Ухвала

від 04.09.2023 по справі 916/708/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/708/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 (головуючий суддя Діброва Г. І., судді Принцевська Н. М., Ярош А. І.)

про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі № 916/708/22

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весняний Бульвар"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 і 3) ОСОБА_3 ,

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 916/708/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 916/708/22 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2022 у справі № 916/708/22 позов задоволено повністю.

26.01.2023 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2022 у справі № 916/708/22 у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги в строк, визначений судом.

25.05.2023 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 про повернення апеляційної скарги у справі № 916/708/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

12.06.2023 ОСОБА_1 повторно звернулася із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2022.

03.07.2023 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з необхідністю, зокрема, надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків.

25.07.2023 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 916/708/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане судове рішення мотивоване тим, що суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку з огляду на те, що скаржниця обґрунтовувала своє клопотання про поновлення строку, зокрема, тим, що рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2022 року у справі № 916/708/22 було ухвалено в період введеного воєнного стану в Україні та за відсутності ОСОБА_1 та зазначила, що відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду пов`язане з наявністю саме поважних причин його пропуску та пов`язане із істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо руху оскаржуваного рішення, що підтверджується обґрунтованими письмовими доказами. Також просила врахувати, що в даній ситуації вона діяла швидко та відповідно до ситуації, що строк був пропущений не з її вини, що апелянт обґрунтував клопотання про поновлення строку і що апеляційну скаргу подано в межах загального річного обмеження.

Судова колегія суду апеляційної інстанції зазначила, що скаржниця, проявивши належну обачність та зацікавленість, не лише мала змогу раніше дізнатись про існування як спору в суді, так і оскаржуваного рішення, а і вчасно та належним чином отримувати поштову кореспонденцію. Зазначене свідчить, що поведінка скаржника залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер. До того ж, суд апеляційної інстанції надавав можливість ОСОБА_1 навести інші підстави для поновлення пропущеного строку, але нею фактично повторювалися ті ж самі підстави.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального законодавства щодо надіслання процесуальних документів скаржнику та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати оскаржуване судове рішення та подати апеляційну скаргу в строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України. Посилання на неотримання нею процесуальних документів з причини неналежної роботи пошти не можна вважати поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, що було прийняте більш ніж 8 місяців тому.

Крім того, сама скаржниця у своїй касаційній скарзі сама зазначає дату публікації судового рішення місцевого господарського суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Скаржниця зазначила, що вона не отримувала копії ухвали про залишення без руху та повернення вперше поданої апеляційної скарги і не навела інших, нових обґрунтувань неусунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги на судове рішення місцевого господарського суду.

Скаржниця лише зазначає, що з грудня місяця 2022 року вона не отримувала жодних процесуальних документів з суду апеляційної інстанції, при цьому, колегія суддів зазначає, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд вважає за необхідне також зазначити, що як передбачено положеннями статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржниця у своєму клопотанні не навела.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 916/708/22 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України) судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 916/708/22.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом із доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил