Ухвала

від 04.09.2023 по справі 914/2271/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.09.2023 Справа № 914/2271/22

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро та Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м.Львів;про:стягнення 127 089,73 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Панькевич Р.В. прокурор;

від позивача-1: Прохоренко А.В. - представник;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро та Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м. Львів про стягнення 127 089,73 грн.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2022 провадження у справі №914/2271/22 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (справа №914/2656/21) у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На адресу суду надійшло клопотання керівника Криворізької північної окружної прокуратури про поновлення провадження у справі. У вказаному клопотанні прокурор зазначив, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову від 18.11.2022 по справі №914/2656/21, відтак усунена підстава, що викликала зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.07.2023 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 04.09.2023.

14.08.2023 на адресу суду від прокуратури надійшла заява № 04/58-5825 ВИХ-23від 09.08.2023 (вх.№ 3173/23 від 14.08.2023) про зміну предмета позову.

14.08.2023 на електронну адресу суду від позивача-2 надійшла заява № 291 від 14.08.2023 (вх.№ 19847/23 від 14.08.2023) про розгляд даної справи 04.09.2023 без участі його представника.

Аналогічна заява позивача-2 надійшла на поштову адресу суду.

Представник прокуратури в судове засідання 04.09.2023 з`явився, підтримав заяву про зміну предмета позову, а також підтримав позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

Представник позивача-1 взяв участь в судовому засіданні 04.09.2023 в режимі відеоконференції, надав пояснення щодо позовних вимог у даній справі.

Позивач-2 та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання 04.09.2023 не забезпечили.

Розглянувши заяву прокуратури № 04/58-5825 ВИХ-23 від 09.08.2023 (вх.№ 3173/23 від 14.08.2023) про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої заяви прокуратура просить суд змінити первісні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» на користь Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» грошові кошти у розмірі 127 089,73 грн на нові вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» на користь бюджету сплачені грошові кошти у розмірі 127 089,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Справа № 914/2271/22 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 24.10.2022 провадження у справі було зупинено. Ухвалою суду від 28.07.2023 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 04.09.2023.

Відтак, перше судове засідання у справі проводиться 04.09.2023.

Прокурор направив заяву про зміну предмета позову до суду 09.08.2023, отже строк для подання такої заяви не пропущено.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Звернення до суду із заявою про зміну предмету позову є реалізацією принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що заява про зміну предмета позову подана в порядку та строки, що встановлені ст. 46 ГПК України, суд вирішив прийняти вказану заяву до розгляду та розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до закону та зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Беручи до уваги неявку позивача-2 та відповідача у судове засідання, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти судове засідання.

Керуючись ст. ст. 2, 46, 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Прийняти до розгляду заяву прокуратури № 04/58-5825 ВИХ-23 від 09.08.2023 (вх.№ 3173/23 від 14.08.2023) про зміну предмета позову.

2. Відкласти судове засідання на 14.09.2023 о 10:00 год.

3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

4.Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

7. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

8. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі Електронний суд, які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя Мазовіта А.Б.