Рішення

від 06.09.2023 по справі 761/24735/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24735/22

Провадження № 2-а/761/329/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.

представника позивача Васильчук С.С.,

представника відповідача 2 Пухлій В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Держмитслужби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Енергетичної митниці Держмитслужби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування постанов, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0008/90300/22 та закрити провадження у справі; визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0009/90300/22 та закрити провадження у справі; визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби України від 21.10.2022 р. б/н, якою залишено без змін постанову Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0008/90300/22; визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби України від 21.10.2022 р. б/н, якою залишено без змін постанову Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0009/90300/22.

Ухвалою судді від 29.11.2022 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в частині визнання протиправними та скасування постанов Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0008/90300/22, №0009/90300/22, - повернуто позивачу, відкрито провадження в адміністративній справі в частині визнання протиправними та скасування постанов Державної митної служби України від 21.10.2022 р. б/н.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 21.09.2022 Енергетичною митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0008/90300/22, відповідно до якої директора ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МКУ, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 849 944 грн.

Вказана постанова винесена в зв`язку з наступним.

27.01.2022 до відділу митного оформлення «Коростень» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці агентом з митного оформлення ТОВ «Текброкмастер» ОСОБА_2 подано електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ТФ», якій присвоєно № UA903040/2022/002853, на товар «важкі дистиляти: газойлі-паливо дизильне, ДТ-З-К5», вагою 443 450 кг, загальною вартістю 262 047,91 євро.

Разом з митною декларацією до митного контролю та митного оформлення подано документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України, а також зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 01.12.2020 № 9-4-12/248, укладений між компанією ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» (республіка Білорусь) та ТОВ «БНК-Україна», додаткову угоду від 31.01.2022 № 14-М/АМ, рахунок-фактуру від 26.01.2022 № 1691-2/07. Вартість поставленого товару, відповідно до зазначеного зовнішньоекономічного договору, визначається за формулою.

Енергетичною митницею товар за ЕМД № UA903040/2022/002853 випущено у вільний обіг 27.01.2022 у відповідності до заявленого митного режиму, то у строк до 26.04.2022 повинна бути подана додаткова митна декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість в розмірі 283 314,68 грн. Фактично додаткова митна декларація типу «ІМ 40 ДТ» № UA903040/2022/002853 зі сплатою митних платежів в розмірі 283 314,68 грн. подана 02.05.2022, тобто з порушенням строку встановленого частиною п`ятою статті 261 МК України.

У зв`язку з виявленням факту несплати митних платежів у строк, встановлений законом, 24.06.2022 стосовно директора ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил № 0008/90300/22 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, за результатами розгляду якого винесено постанову № 0008/90300/22 від 21.09.2022 р.

За результатом розгляду скарги адвоката Васильчука С.С. від 04.10.2022 на постанову Енергетичної митниці від 21.09.2022 Держмитслужбою відповідно до статті 530 МКУ здійснено перевірку законності і обґрунтованості вказаної постанови та прийнято постанову від 21.10.2022, якою залишено без змін постанову Енергетичної митниці, а скаргу без задоволення.

Крім цього, 21.09.2022 Енергетичною митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0009/90300/22, відповідно до якої директора ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МКУ, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 338 514 грн.

Вказана постанова винесена в зв`язку з наступним.

03.02.2022 до відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці агентом з митного оформлення ТОВ «Окко-бізнес Партнер» Давидюком О.М. подано електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ТФ», якій присвоєно № UA903050/2022/001094, на товар «бензин неетильований АИ-95-К5-Євро», вагою 182 750 кг, загальною вартістю 111 451,92 євро.

Вказана ЕМД подана на підставі договору про надання брокерських послуг від 23.06.2020 № ОБП/165, укладеного між ТОВ «БНК-Україна» та ТОВ «Окко-бізнес Партнер».

Разом з митною декларацією до митного контролю та митного оформлення подано документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України, а також зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 08.12.2020 № 9- 4-12/297, укладений між компанією ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» (республіка Білорусь) та ТОВ «БНК-Україна», додаткову угоду від 20.12.2021 № 13/297/ОККО/95, рахунок-фактуру від 28.01.2022 № 1732-1/05. Вартість поставленого товару, відповідно до зазначеного зовнішньоекономічного договору, визначається за формулою.

Енергетичною митницею товар за ЕМД № UA903050/2022/001094 випущено у вільний обіг 03.02.2022 у відповідності до заявленого митного режиму, то у строк до 04.05.2022 повинна бути подана додаткова митна декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість в розмірі 112 838,19 грн. Проте, станом на 04.05.2022 ЕМД типу «ІМ 40 ДТ» зі сплатою митних платежів до Енергетичної митниці не подана.

У зв`язку з виявленням факту несплати митних платежів у строк, встановлений законом, 29.06.2022 стосовно директора ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил № 0009/90300/22 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 МКУ, за результатами розгляду якого винесено постанову № 0009/90300/22 від 21.09.2022 р.

За результатом розгляду скарги адвоката Васильчука С.С. від 04.10.2022 на постанову Енергетичної митниці від 21.09.2022 Держмитслужбою відповідно до статті 530 МКУ здійснено перевірку законності і обґрунтованості вказаної постанови та прийнято постанову від 21.10.2022, якою залишено без змін постанову Енергетичної митниці, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає постанови протиправними, оскільки:

- при складанні протоколу про адмінправопорушення позивач позивача не була врахована;

- умисел на вчинення порушення митних правил був відсутній;

- не враховано введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 р., що є підставою (форс-мажорною) для звільнення від відповідальності;

- з 24.02.2022 р. було зупинено банками здійснення видаткових операцій за рахунками підприємства, внаслідок чого неможливо було виконати обов`язок зі сплати ПДВ;

- з 12.04.2022 р. рахунки ТОВ «БНК-Україна були арештовані;

- не враховано положення п. 69.1 п.д.10 роз. ХХ ПК України, за якою у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Про вказані обставини повідомлялись відповідачі, але при винесенні оскаржуваних постанов позиція позивача не була врахована.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача 2 заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що рішення про результати розгляду скарги позивача на постанову посадової особи Енергетичної митниці, прийняте посадовою особою митниці в порядку перевірки законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил, визначеному статтею 530 МКУ, не породжує у позивача певних прав чи обов`язків, а отже і не є таким, що створює юридичних наслідків для позивача. У зв`язку із виявленим фактом несплати митних платежів у строк, встановлений частиною п`ятою статті 261 МКУ, Держмитслужбою правомірно винесено постанови від 21.10.2022 у справі про порушення митних правил № 0008/90300/22, № 0009/90300/22 якими залишено без змін постанови Енергетичної митниці від 21.09.2022, а скаргу адвоката Васильчука С.С. - без задоволення. Звертає увагу, що Енергетичною митницею забезпечено директору ТОВ «БНКУкраїна» ОСОБА_1 можливість реалізації прав, встановлених статтею 498 МКУ, позивач викликався до митного органу для надання пояснення та проведення опитування з питань порушення строків подання додаткових митних декларацій та несплати митних платежів у строк, встановлений законодавством, проте такою можливістю не скористався. Звертає увагу, що арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «БНК-Україна», накладено лише 12.04.2022, тобто майже через два місяці з дати формування вартості ввезеного товару, оскільки кінцева вартість товару у випадку ЕМД №UA903040/2022/002853 була сформована станом на 15.02.2022, а у випадку ЕМД № UA903050/2022/001094 станом на 10.02.2022. З метою продовження строків подання додаткової митної декларації до ЕМД від 27.01.2022 № UA903040/2022/002853 та ЕМД від 03.02.2022 № 903050/2022/001094 зі сплатою митних платежів до митних органів не звертався. Крім цього, на день розгляду Енергетичною митницею справ про порушення митних правил № 0008/90300/22 та № 0009/90300/22, директор ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання про сплату митних платежів в строк, встановлений законодавством, не виконав, сертифікат Торгово-промислової палати України або інші документи про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з метою продовження строків подання додаткової митної декларації зі сплатою митних платежів до митних органів не надавав. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України характеризується умисною та необережною (самовпевненість або недбалість) формами вини, вважає, що в діях позивача вбачається протиправна недбалість, яка виражається в тому, що особа яка скоїла правопорушення передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення. Зазначає, що Держмитслужбою в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно винесено постанови від 21.10.2022 у справах про порушення митних правил № 0008/90300/22 та № 0009/90300/22, а доводи позивача є безпідставними та не обґрунтованими

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позову.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, та свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату і час розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Частиною першою статті 205 цього Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що:

- 21.09.2022 Енергетичною митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0008/90300/22, відповідно до якої директора ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МКУ, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 849 944 грн. Зі змісту постанови вбачається, що директор ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме: несплата митних платежів у строк, встановлений законом, оскільки у строк до 26.04.2022 не була подана додаткова митна декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість в розмірі 283314,68 грн, яка фактично зі сплатою митних платежів в розмірі 283 314,68 грн. була подана 02.05.2022, тобто з порушенням строку встановленого частиною п`ятою статті 261 МК України.

За результатом розгляду скарги адвоката Васильчука С.С. від 04.10.2022 на постанову Енергетичної митниці від 21.09.2022 Держмитслужбою відповідно до статті 530 МКУ здійснено перевірку законності і обґрунтованості вказаної постанови та прийнято постанову від 21.10.2022, якою залишено без змін постанову Енергетичної митниці, а скаргу без задоволення.

- 21.09.2022 Енергетичною митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0009/90300/22, відповідно до якої директора ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МКУ, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 338 514 грн. Зі змісту постанови вбачається, що директор ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме: несплата митних платежів у строк, встановлений законом, оскільки у строк до 04.05.2022 не була подана додаткова митна декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість в розмірі 112 838,19 грн.

За результатом розгляду скарги адвоката Васильчука С.С. від 04.10.2022 на постанову Енергетичної митниці від 21.09.2022 Держмитслужбою відповідно до статті 530 МКУ здійснено перевірку законності і обґрунтованості вказаної постанови та прийнято постанову від 21.10.2022, якою залишено без змін постанову Енергетичної митниці, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

За правилами ч.ч. 1, 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ст.524, 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцяти денний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Частиною першою статті 531 МК України встановлено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил: 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, припиняється. Постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом. Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Разом з тим, норми Митного кодексу України містять імперативну норму, відповідно до якої рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняте за розглядом скарги, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Належним способом захисту права позивача, на думку суду, у випадку незгоди з рішенням контролюючого органу про результати розгляду скарги, є оскарження саме постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, позаяк саме це рішення спричиняє для суб`єкта оскарження певні права та обов`язки.

Між тим, ухвалою судді від 29.11.2022 р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2023 р., позовну заяву ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в частині визнання протиправними та скасування постанов Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0008/90300/22, №0009/90300/22, - повернуто позивачу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

На думку суду, скасування постанов Державної митної служби від 21.10.2022 року в силу приписів норм Митного кодексу України та КУпАП не відновить порушеного права позивача, адже рішенням, яким на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил є постанови Енергетичної митниці Держмитслужби від 21.09.2022 р. №0008/90300/22 та. №0009/90300/22, які не є предметом розгляду даної справи.

Щодо суті правопорушення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Стаття 458 Митного кодексу України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 485 МК України використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю).

Особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 року по справі № 760/20661/15-а.

Відповідно до частини першої статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Так, відповідно до положень зазначеної статті декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.

Дії позивача становлять склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки:

- у строк до 26.04.2022 не була подана додаткова митна декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість в розмірі 283314,68 грн, яка фактично зі сплатою митних платежів в розмірі 283 314,68 грн. була подана лише 02.05.2022, тобто з порушенням строку встановленого частиною п`ятою статті 261 МК України (стосується товару за ЕМД № UA903040/2022/002853);

- у строк до 04.05.2022 не була подана додаткова митна декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість в розмірі 112 838,19 грн. (стосується товару за ЕМД № UA903050/2022/001094).

Судом враховано, що згідно п.п. 3 п. 912 Прикінцевих та Перехідних положень МК України митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених цим Кодексом, крім тих, перебіг яких зупинено підпунктом 2 цього пункту.

Між тим, доказів звернення позивача до відповідачів з метою продовження строків подання додаткової митної декларації до ЕМД № UA903040/2022/002853 та ЕМД № UA903050/2022/001094 зі сплатою митних платежів не надано.

При цьому, відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 вказаного пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених упідпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Порядок № 225).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексомабо іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225 контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Між тим, доказів підтвердження звернення позивача до контролюючого органу у порядку, передбаченому нормами Порядку № 225 суду не надано.

Суд не приймає до уваги листи ТОВ «БНК-Україна», адресовані Енергетичній митниці ДМС України, від 14.06.2022 р., 08.07.2022 р. щодо продовження терміну закриття тимчасових декларацій до розблокуванню рахунків, оскільки відсутні належні та допустимі докази направлення вказаних листів адресатам (відсутні опис вкладення, рекомендоване повідомлення про вручення, фіскальний чек про відправку).

Лише факт військового вторгнення Російської Федерації та пов`язані з цією обставиною військові дії на території України, введення воєнного стану, що призвело до того, що директор ТОВ «БНК-Україна» ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежі, не може бути визнано поважною причиною для невиконання вимог щодо несплати митних платежів у строк, встановлений законом.

Крім цього, Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР визначає загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою.

Так, частина 3 ст.14 вказаного Закону передбачає, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, відповідний сертифікат є законодавчо регламентованим і загальноприйнятим документом, що підтверджує факт настання форс-мажорних обставин.

Наданий позивачем лист ТПП України від 28.02.2022 засвідчує лише наявність воєнного стану як непереборної обставини в цілому, однак це не означає, що він є форс-мажором для кожної особи.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.11.2021 по справі № 913/785/17.

На думку суду позивачем не наведено об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких він не міг подати митному органу додаткових митних декларацій, під час воєнного стану на території України.

При цьому, наявність простою, введеного на ТОВ «БНК-Україна» з 01.04.2022 р. за наказом №14 від 31.03.2023, не може бути також поважною причиною для неподання в строки додаткових митних декларацій зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість, оскільки простій не вплинув на виконання позивачем вказаного обов`язку при поданні додаткової митної декларації зі сплатою митних платежів - 02.05.2022 (стосується товару за ЕМД №UA903040/2022/002853).

Судом також враховано, що арешт в рамках кримінального провадження було накладено 12.04.2022 р., а тому з 27.01.2022 по 12.04.2022 р. (для ЕМД № UA903040/2022/002853) та з 03.02.2022 р. по 12.04.2022 р. (для ЕМД № UA903050/2022/001094) в позивача була можливість подати додаткову митну декларація зі сплатою до Державного бюджету України донарахованого податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанов про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанови з дотримання вимог закону, в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 261, 458, 486, 529 МК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Держмитслужби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування постанов від 21.10.2022 р. б/н,-залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Енергетична митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43334913, м. Київ, вул. Світлицького, 28а,

Державна митна служба України, код ЄДРПОУ 43115923, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г.

Повне рішення виготовлено 06.09.2023 р.

Суддя: А.А.Осаулов