Ухвала

від 06.09.2023 по справі 334/6412/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 06.09.2023 Справа № 334/6412/23

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №334/6412/23 Головуючий у 1-й інстанції: Бредіхін Ю.Ю.

Провадження №22-ц/807/1897/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

06 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,

суддів: Гончар М.С.,

Маловічко С.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду 28 серпня 2023 року.

У тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що вищезазначена ухвала суду про відкриття провадження у справі ухвалена з порушенням норм процесуального права щодо територіальної підсудності, приписів ст.ст.30,31,255 ЦПК України та приписів Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки позивач просить поділити об`єкти нерухомості, що розташовані в Грузії, загальна вартість яких складає 3368 00 грн, а також частку в статутному капіталі ТОВ «Торговий будинок «Континент».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 серпня 2023 року матеріали справи витребувані з Ленінськогорайонного суду м. Запоріжжя.

05 вересня 2023 року витребувані матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбаченістаттею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Статтею 353 ЦПК Українивизначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2ст. 353 ЦПК України).

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом оскаржується ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка не входить до переліку ухвал, зазначених в ч. 1ст. 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5ст. 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

З урахуванням того, що перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, які містяться у ст. 353 ЦПК України є вичерпним, то у даному випадку необхідно застосувати правила п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, згідно з якими апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що тлумачення права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції має відбуватися з урахуванням можливості чи неможливості поновити свої права особою, яка подала апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не перешкоджає подальшому провадженню (не є остаточним рішенням), a тому відсутні підстави для розгляду апеляційної скарги.

Заявник має процесуальну можливість поновити свої права в інший спосіб, користуючись своїми правами відповідно до вимог ст.43 ЦПК України, та шляхом подання заперечення проти цієї ухвали в апеляційній скарзі на остаточне рішення суду.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 лютого 2019 року, справа № 755/18427/17, провадження № 61-47348св18, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає до застосуванню.

За наведенихобставин,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, слід повернути апелянту як таку, що поданана ухвалупро прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повернення апеляційної скарги не обмежує право учасника справи на доступ до суду, оскільки передбачено законом, є пропорційним легітимній меті такого обмеження (забезпечення розгляду справи у розумний строк) та не позбавляє його права включити заперечення на оскаржену ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору у разі незгоди з ним відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючисьст. 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвалу разом із апеляційною скаргою з усімадоданими донеї матеріалами надіслати заявнику апеляційної скарги.

При цьому, роз`яснити скаржнику що повернення апеляційної скарги у цій справі при вищевикладених обставинах не перешкоджає її повторному зверненню у подальшому із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції у цій справі до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в Касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий, суддя Подліянова Г.С. Суддя Гончар М.С. Суддя Маловічко С.В.