Постанова

від 05.12.2023 по справі 910/3522/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа№ 910/3522/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від прокуратури: Синюк І.А. (в залі суду);

від ПП "Креатор-Буд": Горба В.В. (представник)(в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Креатор-Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023, повний текст рішення складено 03.09.2023

у справі № 910/3522/23 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури

до Тернопільської обласної ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації

2. Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради

2.Приватного підприємства "Креатор-Буд"

про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

У березні 2023 року перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Тернопільської обласної ради (далі - Рада) про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання відповідача від 25 вересня 2020 року № 1698 "Про затвердження плану трансформації Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та проведення інвестиційного конкурсу" (далі - рішення № 1698).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/3522/23 позов задоволено. Визнано незаконним (недійсним) та скасовано рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 25 вересня 2020 року № 1698 "Про затвердження плану трансформації Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та проведення інвестиційного конкурсу"; стягнуто з Тернопільської обласної ради на користь Тернопільської обласної прокуратури 2 684 грн 00 коп. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням, Приватне підприємство "Креатор-Буд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/3522/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що рішення Тернопілської обласної ради № 1698 від 25.09.2020 направлене саме на реформування закладу інституційного догляду та виховання дітей, зокрема, шляхом створення малого групового будинку, тобто є направленим на реалізацію державної Стратегії реформування, а не на розпорядження комунальним майном. Реконструкція будівель і споруд дитячого будинку, шляхом їх реконструкції, є лише окремим способом досягнення поставленої сети в організації діяльності Центру, у зв`язку із чим, на думку скаржника, висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, встановлених на підставі наявних у ній доказів, а тому висновок, що рішення Тернопільської обласної ради № 1698 від 25.09.2020 порушує права або погіршує процес соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги вихованцям дитячого будинку - є хибним.

Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу

Тернопільська обласна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу вказала на те, що оскаржене рішення та затверджений ним план трансформації дитячого будинку містить суперечливі дані, і як наслідок, виконання цього рішення призводить до порушення прав вихованців реформованого закладу та майнових справ Тернопільської обласної ради - втрату привабливої ліквідної земельної ділянки.

На думку прокуратури, твердження про те, що збереження навчального (освітнього)профілю Дитячого будинку в силу вимог закону та існуючого стану речей є неможливим, не ґрунтується на встановлених судом фактичних обставинах спірних правовідносин, суперечить вимогам законодавства.

Тернопільська обласна прокуратура не погоджується із доводами про те, що переселення дітей до пристосованих квартир у багатоповерховому будинку із окремих будівель у парковій, рекреаційній зоні, відповідатиме інтересам вихованців дитячого будинку. Оскільки реформований дитячий будинок буде зберігати за собою ряд його функціоналу, то відповідно матеріально-технічна база для збереження всіх прав дітей повинна бути не гірша, а краща, натомість у разі завершення трансформації та перенесення реорганізованого Тернопільського обласного комунального закладу "Центр соціальної підтримки для сімей та дітей" в багатоквартирний будинок, останній вже не матиме власної території, що може призвести до погіршення можливості забезпечення безпеки вихованців під час їх прогулянок, ігор, відпочинку та ін. Діти не матимуть власної зони відпочинку та спортивного майданчику (за планом трансформації, також зоною стане прибудинкова територія, яка є загальнодоступною, без будь яких заходів охорони).

Крім того, питання дотримання прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на отримання якісної освіти, належного забезпечення соціально-побутових умов у місці їх перебування, не було предметом ґрунтовного аналізу й вивчення депутатами і посадовцями органу місцевого самоврядування Тернопільської області та не враховувалось як при підготовці проекту рішення № 1698, так і під час його прийняття. Єдиною підставою для ініціювання процесу ліквідації дитячого будинку було визначено зменшення фінансового навантаження на обласний бюджет, що прямо суперечить вимогам Стратегії та Регіонального плану.

Тернопільська обласна прокуратура вказує на те, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Узагальнені доводи письмових пояснень

Представником ПП "Креатор-Буд" до суду подано письмове пояснення щодо предметної юрисдикції спору у справі, в якому зазначено про те, що так як Тернопільський обласний комунальний дитячий будинок для дітей створено рішенням (розпорядчим документом) Тернопільської обласної ради, тому відповідно до частини другої статті 81 ЦК України відноситься до юридичних осіб публічного права, а заявлені позовні вимоги прокурора не є похідними від вимог у приватно-правовому спорі, адже стосуються виключно оскарження рішення органу місцевого самоврядування по реалізації власних повноважень управління об`єктами комунальної власності, тим більш, що підставами оскарження рішення суб`єкта владних повноважень прокурором зазначено порушення процедури його прийняття, а також прийняття управлінського рішення всупереч інтересам дітей та територіальної громади, що є інтересами сфери публічно-правових відносин, тобто спір у справі повинен вирішуватись за правилами адміністративного судочинства і є підвідомчий судам адміністративної юрисдикції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи, справу № 910/3522/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Креатор-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/3522/23. Призначено справу № 910/3522/23 до розгляду у судовому засіданні 31.10.2023.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду оголошено перерву у розгляді справи № 910/3522/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Креатор-Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 до 05.12.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, зміну складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3522/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники відповідача, Служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради у судове засідання 05.12.2023 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Прокурор у судовому засіданні 05.12.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/3522/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник ПП "Креатор-Буд" у судовому засіданні 05.12.2023 підтримав доводи апеляційної скарги та письмових пояснень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 1 Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства соціальної політики України від 10 вересня 2012 року № 995/557 (далі - Положення № 995/557), дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усіх типів і форм власності (далі - інтернатні заклади) - це навчальні заклади, що забезпечують дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя.

Головними завданнями інтернатних закладів є: забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умов проживання, навчання, виховання та розвитку, наближених до сімейних; забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців з урахуванням стану здоров`я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку вихованців; забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя та праці; формування правової культури, загальнолюдських цінностей; створення умов для збереження та підтримки родинних зв`язків дітей; сприяння влаштуванню дітей у різні форми сімейного виховання (пункт 1.6 Положення № 995/557).

Пунктом 1.1. статуту Дитячого будинку, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 15 грудня 2021 року № 422 (далі - Статут), прямо передбачено, що останній є навчальним інтернатним закладом, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавленим батьківського піклування, шкільного віку.

Дитячий будинок створений для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шкільного віку, в якому вони перебувають під час здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності - до повноліття і перебувають на повному державному утриманні за рахунок коштів обласного бюджету та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування (пункт 1.2. статуту).

Згідно з пунктом 1.10. Статуту головним завданням Дитячого будинку є забезпечення для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування умов проживання, навчання, виховання та розвитку, наближених до сімейних; забезпечення всебічного розвитку, фізичного, соціального та психічного здоров`я вихованців; забезпечення соціального захисту, медико-псиихолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців, з урахуванням стану здоров`я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку; забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на належні умови проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя; формування у вихованців правової культури, загальнолюдських цінностей; створення умов для збереження та підтримки родинних зв`язків; сприяння влаштуванню вихованців у різні форми сімейного виховання.

Відповідно до пункту 7.1. Статуту матеріально-технічна база Дитячого будинку включає нерухоме майно, земельну ділянку, комунікації, обладнання, транспортні засоби, матеріальні цінності.

Пунктом 7.6. Статуту визначено, що Дитячий будинок має земельну ділянку, озеленений майданчик, обладнаний для ігор і занять його вихованців на повітрі, зону відпочинку, спортивний майданчик. Дитячий будинок використовує необхідну кількість будівель, приміщень та обладнання для організації навчально-виховного процесу, проживання вихованців, проведення виховної роботи, забезпечення належних умов для роботи педагогічного, медичного персоналу і проведення профілактично-лікувальних заходів. У приміщеннях створюються умови, наближені до родинних: житлові кімнати, обладнана вітальня, кухня, де вихованці можуть готувати їжу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 526-р схвалено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 (далі - Стратегія) та затверджено план заходів із її реалізації.

Одним із основних завдань Стратегії є впровадження механізму прийняття рішень у найкращих інтересах дитини всіма суб`єктами забезпечення та захисту її прав, а також залучення дітей до прийняття рішень з питань, що стосуються їх життя.

Пунктом 32 плану заходів Стратегії на місцеві органи виконавчої влади, місцевого самоврядування покладено обов`язок затвердити та впровадити регіональні плани реформування системи інституційного догляду і виховання дітей з обов`язковим розробленням плану трансформації кожного закладу інституційного догляду й виховання дітей.

На виконання плану заходів Стратегії рішенням Ради від 26 лютого 2019 року № 1335 затверджено регіональний стратегічний план дій з реформування системи інституційного догляду за вихованням дітей на 2019-2026 роки.

Рішенням Ради від 25 вересня 2020 року № 1698 затверджено план трансформації Дитячого будинку, яким погоджено його трансформація в Тернопільський обласний комунальний заклад "Центр соціальної підтримки для сімей та дітей" (далі - Центр), у складі якого передбачалися такі структурні підрозділи: малий груповий будиночок, служба підтримки сім`ї, у складі якої діють дві соціальні квартири, та служба підтримки сімейних форм виховання.

З метою виконання вищевказаного плану трансформації спірним рішенням було визначено організувати та провести інвестиційний конкурс щодо реконструкції будівель та споруд, які перебувають на балансі Управління за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81, з метою передачі на баланс Раді приміщень в одній із новобудов мікрорайону міста Тернополя для організації роботи Центру, а також, забезпечення гідних умов для проживання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, створення соціальних квартир для молоді з їх числа (пункти 3 та 5.1. рішення).

На виконання рішення № 1698 протоколом № 5 засідання робочої групи з проведення інвестиційного конкурсу для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області 7 жовтня 2020 року розроблено конкурсну документацію для участі в інвестиційному конкурсі, в якій встановлено, що об`єкт інвестування передбачає реконструкцію споруд Дитячого будинку або може бути надана власна пропозиція учасника.

8 жовтня 2020 року на сайті Ради оприлюднено оголошення про інвестиційний конкурс з реконструкції будівель та споруд, які перебувають на балансі Управління за адресою: проспект Степана Бандери, 81 у місті Тернопіль.

22 жовтня 2020 року Підприємство звернулося до робочої групи з проведення конкурсу із заявою № 22/10/12 про допущення його до участі в даному інвестиційному конкурсі.

Інвестиційною пропозицією від 22 жовтня 2020 року № 22/10/09 Підприємство запропонувало спільне освоєння за кошти приватного інвестора майнового комплексу за вищевказаною адресою на умовах договору щодо співпраці між органом місцевого самоврядування і приватним інвестором та передачу Раді майнових прав на 8 квартир у 2-му та 3-му під`їздах першого поверху та 8 нежитлових приміщень (допоміжні приміщення у підвалі) багатоквартирного житлового будинку № 4 за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 83, на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:06:002:0103.

Протоколом засідання робочої групи з проведення інвестиційного конкурсу від 23 жовтня 2020 року Підприємство визнано переможцем конкурсу.

На виконання рішення Ради від 11 листопада 2020 року № 1751, яким затверджено результати проведеного інвестиційного конкурсу, між Радою та Підприємством укладено інвестиційний договір від цієї ж дати № 2 з реконструкції будівель та споруд, які перебувають на балансі Управління за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81.

Пунктом 2.3. вказаного договору передбачається проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 1,1288 га, з кадастровим номером 6110100000:06:002:0117, де розташовані будівлі та споруди, у яких розташований Дитячий будинок, що потребують реконструкції й перебувають на балансі Управління за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81. Також у зазначеному пункті договору було передбачено зміну її цільового призначення.

Після завершення реконструкції будівель і споруд, які перебувають на балансі Управління з експлуатації вищевказаного майнового комплексу, та введення їх в експлуатацію, останній підлягає передачі у власність Підприємства за винятком об`єктів, що становлять спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

З урахуванням викладеного, вбачається, що прийняття Радою спірного рішення від 25 вересня 2020 року № 1698, на виконання якого було проведено інвестиційний конкурс та укладено вказаний інвестиційний договір, фактично передбачає втрату для власника (Ради) можливості використання земельної ділянки, на якій знаходиться Дитячий будинок, за її цільовим призначенням, адже із завершенням будівництва багатоквартирного будинку його співвласникам перейдуть права на цю земельну ділянку в силу вимог закону.

Разом із цим, Дитячий будинок для здійснення своєї статутної діяльності користувався будівлями та спорудами на підставі договору позички нерухомого майна від 28 січня 2020 року № 000031-1, укладеного між ним та Управлінням на виконання рішення сесії Ради від 14 листопада 2019 року № 1477 "Питання об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Тернопільської області".

Відповідно до умов розділу І вищевказаного договору позички Управління на виконання рішення сесії Ради передало у безоплатне користування Дитячому будинку будівлі навчально-виховного закладу за адресою: місто Тернопіль, проспект Бандери, 81, а саме: будівлю А, площею 294 кв.м, будівлі Б, Б1, площею 132 кв.м, будівлю Ж, площею 43,4 кв.м, що загалом складає 470,30 кв.м.

16 січня 2023 року на виконання рішення Ради від 21 грудня 2022 року № 672 між Дитячим будинком та Управлінням було укладеного договір оренди майна № 00038, за умовами якого останнє передало Дитячому будинку у строкове платне користування майно - нежитлові приміщення загальною площею 618,6 кв.м, а саме: будівлю А (гуртожиток), площею 294,8 кв.м, будівлю Б-Б' (склад), площею 279,1 кв.м, будівлю Ж (їдальня), площею 44,7 кв.м, - які знаходяться за адресою: місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, 81. Вказані будівлі розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,1288 га, кадастровий номер: 6110100000:06:002:0177, з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти".

Строк дії вказаного договору оренди встановлено з 1 листопада 2022 року по 31 жовтня 2027 року.

Отже, за умовами вказаного договору оренди Дитячий будинок мав у користуванні приміщення, загальною площею 618,00 кв.м. Проте планом трансформації вказаного комунального закладу передбачено, що площа всього Центру, який включає в себе не тільки малі групові будиночки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а й службу підтримки сім`ї у складі двох соціальних квартир та службу підтримки сімейних форм виховання, становить близько 600,00 кв.м.

Із матеріалів справи вбачається, що ані у самому спірному рішенні, ані у затвердженому цим рішення плані трансформації, не визначено долю земельної ділянки, площею 1,1288 га, на якій розташовані приміщення, передані Дитячому будинку за договором оренди майна від 16 січня 2023 року № 00038.

Водночас за умовами пункту 3.1. та підпункту 5 пункту 3.3., пункту 13.4.1. спірного інвестиційного договору Підприємство має право вжити передбачених законодавством заходів по знесенню визначених Радою та Управлінням об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Тернопільської області, звільнених від третіх осіб (користувачів, наймачів), які розташовані за адресою: місто Тернопіль, проспект С. Бандери, 81. Земельна ділянка, яка розташована за вищевказаною адресою, передається Підприємству для здійснення будівництва багатоквартирного житлового-громадського комплексу. В обмін на це Підприємство передає Раді нерухоме майно, загальною площею 616,7 кв.м, з проведеними ремонтними роботами за адресою: місто Тернопіль, проспект С. Бандери, 83, а саме: два малих групових будинки, загальною площею лише 279 кв.м, приміщення служби сімейних форм виховання, площею 53,4 кв.м, поліфункціональні приміщення для тренінгових занять, площею 63,3 кв.м, приміщення молодіжної служби підтримки, площею 62,4 кв.м, соціальна квартира "Матері і дитини", площею 67 кв.м, адміністративні та господарські приміщення, площею 91,6 кв.м, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 6110100000:06:002:0103 (перший поверх та підвальні приміщення багатоповерхового житлового будинку), з цільовим призначенням "землі житлової та громадської забудови".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, встановила наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що учасниками справи не подані суду докази на підтвердження обставин того, що під час прийняття оспорюваного рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання відповідача від 25 вересня 2020 року № 1698 "Про затвердження плану трансформації Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку та проведення інвестиційного конкурсу", було дотримано вимоги чинного законодавства в частині забезпечення якнайкращих інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вжиття належних підготовчих дій для прийняття такого рішення, необхідності проведення громадського обговорення перед реорганізацією навчального закладу, суд дійшов висновку про те, що вказане рішення відповідача прямо суперечить нормам статтей 3, 7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", статтей 25, 80 Закону України "Про освіту", статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування", положенням Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 - 2026 роки, а також положенням Регіонального стратегічного плану дій з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Тернопільській області на 2019 - 2026 роки. Крім того, з інформації, розміщеної на сайті відповідача та його структурних підрозділів щодо громадського обговорення проекту рішення № 1698, вбачається, що жодних публічних заходів у вигляді форумів, інтернет-конференцій, відеоконференцій тощо не проводились, реальна думка громади, у тому числі педагогічного складу працівників Дитячого будинку, як і думка дітей, не з`ясовувалась, а відповідно не вивчалась та не аналізувалась. Не надано під час розгляду справи і доказів того, що в порядку підготовки оскаржуваного рішення № 1698 було проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу серед мешканців громади за місцем їх проживання, як форму їх безпосередньої участі у вирішенні питання реорганізації Дитячого будинку.

Однак, Північний апеляційний господарський суд, за наслідком розгляду даного спору, прийшов до висновку, що оскаржуване рішення першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 278 ГПК України визначено, що порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст.ст. 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Статтею 124 Конституції України унормовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ст. 5, 7, 8 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі №920/40/19.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто, сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 6, 13 ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зазначений правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 904/1083/18.

Так, як на підстави заявленого позову позивач посилається на наступні обставини:

- оскаржуване рішення суперечить п. 6 ст. 25 Закону України "Про освіту" щодо обов`язку власника забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти, що не враховує інтереси дітей;

- порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, а саме: проект рішення не розглядався на постійних комісіях Ради і не схвалювався ними;

- оскаржуване рішення не було предметом громадських слухань (обговорень);

- порушення майнових прав територіальної громади області шляхом можливого вибуття з комунальної власності нерухомого майна (будівель та земельної ділянки), та зміна його цільового використання не пов`язаного з освітньою діяльністю,

що, в свою чергу, має на меті публічний, а не приватний інтерес.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень обласних рад відноситься вирішення в установленому порядку питань щодо управління об`ектами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад.

Тернопільська обласна рада є засновником Тернопільського обласного комунального дитячого будинку для дітей шкільного віку і наділена правом приймати рішення щодо його реорганізації, та у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки здійснює публічно-владні управлінські функції у сфері освіти на виконання повноважень засновника освітнього закладу, тому справа підсудна адміністративному суду.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Отже, обласна рада є суб`єктом владних повноважень, оскаржене рішення якого прийнято на виконання владних управлінських функцій і є таким, що зачіпає права та інтереси територіальної громади, тому правовідносини, які виникли у справі, є публічно-правовими. Захист прав та інтересів територіальної громади від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні процедури чи порядку прийняття рішення, є завданням адміністративного судочинства.

Наведене виключає господарсько-правовий характер спірних правовідносин.

Відтак спір належить до адміністративної юрисдикції та має вирішуватися судами за правилами КАС України.

Велика Палата Верховного Суду визначаючи юрисдикцію розгляду відповідної справи дійшла аналогічної правової позиції в постанові від 02.08.2023 у справі № 925/1741/21.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Частинами 1-5 ст. 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приймаючи до уваги остаточний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 925/1741/21, за якими, спори про скасування рішення про реорганізацію навчального закладу віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі, що розглядається, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому, дійшовши висновку про закриття провадження у справі, апеляційний господарський суд не має права давати оцінку нормам права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки вказані питання підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті судом адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст.ст. 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 278 ГПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Частиною 2 ст. 231 ГПК України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалено з порушенням правил юрисдикції господарських судів та закрити провадження у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачеві, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Щодо понесених судових витрат зі сплати судового збору, то відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 231, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Креатор-Буд" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/3522/23 скасувати, провадження у справі закрити.

3. Матеріали справи № 910/3522/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддю (суддями). Порядок касаційного оскарження визначений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 16.01.2024, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. з 19.12.2023, та перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці по 12.01.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич