Постанова

від 05.09.2023 по справі 707/2047/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1108/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/2047/22 Категорія: 302000000 Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

секретар Новицька Н.О.

учасники справи:

позивач за первісним позовом: Черкаська окружна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,

відповідачі за зустрічним позовом: Будищенська сільська рада, Виконавчий комітет Будищенської сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом Свидівоцька сільська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, як за первісним, так і за зустрічним позовами: ОСОБА_2 ,

особа, що подає апеляційну скаргу: ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гончара Сергія Миколайовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у складі судді Морозова В.В., у справі за первісним позовом Черкаської окружноїпрокуратури,яка дієв інтересахдержави вособі Будищенськоїсільської радиЧеркаського районуЧеркаської областідо ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору ОСОБА_2 таСвидівоцька сільськарада проскасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду та за зустрічним позовом до Будищенської сільської ради, виконавчого комітету Будищенської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої бездіяльністю органу місцевого самоврядування, що зумовила вимогу про повернення земельної ділянки,

вс та но ви в:

У вересні 2022 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до суду з вищевказаною первісною позовною заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що рішенням Черкаського районного суду від 14.12.2020рокуу об`єднаній цивільній справі №707/1172/18 позовні заяви Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа Управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на земельну ділянкузадоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» від 08.10.2015 № 56-4, у тому числі в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, загальною площею 0,0834 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.

Визнано недійсним свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0834га НОМЕР_1 від 12.11.2015, видане ОСОБА_2 та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 від 12.11.2015 № 12010665 на земельну ділянку загальною площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238. Вирішено питання щодо розподілу та стягнення судового збору.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.03.2021 р. рішення Черкаського районного суду від 14.12.2020 р., в частині задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

Касаційна скарга на постанову Черкаського апеляційного суду від 30.03.2021 р. та рішення Черкаського районного суду від 14.12.2020 р. сторонами не подавалась, а рішення набрали законної сили.

Водночас, на підставі договору купівлі-продажу № 3380 від 29.04.2021р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. до ОСОБА_1 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238.

На посвідчення переходу відповідного речового права від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Левицької Е.А. на підставі рішення №57934458 від 29.04.2021 р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності № 41761899 від 29.04.2021 р.

Враховуючи те, що рішення Свидівоцької сільської ради, яким відведено у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку визнано незаконним та скасовано, а речове право ОСОБА_5 припинено, добросовісність набуття ОСОБА_1 речових прав на неї ставиться під обґрунтований сумнів, а тому за необхідне є скасування державної реєстрації права власності за останнім на незаконно передану земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нею шляхом повернення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу № 707/1172/18, дійшли до висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду (штучні водосховища та прибережна захисна смуга Кременчуцького водосховища р. Дніпро) та розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради (станом на день передачі її у приватну власність).

Крім того, у вказаній справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішенням Свидівоцької сільської ради здійснено зміну цільового призначення оспорюваної земельної ділянки з порушенням вимог Земельного таВодного кодексів України, а також не у відповідності із суспільними та публічними інтересами, внаслідок чого, землі водного фонду було передано у приватну власність.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, призвела до її вибуття з власності територіальної громади і набуття на неї права приватної власності громадянином.

Вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» від 08.10.2015 № 56-4, у тому числі в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки.

У той же час, спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та наразі розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок. Для захисту права власника застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (пункт 114)).

Тобто, власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц).

Земельна ділянка водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га до цього часу перебуває у приватній власності ОСОБА_1 з порушенням норм земельного та водного законодавства, тому право держави в особі територіальної громади с. Свидівок, в особі Будищенської сільської ради, як невід`ємної складової частини держави в цілому, на реалізацію усіх правомочностей щодо цієї земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядження громадою с. Свидівок шляхом зобов`язання повернути ділянку на її користь в особі Будищенської сільської ради.

Зазначені вище обставини доводять, що Свидівоцька сільська рада не мала правових підстав для передачі у власність ОСОБА_2 первинної земельної ділянки (підтверджується рішенням Черкаського районного суду від 14.12.2020 у справі №707/1172/18), а тому володіння ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 є юридичною перешкодою у реалізації титульним володільцем та територіальною громадою правомочностей користування та розпорядження землею.

Крім того, позивач зазначав, що відповідно до рішення Будищенської сільської ради від 16.11.2020 № 1-6/VIII, з урахуваннямрозпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» від 06.05.2020 № 541-ррозпочато процедуру реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.08.2022 Свидівоцька сільська рада перебуває в стані припинення.

З огляду на вказане, Будищенську сільську раду визначено в статусі позивача, як фактичного представника територіальної громади с. Свидівок.

Правомірність визначення у даних правовідносинах статусу органу місцевого самоврядуванняБудищенської сільської ради знайшло своє підтвердження також в постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 801/13164/2012.

Також прокурор звертав увагу на те, що обґрунтованим є втручання прокурора у спірні правовідносини для захисту порушеного права держави та територіальної громади с. Свидівок шляхом подачі позовної заяви, у тому числі в особі Будищенської сільської ради про скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду, оскільки заходи реагування Будищенською сільською радою, як представником громади с. Свидівок та фактичним правонаступником Свидівоцької сільської ради, упродовж розумного строку не вжито та вживатись не будуть, що підтверджується листом № 02-17/2326 від 27.07.2022 р.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач просив суд: усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, з одночасним припиненням речового права на неї; усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок шляхом зобов`язання ОСОБА_1 її повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723); стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

У свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій, посилаючись на судову практику та норми законодавства, просить суд стягнути з Будищенської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323723) на його користь відшкодування майнової шкоди, завданої бездіяльністю органу місцевого самоврядування, що зумовила подальшу вимогу повернення у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, яка була набута у власність на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.04.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Елеонорою Антонівною, в розмірі 382 450,00 грн. Стягнути з відповідача відшкодування понесених позивачем судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначав, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 125.6.1) та від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п. 121) відповідач, до якого заявлено вимогу про повернення земельної ділянки, має право пред`явити зустрічний позов про надання належного відшкодування моральної та матеріальної шкоди у зв`язку з вимогою про повернення спірної земельної ділянки. Саме на той факт, що відповідачі у вказаних справах не заявили таких зустрічних позовів, зверталася увага Великою Палатою Верховного Суду у згаданих постановах.

Зустрічний позов викликаний тим, що відповідач насправді усвідомлює невідворотність повернення земельної ділянки у комунальну власність. Відповідач за первісним позовом категорично незгідний із тим, що спосіб захисту прав позивача має бути саме таким (негаторний позов), оскільки відповідач набув права власності за відплатним договором, є безумовно добросовісним набувачем та до нього мали б застосовуватися положенняст. 388 ЦК України. Проте, ознайомившись із наведеними у первісному позові неодноразово сформульованими висновками Великої Палати Верховного Суду з цього питання, відповідач усвідомлює їхню однозначність щодо саме негаторного позову, а також послідовність позиції ВП ВС, що була підтверджена неодноразово. У світлі цього відповідач за первісним позовом вважає неефективною позицію заперечення проти позову, саме з огляду на сталу практику ВП ВС, проте бажає ефективного захисту своїх прав у зв`язку із неминучим поверненням земельної ділянки.

Вказував, що договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений між ним та ОСОБА_2 (в особі представника ОСОБА_6 ) 29.04.2021 року та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Е.А. Левицькою, тобто після того, як судове рішення у справі № 707/1172/18 набрало законної сили, а отже набуло статусу остаточного, 30.03.2021 року.

Згідно п. 3 договору вказано підставу права власності продавця на земельну ділянку та зазначено, що право власності підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.04.2021 року.

Вказував, що на його думку, Будищенська сільська рада вчинила незаконну бездіяльність, не здійснивши реєстрацію припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку відповідно до судового рішення.

Відповідно, через бездіяльність Будищенської сільської ради право власності ОСОБА_2 все ще лишалося зареєстрованим станом на 29.04.2021 року, а отже нотаріус не виявив жодних перешкод для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, за яким добросовісний набувач ОСОБА_1 сплатив продавцеві 300 520,00 гривень, що підтверджується п. 8 договору купівлі-продажу.

Звертав увагу на те, що має право на відшкодування вартості земельної ділянки, яка вилучається у нього внаслідок тієї грубої бездіяльності, що була допущена Будищенською сільською радою. Вартість земельної ділянки відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного ПП «Ажіо» 29.11.2022 року, становить 382 450,00 грн. Крім того, вказував, що ним оплачено послуги суб`єкта оціночної діяльності щодо визначення вартості земельної ділянки в розмірі 2500 грн., сплачено судовий збір в розмірі 3824,50 грн., а також передбачались витрати на професійну правничу допомогу, які на момент подачі зустрічного позову ще не сплачувалися, проте можуть скласти 14000,00 грн.

Рішенням Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 08травня 2023року первіснийпозов задоволеноповністю. Усунено перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенької сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, з одночасним припиненням речового права на неї.

Усунено перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок шляхом зобов`язання ОСОБА_1 її повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723).

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) судовий збір у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) гривні 50 коп.

Вирішено, що заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 07.09.2022 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради, виконавчого комітету Будищенської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої бездіяльністю органу місцевого самоврядування, що зумовила вимогу про повернення земельної ділянкивідмовлено повністю.

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з того, що рішення Свидівоцької сільської ради від 08.10.2015 № 56-4, яким відведено ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок визнано незаконним та скасовано, визнано недійсним свідоцтво та скасовано право власності ОСОБА_2 на спірну ділянку, відтак, добросовісність набуття ОСОБА_1 речових прав на неї ставиться під обґрунтований сумнів, а тому підлягає скасуванню державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на незаконно передану земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, із одночасним припиненням речового права на неї.

Вирішуючи вимогу про повернення земельної ділянки громаді с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради, суд виснував, що спірна земельна ділянка до цього часу перебуває у приватній власності ОСОБА_1 з порушенням норм земельного та водного законодавства, тому право держави в особі територіальної громади с. Свидівок, в особі Будищенської сільської ради, як невід`ємної складової частини держави в цілому, на реалізацію усіх правомочностей щодо цієї земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нею шляхом зобов`язання повернути. Враховуючи задоволення первісного позову повністю, суд вирішив питання по судовим витратам у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, стягнувши понесені позивачем витрати на оплату судового збору в розмірі 6202 грн 50 коп. з ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суд обгрунтував свої висновки тим, що стороною договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.04.2021 не є, ані Свидівоцька сільська рада, ані Будищенська сільська рада Черкаського району Черкаської області та її виконавчий комітет як правонаступники Свидівоцької сільської ради, тому ними і не могло бути завдано матеріальної шкоди ОСОБА_1 . Крім того, суд вказав, що законодавчо не визначено повноважень, якими зобов`язано виконавчий орган сільської ради відслідковувати набрання законної сили рішенням суду про скасування державної реєстрації права власності за громадянами та реєструвати право комунальної власності за сільською радою. Одночасно, суд зауважив, що продавець земельної ділянки ОСОБА_2 достеменно знав про набрання 30.03.2021 законної сили рішенням суду в цивільній справі № 707/1172/18, а тому діяв недобросовісно, зловживаючи своїми правами на шкоду правам покупця, відчуджуючи земельну ділянку, права власності на яку, станом на день укладення договору не мав, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Гончара С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині вирішення зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити зустрічний позов.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права.

Мотивуючи свої вимоги, скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.06.2019 №487/10128/14-17 та від 15.09.2020 № 469/1044/17, згідно яких відповідач, до якого заявлено вимогу про повернення земельної ділянки, має право пред`явити зустрічний позов про надання належного відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок вимоги про повернення спірної земельної ділянки.

Скаржник зазначає, що він постраждав через недобросовісну та нерозсудливу поведінку органів держави та місцевого самоврядування, оскільки станом на 29.04.2021, тобто на тридцятий день після набрання законної сили рішенням суду у справі № 707/1172/18, державна реєстрація права власності ОСОБА_2 залишалася не скасованою, що дало йому можливість здійснити нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Також скаржник зазначає, що суд не звернув уваги на пояснення представника Будищенської сільської ради, яка в судовому засіданні визнала, що станом на час набрання законної сили рішенням суду у вказаній справі, у сільській раді працював державний реєстратор. Натомість, дана обставина свідчить, що у сільської ради як суб`єкта, що реалізує право комунальної власності на земельну ділянку, були всі можливості скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 до 29.04.2021.

Звертає увагу колегії суддів на те, що під час підготовчого провадження, з метою з`ясування обставин справи та встановлення суб`єкта, який дійсно відповідальний за невиконання судового рішення у справі № 707/1172/18, заявив клопотання про залучення в якості співвідповідачів за зустрічним позовом Державної судової адміністрації України, Черкаської районної державної адміністрації, Черкаської окружної прокуратури, однак, суд не задовольнив дане клопотання, що, на думку скаржника, є порушенням вимог ст. 51 ЦПК України.

Вказує, що суд не дослідив питання про порушення норми ст. 31-1 Закону України №1952-ІV та не розглянув питання про обов`язок Черкаської окружної прокуратури, як органу, що здійснював представництво інтересів держави у справі № 707/1172/18, звернутися із заявою про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 .

Окремо наголошує на тому, що суд допустив висновки, які суперечать один одному, а саме, вказавши, що покупець введений в оману продавцем щодо обставин, що мають істотне значення, а отже, є добросовісним набувачем, який не знав та не повинен був знати про відсутність у продавця права продажу земельної ділянки. В той же час, суд робить протилежний висновок та вказує, що добросовісність набуття ОСОБА_1 речових прав на спірну земельну ділянку ставиться під обгрунтований сумнів. Тим самим, суд робить різні за значенням висновки, які протирічать один одному, тому скаржник вважає, що в мотивувальній частині рішення суду, посилання на обгрунтований сумнів у добросовісності набуття ОСОБА_1 прав власності на земельну ділянку повинно бути виключене.

У відзиві на апеляційну скаргу Будищенська сільська рада не погоджується з апеляційною скаргою та вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим.

Наголошує на тому, що згідно із Законом України «Про місцеве самворядування в Україні», «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», ЦПК України, Будищенська сільська рада не зобов`язана здійснювати перереєстрацію права власності земельних ділянок відразу після набрання рішенням суду законної сили чи протягом будь-якого іншого строку.

Вказує, що бездіяльність, на якій наполягає скаржник, можлива при наявності обов`язку виконати певну дію, однак, представником ОСОБА_1 в судовому засіданні не наведено жодного нормативно-правового акту, який би зобов`язував органи місцевого самоврядування здійснювати перереєстрацію земельних ділянок.

Наявність державного реєстратора у сільській раді, жодним чином не є підтвердженням протиправної бездіяльності, що було правомірно зазначено в рішенні суду.

Крім того, звертає увагу колегії суддів на те, що скаржник погоджується з висновком суду першої інстанції про введення його в оману ОСОБА_2 , щодо обставин, які мають значення при укладенні договору купівлі-продажу від 29.04.2021, що також підтверджує необгрунтованість вимог апеляційної скарги та неналежний спосіб захисту прав ОСОБА_1 .

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що в ході розгляду справи представником ОСОБА_1 адвокатом Гончаром С.М. належним чином не обгрунтована відповідність пред`явленої позовної вимоги за зустрічним позовом до визначеного кола відповідачів, що свідчить про його невідповідність реальному складу учасників спору у правовідносинах за зустрічним позовом та не відповідає меті захисту визначеного порушеного права самого ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю - доповідача, міркування учасників справи, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, а отже, колегія суддів перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду лише в цій частині, та не входить в перевірку законності рішення в частині задоволення первісного позову.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено бездіяльності, яка б призвела до завдання матеріальної шкоди ОСОБА_1 , оскільки законодавством не передбачено обов`язку виконавчих органів сільської ради відслідковувати набрання законної сили рішеннями суду про скасування державної реєстрації права власності за громадянами та реєструвати право власності за сільською радою. Крім того, суд вказав на те, що жоден з відповідачів не є стороною правочину договору купівлі-продажу від 29.04.2021, за яким ОСОБА_1 придбав спірну земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, які грунтуються на матеріалах справи та зроблені на підставі норм матеріального права, з огляду на наступне.

