Ухвала

від 06.09.2023 по справі 560/4308/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 560/4308/22

адміністративне провадження № К/990/30031/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №560/4308/22 за позовом Державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача ПрАТ «Ю Ар Ді Українські дороги» (попередня назва ПАТ «Хмельницьке ШБУ№ 56), Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М», ДП «Хмельницький облавтодор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада», Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Будмонтажсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «МД-ГРУП» про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу Управління від 22 лютого 2022 року № 040817-15/630-2022 про усунення порушень, встановлених актом ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 13 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року скасовано. Позовні вимоги Державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункти 3, 21- 23, 26-28, 37-39, 42 - 57, 58 59 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 22 лютого 2022 року № 040817-15/630-2022 про усунення порушень, встановлених актом ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства Державного підприємства "Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг" за період з 13 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» про скасування пунктів 1,2, 4-20, 24-25, 29-36, 40-41, 60-63 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 22 лютого 2022 року № 040817-15/630-2022 про усунення порушень, встановлених актом ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства Державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» за період з 13 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року.

31 серпня 2023 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Східного офісу Держаудитслужби на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №560/4308/22.

У поданій касаційній скарзі відповідач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 30 липня 2019 року у справі №0740/1005/18; від 14 лютого 2020 року у справі №825/3661/15-а; від 11 грудня 2019 року у справі №160/641/19; від 30 липня 2020 року у справі №817/663/18; від 17 червня 2021 року у справі №0440/6907/18; від 16 листопада 2021 року у справі №160/9553/18.

Водночас обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

З касаційної скарги не вбачається, яка конкретно норма неправильно застосована судом без врахування висновку суду, який саме висновок щодо застосування цієї ж норми викладено у зазначених скаржником постановах, висновки суду, який суперечить позиції Верховного Суду та в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Крім того, Верховний Суд ухвалою від 17 серпня 2023 року у зв`язку з відсутністю належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №560/4308/22 повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя М. В. Білак