Рішення

від 06.09.2023 по справі 910/11640/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2023Справа № 910/11640/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали

заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ХОЛД ТРЕЙД"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/11640/22

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжі Гедройця, 5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ХОЛД ТРЕЙД" (вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053)

про стягнення 42 216,00 грн.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд трейд" про стягнення 42 216,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки № ОД/НХ-21-540НЮ від 28.09.2021 року в частині поставки товару неналежної якості, у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 01.12.2022 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2022 року надійшла заява № НХ09/2511 від 25.11.2022 року про усунення недоліків позовної заяви, за результатами розгляду якої суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11640/22, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 року у справі № 910/11640/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Так, через канцелярію суду 03.07.2023 року від відповідача надійшла заява б/н від 29.06.2023 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст.ст. 123, 244 ГПК України, в якій останній просить стягнути з позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., понесені відповідачем в межах судової справи №910/11640/22. Заява разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії останньої на адресу позивача судом долучено до матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судове рішення у справі № 910/11640/22 ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження та під час винесення рішення від 23.06.2023 року питання про відшкодування судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11640/22 без проведення судового засідання.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду заяви відповідача суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, позивач не скористався наданим йому процесуальним правом та не надав заперечень/пояснень щодо заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від позивача станом на час розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат до суду не надходило жодних заяв позивача про неможливість подання заперечень/пояснень щодо заяви відповідача та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду заяви відповідача по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, позивачем не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд здійснював розгляд заяви виключно за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, як свідчать матеріали справи, під час прийняття рішення у даній справі 23.06.2023 року судом не було вирішено питання судових витрат, зокрема, в частині понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, відповідачем у поданій суду першій заяві по суті спору - відзиві на позовну заяву б/н від 29.12.2022 року викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, серед яких, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, розмір яких становить 10 000,00 грн.

Окрім цього, як свідчать матеріали справи, відповідачем 03.07.2023 року через канцелярію суду подано заяву б/н від 03.07.2023 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, в якому останній просить суд стягнути з позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., з доданими до нього та доказами надсилання вказаної заяви позивачеві у справі.

В свою чергу, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, заперечень з боку позивача на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу та заявленого до стягнення їх розміру до суду не надходило.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наведені види адвокатської діяльності, а також адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 910/11640/22 в порядку статті 123, 244 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору № 910/11640/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27.12.2022 року, копію Акту № 910/11640/22/001 приймання - передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 29.12.2022 року, копію платіжної інструкції № 619 від 28.12.2022 року на оплату суми 10 000,00 грн. за юридичні послуги.

Поряд з цим, до матеріалів справи відповідачем додано видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Холд Трейд» довіреність № 35 від 08.07.2022 року на представництво інтересів товариства адвокатами Адвокатського об`єднання «КОГНІТОР» Величку Дмитру Володимировичу та Абросімову Станіславу Сергійовичу, зокрема, в будь - яких судових установах/судах.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів ТОВ «Інтер Холд Трейд» під час розгляду справи № 910/11640/22 здійснювалось адвокатом Абросімовим С.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 9082/10 від 29.05.2020 року), яким було підготовано, підписано і подано від імені відповідача відзив б/н від 29.12.2022 року на позовну заяву, заяву б/н від 29.12.2022 року про застосування строків позовної давності, заяву б/н від 29.06.2023 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст.ст. 123, 244 ГПК України.

За твердженням відповідача, загальна сума понесених ТОВ «Інтер Холд Трейд» судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/11640/22, склала 10 000,00 грн.

Так, як встановлено судом за матеріалами справи, 27 грудня 2022 року між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Холд Трейд» (клієнт за договором, відповідач у справі) та Адвокатським об`єднанням «Когнітор» (виконавець за договором) укладено Договір № 910/11640/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого клієнт доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги у вигляді юридичних/адвокатських послуг (далі - послуги) на умовах, передбачених цим Договором.

Зокрема, згідно п. 1.2 Договору під послугами розуміється реалізація процесуальних прав клієнта як учасника відповідного процесу виконавцем в інтересах клієнта під час судового розгляду в судових установах України усіх інстанцій у господарському спорі АТ «Українська залізниця» з клієнтом про стягнення штрафу за договором поставки № ОД/НХ-21-540НЮ від 28.09.2021 року, що розглядається в рамках судової справи № 910/11640/22.

Згідно з пунктом 10.1 Договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до остаточного вирішення по суті судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій зазначеної в цьому договорі судової справи, якщо не буде припинений раніше.

Суд зазначає, що відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до умов пункту 4.3 Договору розмір оплати (гонорару) за правовий аналіз обставин спірних правовідносин, визначення кола обставин, що підлягають доведенню або спростуванню певними доказами та визначення правових механізмів їх збирання в судовому та/або позасудовому порядку та доказування в суді, аналіз чинної релевантної судової практики та практики ЄСПЛ з огляду на предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням/поданням позовної заяви або відзиву на позовну заяву з іншими супутніми документами, реалізація інших процесуальних прав клієнта як певного учасника судового процесу, становить 10 000,00 грн. без ПДВ.

Наразі, як встановлено судом, на виконання умов Договору № 910/11640/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27.12.2022 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Когнітор» було погоджено та підписано Акт № 910/11640/22/001 приймання - передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 29.12.2022 року до Договору, у якому відображено перелік фактично наданих адвокатським об`єднанням в особі адвоката Абросімова С.С. в межах розгляду справи №910/11640/22 послуг загальною вартістю 10 000,00 грн.

Так, згідно змісту вказаного Акту № 910/11640/22/001 приймання - передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 29.12.2022 року до Договору адвокатом в межах даної справи № 910/11640/22 в суді першої інстанції надано, а клієнтом прийнято наступні послуги з надання професійної правничої допомоги: встановлення та дослідження обставин спору шляхом аналізу первинної документації, складеної за результатами здійснення господарських операцій між сторонами спору; листування між сторонами спору; інших (електронних) документів та доказів, що стосуються обставин цього спору; визначення кола обставин, що підлягають доведенню/спростуванню клієнтом для належного захисту його прав та законних інтересів та визначення правових механізмів отримання необхідних доказів в судовому та/або позасудовому порядку та доведення/спростування таких обставин в суді; аналіз чинної релевантної судової практики, в тому числі і практики ЄСПЛ, з приводу вказаного спору з огляду на предмет, підставу та зміст позовних вимог; визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту інтересів клієнта із подальшим складанням заяв по суті спору у вигляді відзиву на позовну заяву із іншими супутніми процесуальними документами (клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін); представництво інтересів клієнта як відповідача в Господарському суді м. Києва по справі 910/11640/22 не здійснювалось через розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Як зазначено в акті, згідно п. 4.3.1 Договору 10 000,00 грн. загальна вартість наданих послуг з представництва інтересів замовника в суді першої інстанції у справі № 910/11640/22 (розмір гонорару) склала 10 000,00 грн.

Вказаний Акт підписаний повноважними представниками відповідача (клієнта) та адвокатського об`єднання (виконавця) без зауважень до виконавця в частині характеру (змісту), обсягу, своєчасності, достатності (повноти) і належності наданих послуг за Договором.

Згідно п. 4.1 Договору оплата послуг, передбачена цим договором, включає: плату (гонорар) в розмірі, встановленому п. 4.3 Договору (п.п. 4.1.1), компенсацію вартості накладних послуг, понесених виконавцем у відповідному місяці у зв`язку з наданням послуг, передбачених цим договором (п.п. 4.1.2).

Оплата, передбачена цим Договором, здійснюється клієнтом шляхом безготівкогового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця…протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору в розмірі, передбаченому п. 4.3.1 Договору.

Так, в матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції № 619 від 28.12.2022 року на суму 10 000,00 грн., згідно якого відповідачем здійснено «оплату за юридичні послуги у згідно Договору ; 910/11640/22 від 27.11.2022 р. без ПДВ» на рахунок Адвокатського об`єднання «Когнітор».

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/11640/22 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача представляв адвокат Абросімов С.С. на підставі Договору № 910/11640/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27.12.2022 року та відповідної довіреності № 35 від 08.07.2022 року, виданої ТОВ «Інтер Холд Трейд» зазначеному адвокату, який від імені відповідача подавав заяви/клопотання та документи у даній справі.

Отже, загальна вартість наданих відповідачеві за Договором про надання правової допомоги та заявлених до стягнення з позивача послуг з надання правової допомоги становить 10 000,00 грн.

В свою чергу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Поряд із цим, згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Окрім цього витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, від позивача не надходило письмових заперечень щодо заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі їх змісту, обсягу та вартості.

Таким чином, виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані відповідачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, за результатами здійсненого судом аналізу наданих відповідачем доказів, в тому числі Акту № 910/11640/22/001 приймання - передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 29.12.2022 року до Договору на суму 10 000,00 грн. суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що відповідачем вартість витрат на професійну правничу допомогу визначено з урахуванням фіксованого розмір гонорару, передбаченого Договором, який не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого на їх надання представником відповідача (адвокатом).

Поряд з цим, як встановлено судом за матеріалами даної справи, за результатами надання адвокатом послуг із вивчення обставин спору шляхом аналізу первинної документації між сторонами, їх листування та інших доказів, що стосуються обставин спору, визначення кола обставин, що підлягають спростуванню відповідачем, узгодження з клієнтом правової позиції по справі, які є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, останні фактично мають результатом створення єдиного процесуального документу у даній справі - відзиву на позовну заяву, який містить також доводи та обґрунтування щодо необхідності застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача як однієї з підстав для відмови в задоволенні позову.

При цьому судом під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу враховано кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом відповідача документів, а саме: відзиву на позовну заяву (викладеного на 7 стор.) та заяви про застосування строків позовної давності (викладеної на 2,5 стор.), а також підготовка та надання відповідачем незначної кількості доказів на підтвердження своїх заперечень та правової позиції, що виключає значні витрати часу на їх підготовку та надання.

Так, судом встановлено під час розгляду справи та зазначено в мотивувальній частині рішення про порушення відповідачем умов укладеного з позивачем АТ «Українська залізниця» спірного Договору поставки та факт неналежного виконання ТОВ «Інтер Холд Трейд» своїх зобов`язань в частині поставки товару належної якості, що є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу, що в сукупності нівелює викладені у відзиві доводи відповідача, тобто, при вирішенні спору по суті та винесенні рішення про відмову від позову судом прийнята до уваги та оцінена подана адвокатом відповідача заява про застосування строку позовної давності.

Відтак, з урахуванням вищевикладених обставин справи, зважаючи на час, необхідний для дослідження наявної в матеріалах справи кількості доказів, характер спору, а також враховуючи зміст поданих відповідачем заяв, суд доходить висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідачем - ТОВ «Інтер Холд Трейд» значно завищено.

В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд в котрий раз констатує, що виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Наразі, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 10 000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником відповідача докази, в т.ч. Акт № 910/11640/22/001 приймання - передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 29.12.2022 року до Договору, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, предмет позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат відповідача до 2 000,00 грн. від попередньо заявленої суми 10 000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду про зменшення витрат, заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ХОЛД ТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжі Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ ВП 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ХОЛД ТРЕЙД" (вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42786575) 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В стягненні решти витрат відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 910/11640/22 відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06 вересня 2023 року.

Суддя А.М.Селівон