Постанова

від 05.09.2023 по справі 345/1614/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/1614/23

Провадження № 22-ц/4808/817/23

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.

секретаря Мельник О.В.

з участю ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ректора Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Бортняка Валерія на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 09 травня 2023 року, постановлену в складі судді Якимів в м. Калуші за матеріалами заяви Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького на рішення державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Рабовалюка Василя Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілка Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Таврійський національний університет імені В.І.Вернацького подала скаргу на рішення державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Рабовалюка Василя Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілка Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького.

Заява обґрунтована тим,що рішеннямКалуського міжрайонногосуду Івано-Франківськоїобласті від15лютого 2023року визнанопротиправним таскасовано наказ №14-квід 18.01.2022«Про звільнення ОСОБА_1 »,виданий Таврійськимнаціональним університетомімені В.І.Вернадського;поновлено ОСОБА_1 на рівнозначнійпосаді проректораз науково-педагогічноїдіяльності таінноваційного розвиткуТаврійського національногоуніверситету ім.В.I.Вернадського з18.01.2022року.Державним виконавцемШевченківського відділудержавної виконавчоїслужби умісті КиєвіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)Рабовалюк ВасилемВікторовичем 14березня 2023березня 2023року прийнятопостанову провідкриття виконавчогопровадження IINo71266478,за змістомякого постановленовідкрити виконавчепровадження звиконання виконавчоголиста №345/3136/22виданого 15.02.2023року Калуськимміжрайонним судомІвано-Франківськоїобласті пропоновлення ОСОБА_1 на рівнозначнійпосаді проректораз науково-педагогічноїдіяльності таінноваційного розвиткуТаврійського національногоуніверситету іменіВ.І.Вернадського з18січня 2022року. Вважає постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71266478 такою, яка порушує права Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, оскільки рівнозначних посад проректора у штатному розпису Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського немае, а питання введення нової посади проректора за судовим рішенням є неправомірним втручанням у статутну діяльність Таврійського національного університету імені В. I. Вернадського. Просив визнати незаконною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабовалюк Василя Вікторовича від 14 березня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП №71266478, за змістом якого постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа N° 345/3136/22, виданого 15.02.2023 року Калуським міськрайонним судом Івано-Фрайківської області про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді проректора з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку Таврійського національного університету імені В. I. Вернадського з 18.01.2022 року та зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабовалюк Василя Вікторовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2023 року BI №71266478.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 09 травня 2023 року заяву Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького на рішення державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Рабовалюка Василя Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілка Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького, повернуто заявнику.

Не погоджуючисьз ухвалою суду ректор Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Бортняк В. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Вказує, що при поданні скарги на дії державного виконавця положення статей 447-451 ЦПК України не встановлює вимоги, закріплені статтями 175, 177 ЦПК України, такі як щодо позовного провадження та не вимагає наявність у скарзі доказів та обгрунтованості спору.

07 липня 223 року заступник керівника управління-керівник відділу представництва інтересів в судах Юридичного управління Національного агенства з питань запобігання корупції Діманова Тетяна подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечила. Вважає ухвалу суду обґрунтованою. Вказує, що скарга на дії державного виконавця не відповідає вимогам ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не містить зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушення норм закону.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив доводи апеляційної скарги, вважає ухвалою суду законною та обґрунтованою.

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, представник управління-керівник відділу представництва інтересів в судах Юридичного управління Національного агенства з питань запобігання корупції у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явились у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Повертаючи скаргу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського суд першої інстанції виходив з того, що недоліки вказанів ухвалі суду від 11.04.2023 р. в повному обсязі не усунуто, зокрема скаржником не додано до скарги докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, рішення суду на підставі якого відкрито виконавче провадження, а також, скаржником у скарзі не вказано в чому саме полягає незаконність спірного рішення державного виконавця, які конкретно норми Закону України «Про виконавче провадження» порушив державний виконавець при винесенні рішень, не обгрутовано це відповідними доказами, які слід було долучити до скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, у квітні 2023 року Таврійський національний університет імені В.І.Вернацького подало скаргу на рішення державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Рабовалюка Василя Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілка Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 11 квітня 2023 року залишено без руху скаргу Таврійського національного університету імені В.І.Вернацького, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме у викладі обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, не вбачається в чому саме полягає незаконність рішення державного виконавця, а саме невідповідність рішення вимогам Закону України «Про виконавче провадження» чи іншим нормативним актам, відповідно, вказує на відсутність спору. Скаржником не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, що, відповідно унеможливлює розгляд скарги в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року; "Беллет проти Франції" від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам роз`яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом з тим, за змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Установлено, що 09 травня 2023 року ректор Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Бортняк В. подав заяву про усунення недоліків та долучено уточнену скаргу, постанову про відкриття виконавчого провадження, супровідний лист, докази відправки скарги державному виконавцю та зацікавленій особі (а.с.13).

Пунктом 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Belletv.France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як зазначенов рішенніпо справі «МірагальЕсколано таінші протиІспанії» від13.01.2000 тав рішенніпо справі «Пересде РадаКаваніллес протиІспанії» від28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 й акт № ETS N 005 від 04.11.19:"Times New Roman","статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зі змісту скарги та заяви про усунення недоліків вбачається, що заявником зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази, якими, на його думку, ці обставини підтверджуються.

Згідно роз`яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого провадження та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві, ухвала суду про визнання заяви неподаною та її повернення є такою, що порушує ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки висновки суду про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374,379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ректораТаврійського національногоуніверситету ім.В.І.Вернадського БортнякаВалерія задовольнити.Ухвалу Калуськогоміськрайонного судувід 09травня 2023року скасувати, справу направитидо судупершої інстанціїдля продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 07 вересня 2023 року.

Судді: В.Д.Фединяк

В.А.Девляшевський

І.О.Максюта