Ухвала

від 30.08.2023 по справі 922/4596/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"30" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4596/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023) у справі

за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс", м. Полтава про визнання банкрутом приватного підприємство "Віларіс", м. Харків, код ЄДРПОУ 32946278

за участю:

представниці Головного управління ДПС у Харківській області - Кузнецової Д.В.

ліквідатора - Бончака С.А.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 14.09.2022, крім іншого, ПП "Віларіс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бончака С.А.

19.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 69265.

08.02.2023 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996), в якій заявник просить суд прийняти до розгляду подану заяву та розглянути її; поновити Головному управлінню ДПС у Харківській області строк на подачу заяви з кредиторськими вимогами до ПП "Віларіс"; визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківській до боржника на загальну суму 11464221,55 грн, з яких: 5509150,00 грн - основний борг, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня).

Суд зауважує на тому, що за наслідком проведення математичних розрахунків сум, заявлених Головним управлінням ДПС у Харківській області, встановлено, що загальна сума заявлених основного боргу, штрафних санкцій і пені складає 11465051,55 грн (5509150,00 грн + 4131862,50 грн + 1824039,05 грн), всупереч заявленій Головним управлінням ДПС у Харківській області загальній сумі 11464221,55 грн.

У поданій заяві Головне управління ДПС у Харківській області зазначає про те, що сума заявленого боргу виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0004930501 від 13.12.2019 на суму 8710476,55 грн (а саме: основний платіж - 5509150,00 грн, штрафні санкції - 1377287,50 грн, пеня - 1824039,05 грн), з яких сплачено 830,00 грн; сума, яка підлягає стягненню - 8709646,55 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0004940501 від 13.12.2019 на суму 2754575,00 грн (штрафні санкції).

Також заявник зазначає про те, що вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися у судовому порядку: рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 440/16/20, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 29.09.2022, у задоволенні адміністративного позову ПП "Віларіс" про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Ухвалою суду від 13.02.2023 призначено заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023) до розгляду на 14.03.2023. Ухвалено заявнику - Головному управлінню ДПС у Харківській області до дати проведення судового засідання надати суду, зокрема, письмові пояснення (уточнення) до заяви з грошовими вимогами до боржника щодо допущених заявником арифметичних помилок; детальний розрахунок заявленої заборгованості із зазначенням періоду її виникнення. Ухвалено ліквідатору до дати проведення судового засідання: розглянути заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023); письмово повідомити про результати розгляду Головне управління ДПС у Харківській області та суд; надати суду докази повідомлення Головного управління ДПС у Харківській області про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023).

03.03.2023 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 5258), в яких кредитор, зазначає про те, що ним при складанні заяви з грошовими вимогами до боржника в описовій та прохальній частинах було допущено технічні описки в суми основного платежу, поряд із цим, загальну суму кредиторських вимог зазначено вірно; зауважує на тому, що податкові повідомлення-рішення № 0004930501 від 13.12.2019, № 0004940501 від 13.12.2019 оскаржувалися у судовому порядку: рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №440/16/20, залишеним без змін постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022, у задоволенні адміністративного позову ПП "Віларіс" про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю; просить суд визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківській до боржника на загальну суму 11464221,55 грн (з яких: 5508320,00 грн - основний платіж, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня).

06.03.2023 до суду від ліквідатора надійшло повідомлення (вх. № 5487) про результати розгляду заяви Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника, в якому арбітражний керуючий Бончак С.А. вважає заявлені вимоги поточними.

24.04.2023 до суду від ліквідатора надійшли уточнені результати розгляду заяви Головного управління ДПС у Харківській області (вх. № 10047), в яких арбітражний керуючий Бончак С.А. зазначає про те, що заявлені вимоги виникли в 2019 році, тоді як заявлені в 2023 році. На думку ліквідатора, у ліквідаційній процедурі звернутися до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника можуть лише поточні кредитори, а не конкурсні, з огляду на що вважає вимоги Головного управління ДПС у Харківській області на загальну суму 11464221,55 грн необґрунтованими.

09.05.2023 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання (вх. № 11607), в якому заявник вважає, що заявлений податковий борг став узгодженим 29.09.2022 (дата постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 440/16/20), а тому, на думку заявника, дані грошові вимоги виникли ПІСЛЯ визнання ПП "Віларіс" БАНКРУТОМ; просить суд долучити до матеріалів справи надану відповідь на уточнені результати розгляду заяви ліквідатором; визнати Головне управління ДПС у Харківській області поточним кредитором; визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківській до боржника на загальну суму 11464221,55 грн (з яких: 5508320,00 грн - основний платіж, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня).

Судові засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023) неодноразово відкладалися з підстав необхідності надання учасникам у справі про банкрутство часу для реалізації своїх прав на подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень, а також прав на участь у судових засіданнях в умовах воєнного стану.

Ухвалою суду від 08.06.2023 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду заяви Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023) на 10.08.2023.

Судове засідання, призначене на 10.08.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме - після повернення судді з відрядження, ухвалою суду від 14.08.2023 призначено заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовимивимогамидоборжника (вх. № 2996 від 08.02.2023) до розгляду на 30.08.2023.

Присутня у судовому засіданні 30.08.2023 представниця Головного управління ДПС у Харківській області підтримала заявлені грошові вимоги; зазначила про те, що вважає грошові вимоги ПОТОЧНИМИ, оскільки ППР №0004930501 від 13.12.2019 та ППР №0004940501 від 13.12.2019, на підставі яких виник заявлений борг, були оскаржені в судовому порядку, а тому є узгодженими саме з моменту ухвалення постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022.

Присутній у судовому засіданні 30.08.2023 ліквідатор зазначив про те, що вважає вимоги Головного управління ДПС у Харківській області конкурсними, на підставі того, що вони виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Віларіс", зазначає про те, в ліквідаційній процедурі можуть заявлятися тільки поточні вимоги кредиторів, а тому заперечував проти заявлених грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023) та надані учасниками у справі про банкрутство документи, суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 29.12.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Віларіс", визнано грошові вимоги ТОВ "Санрайс Логистикс" до боржника в розмірі 1070259,51 грн заборгованості та 22700,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бончака С.А., призначено попереднє засідання суду.

04.02.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Віларіс" № 68139.

Ухвалою суду від 12.05.2022 у попередньому засіданні суду визначено визначені судом вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ПП "Віларіс", призначено підсумкове засідання суду.

08.02.2023 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996), в якій заявник просить суд прийняти до розгляду подану заяву та розглянути її; поновити Головному управлінню ДПС у Харківській області строк на подачу заяви з кредиторськими вимогами до ПП "Віларіс"; визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківській до боржника на загальну суму 11464221,55 грн, з яких: 5509150,00 грн - основний борг, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня).

У поданій заяві Головне управління ДПС у Харківській області зазначає про те, що сума заявленого боргу виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0004930501 від 13.12.2019 на суму 8710476,55 грн (а саме: основний платіж - 5509150,00 грн, штрафні санкції - 1377287,50 грн, пеня - 1824039,05 грн), з яких сплачено 830,00 грн; сума, яка підлягає стягненню - 8709646,55 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0004940501 від 13.12.2019 на суму 2754575,00 грн (штрафні санкції).

Судом встановлено та прийнято до уваги додаткові пояснення заявника стосовно допущеної технічної описки, в яких кредитор, зазначає про те, що ним при складанні заяви з грошовими вимогами до боржника в описовій та прохальній частинах було допущено технічні описки в частині суми основного платежу, поряд із цим, загальну суму кредиторських вимог зазначено вірно; заявлені кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківськійдоборжника на загальну суму 11464221,55 грн (з яких: 5508320,00 грн - основний платіж, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня) складаються з:

1) податку на додану вартість у розмірі 11464221, 55 грн, з яких:

а) за основним платежем у розмірі 5509150,00 грн нараховано на підставі ППР №0004930501 від 13.12.2019, складеного на підставі акта перевірки від 22.11.2019 №1454/16-31-05-01-10/32946278, сплачено 830,00 грн;

2) за штрафними санкціями на суму 4131862,50 грн, а саме:

- 1377287,50 грн - нараховані на підставі ППР №0004930501 від 13.12.2019, складеного на підставі акта перевірки №1454/16-31-05-01-10/32946278 від 22.11.2019;

- 2754575,00 грн - нараховані на підставі ППР№ 0004940501 від 13.12.2019 винесеного на підставі акта перевірки №1454/16-31-05-01-10/32946278 від 22.11.2019;

- 1824 039,05 грн - пеня.

Судом встановлено, що пред`явлені ППР №0004930501 від 13.12.2019, ППР №0004940501 від 13.12.2019, були оскаржені у судовому порядку у справі №440/16/20, проте рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №440/16/20 у задоволені адміністративного позову ПП "Віларіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.

У подальшому постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2022 апеляційну скаргу ПП "Віларіс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №440/16/20 задоволено, зазначені вище податкові повідомлення визнано протиправними та скасовано.

Натомість, постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №440/16/20 залишено без змін.

Стосовно доводів кредитора Головного управління ДПС у Харківській області про те, що дані грошові вимоги є ПОТОЧНИМИ, оскільки ППР № 0004930501 від 13.12.2019 та ППР №0004940501 від 13.12.2019, на підставі яких виник заявлений борг, були оскаржені в судовому порядку, а тому є узгодженими саме з моменту ухвалення постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022, суд зазначає наступне.

Норми статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 921/184/16-г/10).

Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, регулюються цим Кодексом.

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пунктів 54.1, 54.3, 54.3.2 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та саме на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство, покладено обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Відповідні правові висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №925/1165/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 09.08.2018 у справі № 921/184/16-г/10, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б.

Як вже зазначалось вище, неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує, а тому наявність податкових повідомлень-рішень були достатньою підставою для звернення до суду кредитором із заявою з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки момент виникнення вимог до боржника - 2019 рік, доводи кредитора про те, що зазначені вимоги є поточними, судом відхиляються.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом,Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положеньГосподарського процесуального кодексу Українита інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Положеннями пункту 1.1 статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У пункті 102.4 статті 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19.

У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16.

Водночас, в подальшому у статтю 102 ПК України, яка визначає строки давності та їх застосування, було внесено зміни, зокрема, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому, вказаним Законом статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15 викладено правовий висновок про те, що з системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

Вказана правова позицію щодо перебігу строку давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, підтримана Верховним Судом у постановах від 25.07.2023 у справі №922/5231/21, від 25.07.2023 у справі №922/5230/21.

Суд зауважує на тому, що заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області заборгованість ПП "Віларіс" підтверджена належним й допустимими доказами, виникла після 18.03.2017, з огляду на що на момент подання заяви з кредиторськими вимогами строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, не сплинув. Разом із тим, заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області заборгованість виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Віларіс.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заявлені Головним управлінням ДПС у Харківській області вимоги є конкурсними.

При цьому, суд відхиляє заперечення ліквідатора, які полягають у тому, що Кодексом України з процедур банкрутства не допускається заявлення кредитором конкурсних вимог у ліквідаційній процедурі, і що такі вимоги не підлягають визнанню.

Суд зазначає про те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають (частина четверта статті 45 КУзПБ).

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Згідно з абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як зазначено вище, офіційне оприлюдення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Віларіс" було здійснено 04.02.2022, водночас, заява Головного управління у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх.№2996) надійшла до суду 08.02.2023, тобто, після закінчення строку, встановленого для її подання.

Згідно абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутсва для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Судом встановлено, що заява Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. №2996 від 08.02.2023) містить клопотання про визнання причини пропуску строку подачі заяви про кредиторські вимоги поважними та поновлення строку подачі заяви про кредиторські вимоги.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на військову агресію російської федерації проти України, введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні, встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 № 243-о "Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах", припинення простою у роботі Головного управління ДПС у Харківській області з 15.04.2022 наказом ДПС України від 14.04.2022 № 184 "Про припинення простою в роботі деяких територіальних органів ДПС", запровадження простою у роботі структурних підрозділів наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 15.04.2022 № 15-о/ВС.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Строк на заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок його перебігу, а також наслідки його спливу визначено Кодексом України з процедур банкрутства, а саме частиною 4 статті 45.

З огляду на приписи частин першої, четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства на спірні правовідносини не поширюються визначені статтею 119 ГПК України загальні правила щодо можливості поновлення встановленого законом процесуального строку, оскільки в цьому випадку застосуванню підлягає стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства як спеціальна норма, яка не передбачає можливості поновлення визначеного нею строку. Тому незалежно від поважності причин пропуску визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку його поновлення є неможливим, враховуючи, що кредитор, який звернувся до суду із відповідною заявою, не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх.№2996 від 08.02.2023) задовольнити; визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 11464221,55 грн (з яких: 5508320,00 грн - основний борг, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Задовольнити заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2996 від 08.02.2023), з урахуванням уточнень.

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 11464221,55 грн (з яких: 5508320,00 грн - основний борг, 4131862,50 грн - штрафні санкції, 1824039,05 грн - пеня).

Ухвалу направити ліквідатору, Головному управлінню ДПС у Харківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 04 вересня 2023 року.

Суддя Усатий В.О.