Вирок

від 06.09.2023 по справі 344/8870/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8870/23

Провадження № 1-кп/344/923/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бородянка Київської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, з вищою освітою, старшого лейтенанта, командира 1 патрульного взводу 2 патрульної роти патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 НГУ, українця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.426-1 ч.5 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив застосування військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення скоєно за наступних обставин. Так, 18.03.2023 року в період часу із 12-00 до 13-00 год. старший лейтенант, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді командира 1 патрульного взводу 2 патрульної роти патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 НГУ, в порушення вимог ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50,130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою, являючись за військовим званням начальником для солдата, потерпілого ОСОБА_7 , перебуваючи в казармі військової частини НОМЕР_1 НГУ, що за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовується військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 НГУ для проживання та несення служби, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на застосування насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, з метою спричинення йому фізичного болю і моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги, будучи невдоволеним фактом здійснення зауважень солдатом ОСОБА_7 , щодо його ненормативної лексики, застосував насильство щодо свого підлеглого солдата ОСОБА_7 , а саме: наніс йому три удари, із яких два лівою рукою і один правою у грудну клітку, після чого штовхнув на стіл і в подальшому наніс ще один удар лівою рукою у грудну клітку, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 фізичного та морального страждання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, послідовно та в повній мірі розказав суду згадані вище обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема зазначив, що він є військовослужбовцем та несе службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. 18.03.2023 року, перебуваючи в казармі військової частини НОМЕР_1 НГУ, він надав наказ потерпілому ОСОБА_7 на прибирання території. В подальшому в обідній період часу обвинувачений повторно мав намір направити потерпілого для прибирання території, однак, той відмовився і між ними виникла словесна суперечка та розмова на підвищених тонах. Будучи на емоціях обвинувачений наніс потерпілому 3-4 удари в грудну клітку та штовхнув на стіл. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що шкодує за вчиненим, просив суд суворо його не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст.426-1 ч.5 КК України, оскільки він вчинив застосування військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він негативно ставиться до вчиненного, позитивно характеризується за місцем проживання та несення військової служби у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, думку потерпілого ОСОБА_7 , який просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти його волі.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілому, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому ОСОБА_6 покарання судом не встановлено.

Сукупність наведених декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дають підставу суду для пом`якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , і відповідно до ч.1 ст.69 КК України, призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.426-1 ч.5 КК України із заміною та призначенням обвинуваченому ОСОБА_6 який є військовослужбовцем строкової служби, покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, відповідно до вимог ст.62 КК України. Суд вважає, що призначення саме такого покарання, з врахуванням суспільної небезпеки вчиненого, особи обвинуваченого та пом`якшуючих покарання обставин (визнання вини, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності та виключно позитивно характеризується за місцем несення служби, відшкодування шкоди потерпілому), буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.426-1 ч.5 КК України, та з застосуванням ст.62, ч.1 ст.69 КК України, призначити покарання у виді одного року шести місяців тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту направлення і прийняття засудженого у дисциплінарний батальйон, в порядку, визначеному Міністерством оборони України, з розрахунку відповідно до ст.72 КК України, згідно якого, одному дню позбавлення волі відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , домашній арешт, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.07.2023 року залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