Ухвала

від 05.09.2023 по справі 320/22623/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 вересня 2023 року № 320/22623/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТА ГРУП до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТА ГРУП до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення №8870059/35016501 від 25.05.2023; №8870058/35016501 від 25.05.2023; №8870057/35016501 від 25.05.2023; №8870056/35016501 від 25.05.2023; №8870055/35016501 від 25.05.2023; №8870053/35016501 від 25.05.2023; №8870051/35016501 від 25.05.2023; №8870052/35016501 від 25.05.2023; №8870054/35016501 від 25.05.2023; №8870048/35016501 від 25.05.2023; №8870046/35016501 від 25.05.2023; №8870049/35016501 від 25.05.2023; №8870047/35016501 від 25.05.2023; №8869997/35016501 від 25.05.2023; №8870050/35016501 від 25.05.2023 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.10.2022, №2 від 01.10.2022, №3 від 03.10.2022, №4 від 04.10.2022, №5 від 04.10.2022, №6 від 06.10.2022, №7 від 07.10.2022, №8 від 08.10.2022, №9 від 09.10.2022, №10 від 09.10.2022, №11 від 12.10.2022, №12 від 14.10.2022, №13 від 14.10.2022, №14 від 15.10.2022 та №15 від 15.10.2022 подані Товариством з обмеженою відповідальністю АЛТА ГРУП.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

24.08.2023 на адресу суду від Головного управління ДПС в м. Києві надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В силу вимог пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні, а лише посилання на те, що спірні правовідносини мають важливе значення для контролюючого органу та вимагають повного й всебічного встановлення обставин справи не є підставою для розгляду справи у судовому засіданні. Проте суд зазначає, що вказані обставини не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи за правилами позовного провадження у судовому засіданні, також вказані обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

У подальшому, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

У даному випадку предмет позову не стосується предмету спору, що підлягають розгляду у порядку загального провадження, ця адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є справою незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Горобцова