Постанова

від 06.09.2023 по справі 420/4468/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4468/23

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

повний текст судового рішення

складено 18.05.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат 2021» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №69748 від 13.12.2022 року; зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранат 2021» з переліку платників податку, що відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно прийняв рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критерії ризиковості платника податків, оскільки не конкретизував, яким саме критеріям ризиковості відповідає позивач. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі яких прийнято оскаржене рішення, контролюючий орган не надав.

23.03.2023 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що з метою упередження розповсюдження схемного податкового кредиту, недопущення можливих втрат дохідної частини Державного бюджету України, здійснено поглиблений аналіз Фінансово господарських операцій позивача. На виконання Постанови №1165 позивача внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165, рішенням №3586 від 14.09.2022 року про відповідність критеріям ризиковості платника податку направлено через електронний кабінет. На виконання п.6. Порядок №1165 позивачем було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості №1310/22 від 13.10.2022 року до якого було додано 203 документи. За результатом розгляду повідомлення та доданих до нього документів, комісією було прийнято рішення №4168 від 20.10.2022 року про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості. В свою чергу, 03.11.2022 року позивачем подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості №0311/22 до якого було додано 100 документів. За результатом розгляду повідомлення та доданих до нього документів комісією будо прийнято рішення №4530 від 11.11.2022 року про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості. На виконання п.6. Порядок №1165 позивачем було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості №0512/22 від 05.12.2022 року до якого було додано 100 документів. За результатом розгляду повідомлення та доданих до нього документів, комісією будо прийнято рішення №69748 від 13.12.2022 року про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості. За результатами моніторингу реєстрації ТОВ «Гранат 2021» податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені операції з придбання товару/послуг у контрагентів, які мають ознаки ризиковості: ТОВ «СІНАП Україна» (40181443) внесено до переліку ризикових (номенклатура придбання: 8471 Ноутбук МасBook Air 13» Apple); Встановлені операції з продажу товару/послуг на контрагентів, які мають ризиковості: ТОВ «ТОВ «БЕВЕРІДЖИЗ ДИСТРИБЬЮШН ГРУП» (43885836) - внесено до переліку ризикових (номенклатура продажу: 2202 500 РЕТ Х12 КОКА-КОЛА - 8 878,3 тис. грн.; 2201 500 РЕТ Х12 БОНАКВА НЕГАЗОВАНА); ТОВ «СУПРІМ ТРЕЙДІНГ» (42518040) внесено до переліку ризикових (номенклатура продажу: 2202 1,5 РЕТ X6 КОКА-КОЛА); ТОВ «РОЯЛ» (42518040) внесено до переліку ризикових (номенклатура продажу: 2202,5 PET X6 KOKA-KOJIA 2202 1,5 PET X6 KOKA-KOJIA). Вищевказана податкова інформація вказує на участь ТОВ «Гранат 2021» в ризикових операціях. З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №69748 від 13.12.2022 року включено ТОВ «Гранат 2021» до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165).

27.03.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою у рішенні №69748 зазначено лише «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку2, проте не розкрито - яка саме податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, визначає ризиковість здійснення господарської операції. Відсутність зазначення у Рішенні №69748 вказаної інформації позбавляє платника податку визначеності щодо підстав його віднесення до критеріїв ризиковості та, відповідно, обставин/ інформації/ документів, що необхідно підтвердити/спростувати/надати контролюючому органу з метою виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості (див. п.70-71 постанови ВС КАС від 14.12.2022 року у справі №560/11825/21). Контролюючий орган прийняв оскаржуване Рішення №69748 не за наслідками зупинення реєстрації конкретної податкової накладної ТОВ «Гранат 2021», а за наслідками аналізу «даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України», що суперечить Порядку зупинення (п.37-46 постанови ВС КАС від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20 та постанову ВС КАС від 30.11.2021 року у справі №340/1098/20). На арк.3 відзиву ГУ ДПС в Одеській області підтвердило, що підставою прийняття оскаржуваного Рішення №69748 став не моніторинг конкретної податкової накладної/розрахунку коригування, а податкова інформація. При цьому, встановити яка саме податкова інформація дійсно була покладена в основу Рішення №69748 встановити не можливо, оскільки 1) у самому рішенні всупереч Порядку зупинення не розкрито яка податкова інформація стала підставою для його прийняття?; 2) інших документів на підтвердження цього не надано. Зокрема, не надано протоколу засідання комісії. Відповідно до Порядку зупинення Рішення №69748 повинно було прийматись за результатами засідання комісії ГУ ДПС в Одеській області (комісії регіонального рівня). У відповідності до п.40 Порядку зупинення: «Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення». Останнім етапом розгляду питань на засіданні комісії за п.45 Порядку зупинення є оформлення протоколу. У адміністративному позові ТОВ «Гранат 2021» було наголошено на тому, що 20.01.2023 року представник ТОВ «Гранат 2021» звернувся із адвокатським запитом до ГУ ДПС в Одеській області, яким просило надати копію протоколу засідання комісії, на якому було прийнято рішення №69748. 25.01.2023 року листом №2086/6/15-32-18-02-06 ГУ ДПС в Одеській області надало відповідь на адвокатський запит, якою повідомлено, що підставою для прийняття рішення №69748 стало те, що «Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України встановлено реалізацію товару ТОВ «Гранат 2021» протягом 2022 року суб`єкту господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку». При цьому, 1) копію протоколу засідання Контролюючим органом на запит не надано, пояснень у Відзиві щодо його відсутності ГУ ДПС в Одеській області не навело, а відтак не зрозуміло чи було його взагалі складено; 2) наведена у листі підстава не зазначена у самому Рішенні №69748; 3) оскаржуване Рішення №69748 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім конкретної податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації (як було зазначено у позові - наведені у табличці листа Контролюючого органу податкові накладні були складені та зареєстровані за 3, 4, 10 місяців до прийняття оскаржуваного рішення). Необґрунтованими є посилання ГУ ДПС в Одеській області на прийняті раніше рішення №3586 від 14.09.2022 року, №4168 від 20.10.2022 та №4530 від 11.11.2022 року, якими було визнано ТОВ «Гранат 2021» ризиковим. Ці рішення не є предметом оскарження у цій справі. Їх було прийнято за результатами інших засідань комісії та аналізу іншої інформації. Оскарження цих рішень є предметом розгляду по іншій адміністративній справі №420/2720/23. Якщо ГУ ДПС в Одеській області поклало в основу оскаржуваного у цій справі Рішення №69748 інформацію та висновки по попереднім рішенням, то це є протиправним, оскільки 1) такого не передбачено змістом Порядку зупинення; 2) відносно одних й тих же обставин контролюючим органом приймалось кілька разів однакові рішення, що свідчить не про реалізацію контрольних функцій, а про цілеспрямоване блокування господарської діяльності ТОВ «Гранат 2021».

Відповідач стверджує, що він, нібито, відніс ТОВ «Гранат 2021» до ризикових платників через те, що він придбав товар (ноутбук MacBook Air 13) у ТОВ «СІНАП Україна», який внесено до переліку ризикових. Разом з цим, придбання цього товару є забезпеченням виробничих потреб діяльності підприємства, а не основа його діяльності оптова купівля-продажу безалкогольних напоїв. Відповідно до доданої до Відзиву таблиці (податковий аналіз), що сформована ГУ ДПС в Одеській області з інформаційних баз, придбання товару у ТОВ «СІНАП Україна» становить 0,18% від загальної кількості придбаного товару у 2022 році. При цьому, ТОВ «СІНАП Україна» було внесено до переліку ризикових лише 13.12.2022 року - в день прийняття оскаржуваного Рішення №69748. Тобто, рішення про ризиковість ТОВ «СІНАП Україна» не існувало до прийняття оскаржуваного Рішення №69748.

У відзиві ГУ ДПС в Одеській області посилається на те, що останнім, нібито, віднесно ТОВ «Гранат 2021» до ризикових платників через те, що воно продавало товар (безалкогольні напої «кока-кола») на підприємства, що є нібито ризиковими (рішень про їх ризиковість суду не надано). Відповідно до доданої до Відзиву таблиці (податковий аналіз), що сформована ГУ ДПС в Одеській області з інформаційних баз, основним постачальником товару для ТОВ «Гранат 2021» у 2022 році було підприємство ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (частка купівлі 99,47%). Дійсно, основа діяльності ТОВ «Гранат 2021» полягає у ексклюзивній можливості придбати продукцію всесвітньовідомого бренду «КОКА-КОЛА» безпосередньо від її виробника на території України ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (https://www.coca-cola.ua/know-us-better/company-system). 09.12.2021 року між ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», як постачальником, та ТОВ «Гранат 2021», як покупцем, було укладено Договір поставки №2210255931. За цим Договором поставки ТОВ «Гранат 2021» у 2022 році мав можливість придбати продукцію бренду «Кока-кола» (безалкогольні напої) та шляхом пошуку покупців на внутрішньому ринку України перепродавати його, отримуючи маржинальний прибуток. Те, що товар купувався та перепродавався підтверджується наданою ГУ ДПС в Одеській області таблицею (податковим аналізом). Тобто, ГУ ДПС в Одеській області вважає ризиковими операцій з оптового продажу товару, що був придбаний ТОВ «Гранат 2021» протягом 2022 року у його виробника, на юридичних осіб, які, на думку відповідача, є ризиковими. Цим самим блокує нормальну господарську діяльність ТОВ «Гранат 2021».

Визнання оскаржуваним Рішенням №69748 ризиковим ТОВ «Гранат 2021» відбулось не за результатом аналізу конкретної податкової накладної/розрахунку коригування з продажу товару «кока-кола», а за результатом аналізу вже зареєстрованих податкових накладних протягом всього 2022 року. І це при тому, що відповідно до тієї ж таблиці (податкового аналізу), що був наданий ГУ ДПС в Одеській області: 1) ТОВ «Гранат 2021» є належним чином зареєстрованим платником податку; 2) основний вид діяльності: 46.34 Оптова торгівля напоями; 3) наявні офісі 3 шт.; 4) наявний склад 1 шт.; 5) сплачується заробітна плата 18,4 тис. грн. (середня); 6) сплачується ПДФО та ЄСВ. Очевидно, що такі дії ГУ ДПС в Одеській області є протиправними та незаконними.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат 2021» (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, каб. 4; ЄДРПОУ 44547822) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, Одеса, Одеська область, 65044; ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №69748 від 13.12.2022 року. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранат 2021» з переліку платників податку, що відповідають Критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат 2021» судові витрати у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.).

На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Гранат 2021» у задоволенні позовних вимог - в повному обсязі.

Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що при винесенні зазначеного рішення судом першої інстанції були зроблені висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, а поверхнево, без вивчення конкретних фактів та документальних доказів.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранат 2021» зареєстровано 27.10.2021 року (1 рік 6 місяців).

Видами діяльності Товариства за КВЕД обрано:

Основний: 46.34 Оптова торгівля напоями;

Інші:

46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Товариство має статус платника податку на додану вартість з грудня 2021 року (заява ф.1-ПДВ від 09.11.2021 року).

13.12.2022 року Комісією регіонального рішення ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №69748, яким ТОВ «Гранат 2021» віднесено до ризикових платників податків.

Позивач, зважаючи на очевидно протиправні дії податкового органу, які спрямовані на блокування господарської діяльності Товариства, та безпідставність оскаржуваного рішення, звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль -система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з вимогами пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до вимог п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, №1165» від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом 2 пункту 25 Порядку № 1165 визначено, що Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку наведені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

З аналізу даних норм слідує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Зі змісту оскаржуваного рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.12.2022 року №69748 вбачається, що Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05.12.2022 року №0512/22, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку /Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості/.

На адвокатський запит адвоката Опанасенка А.В. від 20.01.2023 року ГУ ДПС в Одеській області надано відповідь листом 25.01.2023 року №2086/6/15-32-18-02-06, в якій наведено підстави прийняття оскаржуваного рішення.

Зокрема, згідно даних ІКС встановлено реалізацію товару ТОВ «Гранат 2021» протягом 2022 року суб`єкту господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку по наведеним у переліку податковим накладним.

Підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення відповідачем слугувала наявна податкова інформація, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не здійснення моніторингу за наслідками подання ТОВ «Гранат 2021» податкової накладної/розрахунку коригування для її реєстрації в ЄДРПН, що в свою чергу суперечить повноваженням відповідача, визначеним приведеним вище нормам Порядку №1165.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі змісту п.8 додатку №1 Порядку №1165 слідує, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація. Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується яка саме податкова інформація стала підставою для такої відповідності.

Натомість, оскаржуване рішення, в рядку «Податкова інформація» не містить ні суті, ні характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом лише зазначено «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Отже, за наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення контролюючого органу прийнято в порушення додатку 4 Порядку №1165, без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації, отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника податків, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Крім того, відповідач не надав до судам першої та апеляційної інстанцій належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.

Таким чином, оскаржуване рішення комісії не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20, від 19.11.2021 року по справі №140/17441/20, від 23.06.2022 року по справі № 640/6130/20.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач проводить господарські операції з контрагентами, яких віднесено до ризикових, оскільки в додатку №1 до Порядку №1165 наведений виключний перелік критеріїв ризиковості платників податків, і серед цих критеріїв відсутній такий критерій як встановлення операцій з реалізації товару від/на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

Отже, лише сам факт проведення позивачем господарської операції із контрагентом, відносно якого існує рішення контролюючого органом про відповідність такого контрагента критеріям ризиковості, не є підставою для віднесення платника податку до ризикових в розумінні додатку №1 до Порядку №1165, і відповідно не є достатньою самостійною підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів наголошує, що поширення на позивача критерію «ризиковість» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення №69748 від 13.12.2022 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про виключення його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає, що наведеним вище п.6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, можливість (та навіть обов`язок) виключення Комісією платника податків з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наявності відповідного судового рішення, передбачена самим Порядком №1165.

Таким чином, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо перебирання судом на себе функцій органу ДПС, у разі ухвалення рішення про зобов`язання відповідача виключити ТОВ «Гранат 2021» з Переліку ризикових платників податків, оскільки можливість прийняття судом такого рішення логічно випливає зі змісту п.6 Порядку №1165.

За таких обставин, вимога позивача про зобов`язання відповідача виключити ТОВ «Гранат 2021» з Переліку ризикових платників податків також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів зауважує, що саме до повноважень Комісії регіонального рівня належить прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про виключення платника податку з відповідного Переліку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав судам першої та апеляційної інстанцій достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог законодавства і не довів правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим останнє підлягає скасуванню.

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко