Ухвала

від 07.09.2023 по справі 925/1340/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/1340/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023

у справі №925/1340/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 58 911 982,59 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.03.2019 позов ПАТ "Азот" задоволено повністю та стягнуто з ПАТ "Черкасиобленерго" 40 000 000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 10 861 742,30 грн інфляційних втрат, 2 540 821,92 грн 3 % річних на підставі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №310-304 від 07.10.2016 та 616 700,00 грн відшкодування сплаченого судового збору.

01.04.2019 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2019 видано відповідний наказ.

05.05.2022 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 01.04.2019 №925/1340/18, про розмір витрат виконавчого провадження ВП 68951636 та про стягнення виконавчого збору.

Також, 05.05.2022 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12. ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» до вирішення питання по суті, у зв`язку з включенням боржника до переліку об`єктів малої приватизації згідно з наказом № 5 від 06.01.2022 Фонду державного майна України.

13.12.2022 ПрАТ «Азот» звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою №501-06/372 від 12.12.2022, в якій просило суд: визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. щодо неприйняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №925/1340/18, виданого 01.04.2019 Господарським судом Черкаської області; зобов`язати головного державного виконання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Торбинську О.М. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 у справі №925/1340/18 в задоволенні зазначеної скарги відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 у справі №925/1340/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким скаргу ПрАТ "Азот" №501-06/372 від 12.12.2022 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. щодо неприйняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №925/1340/18, виданого 01.04.2019 господарським судом Черкаської області. Зобов`язано головного державного виконання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Торбинську О.М. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1, про що винести відповідну постанову.

До Верховного Суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі №925/1340/18, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 залишити в силі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1340/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу господарського суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»)

Згідно Закону України "Про державний бюджет України" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році складає 2 684,00 грн.

Враховуючи викладене, за подання касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 у справі №925/1340/18, сума судового збору становить 2 684,00 грн.

Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі. Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі або на розумний строк. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Міністерство юстиції України утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з обмеженим обсягом фінансування, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Необхідно зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі №925/1340/18 залишити без руху.

2. Надати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн.

4. Роз`яснити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков