Ухвала

від 04.09.2023 по справі 490/8331/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2782/2023

Справа 490/8331/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний 1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просила стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в сумі 281296,00 грн., а також моральну шкоду в сумі 30000,00 грн. та витрати на проведення кошторисної оцінки матеріальних збитків в сумі 4000,00 грн.

Розглянувши матеріали цивільного позову, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175-177 ЦПК України

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Згідно ч. 5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

При цьому, ОСОБА_1 в прохальній частині позову просила про призначення будівельної експертизи для визначення причини аварії на мережі водопостачання та водовідведення.

Однак, доказів неможливості проведення такої експертизи на замовлення позивачки, що передбачено ЦПК України, суду не надано.

За такого, позивачці необхідно надати, в порядку ст.ст. 103-109 ЦПК України, висновок експерта або ж надати докази неможливості проведення такої експертизи.

Згідно ч.4, ч.5 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При подачі позову, позивачка просила відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір».

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст.136ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, підставою для відстрочення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони.

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно достатті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПКєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивачем не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що унеможливлює повну оплату судового збору. Додані документи не є такими, що підтверджують об`єктивно майновий стан позивача та не доказують, що її майновий стан на момент звернення до суду у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За таких обставин, суддя не вбачає підстав задоволення клопотання ОСОБА_1 для відстрочення сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За такого, ОСОБА_1 необхідно сплати судовий збір з врахуванням кожної позовної вимоги.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогамст. 185 ЦПК України.

За такого, заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний 1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденнийстрок з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова