Постанова

від 05.09.2023 по справі 711/2260/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1245/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/2260/23 Категорія: на ухвалу Стеценко О.С. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідачаНовікова О. М.,суддів:Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., за участю секретаря Новицької Н.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Стратілатова К.Г. на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» про стягнення вартості частки у майні товариства, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» про визнання права на спадщину та стягнення вартості частки у майні товариства.

10.05.2023 представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном: комплексом будівель за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20214052; заборонити усім суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: комплексу будівель за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20214052.

У обґрунтування заяви послався на те, що у 2022 році відповідач поніс збитки в розмірі 223 600,00 грн., різниця між активами та зобов`язаннями відповідача складає 2 369 200,00 грн.

Предметом спору в цивільній справі є частка у статутному капіталі ТОВ «Облагропромбуд» в розмірі 14,29%, що становить 2 311 179,29 грн., або 97,5% від розміру чистих активів відповідача.

Позивач вказує на небажання відповідача виконувати зобов`язання, оскільки після смерті ОСОБА_2 (батька позивача) його було виключено із переліку бенефіціарних власників товариства, пройшло майже через 10 років, до цього часу позивачу як спадкоємцю не було сплачено жодних коштів.

ОСОБА_1 зазначив, що на момент своєї смерті ОСОБА_2 був учасником ТОВ «Черкасиградобуд». З 2019 року по даний час Придніпровським районним судом м. Черкаси розглядається справа № 711/8646/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиградобуд» про стягнення вартості частини у майні товариства.

07.05.2021 було укладено акт приймання-передачі нерухомого майна, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ. «А-4» та частини гаража літ. «Б-1», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які до цього належали ТОВ «Черкасиградобуд».

На думку позивача, такі дії керівництва свідчать про те, що вони намагатимуться у будь-який спосіб уникнути виконання власних зобов`язань.

Керівником та кінцевим бенефіціарним власником відповідача та ТОВ «Черкасиградобуд» є ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач не вказав обґрунтованих підстав для забезпечення позову, не навів та не підтвердив належними доказами, що невжиття таких заходів, а саме заборона ТОВ «Облагропромбуд», а також усім суб`єктам владних повноважень здійснювати будь-які дії щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду стосовно стягнення заборгованості.

Також ОСОБА_1 не довів, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду.

Позивач послався в обґрунтування своїх доводів на дії ТОВ «Черкасиградобуд», з яким у позивача є відповідний судовий спір, однак, ТОВ «Черкасиградобуд» не є стороною у цій справі, його дії щодо розпорядження власним майном не стосуються цієї справи, не підтверджує, що виконання рішення у справі № 711/2260/23 може бути ускладнено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду адвокат Стратілатов К. Г., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вказав, що посилання суду на те, що ТОВ «Черкасиградобуд» не є стороною у справі і його дії з розпорядження майном не стосуються цієї справи є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Скаржник вказує, що керівником та кінцевим бенефеціарним власником як відповідача так і ТОВ «Черкасиградобуд» є одна й та сама особа ОСОБА_3 . Під час розгляду справи № 711/8646/19 про стягнення коштів з ТОВ «Черкасиградобуд» на користь ОСОБА_1 , керівник відповідача ОСОБА_3 здійснив відчуження майна відповідача, внаслідок чого кількість майна відповідача стала недостатньою для задоволення вимог позивача у тій справі.

Тому є підстави вважати, що відповідач може вчиняти дії, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дочастини 1статті 367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цивільній справі є частка статутного капіталу ТОВ «Облагропромбуд» в розмірі 14,29%, що становить 2 311 179,29 грн., або 97,5% від розміру чистих активів відповідача.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Він вказує на небажання відповідача виконувати зобов`язання, оскільки після смерті ОСОБА_2 батька було виключено із переліку бенефіціарних власників товариства, пройшло майже через 10 років, до цього часу позивачу як спадкоємцю не було сплачено жодних коштів.

Померлий ОСОБА_2 був учасником ТОВ «Черкасиградобуд». З 2019 року по даний час Придніпровським районним судом м. Черкаси розглядається справа № 711/8646/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиградобуд» про стягнення вартості частини у майні товариства.

07.05.2021 було укладено акт приймання-передачі нерухомого майна, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення адміністративної будівлі літ. «А-4» та частини гаража літ. «Б-1», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які до цього належали ТОВ «Черкасиградобуд».

Керівником та кінцевим бенефіціарним власником відповідача та ТОВ «Черкасиградобуд» є ОСОБА_3 .

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вказав обґрунтованих підстав для забезпечення позову, не навів та не підтвердив належними доказами, що невжиття таких заходів, а саме заборона ТОВ «Облагропромбуд», а також усім суб`єктам владних повноважень здійснювати будь-які дії щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду стосовно стягнення заборгованості.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернуласяз такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретних обставин.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачене законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимогє предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 рокуу справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Судувід 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Враховуючи вказані вище обставини, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що позивач не вказав обґрунтованих підстав для забезпечення позову, не навів та не підтвердив належними доказами, що невжиття таких заходів, а саме заборона ТОВ «Облагропромбуд», а також усім суб`єктам владних повноважень здійснювати будь-які дії щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду стосовно стягнення заборгованості.

При цьому, апеляційний суд вважає, що ефективним заходом забезпечення позову у цій справі є заборона ТОВ «Облагропромбуд» вчиняти дії, спрямовані на відчуження шляхом продажу, дарування, передачі у володіння, нерухомого майна: комплексу будівель за адресою АДРЕСА_1 , та заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного майна.

На думку, апеляційного суду, саме такі заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 05 липня2023 року у справі № 493/1451/22 (провадження № 61-4485св23), від 18 липня 2023 року у справі № 493/1516/22 (провадження № 61-6617св23), від 10 серпня 2023 року у справі № 493/1464/22 (провадження № 61-6014св23).

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2023 року, скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стратілатова К. Г., задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2023 року скасувати.

Заяву представника ОСОБА_1 адвокатаСтратілатова К.Г. про забезпечення позову, задовольнити частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» вчиняти дії, спрямовані на відчуження, шляхом продажу, дарування, передачі у володіння, нерухомого майна: комплексу будівель за адресою АДРЕСА_1 .

Заборонити усім суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії, що стосуються продажу, дарування, передачі у володіння, нерухомого майна: комплексу будівель за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20214052.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2023 року.

Судді