Постанова

від 31.08.2023 по справі 201/2488/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6698/23 Справа № 201/2488/22 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 201/2488/22

Номер провадження 22-ц/803/6698/23

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Барильської А.П., Максюти Ж.І.

за участю секретаря: Паромової О.О.

учасники справи :

позивач ПП «АНСІ»

відповідач ОСОБА_1

третя особа ПрАТ «Київський страховий дім»

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіДніпрі Дніпропетровськоїобласті зповідомленням учасниківсправи апеляційнускаргу Приватногопідприємства «АНСІ»на рішенняЖовтневого районногосуду містаДніпропетровська від 10серпня 2022року головуючого судді Батманової В.В. по цивільній справі про відшкодування майнової шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2022 року Приватне підприємство «АНСІ» (далі ПП «АНСІ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім»), про відшкодування майнової шкоди,мотивуючи вимоги тим,що ПП «АНСІ» було власником молокозаводу загальною площею 3066 кв.м, що підтверджується актом про прилюдні торги від 24 березня 2000 року та свідоцтвом НОМЕР_1 від 28 березня 2000 року. Зазначений молокозавод на момент його придбання позивачем був розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У наступному адреса розташування молокозаводу була змінена на АДРЕСА_2 , про що свідчить рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 29 січня 2009 року.

Як стало відомо у наступному, 07 квітня 2017 року о 15 год. 32 хв. ОСОБА_2 , яка на той час була приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7505 від 05 червня 2009 року), знаходячись у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, будучи особою, яка має право доступу до такої інформації зі свого ЗНКІ (захищеного носія ключової інформації), здійснила вхід до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де несанкціоновано змінила інформацію, а саме зареєструвала право власності на об`єкт - молокозавод, загальна площа якого становить 3066 кв.м, та який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі підробленого свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 жовтня 2012 року за ОСОБА_3 .

Того ж дня, 07 квітня 2017 року, відповідачем було зареєстровано право власності на молокозавод за ТОВ «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» (ЄДРПОУ 41268226, зареєстроване теж 07 квітня 2017 року, власником (засновником) якого є ОСОБА_3 ) на підставі рішення засновника, складеного та зареєстрованого 07 квітня 2017 року, та акту приймання-передачі нерухомого майна, складеного між ТОВ «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» та ОСОБА_3 07 квітня 2017 року.

12 квітня 2017 року в забезпечення невідомого позивачеві зобов`язання між ТОВ «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було укладено договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за номером 1180, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л.. 13 квітня 2017 року право власності на молокозавод було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зареєстрований у реєстрі за номером 1192, посвідчений 13 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.

Також, 13 квітня 2017 року в Державному реєстрі іпотек з`явився запис про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, де іпотекодавцем був зазначений ОСОБА_4 , а іпотекодержателем - ОСОБА_5 11 серпня 2017 року право власності на молокозавод було зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2017 року.

28 серпня 2017 року ОСОБА_5 передала молокозавод в іпотеку компанії К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД (місцезнаходження: Кіпр, Пафос, Наколау Ніколаілі, 10, будівля «Пітакіо», 2й поверх, оф. 202).

На підставі відповідної заяви керівника ПП «АНСІ» було відкрито кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016042630000150 від 22 грудня 2016 року відносно відповідача, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України. Вищевказані обставини були встановлені у ході досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42016042630000150, про що також свідчить відповідний обвинувальний акт від 26 червня 2019 року, також, згідно якого відповідач обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 362 КК України, а саме: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах та зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено ухвалу від 12 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження № 42016042630000150 за обвинуваченням відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, та про залишення без розгляду цивільного позову позивача.

Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 686-19 по кримінальному провадженню № 42016042630000150, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме, молокозаводу загальною площею 3066 кв.м., адресою якого є: АДРЕСА_2 , з урахуванням його стану станом на 07 квітня 2017 року складала 1 254 973,00 грн.

Просили стягнути з ОСОБА_6 на користь ПП «АНСІ» 1254973 грн, у якості відшкодування збитків, завданих внаслідок неправомірних дій відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2022 року в задоволенні позову ПП «АНСІ» відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2022 року у справі № 201/2488/22, у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме та рухоме майно, у тому числі особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме та рухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо рухомого та нерухомого майна, в межах ціни позову 1 254 973 грн, яке належить ОСОБА_6 та накладення арешту в межах ціни позову 1 254 973 грн на майнові права, що належать ОСОБА_6 .

В апеляційній скарзі ПП «АНСІ» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, обгрунтовуючи тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до винесення неправомірного рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, не взявши до уваги вимоги ст.1166 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про нотаріат» .

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ПП «АНСІ» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року скасоване та провадження по справі закрито.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, касаційний суд виходив з того, що позов спрямований на захист майнового права позивача (стягнення збитків), а не наоскарження дій приватного нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно. Даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

У судовому засіданні апеляційного суду керівник ПП «АНСІ» Агапов М.І. та представник підприємства Шевчук О.М. підтримали доводи апеляційної скарги та письмові пояснення до апеляційної скарги .

Представник ОСОБА_6 адвокат Біжко Ю.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги,підтримуючи письмові пояснення на апеляційну скаргу,пояснювала,що в обвинувальному акті у відношенні ОСОБА_6 було встановлено,що їй,як приватному нотаріусу для вчинення нотаріальної дії було надано підроблений документ та визначено якою саме особою ОСОБА_7 . Оскільки Законом України « Про нотаріат» визначено,що нотаріус не несе відповідальності,в тому числі про відшкодування шкоди,якщо вона заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса у разі,якщо особа,яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії,подала підроблені документи (частина друга статті 27 Закону),та відповідно,судом першої інстанції вірно було відмовлено у задоволенні позову та апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ( т. 2. а.с. 166,169).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення нотаріальних дій, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства. Тобто,нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач вимагає відшкодування заподіяних збитків.

З таким висновком суду повністю не можна погодитись, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи спір по суті і ухвалюючи нове рішення про задоволення позову ,суд апеляційної інстанції виходить з наступного .

З матеріалів справи вбачається ,що на підставі акта про прилюдні торги від 24 березня 2000 року та свідоцтва НОМЕР_1 від 28 березня 2000 року ПП«АНСІ» було власником молокозаводу загальною площею 3 066 кв. м.

На момент придбання позивачем молокозаводу він був розташований за адресою: АДРЕСА_1 , надалі його адреса була змінена на АДРЕСА_2 , про що свідчить рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 29 січня 2009 року.

07 квітня 2017 року об 15 год. 33 хв. ОСОБА_2 , яка на той час була приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7505 від 05 червня 2009 року), знаходячись у приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 , приміщення 12,13,14 та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, будучи особою, яка має право доступу до такої інформації зі свого ЗНКІ, здійснила вхід до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де несанкціоновано змінила інформацію, а саме: зареєструвала право власності на об`єкт молокозавод, загальною площею 3 066 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 на підставі підробленого свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 жовтня 2012 року.

Того ж дня, 07 квітня 2017 року о 15 год 53 хв. нотаріус на підставі рішення засновника та акту приймання-передачі від 07 квітня 2017 року зареєструвала за ТОВ «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» право власності на спірний об`єкт молокозавод, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 жовтня 2021 року в справі № 201/7413/19 (ухвала про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 )).

12 квітня 2017 року на забезпечення повернення ТОВ «АЛМАЗ ЛІМІТЕД 2017» ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 8 100 000,00 грн згідно з договором позики від 12 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., між вказаними сторонами укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за номером 1180, за яким в іпотеку передано спірне нерухоме майно

13 квітня 2017 року право власності на молокозавод зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зареєстрованого у реєстрі за номером 1192, посвідченого 13 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. Також 13 квітня 2017 року в Державному реєстрі іпотек з`явився запис про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, де іпотекодавцем був зазначений ОСОБА_4 , а іпотекодержателем ОСОБА_5

11 серпня 2017 року право власності на молокозавод зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2017 року в справі № 175/1650/17.

28 серпня 2017 року ОСОБА_5 передала молокозавод в іпотеку компанії К.У.К.Проперті Менеджмент ЛТД (місцезнаходження: Кіпр, Пафос, Наколау Ніколаілі, 10, будівля «Пітакіо», 2й поверх, оф. 202).

На підставі заяви керівника ПП «АНСІ», 22 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 42016042630000150 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 362 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 362 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене 22 грудня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016042630000150 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 362 КК України, закрито.

Цивільний позов потерпілого ПП «АНСІ» про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 1 254 973,00 грн залишено без розгляду.

За висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 686-19 у кримінальному провадженні № 42016042630000150, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: молокозаводу загальною площею 3 066 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням його стану на 07 квітня 2017 року складала 1 254 973,00 грн.

Відповідно до статей13і81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про нотаріат» (у редакції Закону від 06 вересня 2012 року) шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові такі елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди (стаття 1166 ЦК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, ПП «АНСІ» посилалося на те, що внаслідок протиправних дій приватного нотаріуса (відповідача у справі) позивач позбавився своєї власності, в результаті чого йому завдано шкоду. Тобто, предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Протиправність дій приватного нотаріуса Андрєєвої Г. О. вже встановлена ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 жовтня 2021 року, якою кримінальне провадження за № 42016042630000150 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 362 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України.

Закриваючи кримінальне провадження, суд встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 362 КК України несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка обробляється в електронно-обчислюваних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчиненні особою, яка має право доступу до неї.

Згідно з ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 (абз. 5)постанови від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбаченіКримінальним Кодексом.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності не означає декриміналізації діяння, а звільняє конкретних осіб від відповідальності за злочин, що ними було вчинено.

Відтак звільнення від кримінальної відповідальності не означає виправдання особи чи визнання її невинуватою. А визначені вКримінальному Кодексіпідстави для звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючими, а тому в такому разі потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної злочином шкоди в порядку цивільного судочинства.

Відповідний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 17 листопада 2020 року у справі N 333/6733/16-к, та ухвалах від 02 грудня 2020 року у справі N 509/4247/17, від 27 січня 2021 року у справі N 140/1547/15-к, від 19 березня 2021року у справі N 451/1380/17, провадження N 51-1253ск21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Встановлено, що ОСОБА_9 , умисно несанкціоновано змінила інформацію, яка оброблюється та зберігається в автоматизованих системах, а саме в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що у подальшому дало можливість невстановленим особам протиправно заволодіти майном ПП «АНСІ» шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів. ОСОБА_1 , своїми умисними діями,які виразилися у несанкціоноваій зміні інформації,яка оброблюється в автоматизованих системах та зберігається на носіях такої інформації,вчинені особою,яка має право доступу до неї, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.362 КК України ,а на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2021 року її звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення ,передбаченого ч.1 ст.362 КК України , на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності ; кримінальне провадження закрито.

Обґрунтовуючи наявність майнової шкоди у розмірі 1254 973 грн , яка підлягає стягненню з відповідача, ПП «АНСІ» посилалося на те, що внаслідок протиправних дій приватного нотаріуса ОСОБА_1 , позивач позбавився своєї власності, в результаті чого йому завдано шкоду.

На підтвердження позовної вимоги про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди, позивач надав висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 686-19 у кримінальному провадженні № 42016042630000150.

Тобто,позивач ПП «АНСІ» довів за яких саме обставин цієї шкоди було завдано,вірно зазначив особу,яка повинна за законом відповідати за завдання такої шкоди, та документально підтвердив розмір цієї шкоди .

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином,є підставними та обґрунтованими,грунтуються на належних та допустимих доказах, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з ОСОБА_1 на користь ПП «АНСІ», ЄДРПОУ 19306517, матеріальних збитків збитки у розмірі 1254973 грн.

Аргументи представника відповідачаадвоката БіжкоЮ.О. зпосиланням нач.2ст.27Закону України «Пронотаріат» не є слушними,оскільки саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Враховуючиухвалення оскаржуваногорішення внаслідокнеповного з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи,порушення нормматеріального тапроцесуального права,таке рішеннявідповідно доп.2ч.1ст.374,ст.376ЦПК Українипідлягає скасуваннюз ухваленнямнового рішенняпро задоволення позову згідно із вищенаведеного мотивування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивачзвільнений відсплати судовогозбору,та йогопозовні вимогипідлягають задоволенню у повномуобсязі ,з відповідачав дохід держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 18824,59 грн ( 1,5% ) та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 28236,89 грн (150%) , а всього 47 061,48 грн.

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АНСІ» задовольнити .

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Приватного підприємства «АНСІ» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_7 на користь Приватного підприємства «АНСІ», ЄДРПОУ 19306517, матеріальні збитки у розмірі 1254973 (одинмільйон двістіп`ятдесят чотиритисячі дев`ятсотсімдесят три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_7 в дохід держави судові витрати по сплатісудовогозборуза поданняпозовноїзаяви тау зв`язку зпереглядомсправиу судіапеляційноїінстанції у розмірі 47061 (сороксім тисячшістдесят одна) грн 48 коп.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 06 вересня 2023 року .

Судді: