Постанова

від 29.08.2023 по справі 550/1079/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/1079/21 Номер провадження 22-ц/814/454/23Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.,

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Панченко Олени Олександрівни

нарішення Полтавського районного судуПолтавської області від 27червня 2022року, постановлене суддею Шелудяковим Л.В.

посправі за позовом заступника керівника Полтавськоїобласної прокуратури в інтересах Чутівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа:Головне управлінняДержгеокадастру уПолтавській областіпро розірваннядоговору оренди землі та повернення земельноїділянки докомунальної власності, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року заступник керівника Полтавськоїобласної прокуратури звернувся до суду в інтересах Чутівської селищної ради з позовом до ОСОБА_1 в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.09.2015 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га, розташованої на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області, дата державної реєстрації права 22.10.2015 року; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права ОСОБА_1 на дану земельну ділянку, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чутівського районного управління юстиції Полтавської області Почапського С.В. від 22.10.2015 року, індексний номер 25502853; припинити право оренди на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га, розташовану на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської у розпорядженні Чутівської селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га з цільовим призначенням для сінокосіння і випасання худоби.

Інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Каньшиною О.К. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання вищевказаної земельної ділянки.

Актом перевірки № 869-ДК/0777/АП/09/01-20 від 24.09.2020 встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 9,4363 га (сіножаті) з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276 для сінокосіння і випасання худоби, розташована на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району використовується не за цільовим призначенням, на вказаній ділянці проведено обробіток ґрунту механічним способом та виявлено посів сільськогосподарської культури - сої.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27червня 2022року позовні вимоги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чутівської селищної ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки до комунальної власності задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 30.09.2015 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га, розташованої на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області, дата державної реєстрації права 22.10.2015 року.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га, розташованої на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чутівського районного управління юстиції Полтавської області Почапського Сергія Васильовича від 22.10.2015 року, індексний номер 25502853 та припинено право оренди на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га, розташовану на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області у розпорядженні Чутівської селищної ради.

Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач порушив умови договору та допустив зміну виду цільового використання земельної ділянки (пасовища), що є порушенням вимог ст. ст. 20, 31, 33-37 Земельного кодексу України.

Враховуючи положення договору та порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора.

Вказано, що факт протиправної поведінки відповідача підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності, яка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Панченко Олена Олександрівна, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства спірної земельної ділянки не є належним та допустимим доказом використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки дана перевірка проведена з порушенням наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14.09.2020 № 869-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності».

Зокрема вказано, що в пункті 2 зазначеного наказу вказано, що перевірку необхідно провести за участю начальника відділу у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Бориса Литовченка, проте в акті не вказано в присутності кого була проведена перевірка, відсутній підпис відповідача, відсутні докази отримання даного акту ОСОБА_1 .

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченомуст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.09.2015 року № 1493/0/75-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду» затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області (т. 1, а.с. 19).

Цим же наказом передано ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5325482700:00:003:0276, площею 9,4363 га пасовищ із земель запасу, для сінокосіння і випасання худоби в довгострокову оренду терміном на 25 років.

На підставі зазначеного наказу, 30.09.2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276 (т. 1, а.с. 20-25).

Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2015 року, номер запису про інше речове право 11716376, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25502853 (т. 1, а.с. 33-35).

Пунктом 14 договору оренди землі від 30.09.2015 року визначено, що земельна ділянка передається для сінокосіння та випасання худоби.

Пунктом 16 вказаного договору визначено умови збереження стану об`єкту оренди, а саме: використання земельної ділянки згідно цільового призначення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 18 договору передбачено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки.

Окрім цього, згідно пункту 30 договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватись вимог земельного законодавства.

На виконання наказу Головного управління від 14.09.2020 № 869-ДК державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Каньшиною О.К. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності щодо земельної ділянки площею 9,4363 га кадастровий номер 5325482700:00:003:0276, яка розташована на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області про що 24.09.2020 року складено Акт перевірки № 869-ДКУ0777/АП/09/01/-20.

Встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 9,4363 га (сіножаті) з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276 для сінокосіння і випасання худоби, розташована за межами населених пунктів на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району використовується не за цільовим призначенням.

На момент перевірки виявлено, що на вказаній земельній ділянці проведено обробіток ґрунту механічним способом та виявлено посів сільськогосподарської культури - сої.

Згідно відомостей державного земельного кадастру, вищевказана земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_1 згідно договору оренди, державна реєстрація речового права 22.10.2015 року.

На підставі викладеного встановлено порушення вимог статті 37 Закону України «Про охорону земель» при використанні земельної ділянки площею 9,463 га (сіножаті) з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, яка розташована на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області шляхом розорювання сіножатей (т. 1, а.с. 28-30).

Враховуючи дані обставини справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК Українигарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положень частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ізстаттею 1 Закону України «Про землеустрій»цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 ЗК України).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі - Класифікація), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Частиною п`ятоюстатті 20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37цьогоКодексу.

Відповідно до частин першої-четвертоїстатті 22 ЗК Україниземлями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Як визначеностаттею 34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у класифікації.

За приписами частини п`ятої статті20, статті34 ЗК Україниземельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання.

Відповідно до частини першоїстатті 626Цивільного кодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

Згідно із частиною другоюстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четвертастатті 124 ЗК України).

Згідно із статтею 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно достатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першоїстатті 31 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗакону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (стаття 141 ЗК України).

Відповідно до частини третьої статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14січня 2015 року № 15(далі - Положення № 15) передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, ГУ Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель», визначається іншими нормативно-правовими актами.

Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За правилами статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 вересня 2020 року № 869-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» вбачається, що на виконання пункту 1.2.26 плану роботи управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на ІІІ квартал 2020 року наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства під час використання земельної ділянки площею 9,4363 га, кадастровий номер 5325482700:00:003:0276, яка розташована на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області (т. 1, а.с. 26-27).

Таким чином, дана перевірка дотримання вимог земельного законодавства є плановою.

Вищевказаним наказом доручено проведення даної перевірки державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Диканському, Карлівському, Машівському, Полтавському, Решетилівському, Чутівському районах та м. Полтаві управління з контролю за використанням та охороною земель - Олені Каньшиній за участю начальника відділу у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - Бориса Литовченка у термін з 16.09.2020 по 24.09.2020.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 24.09.2020 № 869-ДК/0777/АП/09/01/-20 вона проведена державним інспектором Каньшиною Оленою Костянтинівною, а Борис Литовченко на якого також покладено обов`язок її проведення участі у перевірці не приймав, акт не підписував.

Відсутність підписів посадових осіб, які проводили (чи мали б проводити) перевірку свідчить про порушення вимог законодавства щодо проведення перевірки, внаслідок чого даний акт є недопустимим доказом порушення земельного законодавства.

Окрім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 про проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо орендованої ним земельної ділянки.

З огляду на вищевказані вимоги законодавства та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 24.09.2020 № 869-ДК/0777/АП/09/01/-20 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки проведення даної перевірки було здійснено з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Інших доказів порушення ОСОБА_1 норм земельного законодавства позивачем не надано.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради, як до власника земельної ділянки з проханням провести її обстеження стосовно стану використання.

Як вбачається з акту комісії виконавчого комітету Чутівської селищної ради від 30.11.2021, на земельній ділянці площею 9,4363 га з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276, яка знаходиться за межами с. Левенцівка на території Чутівської селищної ради Вільхуватський старостинський округ знаходиться зелена рослинність (т. 1, а.с. 148).

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повторно звернувся до Чутівської селищної ради, виконавчим комітетом якої було видано розпорядження про створення комісії щодо обстеження спірної земельної ділянки.

За наслідками обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276 було складено акт від 09.03.2023, з якого вбачається, що на зазначеній земельній ділянці знаходяться рештки скошеної рослинності (стерня).

Наведене свідчить про цільове використання ОСОБА_1 земельної ділянки у відповідності з договором оренди землі від 30.09.2015 року.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За розгляд справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 10215 грн. (т. 1, а.с. 214), який відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на його користь з Полтавської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч.1п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Панченко ОлениОлександрівни задовольнити.

Рішення Полтавського районногосудуПолтавської областівід 27червня2022року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову заступника керівника Полтавськоїобласної прокуратури в інтересах Чутівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа Головне управлінняДержгеокадастру уПолтавській областіпро розірваннядоговору оренди землі та повернення земельноїділянки докомунальної власності відмовити.

Стягнути з Полтавськоїобласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10215 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: С. А. Гальонкін

Г. Л. Карпушин