Постанова

від 23.11.2023 по справі 910/11640/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 910/11640/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Шапрана В.В.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 (повний текст складено 23.06.2023)

у справі № 910/11640/22 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд Трейд"

про стягнення 42 216,00 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», Укрзалізниця) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Холд Трейд» (далі - ТОВ «Інтер Холд Трейд», Товариство) 42 216,00 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог Укрзалізниця посилається на неналежне виконання Товариством умов укладеного між сторонами договору поставки №ОД/НХ-21-540НЮ від 28.09.2021 - на поставку товару неналежної якості.

Позиції інших учасників справи щодо позовної заяви.

Товариство у відзиві на позовну заяву проти заявлених до нього вимог заперечило та вважає, що позивач не довів факт поставки товару за договором неналежної якості, оскільки прийняв товар за видатковими накладними без зауважень щодо якості продукції. Відповідач відзначає про недотримання Укрзалізницею процедури приймання товару за якістю згідно з Інструкцією №П-7 від 25.04.1966, оскільки недоліки товару були виявлені нею лише через 19 днів після дати поставки товару.

Посилаючись на ч. 8 ст. 269 ГК України, відповідач зазначає, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів, а тому, оскільки позивач виявив недоліки у поставленому товарі в листопаді 2021 року та звернувся з позовом до суду в листопаді 2022 року, тобто з пропуском строку позовної давності, у задоволенні позову має бути відмовлено.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд встановив, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині поставки товару належної якості та дійшов висновку про правомірність нарахованих у зв`язку з цим штрафних санкцій у заявленому до стягнення розмірі (42 216,00 грн). Доказів сплати нарахованого штрафу відповідач суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Розглянувши подану відповідачем з відзивом заяву про застосування позовної давності на підставі п. 8 ст. 269 ГК України, суд встановив, що позивач пропустив встановлений цією статтею 6-місячний строк та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2023, АТ «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позо задовольнити.

Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, суд помилково застосував ч. 8 ст. 269 ГПК України, оскільки Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 строк, визначений, зокрема, ст. 269 ГК України, було продовжено на строк дії карантину, введеного постановою КМУ №211 з 12.03.2020.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Інтер Холд Трейд» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому наводить власні доводи на заперечення позовних вимог та зазначає, що неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін; у разі, якщо апеляційний суд встановить підстави для ухвалення нового рішення - зменшити заявлений Укрзалізницею розмір неустойки (штрафу) до 5 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Шапран В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11640/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 до надходження матеріалів справи №910/11640/22.

14.09.2023 матеріали справи №910/11640/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 у справі №910/11640/22. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

28.09.2021 за результатами проведення процедури закупівлі у електронній системі закупівель «Прозоро» UA-2021-08-13-005928-а АТ «Українська залізниця» як замовник та ТОВ «Інтер Холд Трейд» як постачальник уклали договір поставки №ОД/НХ-21-540НЮ (далі - договір), за умовами якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

Розділами 1- 16 Договору сторони узгодили предмет договору, кількість та якість товару, гарантійний строк, умови поставки, ціну, порядок розрахунків, тару та пакування, порядок приймання-передачі товару, форс-мажор, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, строк дії договору тощо.

Згідно з пп. 1.3- 1.4 договору найменування товару: Блоки релейні. Виробник товару: ПП НВП «Завод техніки зв`язку і автоматики», м. Львів, Україна.

Якість товару, що постачається, повинна відповідати ТУ У 27.9-34167410-025:2013. Підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат відповідності та паспорт. Замовник має право повернути постачальнику неякісний товар (пп. 2.1- 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору вхідний контроль товару проводиться кінцевим одержувачем - виробничим підрозділом залізниці згідно із вимогами чинних нормативних документів.

За умовами п. 3.1 договору кількість та асортимент товару визначаються у Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 договору постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, протягом строку, який перебачений технічними умовами та стандартами на даний товар. Гарантійний строк зберігання - 12 місяців від дати виготовлення товару. Гарантійний строк експлуатації - 36 місяців від дня введення в експлуатацію.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP у редакції Інкотермс 2010 (п. 5.5 договору).

Згідно з п. 6.1 договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації.

Загальна сума по договору - 1 335 204,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 222 534,00 грн (п. 6.4 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 45-й банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п. 7.6 договору).

За умовами п. 9.1 договору прийом товару здійснюється замовником згідно з Інструкцією №П-6 від 15.06.1965 «О порядке приемки товара производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкцією №П-7 від 25.04.1966 «О порядке приемки товара производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» за наявності товаросупровідних документів: товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.

Замовник має право пред`явити постачальнику претензії щодо кількості на підставі видаткової накладної, і щодо якості - протягом гарантійного строку згідно з п. 4.1 договору (п. 9.2 договору).

За умовами п. 9.4 договору постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар, або усуває виявлені дефекти.

Підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін (п. 9.5 договору).

Відповідно до п. 11.3 договору постачальник за цим договором несе наступну відповідальність: у разі постачання неякісного товару постачальник має проводити заміну товару на якісний за власний рахунок у строк, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару неналежної якості.

Згідно з п. 16.2 договору строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2021, в частині відвантаження товару - до 31.12.2021, в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до остаточного виконання.

У Специфікації №1 від 28.09.2021 сторони погодили поставку товару: 1) Блок релейний виконавчої групи електричної централізації ВД-62В у кількості 6 штук за ціною 82 020,00 грн/за одиницю; 2) Блок релейний виконавчої групи електричної централізації СП-69 у кількості 6 штук за ціною 85 800,00 грн/за одиницю; 3) Блок релейний виконавчої групи електричної централізації МІІ-В у кількості 1 штука за ціною 77 724,00 грн/за одиницю; 4) Блок релейний виконавчої групи електричної централізації С у кількості 6 штук за ціною 41 760,00 грн/за одиницю.

На виконання умов договору та відповідно до письмових рознарядок Укрзалізниці №НХ-09/8033 від 13.10.2021 та №НХ-09/12021 від 03.12.2021 Товариство поставило товар - блоки релейні за видатковою накладною №44 від 22.10.2021 на суму 1 007 124,00 грн у кількості 15 штук та за видатковою накладною №78 від 07.12.2021 на суму 328 080,00 грн у кількості 4 штуки.

Листом (вих. №НХ09/9599 від 10.11.2022) Укрзалізниця на виконання Інструкції №П-7 викликала представника постачальника для подальшого приймання продукції та складання двостороннього акта на 19.11.2021 об 11:00 за адресою м. Одеса, вул. 1-ша Сортувальна, 38-А.

19.11.2021 сторони склали Акт про фактичну якість і комплектність продукції, у пп. 26, 30 якого встановлено: розбите скло на кришці блоку СП-69 у кількості 1 штука, СТП 13-001:2018 п.5.2, Блок С не відповідає «Текстовій програмі випробувань реле» при вимозі залежностей не горять лампи 2-12, 2-3, 2-8 відповідних блоків СТП 13-001:2018 п. 5.2 не працюють прилади у всіх режимах роботи, невідповідність нормам електричних і часових параметрів перехідного опору контактів та опору ізоляції приладу.

19.11.2021 згідно з Актом щодо усунення недоліків постачальник ТОВ «Інтер Холд Трейд» провело ремонт блоків електричної централізації С у кількості 3 шт.

Згідно з Актом від 23.11.2021 про заміну продукції постачальник ТОВ «Інтер Холд Трейд» замінило скло блоку електричної централізації СП-69 у кількості 1 штука.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (ч. 1 ст. 33 Закону України «По публічні закупівлі»).

Частиною 4 ст. 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Укладений сторонами спору договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (чч. 1, 2 ст. 251 ЦК України).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що сторони спору уклали договір поставки, на виконання якого постачальник поставив Укрзалізниці товар, визначений у Специфікації.

Під час проведення вхідного контролю поставленої продукції на станції Одеса-Сортувальна згідно з п. 2.5 договору Укрзалізниця виявила, що три блоки С та один блок СП-69 (п. 4 та п. 2 Специфікації №1 до договору) не відповідають нормативно-технічній документації.

Заперечення Товариства щодо відсутності доказів поставки товару неналежної якості спростовуються матеріалами справи, зокрема підписаними директором постачальника Актом щодо усунення недоліків від 19.11.2022 та Актом про заміну продукції від 23.11.2022, якими підтверджується виконання постачальником ремонту блоків електричної централізації С у кількості 3 штуки та заміни розбитого скла блоку електричної централізації СП-69 у кількості 1 штука.

Доводи Товариства з посиланням на пп. 20, 30 Інструкції №П-7 щодо незапрошення та незалучення позивачем експерта бюро товарних експертиз або іншої компетентної організації для визначення якості продукції суд оцінює критично, оскільки під час приймання продукції за якістю та складання актів між замовником та постачальником не виникло розбіжностей щодо характеру виявлених дефектів і причин їх виникнення.

Вказані доводи також спростовуються наявними у матеріалах справи складеними сторонами двосторонніми актами від 19.11.2021 та від 23.11.2021, які не містять зауважень про незгоду з їх змістом та зафіксованими обставинами; крім того, відсутні претензії та відповідні звернення сторін щодо необхідності залучення експерта.

Оскільки частина поставленого Товариством товару мала дефекти та недоліки, Укрзалізниця на підставі п. 11.3 договору здійснила нарахування 42 216,00 грн штрафних санкцій, виходячи з вартості поставленого за Специфікацією №1 до договору товару неналежної якості згідно з видатковою накладною №44 від 22.10.2021: блок релейний СП-69 (1 штука) - 85 800,00 грн, блок релейний С (3 штуки) - 125 280,00 грн, всього на суму 211 080,00 грн.

Щодо правомірності нарахованих Укрзалізницею Товариству штрафних санкцій суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ст. 218 ГК України).

За визначенням ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 1 ст. 546, ст. 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 11.3 договору сторони узгодили, що постачальник за цим договором несе наступну відповідальність: при постачанні неякісного товару постачальник має проводити заміну товару на якісний за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару неналежної якості.

Суд встановив, що Товариство порушило умови договору щодо поставки товару належної якості, у зв`язку з чим позивач правомірно здійснив нарахування штрафу згідно з п. 11.3 договору.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений судом розрахунок штрафних санкцій, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про його арифметичну правильність.

Колегія суддів не погоджується із застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин ч. 8 ст. 269 ГК України, виходячи з такого.

Вказаною нормою визначено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» Розділ ІХ «Прикінцеві положення» ГК України було доповнено п. 7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Оскільки станом на дату звернення Укрзалізницею з позовом у цій справі установлений з 12.03.2020 на всій території України карантин тривав та був відмінений з 24 год 00 хв 30.06.2023 постановою КМУ від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлений ч. 8 ст. 269 ГПК України був продовжений.

Щодо клопотання Товариства про зменшення штрафних санкцій до 5 000,00 грн колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру заявлених Укрзалізницею штрафних санкцій, оскільки Товариство у заявленому клопотанні не навело, а у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили би про наявність підстав для цього.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Укрзалізниці до Товариства є обґрунтованими та підлягають до задоволення у заявленому розмірі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню; рішення місцевого господарського суду у цій справі має бути скасовано з прийняттям нового рушення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 у справі №910/11640/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 у справі №910/11640/22 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, нежитлове приміщення 417; код ЄДРПОУ 42786575) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) 42 216,00 грн штрафу та 2 481,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, нежитлове приміщення 417; код ЄДРПОУ 42786575) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) 3 721,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Справу №910/11640/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.В. Шапран

В.А. Корсак