Судом встановлено,що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2020 року у справі № 707/1172/18 визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» № 56-4 від 08.10.2015, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, загальною площею 0,0834 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.

Скасовано державну реєстрацію права власності, зареєстрованого за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12010665 від 12.11.2015 року на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, загальною площею 0,0834 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.

Вказаним рішенням встановлено, що Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області був порушений порядок надання у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 земельних ділянок, оскільки було не дотримано вимоги чинного на той час законодавства. Спірні земельні ділянки, які передані відповідачам за оскаржуваним рішенням, належать до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20,21,60,61ЗК Українита статті 88,89 ВК України). Вищевстановлені обставини справи свідчать про те, що оскаржуваним рішенням Свидівоцької сільської ради змінено категорію земель та їх цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.03.2021 р. рішення Черкаського районного суду від 14.12.2020, в частині задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

Касаційна скарга на постанову Черкаського апеляційного суду від 30.03.2021 р. та рішення Черкаського районного суду від 14.12.2020 р. сторонами не подавалась, а рішення набрало законної сили.

Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка, яку ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 не може перебувати у власності громадян, оскільки відноситься до земель водного фонду, та була незаконно передана у власність ОСОБА_2 рішенням Свидівоцької сільської ради, з подальшою державною реєстрацією права власності за ним, а тому підлягає поверненню до комунальної власності Будищенської сільської ради.

З встановленими обставинами скаржник погоджується та не заперечує їх.

Натомість, в обгрунтування вимог зустрічного позову та апеляційної скарги наголошує, що внаслідок втручання в його право приватної власності на земельну ділянку, та зобов`язання її повернути, він, як доросовісний набувач, через бездіяльність органів держави та місцевого самоврядування, зазнав майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.04.2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., серія та №3380, ОСОБА_6 , яка діяла від імені ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбав земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 . Продаж вчинено за 300520,00 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.09.2022 року № 30888617, власником даної земельної ділянки є ОСОБА_1 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57934458 від 29.04.2021 р. Номер запису про право власності 41761899.

Згідно з висновком про експертну грошову оцінку даної земельної ділянки від 29.11.2022 року, який складено ППАжіона замовлення ОСОБА_1 , вартість земельної ділянки станом на дату оцінки становить 382 450,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вірнозазначив суд,з договорукупівлі-продажувбачається,що ніСвидівоцька сільськарада Черкаськогорайону,ні Будищенськасільська радата їївиконавчий комітет,які єправонаступниками Свидівоцькоїсільської радине єстороною договору, а відтак, не є суб`єктами, якими могла бути завдана матеріальна шкода позивачу, внаслідок укладення даного договору.

Крім того, для відповідальності сільської ради або її виконавчого комітету за невнесення відомостей про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 на підставі рішення суду, такий обов`язок повинен бути передбачений законодавчо.

Однак, згідно з положенням ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на вимоги якої посилається скаржник, та відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», не передбачено повноважень сільської ради або її виконавчого комітету відслідковувати набрання рішеннями законної сили та проводити перереєстрацію прав власності на підставі них.

Між тим, для вирішення питання про відшкодування майнової шкоди, про яку зазначає скаржник, насамперед, необхідно врахувати, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 29.04.2021 був укладений після набрання законної сили рішенням суду в справі №707/1172/18 - 30.03.2021.

Тобто, продавець ОСОБА_2 від імені якого діяла ОСОБА_6 , добре усвідомлював неправомірність своїх дій, продаючи ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, після набрання законної сили рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2020 року, яким визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради про відведення йому у власність даної земельної ділянки, визнано недійсним свідоцтво на право власності на земельну ділянку та скасовано державну реєстрацію прав власності, що фактично є підставою для позбавлення права власності.

Дані обставини свідчать про недобросовісну поведінку продавця та введення в оману ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу від 29.04.2021, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на висновки постанов Великої Палати Верховного Суду, в частині відшкодування шкоди, завданої поверненням земельної ділянки, оскільки обставини справи та коло співвідповідачів є суттєво відмінними від справи, рішення в якій переглядається.

З аналізу ст.1 Першого протоколу до Конвенції, слідує, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

Так, як в постанові №487/10128/14-17 від 12.06.2019, так і в постанові Великої Палати Верховного Суду №469/1044/17 від 15.09.2020, відповідачами у справі є як первісні набувачі майнових прав на земельну ділянку, так і кінцеві, тобто в даних справах прокуратура зверталася в інтересах держави до особи, у якої перебувало право власності на земельну ділянку на момент звернення з позовом, із зазначенням при цьому відповідачами всіх попередніх власників спірної земельної ділянки. Тобто, предметом позову в справах, що переглядались Великою Палатою Верховного Суду було визнання незаконним рішення органів місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності за набувачами та повернення земельної ділянки до комунальної власності, без існування, на момент пред`явлення позовних вимог рішення суду, яке набрало законної сили та, яким були б встановлені всі обставини незаконної передачі земельної ділянки у власність первісному набувачу.

В справі, що переглядається, на момент звернення прокурора до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 було рішення суду, яке набрало законної сили та не скасоване, про незаконність передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації права власності, зареєстрованого за ним. Висновки суду та обставини, що встановлені даним рішенням відповідно до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України є обов`язковими та не підлягають повторному доведенню.

Відтак, відповідальність за передачу спірної земельної ділянки, яка не могла бути передана у власність ОСОБА_1 , враховуючи вказані висновки суду, покладається не на органи місцевого самоврядування, а на особу, яка розпорядилася нею, тобто ОСОБА_5 , який достеменно знаючи про рішення суду, розуміючи невідворотність негативних наслідків для покупця, продав йому земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 29.04.2021, власником якої на момент укладення договору фактично не був, тим самим ввів в оману ОСОБА_1 щодо предмету договору.

Аналогічні висновки, викладені у постановах №487/10128/14-17 від 12.06.2019, №469/1044/17 від 15.09.2020, де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавство України надає особам, які зазнають втручання у право володіння майном шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку на додаткові ефективні засоби юридичного захисту, зазначаючи при цьому, що така особа не позбавлена можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до Продавця, в якого придбала спірну земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставістатті 661 ЦК України.Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Таким чином, колегія суддів висновує, що після припинення права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 має право звернутись до суду з позовом про стягнення з особи, в якої він придбав земельну ділянку ( ОСОБА_2 ) збитків згідно статті 661 ЦК України (вартості відповідної земельної ділянки).

Натомість, в даній справі, відповідач за первісним позовом скористався правом на активний спосіб захисту своїх інтересів від первісного позову, шляхом пред`явлення зустрічного позову до Будищенської сільської ради та її виконавчого комітету, які, проте, є неналежними відповідачами за вимогами про відшкодування шкоди, завданої поверненням земельної діялнки, а відтак, суд обгрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на висновки, наведені у п. 127.1 постанови Великої Палати Верховного Суду №469/1044/17 від 15.09.2020, на яку посилається скаржник, згідно якої фізичні особи-відповідачі у справі № 469/1044/17 за законом не могли набути у приватну власність земельну ділянку, про що ці відповідачі могли та мали дізнатися перед таким набуттям, щонайменше, співвіднісши чіткі законодавчі заборони з конкретним об`єктом на місцевості.

З огляду на вказаний висновок, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про виключення з мотивувальної частини рішення посилання суду на обгрунтований сумнів у добросовісності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, оскільки факт обізнаності покупця про неможливість набуття у власність даної земельної ділянки або введення в оману ОСОБА_1 продавцем при укладенні договору купівлі-продажу від 29.04.2021, повинні бути досліджені при розгляді справи про стягнення збитків, завданих внаслідок укладення вказаного договору, за належного кола учасників справи.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, які були предметом дослідження суду першої інстанції та обгрунтовано відхилені.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині є законним та обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі всебічного та повного з`ясування обставин справи, а тому пілягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Гончара С.М. без задоволення, оскільки вона не спростовує правильності висновків суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гончара Сергія Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у даній справі без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2023 року.

Судді: Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова