Постанова

від 04.09.2023 по справі 914/1354/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. Справа №914/1354/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівСкрипчук О.С.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Процевич Р.І.

розглянувшиапеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 16.01.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/173/23 від 17.01.2023)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 14.12.2022 (суддя Синчук М.М.)

у справі № 914/1354/22

за позовом: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ), Львівська обл., Львівський район., с. Лапаївка,

до відповідача-1:Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни (надалі приватний виконавець Шелінська Ю.А.), м. Львів,

до відповідача-2: Державного підприємства Сетам (надалі ДП «Сетам»), м. Київ,

до відповідача-3: Фізичної особи підприємця Кульчик Тетяни Яківни (надалі ФОП Кульчик Т.Я.), Львівська обл., Львівський район, смт. Брюховичі,

до відповідача-4: ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ), м. Київ,

за участі третьої особи-1 без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Хіко (надалі ТОВ «Хіко»), м. Львів,

за участі третьої особи-2 без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг-С (надалі ТОВ «Факторинкг-С»), м. Київ,

про: визнання недійсними електронних торгів № 557051 від 18.10.2021 та витребування з володіння частки у статутному капіталі

за участю преставників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_3

від відповідача-1: приватний виконавець Шелінська Ю.А.

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3 та від третіх осіб-1 та 2: ОСОБА_4

від відповідача- 4: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А., ДП «Сетам», ФОП Кульчик Т.Я. про визнання недійсними електронних торгів № 557051 від 18.10.2021 та витребування з володіння ФОП Кульчик Т.Я. частки у статутному капіталі ТОВ «Хіко».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2022 у справі № 914/1354/22 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд вказав, що для визнання недійсними електронних торгів в судовому порядку необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Проте, позивачем не наведено обставин, які б вказували на наявність порушень зазначеного Порядку, а також те, що такі порушення вплинули на результат електронних торгів, що, в свою чергу, могло б будь-яким чином обмежити права та законні інтереси позивача. Натомість, позивачкою підставою позову про визнання недійсним електронних торгів є звіт про оцінку майна, який, на її думку, є незаконним. Однак, суд звернув увагу на те, що дії державного виконавця при призначені оцінювача, передачі арештованого майна на реалізацію, повідомлення боржника про результати оцінки не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані нею докази та аргументи, судове рішення винесено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема, скаржниця зазначає, що суд не врахував, що попри наявність самостійного способу оскарження дій виконавця, такий спосіб захисту в даному випадку є ефективним, оскільки торги вже відбулися, а визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності виконавця саме по собі не може поновити порушені права особи, яка втратила майно чи майнові права після їх відчуження іншій особі. Оскільки звіт про оцінку майна не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, тому використання звіту про оцінку, складеного з недоліками, які роблять такий звіт недостовірним, для реалізації на електронних торгах належних позивачу майнових прав призвело до порушення прав позивача. Правовим наслідком використання такого звіту для реалізації на електронних торгах належних позивачу майнових прав є недійсність проведених торгів.

Позивачка та іі представник в судовому засіданні доводи апеляційної підтримали повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/1615/23 від 08.03.2023), просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що скаржником не доведено порушення Порядку реалізації арештованого майна, водночас, сама позовна заява зводиться до незгоди із проведеною оцінкою майна. Проте, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/1398/22 від 28.02.2023), просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що позивачем не доведено в чому саме полягає порушення її прав. Посилання позивача на начебто недоліки звіту про оцінку майна як на підставу визнання результатів торгів недійсними не може братись судом до уваги, так як ймовірні порушення під час проведення оцінки могли бути вчинені не сторонами правочину, а виключно суб`єктом оціночної діяльності. Окрім того, вважає, що даний спір не підвідомчий господарському суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки переможцем торгів (покупцем за договором) є фізична особа - ОСОБА_2 а не ФОП.

Відповідач-4 відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третіх осіб в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/1437/23 від 01.03.2023), просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що єдиною підставою для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановленого порядку їх проведення, проте позивачем таких підстав не наведено. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Встановивши обставини справи, вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Пустомитівський районний суд Львівської області 07.09.2016 рішенням у справі № 450/1276/16-ц частково задовольнив позов ПАТ «Укрсоцбанк», стягнув солідарно з ТОВ «Хіко», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 600/03.3-64 від 27.03.2008, договором поруки № 09.201/602-34/002 від 19.07.2013 та договором поруки № 09.201/602-34/003 від 19.07.2013 в сумі 1 119 786,65 грн.

22.11.2016 Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у справі № 450/1276/16-ц (а.с. 70 том І).

20.04.2020 ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №450/1276/16-ц здійснено заміну сторони за виконавчими листами, а саме замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника ТОВ «Факторинг-С» (а.с. 71-72 том І).

04.08.2021 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66382688 з примусового виконання виконавчого листа №450/1276/16-ц виданого 22.11.2016 Пустомитівським районним судом Львівської області (а.с. 74 том І).

Згідно даних ЄДРПОУ засновником (учасником) ТОВ "Хіко" (код ЄДРПОУ 20824217) є ОСОБА_5

04.08.2021 виконавцем винесено постанову про арешт майна (корпоративних прав) боржника та накладено арешт на частку у статутному капіталі, що становить 100% статутного капіталу, що належить па праві приватної власності боржнику ОСОБА_5 у ТОВ "Хіко", код ЄДРПОУ 20824217 (а.с. 75 тогм І).

31.08.2021 виконавцем винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження та змінено прізвище боржника з ОСОБА_5 па ОСОБА_1 , оскільки згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та актового запису про зміну імені №14 від 01.04.2021 ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 13 том І).

15.09.2021 виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для отримання звіту про ринкову вартість частки в розмірі 100%, що належить ОСОБА_1 (попереднє прізвище ОСОБА_5 ) в ТОВ "Хіко" для примусової реалізації на прилюдних торгах та призначено ТОВ "Експерт ІН».

22.09.2021 до приватного виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку вартості майна станом на 03.08.2021 - вартість частки в розмірі 100%, що належить ОСОБА_1 (попереднє прізвище ОСОБА_5 ) в ТОВ "Хіко". Вартість становить 46 900,00 грн.

24.09.2021 виконавцем скеровано в ДП «Сетам» пакет документів разом із заявкою на реалізацію арештованого майна з метою здійснення заходів щодо організації електронних торгів та реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме: корпоративні права - частка в статутному капіталі ТОВ «Хіко», в розмірі 100%, а також сторонам виконавчого провадження до відома (а.с. 77-78 том І).

Організатором електронних торгів - ДП «Сетам» на офіційному веб-сайті електронних торгів за адресою: https://setam.net.ua/ (система електронних торгів арештованим майном - Сетам) проводилися електроні торги.

Згідно протоколу проведення електронних торгів №557051, наданого організатором торгів ДП «Сетам», 18.10.2021 відбулися електронні торги з реалізації майна (лот №495304) з наступними характеристиками (а.с. 15 том І):

Корпоративні права - частка в статутному капіталі ТОВ «Хіко» в розмірі 100 %.

Стартова ціна - 46 900,00 грн, ціна продажу 60 970,00 грн.

Переможець електронних торгів - ОСОБА_2

25.10.2021 приватним виконавцем Шелінською Ю.А. оформлено акт приватного виконавця про проведені електронні торги, який, як зазначено, є підставою для подальшого оформлення права власності на вищезазначене майно (а.с. 14 том І).

На підставі акту приватного виконавця від 25.10.2021 про проведені електронні торги було затверджено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Хіко» ВП№ 66382688 від 25.10.2021 та передано майно (корпоративні права - частка в статутному капіталі ТОВ «Хіко», в розмірі 100%) переможцю торгів, а саме ОСОБА_2 (а.с. 81-82 том І).

Позивач стверджує, що лише 14.04.2022 вона була ознайомлена із матеріалами виконавчого провадження, в т.ч. і із звітом про оцінку майна.

Після ознайомленням із матеріалами виконавчого провадження, позивач звернулась до експерта-оцінювача Гохберга Ігоря Ісааковича (Сертифікат ФДМУ та УТО № 739 від 03.01.1997. Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів від 17.12.2004 № 1976. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Національного аграрного університету та ВГО «Ліга оцінювачів землі» Серія АК №00502 від 26.08.2005) з метою отримання рецензії на звіт про оцінку майна - частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Хіко».

Згідно з рецензією Вих №0420-2022 від 20.04.2022 експерт ОСОБА_7 вказав, що звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків (с. 6 «Висновок по рецензуванню звіту про оцінку майна») (а.с. 16-26 том І).

З огляду на наведене, вважаючи звіт про оцінку майна таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а використання такого звіту під час проведення електронних торгів є неправомірним, позивачка звернулася до суду з даними позовними вимогами.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.

Згідно із п.1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (в редакції, чинній на час проведення спірних електронних торгів) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно зі ст.2 цього Закону обов`язковість виконання судового рішення є однією із основних засад виконавчого провадження.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження № 66382688 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області від 22.11.2016 у справі № 450/1276/16-ц, суб`єктом оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ТОВ "Експерт ІН» було визначено вартість частки в розмірі 100%, що належить ОСОБА_1 в ТОВ "Хіко" в розмірі 46 900,00 грн.

За змістом п.4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна вбачається, що приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абз.4-8, п.3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Як зазначалося вище, 24.09.2021 приватним виконавцем скеровано в ДП «Сетам» пакет документів разом із заявкою на реалізацію арештованого майна з метою здійснення заходів щодо організації електронних торгів та реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме: корпоративні права - частка в статутному капіталі ТОВ «Хіко», в розмірі 100%, а також сторонам виконавчого провадження до відома.

Організатором електронних торгів - ДП «Сетам» на офіційному веб-сайті електронних торгів за адресою: https://setam.net.ua/ (система електронних торгів арештованим майном - Сетам) проводилися електроні торги.

У п.1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна зазначено, що після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.

Так, як зазначалося вище, 18.10.2021 відбулися електронні торги з реалізації спірного майна (лот №495304), переможцем якого став ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №557051.

Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений електронний аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (п.4 розділ Х Порядку реалізації арештованого майна).

Пунктом 6 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає та надсилає до особистого кабінету переможця електронного аукціону не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження, про що повідомляє Організатора через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби.

Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п.8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна).

25.10.2021 приватним виконавцем Шелінською Ю.А. оформлено акт приватного виконавця про проведені електронні торги, який, як зазначено, є підставою для подальшого оформлення права власності на вищезазначене майно.

На підставі акту приватного виконавця від 25.10.2021 про проведені електронні торги було затверджено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Хіко» ВП№ 66382688 від 25.10.2021 та передано майно (корпоративні права - частка в статутному капіталі ТОВ «Хіко», в розмірі 100%) переможцю торгів, а саме ОСОБА_2 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 зазначено, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Аналогічний висновок щодо правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах викладено у постановах Верховного суду у справах №925/529/17, № 214/9244/14, №755/21826/15-ц, №910/856/17, №367/6231/16-ц, №465/650/16-2, №522/10127/14-ц, №640/24542/18, №334/2999/20, №905/857/19(905/1455/20).

З аналізу ч.1 ст. 650, ч.1 ст.655 та ч.4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно із ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч.1 ст. 658 ЦК України).

З огляду на наведені вище положення законодавства, можна дійти висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавець - приватний виконавець, організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів. В даному випадку фізична особа ОСОБА_2 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 зазначено, що юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в даному випадку предметом договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Хіко», яка належала ОСОБА_1 .

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Приписами п.4 ч.1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 висвітлено правову позицію щодо юрисдикції суду у спорах що виникають з правочинів про відчуження часток у статутному капіталі товариства.

Так, зокрема Велика Палата Верховного Суду вказала, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

У даній справі № 914/1354/22 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним електронних торгів - договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Хіко» в розмірі 100 %, тобто корпоративних прав ОСОБА_1 , який, на думку позивачки, не відповідає положенням ст.203 ст.215 ЦК України. Заявляючи такі позовні вимоги про визнання недійсним договору щодо відчуження (продажу) 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Хіко», позивачка прагне змінити розподіл часток у статутному капіталі ТОВ «Хіко» для відновлення становища, яке існувало до виконання спірного правочину. Звідси у цій справі існує спір, що виник з правочину щодо часток у ТОВ «Хіко».

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що між сторонами оспорюваного правочину відповідно не існувало сімейних чи спадкових правовідносин. Отже, оскаржуваний договір, укладений між приватним виконавцем, організатор електронних торгів та переможцем електронних торгів, не є правочином у сімейних чи спадкових правовідносинах. Також даний спір не стосується питань участі ОСОБА_1 у створенні, діяльності, управлінні або припиненні ТОВ «Хіко».

