Рішення

від 03.08.2023 по справі 910/3522/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2023Справа № 910/3522/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури до Тернопільської обласної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради, Приватного підприємства "Креатор-Буд", - про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення,

за участю представників:

прокуратури: Ковальової Г.Л.;

представника Ради: не з`явився;

третіх осіб: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2023 року перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Тернопільської обласної ради (далі - Рада) про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання відповідача від 25 вересня 2020 року № 1698 "Про затвердження плану трансформації Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та проведення інвестиційного конкурсу" (далі - рішення № 1698).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 березня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/3522/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 квітня 2023 року.

10 квітня 2023 року на адресу суду від Ради надійшов відзив від 3 квітня 2023 року № 07-312, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову Прокурора, вказав, що останнім не наведено жодного обґрунтованого доводу щодо протиправності вищевказаного рішення. Також відповідач зазначив, що Прокурор не оскаржує повноваження Ради на прийняття зазначеного рішення, а тільки вказує на порушення процедури його прийняття, що, у свою чергу, не відповідає дійсності, оскільки проект оспорюваного рішення був предметом розгляду постійних комісій та схвалений останніми. Крім того, проект рішення був розміщений на офіційному веб-сайті Ради та був доступний для ознайомлення, однак жодних претензій чи зауважень щодо нього не надходило. Також Рада вказувала на безпідставність аргументів позивача щодо неврахування інтересів дітей та порушення освітнього процесу останніх при прийнятті рішення № 1698, оскільки Тернопільським обласним комунальним дитячим будинком для дітей шкільного віку (далі - Дитячий будинок) такі послуги взагалі не надаються. Також відповідач зазначав, що оскільки умовами спірного інвестиційного договору не передбачено набуття Приватним підприємством "Креатор-Буд" (далі - Підприємство) права користування земельною ділянкою під забудову й останнє виступає лише як інвестор, спірна земельна ділянка залишається в комунальній власності без надання права користування нею третім особам. Враховуючи викладене, на думку Ради, дане рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У відзиві Рада також просила суд залучити до участі у справі Підприємство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

11 квітня 2023 року на електронну адресу суду та 26 квітня 2023 року - через загальний відділ діловодства суду, від позивача надійшла відповідь на відзив від 10 квітня 2023 року № 24-221вих-23, у якій додатково до наведених у позовній заяві аргументів останній вказав, що оскаржуване рішення суперечить пункту 8.6. Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки у випадку переселення дітей з окремих будівель, останні позбудуться можливості використовувати озеленену паркову зону. Також у вищевказаній відповіді на відзив Прокурор не заперечував проти залучення Підприємства до участі в даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

13 квітня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11 травня 2023 року.

2 травня 2023 року на адресу суду від Прокурора надійшла заява від 25 квітня 2023 року № 24-281вих-23, у якій останній просив суд залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тернопільську обласну військову адміністрацію, Управління освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації, Службу у справах дітей Тернопільської обласної військової адміністрації, Тернопільський обласний комунальний дитячий будинок для дітей шкільного віку та Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради.

10 травня 2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Підприємства про залучення його до участі в даній справі в як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 травня 2023 року заяву позивача від 25 квітня 2023 року № 25/281вих-23 про залучення до участі у даній справі третіх осіб задоволено частково: залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Службу у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Служба), Дитячий будинок; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради (далі - Управління); а також задоволено клопотання Тернопільської обласної ради та заяву Підприємства від 10 травня 2023 року про залучення останнього до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Крім того, вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 1 червня 2023 року.

31 травня 2023 року на електронну пошту суду від Служби надійшли письмові пояснення по суті спору від 30 травня 2023 року № 475/01-02-29, у яких остання зазначила, що проект Плану трансформації Дитячого будинку на розгляд Ради не подавався, про результати проведеного інвестиційного конкурсу, умови інвестиційного договору та подальшу долю майна Дитячого будинку Рада Тернопільську обласну держану адміністрацію не інформувала. Крім того, Служба зазначила, що у разі перенесення Дитячого будинку у багатоквартирний будинок в останнього не буде власної території для дозвілля дітей. Також Служба просила суд врахувати, що при укладенні інвестиційного договору Радою не враховано джерел фінансування на облаштування закладу в новобудові. У свою чергу, відсутність фінансування на облаштування приміщень створює ризик порушення прав дітей, адже умови проживання дітей не можуть бути погіршеними.

Цього ж дня на електронну адресу суду та через систему "Електронний суд", а 5 червня 2023 року - на поштову адресу суду, від Управління надійшло клопотання від 30 травня 2023 року № 94/01 про розгляд справи без участі його представника.

1 червня 2023 року через систему "Електронний суд" від представника Підприємства надійшло клопотання від цієї ж дати про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні.

У цей же день суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 червня 2023 року.

14 червня 2023 року на електронну адресу суду та 15 червня 2023 року - через загальний відділ канцелярії суду, від Підприємства надішли письмові пояснення по суті спору від 14 червня 2023 року, у яких останнє вказало, що Радою було дотримано порядок розгляду питання трансформації Дитячого будинку та проведення інвестиційного конкурсу в її постійних комісіях, відповідна пропозиція була підготовлена згідно з вимогами регламенту Ради, а відтак включення останньої до порядку денного було правомірним. Також Підприємство зазначило, що, на його думку, оскаржуване рішення жодним чином не звузило/порушило права та інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 липня 2023 року.

6 липня 2023 року на адресу суду від Прокурора надійшла відповідь на пояснення Підприємства від 29 червня 2023 року № 24-473вих-23.

У судовому засіданні 13 липня 2023 року представники прокуратури підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Представники Ради, Підприємства та Управління проти позову заперечили та просили відмовити у його задоволенні. У цьому ж судовому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 3 серпня 2023 року.

3 серпня 2023 року на електронну адресу суду від Дитячого будинку надійшли письмові пояснення від 2 серпня 2023 року, у яких останній зазначив про необґрунтованість позовних вимог, вказавши на відсутність порушень під час прийняття оспорюваного рішення, у тому числі щодо проведення консультацій з громадськістю. У свою чергу, рішення Ради цілком відповідає інтересам дітей, оскільки проживання дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування, у малих групових будинках замість проживання у закладах інституційного догляду та виховання дітей (дитячих будинках) є якісною альтернативою, спрямованою на забезпечення інтересів дітей, яка сприятиме їх соціалізації та підготовці до самостійного життя, організації надання їм комплексу необхідних послуг. Разом із вказаними поясненнями Дитячий будинок подав клопотання про відкладення розгляду справи від 3 серпня 2023 року у зв`язку з віддаленістю місця надходження робочого місяця його представника. Також у вищевказаному клопотанні було повідомлено про те, що рішенням V сесії VII скликання Ради від 22 березня 2023 року № 746 Тернопільський обласний комунальний дитячий будинок для дітей шкільного віку перейменовано на Тернопільський обласний комунальний заклад соціальної підтримки та виховання дітей.

Цього ж дня через систему "Електронний суд" від Ради надійшло клопотання від цієї ж дати про розгляд справи без участі її представника.

У судовому засіданні 3 серпня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Дитячого будинку про відкладення розгляду справи від 2 серпня 2023 року в зв`язку з його необґрунтованістю. У цьому ж судовому засіданні Прокурор підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Рада, Підприємство, Служба та Дитячий будинок про дату, час і місце розгляду справи, призначеного на 3 серпня 2023 року, були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у вищезазначені судові засідання не забезпечили.

Враховуючи тривалий розгляд даної справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для подальшого відкладення розгляду даного спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників прокуратури, Ради, Підприємства та Управління, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою в даній справі, Прокурор посилався на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

Наявність вказаних обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналіз змісту статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР) обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання щодо управління об?єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рал.

Частиною 2 статті 43 Закону № 280/97-ВР встановлено, що обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Відповідно до частин 4 статті 60 Закону № 280/97-ВР обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об?єктами їхньої спільної власності, що задовольняють суспільні потреби територіальних громад.

Статтями 24, 25 Закону України "Про освіту" від 5 вересня 2017 року (далі - Закон № 2145-VIII) встановлено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи зміну типу закладу освіти приймає засновник (засновники).

Отже, саме Рада наділена державою правом приймати рішення щодо трансформації Дитячого будинку.

Особливістю органів місцевого самоврядування, як суб`єктів владних повноважень, є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року в справі № 804/4585/18.

3 урахуванням викладеного, зважаючи на те, що уповноважений державою орган на здійснення функцій у спірних правовідносинах визначений у справі відповідачем, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора, як самостійного позивача, в інтересах держави з даним позовом у порядку частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до пункту 1 Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства соціальної політики України від 10 вересня 2012 року № 995/557 (далі - Положення № 995/557), дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усіх типів і форм власності (далі - інтернатні заклади) - це навчальні заклади, що забезпечують дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя.

Головними завданнями інтернатних закладів є: забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умов проживання, навчання, виховання та розвитку, наближених до сімейних; забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців з урахуванням стану здоров`я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку вихованців; забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя та праці; формування правової культури, загальнолюдських цінностей; створення умов для збереження та підтримки родинних зв`язків дітей; сприяння влаштуванню дітей у різні форми сімейного виховання (пункт 1.6 Положення № 995/557).

Згідно з приписами пунктів 1.5. та 1.6. Положення № 995/557 інтернатні заклади у своїй діяльності керуються Конституцією України, Конвенцією ООН "Про права дитини", Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про охорону дитинства", актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами в галузі освіти і охорони дитинства, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та власним статутом. Інтернатний заклад діє на підставі статуту, який розробляється на основі цього Положення, з урахуванням положень про відповідні типи інтернатних закладів, затверджується засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою і реєструється місцевим органом виконавчої влади відповідно до законодавства.

Пунктом 1.1. статуту Дитячого будинку, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 15 грудня 2021 року № 422 (далі - Статут), прямо передбачено, що останній є навчальним інтернатним закладом, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавленим батьківського піклування, шкільного віку.

Дитячий будинок створений для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шкільного віку, в якому вони перебувають під час здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності - до повноліття і перебувають на повному державному утриманні за рахунок коштів обласного бюджету та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування (пункт 1.2. статуту).

Згідно з пунктом 1.10. Статуту головним завданням Дитячого будинку є забезпечення для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування умов проживання, навчання, виховання та розвитку, наближених до сімейних; забезпечення всебічного розвитку, фізичного, соціального та психічного здоров`я вихованців; забезпечення соціального захисту, медико-псиихолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців, з урахуванням стану здоров`я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку; забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на належні умови проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя; формування у вихованців правової культури, загальнолюдських цінностей; створення умов для збереження та підтримки родинних зв`язків; сприяння влаштуванню вихованців у різні форми сімейного виховання.

Відповідно до пункту 7.1. Статуту матеріально-технічна база Дитячого будинку включає нерухоме майно, земельну ділянку, комунікації, обладнання, транспортні засоби, матеріальні цінності.

Пунктом 7.6. Статуту визначено, що Дитячий будинок має земельну ділянку, озеленений майданчик, обладнаний для ігор і занять його вихованців на повітрі, зону відпочинку, спортивний майданчик. Дитячий будинок використовує необхідну кількість будівель, приміщень та обладнання для організації навчально-виховного процесу, проживання вихованців, проведення виховної роботи, забезпечення належних умов для роботи педагогічного, медичного персоналу і проведення профілактично-лікувальних заходів. У приміщеннях створюються умови, наближені до родинних: житлові кімнати, обладнана вітальня, кухня, де вихованці можуть готувати їжу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 526-р схвалено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 (далі - Стратегія) та затверджено план заходів із її реалізації.

Одним із основних завдань Стратегії є впровадження механізму прийняття рішень у найкращих інтересах дитини всіма суб`єктами забезпечення та захисту її прав, а також залучення дітей до прийняття рішень з питань, що стосуються їх життя.

Пунктом 32 плану заходів Стратегії на місцеві органи виконавчої влади, місцевого самоврядування покладено обов`язок затвердити та впровадити регіональні плани реформування системи інституційного догляду і виховання дітей з обов`язковим розробленням плану трансформації кожного закладу інституційного догляду й виховання дітей.

На виконання плану заходів Стратегії рішенням Ради від 26 лютого 2019 року № 1335 затверджено регіональний стратегічний план дій з реформування системи інституційного догляду за вихованням дітей на 2019-2026 роки.

Рішенням Ради від 25 вересня 2020 року № 1698 затверджено план трансформації Дитячого будинку, яким погоджено його трансформація в Тернопільський обласний комунальний заклад "Центр соціальної підтримки для сімей та дітей" (далі - Центр), у складі якого передбачалися такі структурні підрозділи: малий груповий будиночок, служба підтримки сім?ї, у складі якої діють дві соціальні квартири, та служба підтримки сімейних форм виховання.

З метою виконання вищевказаного плану трансформації спірним рішенням було визначено організувати та провести інвестиційний конкурс щодо реконструкції будівель та споруд, які перебувають на балансі Управління за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81, з метою передачі на баланс Раді приміщень в одній із новобудов мікрорайону міста Тернополя для організації роботи Центру, а також, забезпечення гідних умов для проживання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, створення соціальних квартир для молоді з їх числа (пункти 3 та 5.1. рішення).

На виконання рішення № 1698 протоколом № 5 засідання робочої групи з проведення інвестиційного конкурсу для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області 7 жовтня 2020 року розроблено конкурсну документацію для участі в інвестиційному конкурсі, в якій встановлено, що об`єкт інвестування передбачає реконструкцію споруд Дитячого будинку або може бути надана власна пропозиція учасника.

8 жовтня 2020 року на сайті Ради оприлюднено оголошення про інвестиційний конкурс з реконструкції будівель та споруд, які перебувають на балансі Управління за адресою: проспект Степана Бандери, 81 у місті Тернопіль.

22 жовтня 2020 року Підприємство звернулося до робочої групи з проведення конкурсу із заявою № 22/10/12 про допущення його до участі в даному інвестиційному конкурсі.

Інвестиційною пропозицією від 22 жовтня 2020 року № 22/10/09 Підприємство запропонувало спільне освоєння за кошти приватного інвестора майнового комплексу за вищевказаною адресою на умовах договору щодо співпраці між органом місцевого самоврядування і приватним інвестором та передачу Раді майнових прав на 8 квартир у 2-му та 3-му під`їздах першого поверху та 8 нежитлових приміщень (допоміжні приміщення у підвалі) багатоквартирного житлового будинку № 4 за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 83, на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:06:002:0103.

Протоколом засідання робочої групи з проведення інвестиційного конкурсу від 23 жовтня 2020 року Підприємство визнано переможцем конкурсу.

На виконання рішення Ради від 11 листопада 2020 року № 1751, яким затверджено результати проведеного інвестиційного конкурсу, між Радою та Підприємством укладено інвестиційний договір від цієї ж дати № 2 з реконструкції будівель та споруд, які перебувають на балансі Управління за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81.

Пунктом 2.3. вказаного договору передбачається проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 1,1288 га, з кадастровим номером 6110100000:06:002:0117, де розташовані будівлі та споруди, у яких розташований Дитячий будинок, що потребують реконструкції й перебувають на балансі Управління за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81. Також у зазначеному пункті договору було передбачено зміну її цільового призначення.

Після завершення реконструкції будівель і споруд, які перебувають на балансі Управління з експлуатації вищевказаного майнового комплексу, та введення їх в експлуатацію, останній підлягає передачі у власність Підприємства за винятком об`єктів, що становлять спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

З урахуванням викладеного, вбачається, що прийняття Радою спірного рішення від 25 вересня 2020 року № 1698, на виконання якого було проведено інвестиційний конкурс та укладено вказаний інвестиційний договір, фактично передбачає втрату для власника (Ради) можливості використання земельної ділянки, на якій знаходиться Дитячий будинок, за її цільовим призначенням, адже із завершенням будівництва багатоквартирного будинку його співвласникам перейдуть права на цю земельну ділянку в силу вимог закону.

Разом із цим, Дитячий будинок для здійснення своєї статутної діяльності користувався будівлями та спорудами на підставі договору позички нерухомого майна від 28 січня 2020 року № 000031-1, укладеного між ним та Управлінням на виконання рішення сесії Ради від 14 листопада 2019 року № 1477 "Питання об?єктів спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Тернопільської області".

Відповідно до умов розділу І вищевказаного договору позички Управління на виконання рішення сесії Ради передало у безоплатне користування Дитячому будинку будівлі навчально-виховного закладу за адресою: місто Тернопіль, проспект Бандери, 81, а саме: будівлю А, площею 294 кв.м, будівлі Б, Б1, площею 132 кв.м, будівлю Ж, площею 43,4 кв.м, що загалом складає 470,30 кв.м.

16 січня 2023 року на виконання рішення Ради від 21 грудня 2022 року № 672 між Дитячим будинком та Управлінням було укладеного договір оренди майна № 00038, за умовами якого останнє передало Дитячому будинку у строкове платне користування майно - нежитлові приміщення загальною площею 618,6 кв.м, а саме: будівлю А (гуртожиток), площею 294,8 кв.м, будівлю Б-Б' (склад), площею 279,1 кв.м, будівлю Ж (їдальня), площею 44,7 кв.м, - які знаходяться за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81. Вказані будівлі розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,1288 га, кадастровий номер: 6110100000:06:002:0177, з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти".

Строк дії вказаного договору оренди встановлено з 1 листопада 2022 року по 31 жовтня 2027 року.

Отже, за умовами вказаного договору оренди Дитячий будинок мав у користуванні приміщення, загальною площею 618,00 кв.м. Проте планом трансформації вказаного комунального закладу передбачено, що площа всього Центру, який включає в себе не тільки малі групові будиночки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а й службу підтримки сім?ї у складі двох соціальних квартир та службу підтримки сімейних форм виховання, становить близько 600,00 кв.м.

Також судом встановлено, що ні у самому спірному рішенні, ані у затвердженому цим рішення плані трансформації, не визначено долю земельної ділянки, площею 1,1288 га, на якій розташовані приміщення, передані Дитячому будинку за договором оренди майна від 16 січня 2023 року № 00038.

Водночас за умовами пункту 3.1. та підпункту 5 пункту 3.3., пункту 13.4.1. спірного інвестиційного договору Підприємство має право вжити передбачених законодавством заходів по знесенню визначених Радою та Управлінням об?єктів спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Тернопільської області, звільнених від третіх осіб (користувачів, наймачів), які розташовані за адресою: місто Тернопіль, проспект С. Бандери, 81. Земельна ділянка, яка розташована за вищевказаною адресою, передається Підприємству для здійснення будівництва багатоквартирного житлового-громадського комплексу. В обмін на це Підприємство передає Раді нерухоме майно, загальною площею 616,7 кв.м, з проведеними ремонтними роботами за адресою: місто Тернопіль, проспект С. Бандери, 83, а саме: два малих групових будинки, загальною площею лише 279 кв.м, приміщення служби сімейних форм виховання, площею 53,4 кв.м, поліфункціональні приміщення для тренінгових занять, площею 63,3 кв.м, приміщення молодіжної служби підтримки, площею 62,4 кв.м, соціальна квартира "Матері і дитини", площею 67 кв.м, адміністративні та господарські приміщення, площею 91,6 кв.м, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6110100000:06:002:0103 (перший поверх та підвальні приміщення багатоповерхового житлового будинку), з цільовим призначенням "землі житлової та громадської забудови".

Отже, з наявних у справі доказів та наданих у судовому засіданні пояснень представників Ради, Підприємства та Управління вбачається, що на виконання умов спірного рішення та інвестиційного договору передбачається: виселення вихованців Дитячого будинку із приміщень, наданих останньому в оренду на підставі договору позички нерухомого майна від 28 січня 2020 року № 000031-1 та договору оренди майна від 16 січня 2023 року № 00038, знесення наданих Дитячому будинку будівель, переселення його вихованців у приміщення першого поверху багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: місто Тернопіль, проспект С. Бандери, 83, загальною площею 279 кв.м (малі групові будинки), а також позбавлення Дитячого будинку та його вихованців права користування територією земельної ділянки, загальною площею 1,1288 га, у зв`язку з її передачею під забудову багатоквартирного житлово-громадського комплексу та повного знесення існуючої інфраструктури Дитячого будинку за адресою: місто Тернопіль, проспект С. Бандери, 81, яка включає в себе власну матеріально-технічну базу, зокрема, зелену зону, спортивні майданчики, зону відпочинку, окремі приміщення та обладнання для організації освітньо-виховного процесу, проживання вихованців, проведення виховної роботи, забезпечення належних умов для роботи педагогічного, медичного персоналу і проведення лікувально-профілактичних заходів.

Саме у такий спосіб депутати та посадові особи Ради вбачають реалізацію завдань Стратегії щодо найліпшого забезпечення та захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вказані обставини беззаперечно вказують на порушення оспорюваним рішенням Ради інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є вихованцями Дитячого будинку.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Законом України "Про охорону дитинства" охорону дитинства визначено як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини (преамбула).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є: захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей; створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя; забезпечення права на здоровий розвиток; забезпечення соціально-правових гарантій; створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги; належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями (стаття 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Кабінет Міністрів України, уповноважені органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування здійснюють у межах бюджетних асигнувань розробку і виконання цільових програм щодо поліпшення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР невідповідність актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування Конституції або законам України є підставою для визнання їх незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як свідчать матеріали справи та вбачається з пояснювальної записки до проекту рішення № 1698, останнє було прийнято Радою в процесі реформування в Україні сфери освіти та на виконання плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 - 2026 роки, яка передбачала скорочення мережі інтернатних закладів освіти.

Відповідно до приписів частини 5 статті 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 5 статті 60 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності з тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З огляду на визначені статті 66 Закону України "Про освіту" повноваження, органи місцевого самоврядування відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності освіти.

Відповідно до статті 80 Закону України "Про освіту" визначено, що майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, до якого належать також земельні ділянки, не підлягає вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Таким чином, з огляду на наведену норму статті 80 Закону України "Про освіту", встановлено незмінність пріоритету використання майна закладів освіти за освітнім призначенням, забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Тобто основним видом використання майна має бути пов`язаність з освітнім процесом, а не навпаки, як вчинив відповідач змінюючи цільове призначення земельної ділянки на житлову забудову, визначивши її використання в освітньому процесі як супутнє.

З огляду на викладене, суд не погоджується з відповідною позицією Ради та Підприємства, що вирішення питань, які наведені в оскаржуваному рішенні, цілком належить до компетенції органів місцевого самоврядування, оскільки діяльність органів місцевого самоврядування не може бути свавільною і повинна відбуватись в межах, визначених законодавством.

Зокрема, рішення органу місцевого самоврядування та інших уповноважених на виконання функцій держави органів, не можуть порушувати встановлені законодавством правила та обмеження, зокрема, щодо незмінності майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, ще й надавати перевагу житловому будівництву, нехтуючи дотриманням вимог щодо забезпечення належної реалізації соціальних, житлових і майнових прав дітей-сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування, що закріплені державою на законодавчому рівні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Стратегію розроблено з метою зміни існуючої системи інституційного догляду та виховання дітей, яка не відповідає реальним потребам дітей та сімей з дітьми, і створення умов для повноцінного виховання та розвитку дитини в сім`ї.

Метою Стратегії є зміна системи інституційного догляду та виховання дітей на систему, яка забезпечує догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі.

Стратегія закріплює, що реформування системи інституційного догляду та виховання дітей проводиться з урахуванням потреби, думки та інтересів кожної дитини; залучення дітей до прийняття рішень, що стосуються їх життя та майбутнього.

Одним із основних завдань Стратегії є впровадження механізму прийняття рішень у найкращих інтересах дитини всіма суб`єктами забезпечення та захисту її прав, а також залучення дітей до прийняття рішень з питань, що стосуються їх життя.

Для реалізації визначених Стратегією цілей та завдань передбачалося три етапи: підготовчий, реалізація реформи та підсумковий.

Відповідно до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 526-р від 9 серпня 2017 року Плану заходів з реалізації першого етапу Національної стратегії, у плані заходів з реалізації Стратегії на 4 квартал 2017 року передбачалось здійснення: комплексного аналізу забезпечення прав дітей; аналізу мережі закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, зокрема загальноосвітніх шкіл-інтернатів, навчально-реабілітаційних центрів, будинків дитини, дитячих будинків, дитячих будинків-інтернатів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є групи, класи, відділення цілодобового перебування та довготривалого перебування дітей, у яких одночасно проживає більше, ніж 15 дітей; оцінки потреб кожної дитини, яка перебуває у закладів інституційного догляду та виховання дітей, для забезпечення її реінтеграції у сім`ю або визначення оптимальної форми влаштування поза межами закладу відповідно до найкращих інтересів дитини; інвентаризації соціальних, освітніх, медичних і реабілітаційних послуг, які фактично надаються дітям та сім`ям з дітьми різних категорій, а також визначення потреб громади у відповідних послугах і ресурсах, у тому числі професійних кадрах, необхідних для розвитку таких послуг.

Відповідно до пункту 32 Плану заходів з реалізації першого етапу Стратегії на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування покладено обов`язок у період з IV кварталу 2017 року по II квартал 2018 року затвердити та впровадити регіональні плани реформування системи інституційного догляду та виховання дітей з обов`язковим розробленням плану трансформації кожного закладу інституційного догляду та виховання дітей; проведення комплексного аналізу забезпечення захисту прав дітей і аналізу мережі закладів інституційного догляду тощо.

При цьому, пунктом 37 Плану заходів з реалізації першого етапу Стратегії було передбачено до кінця 4 кварталу 2017 року створення місцевими органами влади та забезпечення функціонування регіонального та місцевого інформаційного ресурсу (спеціальної веб-сторінки) з питань реформування системи інституційного догляду, проведення інформаційної компанії щодо необхідності забезпечення сімейного виховання кожної дитини.

Однак, у порушення пункту 32 Плану заходів з реалізації першого етапу Стратегії, Регіональний стратегічний план дій з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Тернопільській області на 2019 - 2026 роки був затверджений рішенням Тернопільської обласної ради від 26 лютого 2019 року № 1335, тобто із запізненням на 2 роки.

Вказаним Регіональним планом, зокрема, передбачено необхідність забезпечення закладів освіти практичними психологами, соціальними педагогами, корекційними педагогами відповідно до потреби; проведення комплексної оцінки потреб у соціальних послугах у кожній адміністративно-територіальній одиниці області; визначення потреби в реабілітаційних послугах для дітей з інвалідністю; проведення аналізу та формування потреби у додаткових фахівцях для забезпечення надання якісних послуг в повному обсязі, відповідно до визначених потреб; поступове зменшення кількості дітей у закладах інституційного догляду та виховання, працевлаштування нових працівників; розроблення планів трансформації кожного закладу інституційного догляду та виховання дітей, створення комісії з трансформації кожного закладу інституційного догляду та виховання; проведення комплексної оцінки закладів з метою встановлення можливості влаштування дитини, враховуючи її інтереси; здійснення аналізу та планування перекваліфікації та застосування людських ресурсів кожного закладу інституційного догляду та виховання дітей; організація заходів щодо обговорення із співробітниками установ і громадськими організаціями плану трансформації закладів; проведення прес-конференцій та регулярних брифінгів з актуальних питань деінституалізації, тощо.

Отже, відповідно до наведених положень Регіонального плану, реорганізації або ліквідації спеціальних закладів освіти, зокрема, Дитячого будинку, має обов`язково передувати проведення належного підготовчого комплексу заходів з оцінки закладів, що ліквідуються або трансформуються, та кожної дитини на предмет можливості подальшого її влаштування дитини до інших інституційних закладів або поміщення в середовище, наближене до сімейного.

Проте, як вбачається з супровідного листа керівника проекту спірного рішення від 21 січня 2020 року № 01/05, Раді разом з проектом оскаржуваного рішення не було подано будь-яких документів на підтвердження виконання належних підготовчих дій та заходів, передбачених Стратегією та Регіональним планом.

Проект рішення № 1698 супроводжувався лише пояснювальною запискою, яка не містила інформації щодо вивчення індивідуальних потреб вихованців Дитячого будинку.

Зокрема, з пояснювальної записки до проекту рішення № 1698 та протоколів від 5 липня 2019 року № 1, від 25-26 травня 2020 року № 2, від 29 травня 2002 року № 7 Міждисциплінарної комісії з підготовки комплексного плану підготовки трансформації Дитячого будинку вбачається, що під час обговорення рішення про реорганізацію останнього, основна увага приділялась лише фінансовому питанню його утримання, втім не вбачається, що питання дотримання прав його вихованців і можливість належного забезпечення їм освітнього та виховного процесу були предметом детального, ґрунтовного вивчення та аналізу.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що питання дотримання прав дітей-сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування, на отримання якісної освіти, належного забезпечення соціально-побутових умов у місці їх перебування, не було предметом ґрунтовного аналізу й вивчення депутатами і посадовцями органу місцевого самоврядування Тернопільської області та не враховувалось як при підготовці проекту рішення № 1698, так і під час його прийняття. Єдиною підставою для ініціювання процесу ліквідації Дитячого будинку було визначено зменшення фінансового навантаження на обласний бюджет, що прямо суперечить вимогам Стратегії та Регіонального плану.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про освіту" засновник закладу освіти або уповноважений орган приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти; здійснює контроль за недопущенням обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності або іншими ознаками.

Відповідно до вступної частини Регіонального плану, його реалізація повинна здійснюватися із широким залученням представників громадянського суспільства.

З огляду на вказане, Рада, як засновник Дитячого будинку, була зобов`язана організувати та провести громадське обговорення проекту рішення № 1698 про реорганізацію даного навчального закладу.

Згідно зі статтею 13 Закону № 280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі - Порядок № 996). Пунктом 5 вказаної постанови органам місцевого самоврядування рекомендовано під час проведення консультацій з громадськістю керуватися затвердженими цією постановою Порядком та Типовим положенням.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 996 консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного та суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 996 консультації з громадськістю організовує і проводить орган, який є головним розробником проекту відповідного акту. Інформація, пов`язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюється у спеціально створеній рубриці "Консультації з громадськістю" офіційного веб-сайту органу влади.

З матеріалів справи вбачається, що Рада на своєму офіційному сайті в рубриці "Консультації з громадськістю" оприлюднено (без можливості визначити дату оприлюднення) орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю на 2020 рік.

У пункті 31 цього плану в І кварталі 2020 року передбачено проведення обговорення питання "Про оптимізацію мережі спеціальних закладів загальної середньої освіти" за участю громадськості.

При цьому, з наявного опису винесених на обговорення питань неможливо встановити, що саме мало бути предметом обговорення громадськості. У поданій на сайті інформації було відсутнє посилання на обговорення питання, що стосується ліквідації Дитячого будинку на виконання Плану заходів з реалізації Стратегії.

Разом із цим, пунктом 8 Порядку № 996 передбачено, що орган виконавчої влади протягом трьох робочих днів з початку проведення консультацій громадськістю подає громадській раді проекти відповідних актів та інформаційно-аналітичні матеріали. До участі у проведенні консультацій залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування (пункт 9 Порядку № 996).

Органи влади під час проведення консультацій взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали (пункт 10 Порядку № 996).

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій та вивчення громадської думки.

Виходячи із приписів Регіонального плану, консультації з громадськістю мали бути проведені саме у формі публічного громадського обговорення.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 996 публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення публічних заходів: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю, інтернет-конференцій, відеоконференція.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 996 пропозиції та зауваження учасників публічного обговорення подаються в усній та письмовій формах під час публічних заходів та у письмовій формі на відповідну поштову адресу.

Під час проведення заходів у рамках публічного громадського обговорення складається протокол, у якому фіксуються висловлені в усній формі пропозиції і зауваження, які в подальшому вивчаються та аналізуються із залученням у разі потреби відповідних спеціалістів.

За результатами публічного громадського обговорення складається та готується звіт, у якому зазначається інформація про врахування пропозицій та зауважень громадськості з обов`язковим обґрунтуванням прийнятого рішення та причини неврахування пропозицій та зауважень.

Звіт про результати публічного громадського обговорення в обов`язковому порядку доводиться до відома громадськості шляхом оприлюднення на своєму офіційному сайті та в інший прийнятний спосіб не пізніше, ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.

Заперечуючи проти позову, Підприємство посилалося на те, що під час прийняття спірного рішення проведення громадських слухань не є обов`язковим в силу дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".

Разом із цим, як вбачається зі змісту пункту 13 Порядку № 996, громадські слухання є лише однією з форм проведення публічного громадського обговорення. Відтак, відповідач зобов`язаний реалізувати таке обговорення шляхом проведення інших заходів, передбаченими приписами вищевказаного порядку.

Позаяк, з інформації, розміщеної на сайті відповідача та його структурних підрозділів щодо громадського обговорення проекту рішення № 1698, вбачається, що жодних публічних заходів у вигляді форумів, інтернет-конференцій, відеоконференцій тощо не проводились, реальна думка громади, у тому числі педагогічного складу працівників Дитячого будинку, як і думка дітей, не з`ясовувалась, а відповідно не вивчалась та не аналізувалась.

Не надано під час розгляду справи і доказів того, що в порядку підготовки оскаржуваного рішення № 1698 було проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу серед мешканців громади за місцем їх проживання, як форму їх безпосередньої участі у вирішенні питання реорганізації Дитячого будинку.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем та іншими учасниками справи не подані суду докази на підтвердження обставин того, що під час прийняття оспорюваного рішення № 1698 було дотримано вимог чинного законодавства в частині забезпечення якнайкращих інтересів дітей-сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування, вжиття належних підготовчих дій для прийняття такого рішення, необхідності проведення громадського обговорення перед реорганізацією навчального закладу, суд дійшов висновку про те, що вказане рішення відповідача прямо суперечить нормам статтей 3, 7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", статтей 25, 80 Закону України "Про освіту", статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування", положенням Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 - 2026 роки, а також положенням Регіонального стратегічного плану дій з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Тернопільській області на 2019 - 2026 роки.

За таких обставин, позовна вимога Прокурора визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання відповідача від 25 вересня 2020 року № 1698 "Про затвердження плану трансформації Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та проведення інвестиційного конкурсу" є обґрунтованою.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 25 вересня 2020 року № 1698 "Про затвердження плану трансформації Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та проведення інвестиційного конкурсу".

Стягнути з Тернопільської обласної ради (46021, місто Тернопіль, вулиця Грушевського, будинок 8; ідентифікаційний код 24630220) на користь Тернопільської обласної прокуратури (46001, місто Тернопіль, вулиця Листопадова, будинок 4; ідентифікаційний код 02910098) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 4 вересня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді Павленка Є.В. у відпустці в період з 14 серпня 2023 року по 3 вересня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко