Рішення

від 02.09.2010 по справі 9/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/256

02.09.10

За позовом     Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадокс ХХІ"

про                  стягнення  21720,53 грн.

Суддя   Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача      ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1)

Від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа  ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася з позовною заявою до Господарського суду міста Києва  до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадокс ХХІ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 26434,46 грн. заборгованості за договором підряду №0107/1 від 14.07.2008 року, з яких 19550,00 грн. попередньої оплати, 2025,66 грн. пені, 909,70 грн.  3% річних, 3949,10 інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 18.08.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем  умов договору підряду №0107/1 від 14.07.2008 року щодо  виконання оплачених на умовах попередньої оплати позивачем робіт, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 року розгляд справи був відкладений на 02.09.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 02.09.2010 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд 19550, 00 грн. попередньої оплати, 574,88 грн. 3% річних, 1622,65 грн. інфляційних втрат за договором підряду №0107/1 від 14.07.2008 року, від стягнення пені відмовляється. За таких обсатвин, позовні вимоги розглядаються у заявленому розмірі в межах нової ціни позову.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року про порушення провадження у справі, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 14.07.2010 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, оф. 47.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №0107/1, за яким позивач доручив, а відповідач зобов’язався зареєструвати об’єкт зовнішньої реклами типу світлодіодний екран (індивідуального розміру) та отримати дозвіл на установку РЗ (рекламного засобу) за адресою: м. Київ, в напрямку Софіївської Борщагівки, перед вул.. Пушкіна, перехрестя вул. Велика Кільцьова та проспект 50-річча Жовтня, згідно погодженого ескізу та конструктивного рішення.

Відповідно до п.1.2. договору відповідач зобов’язався розробити та надати для підписання позивачу ескіз рекламної конструкції протягом 3 днів з дня підписання даного договору.

Згідно з п.2.1. договору загальна вартість за даним договором складає 23000,00 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п.2.2. договору оплату в розмірі 85%, а саме: 19550,00 грн. позивач зобов’язався оплатити протягом 5 робочих днів з моменту підписання даного договору.

Згідно з п.4.1. договору термін виконання робіт з предмету договору, за договором складає 78 робочих днів з дати надходження передоплати згідно п.2.2. договору на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 7.5.4. договору у випадку не отримання повного комплекту належних документів на установку світлодіодного рекламного екрану відповідач повинен повернути передоплату за цим договором в повному обсязі у триденний строк на рахунок позивача.

На виконання умов договору позивачем було перераховано 19500,00 грн. передоплати, що підтверджується копією платіжного доручення №474 від 15.07.2010 року, наявного в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідачем роботи по договору не були виконані у передбачений п. 2.2. договору строк, позивачем було направлено відповідачу претензію, в якій позивач просив відповідача перерахувати передоплату в розмірі 1955,00 грн. на свій розрахунковий рахунок у семиденний строк.

Як встановлено судом, зазначена претензія була направлена відповідачу 23.10.2009 року за його юридичною адресою, що підтверджується копією фіскального чеку №6508, наявною в матеріалах справи.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов'язок щодо повернення суми передоплати у відповідності з п.  7.5.4 договору з  26.10.2009р.

Доказів повернення суми передплати відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач вчасно не виконав свої зобов’язання по договору щодо повернення суми передплати, у зв’язку з чим на суму передоплати підлягає  нарахуванню інфляційні витрати та 3% річних.

За таких обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача про стягнення 19500,00 грн. передоплати,  498,12 грн.. 3% річних за період з 26.10.2009 року по 31.08.2010 року,  1016,60  грн. інфляційних втрат за період з 26.10.2009 року по 31.08.2010 року.  (розрахунок здійснений судом в матеріалах справи).

В решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних  суд відомвляє з підстав невірного нарахування 3% річних та інфляційних витрат з вересня місяця 2009 року, що є невірним, оскільки вимогу про повернення передплати було направлено позивачем відповідачеві тільки 23.10.09р.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадокс ХХІ"  (03057, м.

Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, оф. 47; код ЄДРПОУ 33888799) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) 19500 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп. передоплати,  498 (чотириста дев’яносто вісім) грн. 12 коп.. 3% річних, 1016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 60  коп. інфляційних втрат, 210 (двісті десять) грн. 64 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 87 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                                             Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 17.09.2010 року