Таким чином, незважаючи на те, що набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, колегія суддів вважає, що характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що в даному випадку спір про визнання недійсними електронних торгів не змінює його правової природи як спору з правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства), розгляд якого віднесено до юрисдикції господарських судів згідно з п. 4 ч.1 ст.20 ГПК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20, від 03.11.2020 у справі № 922/88/20.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача та третіх осіб про непідвідомчість даної справи господарському суду.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Наведена правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання їх недійсними за правилами визнання недійсними правочинів згідно з положеннями ст. 215 ЦК України, яка передбачає недійсність правочину в разі недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце при їх проведенні порушення вимог щодо процедури, порядку проведення торгів та інших норм законодавства; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 918/351/21(918/955/21) від 20.04.2023

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, як підставу для визнання недійсним електронним торгів, визначив звіт про оцінку майна. Зокрема, позивач вказує у позовній заяві, що, виходячи із аналізу оспорюваного звіту про оцінку майна, можна відзначити порушення оцінювачем вимоги п. 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: «Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів: вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).»

Тобто, позивач зазначає, що у зв`язку із недоліками у результаті оцінки майна внесено суттєву похибку, яка призвела до одержання хибного результату. Це виключає можливість використання результатів звіту за призначенням.

Таким чином, на думку позивача, отриманий результат оцінки є хибним і не може використовуватись.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що скаржником не було долучено до матеріалів справи № 914/1354/22 самого звіту про незалежну оцінку вартості майна оцінку частки в розмірі 100%, що належить ОСОБА_1 в ТОВ "Хіко".

19.06.2023 адвокатом позивачки зареєстровано в канцелярії Західного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копію звіту про оцінку.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ГПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 78 ГПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд апеляційної не досліждує і не надає оцінку звіту про оцінку, долучено в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Згідно зі ст.3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17 зроблено висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Також самостійний спосіб оскарження має і порядок повідомлення боржника про оцінку.

У зв`язку з цим дії державного виконавця при призначені оцінювача, передачі арештованого майна на реалізацію, повідомлення боржника про результати оцінки не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 15.09.2021 у справі № 742/3070/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц зазначено, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Проаналізувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції зауважує, що до предмета доказування в даній справі належало встановити дотримання порядку проведення прилюдних торгів, чи порушено права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів. Проте, позивач не довів факту порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача.

В даному випадку, з боку позивача фактично мали місце спроби оскаржити процесуальні дії приватного виконавця у виконавчому провадження під час визначення вартості майна боржника № 66382688.

Проте, як зазначалося вище, такі дії приватного виконавця не стосуються правил проведення прилюдних торгів, та мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Окрім того, судом з`ясовано, що дії приватного виконавця при підготовці проведення електронних торгів ОСОБА_8 оскаржувались в судовому порядку з тих самих підстав, з яких заявлений і цей позов. Так, приватним виконавцем Шелінською Ю.А. долучено до матеріалів даної справи копію ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.10.2022 у справі № 450/1276/16-ц, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи ТОВ «Факторинг-С», ТОВ «Хіко», приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна на дії приватного виконавця про визнання недійсною оцінки частки в розмірі 100%, що належить ОСОБА_1 в ТОВ «Хіко» в статутному капіталі цього підприємства, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт ІН» станом на 03.08.2021 в межах процедури виконавчого провадження № 66382688 (а.с. 265-268 том І).

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки порушення організатором торгів правил проведення торгів, визначених Порядком №2831/5 від 29.09.2016, які б могли бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, під час розгляду справи не доведено. Позивача не наведено обставин, які б вказували на наявність порушень вказаного Порядку, а також те, що ці порушення вплинули на результат електронних торгів, що, в свою чергу, могло б будь-яким чином обмежити права та законні інтереси позивача.

Порушення процедури, які не призвели до порушення прав боржника, не можуть бути підставою для визнання недійсними електронних торгів, результатом яких стало ефективне виконання судового рішення.

У справі №905/3542/15, в якій оскаржувалися дії приватного виконавця (відкриття виконавчого провадження та арешт майна скаржника), Верховний Суд у постанові від 10.09.2018 зробив висновок із посиланням на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 05.07.2012 у справі "Глоба проти України" про те, що основна мета виконавчого провадження - виконання судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін, а держава повинна вжити усіх необхідних кроків, у межах своєї компетенції, для виконання остаточного рішення суду.

Щодо позовної вимоги про витребування з володіння частки у статутному капіталі, то дана вимога, з огляду на зміст правовідносин, є похідною від вимоги про визнання недійсним електронних торгів. За відсутності правових підстав для визнання електронних торгів недійсними, відсутні підстави для задоволення вимоги про витребування з володіння частки у статутному капіталі.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010 № 4241/03, § 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що суд надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК кодексу України).

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14, 76-79 ГПК України, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, місцевий господарський суд повно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову судовий збір покладається позивача.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2022 у справі № 914/1354/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 07.09.2023

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Скрипчук О.С.

Орищин Г.В.