Ухвала

від 24.08.2023 по справі 335/7782/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/7782/23 2-з/335/85/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

24 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Воробйова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, заяву першого заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури Запорізької області Редьки Миколи Валерійовича про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2023 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Редьки Миколи Валерійовича в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Редьки Миколи Валерійовича в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно: будівлю, літ. А-2 інв. №0100034 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2106147323101, номер відомостей про речове право 37942052, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Заяву мотивовано тим, що Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру від 17.01.2022 № 53818026 земельна ділянка площею 0,4383 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0202, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень статті 79і Земельного кодексу України сформована 05.07.2020 за проектом землеустрою та 13.08.2020 зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області Вовк А.І. 17.01.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Запорізькою міською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 10,4383 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0202.

У подальшому державним реєстратором виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області Вовк А.І. 17.01.2022 , на підставі договору оренди землі від 23.12.2021 №202105000100157 зареєстровано право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,4383 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0202, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 27.01.2040 з правом пролонгації.

Як вбачається з договору оренди землі від 23.12.2021 № 202105000100157 на указаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди орендаря (пункт 4 Договору). Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами орендаря (пункт 5 Договору).

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, який є невід`ємним додатком до договору оренди землі від 23.12.2021 №202105000100157, на земельній ділянці площею 0,4383 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0202 розташовані об`єкти нерухомого майна, а саме: А-2, а, аі, а2, аЗ, а4, а5, Б.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована будівля літ. А-2, інв. № 0100034, яка на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2020 № 1887 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу від 28.08.2020 № 1887 Продавець і (ТОВ «ПЕРЕМОГА ІНВЕСТ») передає у власність Покупця ( ОСОБА_1 ), а Покупець приймає належне Продавцю майно, що складається з будівлі, літ. А-2 інв. № 0100034, загальною площею 581,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Нерухоме майно) та сплачує за нього обговорену грошову суму (400 000,00 грн).

Вищезазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,4383 га, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, форма власності: комунальна, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:004:0202, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим Кияницею Н.В., приватним і нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 28.08.2020 № НВ-0005524222020.

На зазначеній земельній ділянці розташовано: будівля літ. А-2 інв. № 0100034; ґанок до літ. А-2; ґанок до літ. А-2, прибудова літ. а; прибудова літ. аі; веранда літ. а2; ґанок до літ. а2; веранда літ. аЗ; ґанок до літ. аЗ; веранда літ. а4; веранда літ. а5; сарай інв. № 0200152; замощення інв. № 0200157 літ. І.

Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з 29.08.2020 до 22.12.2021 користувався земельною ділянкою площею 0,4383 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0202 без правовстановлюючих документів, та не є платником плати за землю.

Згідно вказаногорозрахунку загальнийрозмір недоотриманихдоходів зафактичне користуванняземельною ділянкоюбез оформленняправовстановлюючого документа,що посвідчуєправо оренди(користування),з 29.08.2020по 22.12.2021, становить 340930,55 грн.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення» арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 29.08.2020 по 22.12.2021 у розмірі 340930,55 грн.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, оскільки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Отже, для забезпечення позову прокурора доцільним та достатнім буде накладення арешту на об`єкт нерухомості, який належать відповідачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівля літ. А-2 інв. № 0100034 вартістю 400 000 грн.

Накладення арешту на зазначене майно є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відтак, у випадку задоволення позовних вимог позивач (кредитор) матиме змогу отримати задоволення за рахунок зазначеного нерухомого майна.

Натомість, у випадку, якщо до постановлення рішення у справі відповідачем будуть вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, це, за відсутності іншого майна та коштів, унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора.

Більш того, з метою поновлення державних інтересів необхідно буде вживати додаткові заходи, зокрема, спрямовані на оскарження відповідних правочинів щодо відчуження майна, що покладе на державу додатковий тягар.

Оскільки предметом спору є стягнення орендної плати в розмірі 340 930,55 грн., накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, щодо яких, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні обтяження, мінімально, впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Зазначений захід забезпечення позову не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Враховуючи, що жодних коштів до місцевого бюджету територіальної громади міста Запоріжжя відповідачем не сплачувалось, зазначене спричинило матеріальну шкоду місцевому бюджету, так як земельна ділянка комунальної власності безоплатно використовується відповідачем.

Наведене свідчить про неправомірну поведінку відповідача та підтверджує його наміри ухилятися від сплати коштів за використання земельної ділянки за вказаний період.

З урахуванням вищевикладеного, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

Отже,вжиття заходузабезпечення позовушляхом накладенняарешту наналежне відповідачевінерухоме майносприятиме запобіганнюпорушення правпозивача начас вирішенняспору всуді тав разізадоволення позову-забезпечить можливістьвиконання рішеннясуду.Навпаки,невжиття зазначеногозаходу забезпеченняпозову зробитьнеможливим виконаннярішення судуу разізадоволення позовнихвимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача.

Застосування заходів забезпечення не завдасть шкоди відповідачу, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення позову.

З урахуванням викладеного вище, найбільш доцільним, співвідносним і відповідним сумі позовних вимог є застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового обмеженняправа навідчуження тарозпорядження майном) набудівлю літ.А-2інв.№ 0100034,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,яка належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на правівласності,в межахсуми заявленихпозовних вимог, без обмеження/позбавлення права користування указаним об`єктом нерухомості.

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Розглянувши вказану заяву, приходжу до наступного висновку.

У відповідності до положень ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Частиною 10 ст.150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову, а також доведення відповідності (адекватності) засобу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що предметом спору у справі є стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , за період з 29.08.2020 по 22.12.2021 у розмірі 340930,55 грн., що є досить значною сумою, а тому забезпечення можливого виконання рішення суду на випадок задоволення позову є доцільним та відповідатиме завданням цивільного судочинства.

Враховуючи співмірністьзаявлених позовнихвимог івимог щодозабезпечення позову,суд вважаєза доцільнезадовольнити заявута забезпечитипозов шляхомнакладення арештуна нерухоме майно: будівлю, літ. А-2 інв. №0100034 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2106147323101, номер відомостей про речове право 37942052, яка належить ОСОБА_1 , оскільки такий вид забезпечення позову є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст.157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як передбачено положеннями ч. 7ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву першого заступника керівника першого заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури Запорізької області Редьки Миколи Валерійовича про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно: будівлю, літ. А-2 інв. №0100034 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2106147323101, номер відомостей про речове право 37942052, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до набрання законної сили остаточним рішенням.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Копію ухвали суду для негайного виконання направити до відповідних компетентних органів, а сторонам у справі - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 серпня 2023 року.

Суддя А.В.Воробйов