що скаржником не спростовано обставину реалізації кредитором, ще до смерті боржника за кредитним договором ( ОСОБА_9 ), права на отримання коштів за договором кредиту шляхом звернення до суду з позовною заявою до поручителя (ТОВ "Євро-сервіс+").

22. Наведене спростовує довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статті 523 ЦК України».

Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

За змістом ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, то у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору всі спори (у тому числі і спори щодо визнання недійсним даного договору чи його окремої частини), розбіжності, вимоги та претензії, які виникають при виконанні даного договору чи у зв`язку з ним або випливають з нього, підлягають вирішенню, виключно, у Третейському суді при Асоціації «Юрбізнеском», згідно з регламентом даного суду Рішення Третейського суду буде остаточним та обов`язковим для сторін та буде виконуватись ними у зазначені строки, які вказані у рішенні Третейського суду (а.с. 5-6).

П. 3.2 Договору поруку № 12М від 14.06.2019 у випадку смерті Боржника, Поручителі автоматично стають, Поручителями спадкоємця (спадкоємців) Боржника (а.с. 10).

Враховуючи, що за життя боржника КС «Гарантія-Кредит» до моменту смерті боржника не реалізувала своє право на пред`явлення вимоги за матеріалами третейської справи, у поручителів не виник обов`язок з погашення заборгованості за кредитним договором позичальника, а питання заміни боржника за наявності спадкоємців не охоплюється третейським застереженням включеним до кредитного договору, отже рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, також цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, оскільки обов`язки поручителів є похідними від обов`язків спадкоємця (спадкоємців), як визначено у третейському застереженні п. 3.2 Договору поруки № 12М від 14.06.2019 (а.с. 10).

Отже, за відсутності даних про обставини прийняття чи не прийняття спадщини після померлого, третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, оскільки обсяг відповідальності поручителів є похідним від обсягу спадкового майна після померлого боржника ОСОБА_3 , а прийняте рішення також може вплинути на права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви КС «Гарантія-Кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 24.07.2023 слід відмовити.

Керуючись ст. 485, 486, 487 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 24 липня 2023 року у справі № 08/2023 за позовом Кредитної спілки «Гарантія-Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.

Повний текст судового рішення складено 06.09.2023.

Головуючий- суддя Н.В.Висоцька