Рішення

від 15.08.2023 по справі 910/3679/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2023Справа № 910/3679/23

За позовом Благодійної організації «Благодійний Фонд «Добробут ХХІ Століття»

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2) Київська міська рада

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані»

про визнання протиправною та скасування державної реєстрації

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Панченко М.О., ордер серії ВМ № 1036790 від 09.05.2023

від відповідача Шевчук-Мельниченко О.П., самопредставництво

від третьої особи-1 не з`явився

від третьої особи-2 Поліщук М.В., самопредставництво

від третьої особи-3 Юджа С.М., ордер серії КВ № 431279 від 28.09.2021

СУТЬ СПОРУ:

09.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Благодійної організації «Благодійний Фонд «Добробут ХХІ Століття» до Київської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про

1) визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101 та записів в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101;

2) зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві поновити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, скасований кадастровий номер 8000000000:75:213:0007 та поновити запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, загальною площею 1,6199 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. І.Крамського, 10.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Благодійна організація «Благодійний Фонд «Добробут ХХІ Століття» (81/100 частини будівлі) та ТОВ «Інститут розвитку людини» (19/100 частини будівлі) є співвласниками об`єкта нерухомого майна загальною площею 4.743,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23. У вищезазначених приміщеннях здійснює свою діяльність Заклад вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» відповідно до умов договору № 1 про спільну діяльність від 28.12 2000. Вказаний об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, загальною площею 1,6199 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. І.Крамського, 10.

У липні 2021 року позивачу під час перегляду в Інтернет ресурсі «Публічна кадастрова карта» стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 відсутня. Дані обставини зумовлені тим фактом, що за заявою Київської міської ради (далі - відповідач-1) від 29.01.2021, як власника земельної ділянки, 01.02.2021 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:75:213:0100, площею 0,4541 га та 8000000000:75:213:0101, площею 1,1658 га, які знаходяться за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Івана Крамського, 10, які утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007.

В порушення вимог чинного законодавства формування новостворених земельних ділянок та їх реєстрацію в ДЗК було проведено буз врахування того факту, що на земельній ділянці, яка підлягала поділу знаходиться нерухоме майно, яке належить позивачу та ТОВ «Інститут розвитку людини». Так, згідно зі ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; е) нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні). Однак нотаріальна згода позивача та ТОВ «Інститут розвитку людини» як фактичних користувачів земельної ділянки, на поділ зазначеної земельної ділянки не надавалися. При цьому поділ земельної ділянки можливий тільки лише після розробки технічної документації щодо встановлення нових меж земельних ділянок. Втім позивач та ТОВ «Інститут розвитку людини» не погоджували межу поділу земельної ділянки. Отже, поділ земельної ділянки 8000000000:75:213:0007 було здійснено без участі позивача та без належного його повідомлення. При цьому в технічній документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки не відображені обмеження, обтяження на сформовані земельні ділянки, які присутні в натурі (охоронна зона навколо об`єктів енергетичної системи, інженерних комунікацій, об`єктів зв`язку, зона особливого режиму забудови код обмеження 01.04). Зважаючи на той факт, що у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, без скасування реєстрації новоутворених земельних ділянок буде унеможливлено відновлення відомостей у ДЗК стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:75:213:0007.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3679/23 від 16.03.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

28.03.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/3679/23; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.05.2023; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» (третя особа-1).

11.04.2023 від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до суду надійшла заява, в якій останній просить суд замінити Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

14.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

01.05.2023 відповідачем-1 подано до суду відзив на позов, в якому міститься клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву.

02.05.2023 позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

02.05.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.05.2023.

10.05.2023 від представника позивача - Панченко М.О. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло повідомлення про надання йому доступу до справи за допомогою «Електронного кабінету» користувача ЄСІТС.

10.05.2023 від представника позивача - Панченко М.О. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про участь у судових засіданнях по справі № 910/3679/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.05.2023 від позивача до суду надійшли ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Панченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3679/23 від 15.05.2023 заяву представника позивача про участь у судових засіданнях при розгляді справи № 910/3679/23 в режимі відеоконференції задоволено.

16.05.2023 позивачем подано до суду докази надіслання залученій третій особі копії позовної заяви з додатками.

16.05.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.05.2023.

23.05.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.05.2023.

30.05.2023 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд

1) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101 та записи в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101;

2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області поновити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, скасований кадастровий номер 8000000000:75:213:0007 та поновити запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, загальною площею 1,6199 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. І.Крамського, 10.

30.05.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.

30.05.2023 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано клопотання про заміну відповідача Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. 30.05.2023 у підготовчому засіданні позивачем заявлено усне клопотання про заміну відповідача Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3679/23 від 30.05.2023 в задоволенні клопотань позивача та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про здійснення заміни відповідача Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області відмовлено; здійснено заміну первісного відповідача Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на належного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області; відкладено підготовче засіданні на 06.06.2023.

05.06.2023 від відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до суду надійшов відзив на позов.

06.06.2023 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано клопотання про виключення Київської міської ради із складу відповідачів та про залучення її до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

06.06.2023 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано додаткові пояснення у справі.

06.06.2023 у підготовчому засіданні судом поставлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного строку відповідачу-1 для подачі відзиву на позов та про залучення відповідного відзиву до матеріалів справи.

06.06.2023 у підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання ТОВ «Алтея Компані» про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3679/23 від 06.06.2023 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Київську міську раду (третя особа-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані» (третя особа-3); закрито підготовче провадження у справі № 910/3679/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2023.

22.06.2023 від третьої особи-3 до суду надійшли пояснення, в яких остання просить відмовити у задоволенні позову.

29.06.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

05.07.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

10.07.2023 від відповідача до суду надійшли два ідентичні заперечення на додаткові пояснення позивача.

10.07.2023 від представника позивача - адвоката Панченко М.О. до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

11.07.2023 позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Позивач в судовому засіданні 11.07.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 11.07.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Треті особи 2 та 3 в судовому засіданні 11.07.2023 проти задоволення позовних вимог заперечували повністю.

11.07.2023 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.07.2023.

20.07.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення щодо доводів позивача про порушення порядку поділу спірної земельної ділянки.

25.07.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.07.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.08.2023.

15.08.2023 третьою особою-3 до суду подано клопотання по долучення доказів.

15.08.2023 у судовому засіданні судом поставлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного строку третій особі-3 для подачі доказів та про залучення відповідних доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.10.2017 між Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», як пожертвувачем, та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Добробут ХХІ століття» (позивач), як обдаровуваним, укладено договір про пожертву (дарування), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 63, відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого пожертвувач передає у пожертву (дарує), а позивач приймає у пожертву будівлю літ. «Н» блок «А», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корпус 1, загальною площею 3495 кв. м.

21.10.2017 проведено державну реєстрацію права власності на зазначене вище майно за позивачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 102180838.

25.10.2017 між Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», як пожертвувачем, та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Добробут ХХІ століття», як обдаровуваним, укладено договір про пожертву (дарування), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 67, відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого пожертвувач передає у пожертву (дарує), а позивач приймає у пожертву будівлю літ. «К» блок «Б», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корпус 2, загальною площею 4725 кв. м.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 324738689 від 03.03.2023 вбачається, що будівля яка складається з літ. «Н», літ «О», літ. «П» блок «В» та розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, загальною площею 4743,8 кв. м належить у частині 81/100 на праві власності Благодійній організації «Благодійний фонд «Добробут ХХІ століття» (на підставі договору про пожертву (дарування) від 25.10.2017 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 68) та у частині 19/100 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» (на підставі свідоцтва про право власності від 16.05.2014).

Всі три об`єкта нерухомості були розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:213:0007, площею 1,6199 га за адресою: м. Київ, вул. Крамського, 10.

В подальшому 18.02.2020 право власності на будівлю літ. «Н» блок «А», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корпус 1, загальною площею 3495 кв. м зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані» на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2020, що підтверджується інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3294750075 від 18.04.2023.

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:75:213:0007), раніше була відведена Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» в довгострокову оренду на 15 років для реконструкції незавершеного будівництва - дитячого санаторію «Перемога» з надбудовою та прибудовою допоміжних будівель з подальшою експлуатацією та обслуговуванням навчального закладу на вул. Івана Крамського, 10 у Святошинському районі міста Києва, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки № 75-6-00128 від 29.07.2004 (термін дії вказаного договору оренди земельної ділянки закінчився 29.07.2019).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000826152018 від 27.09.2018 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:213:0007 за адресою: м. Київ, вул. Івана Крамського, 10 зареєстрована на праві власності за Територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради та перебувала в орендному користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» з 29.07.2004.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані», як власник майна в межах ділянки, виступив зацікавленою особою щодо її поділу (виділення окремої земельної ділянки під своєю будівлею), у зв`язку з чим звернулось до Київської міської ради із заявою про поділ № 414047996 від 12.06.2020.

У листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) № 0570202/2-16176 від 04.09.2020 зазначено, що відповідно до пункту 2.10 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 241/2463 від 20.04.2017 (далі - Порядок), до Департаменту надійшла резолюція (доручення) заступника міського голови - секретаря Київської міської ради № 08/12650 від 12.06.2020 щодо опрацювання клопотання (заяви) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста Києва (замовник документації із землеустрою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея Компані»).

У зазначеному листі вказано, що відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій» та Порядку, враховуючи лист ТОВ «Алтея Компані» № 14/08/20 від 14.08.2020, Департаментом надано згоду на поділ спірної земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Департаментом розглянуто технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:213:0007) за заявою ТОВ «Алтея Компані» та керуючись ст. 186 Земельного кодексу України та рішенням Київської міської ради № 241/2463 від 20.04.2017 погоджено зазначену технічну документацію із землеустрою, що підтверджується листом Департаменту № 05716-18274 від 29.09.2020.

21.01.2021 Київська міська рада як орган який діє від імені власника земельної - територіальної громади міста Києва ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 звернулась до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою про державну реєстрацію поділу зазначеної земельної ділянки разом з технічною документацією із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки та електронним документом.

01.02.2021 здійснено державну реєстрацію поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 на дві новоутворенні земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача поділ земельної ділянки здійснено з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій», оскільки позивачем та ТОВ «Інститут розвитку людини» як фактичних користувачів земельної ділянки, нотаріальні дозволи на поділ зазначеної земельної ділянки не надавалися.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на момент розроблення технічної документації) Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивачем жодних доказів в підтвердження того, що ним у встановленому законодавством порядку оформлено право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007 не подано, а отже безпідставним є посилання позивача на те, що технічна документація мала містити нотаріально посвідчену згоду позивача на поділ земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент укладеного договору купівлі-продажу від 18.02.2020) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як вже зазначалось вище, на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2022 ТОВ «Алтея Компані» отримало у власність будівлю літ. «Н» блок «А», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корпус 1, загальною площею 3495 кв. м, право власності на яке підтверджується реєстрацією у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, третя особа-3, маючи у власності нерухоме майно, яке знаходиться на одній із створених земельних ділянок внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, була зацікавлена в отриманні цієї земельної ділянки в оренду на 15 років.

З технічної документації (пояснювальна записка) вбачається, що внаслідок поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:213:0007) утворено дві нові земельні ділянки в межах яких знаходяться наступні об`єкти

- в межах ділянки площею 0,4541 га будівля літ. «Н» блок «А» площею 3495 кв. м. за адресою: вул. Львіська, 23, корп. 1 власником якої є ТОВ «Алтея Компані» (присвоєно кадастровий номер 8000000000:75:213:0100);

- в межах ділянки площею 1,1658 га - будівля літ. «К» блок «Б» площею 4725 кв. м. за адресою: вул. Львіська, 23, корп. 2 власником якої є Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» та будівля літ. «Н» блок «В», літ «О», літ. «П» загальною площею 4743,8 кв. м за адресою: Львівська, буд. 23, власниками яких є: Благодійна організація «Благодійний фонд «Добробут ХХІ століття» (81/100 частки) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут розвитку людини» (інститут інвалідів) (19/100 частки) (присвоєно кадастровий номер 8000000000:75:213:0101).

Отже, належне позивачу нерухоме майно перебуває в межах однієї новоутвореної земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що на новоствореній земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:75:213:0100) залишилось майно, яке тривалий час знаходилось у користування позивача та третьої особи-1, а саме тверде гранітне покриття, паркани, каналізаційна мережа, ліхтарні стовпи з електромережею, паркувальні місця, зелені насадження, дорога вимощена плиткою та бруківкою не приймаються судом до уваги, оскільки вказані об`єкти не є нерухомим майном яке належить позивачу в розумінні ст. 181, 182 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за наслідками поділу спірної земельної ділянки не відбулось порушення прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Також статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, обов`язковою умовою звернення до суду є наявність мети - захистити порушене, невизнане чи оспорюване право та, зрештою, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, оспорені або не визнані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених, оспорених або не визнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже цих прав або законних інтересів позивача.

При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилається на необхідність захисту його прав шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101 та записи в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:213:0100 та 8000000000:75:213:0101; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області поновити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, скасований кадастровий номер 8000000000:75:213:0007 та поновити запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:75:213:0007, загальною площею 1,6199 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. І.Крамського, 10.

Однак, за вище встановлених судом обставин, позивач просить захистити його права, факту порушення яких судом не встановлено.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Благодійної організації «Благодійний Фонд «Добробут ХХІ Століття».

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява № 63566/00) «Проніна проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 01.09.2023.

Суддя В.В.Сівакова