Рішення

від 31.08.2023 по справі 214/5415/20

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5415/20

2/214/398/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова галерея» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи уточнила, та просить стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки у сумі 1952,07 грн., заробітну плату за відпрацьований час за період з 01.11.2019 по 13.11.2019 у сумі 1792,71 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.11.2019 по 31.01.2022 у сумі 111148,29 грн., посилаючись на відсутність розрахунку з нею відповідача при звільненні. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що у період з 12.09.2019 по 13.11.2019 вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Нова галерея», наказом № 22 від 13.11.2019 її було звільнено з посади головного бухгалтера за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗПП України). Однак відповідачем не виконано обов`язку щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток та виплати заробітної плати за відпрацьований період з 01.11.2019 по 13.11.2019. При цьому на її звернення до Департаменту соціального захисту населення стосовно сприяння вирішення питання виплати адміністрацією відповідача розрахункових коштів при звільненні, їй було надано відповідь від 02.01.2020 про те, що за інформацією керівника ТОВ «Нова галерея» вона є членом трудового колективу, але без пояснень не виконує свої посадові обов`язки та не з`являється на робочому місці, заяву про її звільнення керівник не отримувала, трудова книжка зберігається на підприємстві. Однак указане не відповідає дійсності, оскільки у неї на руках наявна її трудова книжка із особистим підписом керівника ТОВ «Нова галерея» та печаткою підприємства. Так. зі індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що ТОВ «Нова галерея» з листопада 2019 року перестала здійснювати страхові платежі за неї.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 08 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 23 лютого 2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою судді від 12 жовтня 2022 року прийнято справу до провадження на підставі протоколу від 03.10.2022, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 у судове засідання, зобов`язавши її надати для огляду у судовому засіданні оригінал трудової книжки НОМЕР_1 . Викликано та допитано у судове засідання свідків, працівників ТОВ «Нова галерея» ОСОБА_2 (менеджер зі збуту), ОСОБА_3 (менеджера зі збуту), ОСОБА_4 (комірника), ОСОБА_5 (відповідальну особу за кадрову документацію) та ОСОБА_6 (прибиральницю).

У судове засідання сторони не зявилися, до суду надійшли заяви представника позивача про відкладення розгляду справи та представника відповідача про розгляд справи за його відсутності та відкликання клопотання про призначення експертизи.

У попередніх судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у тексті позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_8 вимоги позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач не надавала відповідачу заяви про звільнення з посади головного бухгалтера, а відповідач не робив будь-яких записів в трудовій книжці позивача, окрім запису про прийняття на посаду. Додана до позовної заяви копія трудової книжки ніколи не надавалась відповідачу ні для внесення запису про прийняття на роботу, а ні для внесення запису про звільнення з неї. Дійсно, 12.09.2019 позивач була прийнята на посаду головного бухгалтера відповідача, про що свідчить запис в трудовій книжці, яка наразі зберігається у відповідача і копію якої відповідач надає до відзиву. Жодних інших записів посадової особи відповідача в жодних трудових книжках позивача не вносили. Додана до позовної заяви копія трудової книжки містить відтиск печатки відповідача, але запис зроблений не посадовими особами відповідача, підпис не належить будь-кому з працівників відповідача, посилання в записі на номер наказу під яким міститься наказ стосовно іншої особи. Трудова книжка, що міститься в матеріалах особової справи позивача має серію АВ № 788494, а додана позивачем до позовної заяви копія трудової книжки має серію НОМЕР_1 . Трудова книжка, яка зберігається у відповідача має особистий підпис позивача та внесені до книги обліку руху трудових книжок на підприємстві. З жовтня 2019 року позивач фактично припинила виходити на роботу для виконання своїх посадових обов`язків, не відповідала на дзвінки та ігнорувала численні запити, направлені на її адресу з приводу надання пояснень її відсутності на робочому місці. Відповідачем неодноразово створювались комісії з метою визначення підстав неявки позивача на роботу, складав акти про її відсутність на робочому місці, організовувались вихід членів комісії зі складу працівників відповідача за місцем проживання позивачки, опитування сусідів. Усі заходи не призвели до встановлення підстав відсутності позивача на робочому місці, але документально зафіксували законність дій відповідача по справі. На даний час трудова книжка, надана позивачем при прийнятті на роботу, зберігається у відповідача, в табелі обліку робочого часу відповідач продовжує проставляти НЗ (Неявка за нез`ясованих причин), жодної заяви про звільнення від позивача не надходило. Тому як у відповідача відсутні законні підстави для звільнення позивача без з`ясування причин відсутності на робочому місці та враховуючи, що позивач відноситься до пільгової категорії працівників, що унеможливлює його звільнення, вимоги позивача про виплати є абсурдними та обґрунтовуються фальсифікованими доказами. Тому просить відмовити у задоволенні вимог.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що вона надавала відповідачу трудову книжку, копію якої надано нею до суду. Їй невідомо, хто оформив нову трудову книжку на її ім`я, в жовтні 2019 року ОСОБА_5 повідомляла, що нібито її трудову книжку не можуть знайти, тому можливо і завели нову. Чи ставила вона свій підпис в даній трудовій книжці, у зв`язку з плином часу вона не пам`ятає. У журналі обліку трудових книжок на підприємстві вбачається порушення хронології прийняття на облік трудових книжок. 21.11.2019 відповідальною за кадрове діловодство ОСОБА_9 їй в особисті переписці ьуло скинуто проект наказу № 22 від 13.11.2019 про її звільнення саме з 13.11.2019. 26.12.2019 нею було зроблено скриншот її електронної пенсійної справи, з якої убачається її звільнення з 13.11.2019. Через декілька днів запис про її звільнення з електронної справи зник. За повідомленням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області інформація за листопад 2019 року ТОВ «Нова галерея» коригувалася та вносилися зміни, однак які саме зміни, їй відмовились надати відповідь. Її ніхто не розшукував. У переписці із ОСОБА_5 про це жодного слова. Дійсно 28.12.2019 їй телефонував представник Саксаганського ВП КВНП та пояснив, що керівництво ТОВ «Нова галерея» подало заяву до поліції про її зникнення та заведено розшукову справу, однак після становлення моїх даних та місця знаходження до неї ніхто більше не звертався. В актах про її відсутність на робочому місці вбачається порушення нумерації. Записи в обох трудових книжках зроблено однією особою, а відповідальною за кадрову документацію є ОСОБА_5 . У наданому табелі обліку за жовтень 2019 року є лише дані про неї. Хоча на підприємстві працюють ще працівники. У неї не було доступу до печатки підприємства. Оскільки вона не підписувала договір про повну матеріальну відповідальність. Тому наполягає на задоволенні вимог.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працювала директором ТОВ «Нова галерея». ОСОБА_1 при влаштування на роботу надала чисту трудову книжку, вказавши, що власна книжка у м. Донецьку залишилась. Позивач обіймала посаду головного бухгалтера, приходила на роботу, потім на день-два, потім почала зовсім пропадати, пояснюючи це тим поганим самопочуттям або зовсім нічого не пояснюючи. Кожного пропуску вони складали акт та зачитували позивачці, на що вона лише посміхалась. Звільнити за прогули ми її не могли, бо вона особа з інвалідністю. Одного разу вона зібрала речі і не прийшла на роботу, заяву про звільнення не писала. Була службова записка з цього приводу, точної дати не пам`ятаю. Ми телефонували на 02, що пропла людина, поліція її знайшла. На разі настільки їй відомо, позивачка так і не звільнена з ТОВ «Нова галерея», заробітна плата на неї не розраховувалась. Приходили двічі з Держпраці до ТОВ «Нова галерея», жодних приписів їм не виносили. При цьому адреса, яку вказала позивачка, була пуста. Почерк у трудовій книжці, яка на руках у позивачки, ОСОБА_5 , яка наразі у США, запис у трудову книжку робила бухгалтер. Підписи вона впізнає, як позивачки. Облік карток, журнал ведення карток, вона це вела. Похожий запис на ОСОБА_11 почерку, у другій трудовій книжці підпис точно не її, як директора ТОВ «Нова галерея». В журналі лише одна трудова книжка, яка знаходиться у відповідача ТОВ «Нова галерея». Якщо не було відділу кадрів, то усі записи робить директор у трудовій книжці.

Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, категорію справи та тривалість розгляду справи, чергове подання представником позивача заяви про відкладення розгляду справи без підтвердження поважності відсутності у тому числі й представника у судове засідання, суд вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Чергова заява про відкладення розгляду справи свідчить про зловживання стороною процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи. При цьому перерва у судовому засіданні оголошувалась лише для подання представником позивача питань для почеркознавчої експертизи, клопотання щодо проведення якої заявлено представником відповідача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 з 12 вересня 2019 року на підставі наказу (розпорядження) № 27-К від 11 вересня 2019 року, прийнята на посаду головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова галерея» (а.с. 31).

Позивачем у якості доказів на підтвердження її звільнення з посади головного бухгалтера ТОВ «Нова галерея» надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , у якій міститься запис за № 20 від 13.11.2019 про звільнення її згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України згідно наказу № 22 від 13.11.2019 (а.с. 9-10).

Відповідачем у якості заперечень надано до суду копію трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 89-90) із записом за № 1 про прийняття позивача на роботу, підпис у якій позивач ОСОБА_1 не спростувала, заявивши, що можливо це і її підпис, але за строками давності вона не пам`ятає, чи підписувала її, бо представники відповідача заявляли про нібито втрату її трудової книжки.

Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом від 02.01.2020 повідомлено ОСОБА_1 у відповідь на її звернення про те, що за інформацією директора ТОВ «Нова галерея» ОСОБА_10 вона по дату надання відповіді є членом трудового колективу та без пояснення причин не виконує посадові обов`язки і не з`являється на робочому місці. Заяву про її звільнення керівництво ТОВ «Нова галерея» не отримувало, трудова книжка зберігається на підприємстві. Тому їй рекомендовано особисто звернутися до керівництва ТОВ «Нова галерея»(а.с.16).

Однак замість цього позивач ОСОБА_1 через 7 місяців після отримання указаної відповіді звернулася до суду із позовом про виплату грошової компенсації при звільненні.

Згідно довідки до акту огляду медик5о-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 776299, ОСОБА_1 має третю групу інвалідності загального захворювання, дата чергового переогляду 15.01.2020 (а.с. 21).

Згідно поданої позивачем до суду копії довідки, станом на 14.09.2019 ОСОБА_1 проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с. 23)/, однак згідно поданих до суду актів та пояснень мешканки будинку АДРЕСА_2 ) сусіди ОСОБА_1 не знають та ніколи у будинку АДРЕСА_1 не бачили (а.с. 80-82).

У матеріалах справи містяться подані до суду у якості доводів на обґрунтування заперечень копії актів, доповідних та службових записок, наказів, тощо стосовно фактів періодичної відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 03.10.2019 та 04.10.2019, 21.10.2019, 22.10.2019, 23.10.2019, та з 01.11.2019 (а.с. 48-77). Прибиральник приміщення ТОВ «Нова галерея» у письмових поясненнях 20.11.2019 пояснила про явку ОСОБА_1 до приміщення товариства, де вона попросила її впустити бо має багато роботи, тому прийшла так рано. В кабінеті бухгалтерії пробула хвилин 10 та пішла (а.с. 72). Згідно доповідної записки бухгалтера ОСОБА_5 від 21.11.2019, при виході її на роботу 20.11.2019 вона виявила відсутність деяких документів по працівнику ОСОБА_1 особовий листок з обліку кадрів, копію паспорта, РНОКПП, диплому, свідоцтв про народження дітей, повідомлення про захист персональних даних, форми П-2 та з`ясувала, що в програмі 1С видалені усі дані, раніше внесені в особову картку (а.с. 112).

28.12.2019 по лінії 102 до Саксаганського ВП від директора ТОВ «Нова галерея» Гулак І.С. надійшло повідомлення про факт невиходу на роботу з початку листопада головного бухгалтера ТОВ «Нова галерея» ОСОБА_1 , яка не виходить на роботу по дату звернення (а.с. 166,167).

28.12.2019 по лінії 102 до Саксаганського ВП надійшло повідомлення про те, що заявниці ОСОБА_1 , якій стало відомо від працівників поліції, що її колишня роботодавець ОСОБА_10 , котра винна заявниці кошти, звернулась до поліції з приводу не виходу на роботу та зникнення заявниці, яка була до цього офіційно звільнена, та не отримала заробітну плату. При цьому заявниця повідомила, що з нею все в порядку та протиправних дій відносно неї не вживалося. Тому перевірку за даним фактом Саксаганським ВП було закінчено (а.с. 163)

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 20.02.2020 повідомлено ОСОБА_1 на її звернення стосовно коригувань ТОВ «Нова галерея» у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування інформації про звільнення, то платником податків подано уточнюючий звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2019 року з проведенням коригування показників у таблиці 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 141-143).

Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.02.2020, наданого на звернення ОСОБА_1 , станом на 28.01.2020 в реєстрі застрахованих осіб наявна інформація про ОСОБА_1 , як застраховану особу, про перебування в трудових відносинах із страхувальником ТОВ «Нова галерея», нарахування заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску з 12.09.2019 по 30.11.2019 (а.с. 144-145).

На виконання ухвали суду від 23.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 23.03.2021 повідомлено, що ТОВ «Нова галерея» 05.12.2019 подано початковий звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2019 року. Стосовно подання коригувань зазначено, що уточнюючий звіт за листопад 2019 року з проведенням коригування показників у таблиці 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування подано 28.12.2019 (а.с. 169-177).

Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116).

Частиною першою статті 234 КЗпП України визначено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Відповідно доположень статті30Закону України«Про оплатупраці» прикожній виплатізаробітної платироботодавець повиненповідомити працівникапро такідані,що належатьдо періоду,за якийпровадиться оплатапраці: а)загальна сумазаробітної платиз розшифровкоюза видамивиплат; б)розміри іпідстави відрахуваньіз заробітноїплати; в)сума заробітноїплати,що належитьдо виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Аналогічні положення викладені в ст. 110 КЗпП України.

Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника (стаття 31 Закону України «Про оплату праці»

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.10.2017 р. N 262/0/101-17 «Щодо застосування норм і положень чинного законодавства», чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено. Як правило,на підприємствіпрацівникові привиплаті заробітноїплати надаєтьсярозрахунковий листпро даніщодо сум,що підлягаютьдо виплатипрацівникові,і відрахуваньз них. Законодавством України не передбачено встановленої форми таких відомостей, яку повинен надавати працівникові роботодавець відповідно до зазначеної статті, оскільки існують різні випадки в необхідності отримання відомостей. Зокрема, затверджена форма довідки, яку працівнику надає роботодавець про доходи (заробітну плату), наприклад довідка про доходи для призначення соціальної допомоги і житлових субсидій або для оформлення пенсії тощо.

До суду ОСОБА_1 звернулася 04 серпня 2020 року, однак як у тексті позовної заяви, так і при наданні пояснень у суді, відсутня можливість з`ясувати чи отримувала позивач узагалі копію наказу про звільнення та як і коли вона отримала оригінал трудової книжки. Заяви про виплату розрахункових сум при звільненні, згідно поданих до суду позивачем доказів, вона направляла відповідачу з 07.12.2019 (а.с. 25-30).

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Однак розгляд справи ускладняється наявністю у сторін двома трудовими книжками, як і питанням, чи звільнена ОСОБА_1 з дотриманням норм трудового законодавства із займаної помади. Позивачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на предмет справжності її підпису у трудовій книжці, що зберігається у відповідача, до суду не надано. Свій підпис у трудовій книжці відповідача, вона не заперечувала, декілька місяців перебуваючи у переписці з державними установами щодо наявності/відсутності факту її звільнення. Копія наказу про звільнення ОСОБА_1 відсутня. При цьому суд приймає до уваги надані до суду акти щодо періодичної неодноразової відсутності на місці роботи ОСОБА_1 без поважних причин, починаючи з 03.10.2019, що нею не спростовано у судовому засідані.

Працівник ТОВ «Нова галерея» ОСОБА_5 , яка займала посаду відповідальної за кадрову документацію кадрів та з якою позивач перебувала у переписці (про що нею надано письмові докази) і яка, за словами ОСОБА_1 , видавала їй трудову книжку з позначкою про звільнення, перебуває за кордоном (у США), та згідно письмових пояснень ОСОБА_5 (а.с. 112) нею заявлялось про зникнення певних документів із особової справи ОСОБА_1 . Підтвердити чи спростувати зазначене, суд не має можливості.

Пенсійним фондом України зазначено про наявність інформації про ОСОБА_1 , як застрахованої особи та про перебування її в трудових відносинах із страхувальником ТОВ «Нова галерея».

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, у задоволенні вимог відмовлено, судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статями 40, 43, 47, 49-2, 49-4, 116 КЗпП України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2023 р.

Суддя С.І. Сіденко