Рішення

від 10.09.2010 по справі 56/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/195

10.09.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В. при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартус -Тур"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн"

про

стягнення  38 328,00  грн.

Представники сторін:                     

від позивача

від відповідача  

Александровська І.М. –представник;

не з‘явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартус -Тур" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" коштів на загальну суму 38 328,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору не надав замовлені та підтверджені відповідачем послуги по реалізації турпродукту. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача збитки завдані позивачу у зв‘язку з відмовою відповідача від договору.

Відповідач через канцелярію суду 06.09.2010 подав клопотання, в якому позов визнає повністю та просить розглядати справу за відсутності представника відповідача у зв‘язку з неможливістю забезпечити його явку.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

09.04.2010  між  Товариством з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (туроператор, відповідач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Тартус Тур" (тур агент, позивач) укладено договір № 05430  на реалізацію туристичних послуг, відповідно до умов якого тур агент зобов‘язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором  турпродукту (розроблений туроператором комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві послуги (п.1.5 договору) і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами) (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 3.2.4 Договору  турагент зобов‘язується замовляти турпродукт  шляхом подання туроператору замовлення у письмовій формі, по факсу чи в іншій спосіб; реалізувати замовлений турпродукт туристу від імені туроператора та за ціною, встановленою туроператором; реалізувати турпродукт тільки після отримання від туроператора підтвердження замовлення такого турпродукту, але при цьому обов‘язково отримувати від туриста передоплату у розмірі 30% від вартості тур продукту.

Згідно з п. 3.1.4 Договору відповідно до замовлення турагента, підтвердженого туроператором, та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу турпродукту, туроператор  надає  турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику  турагента документів, які необхідні для споживання  турпродукту (авіаквитки, страхові поліси, рахунки –фактури та інші документи).

На виконання умов договору позивач замовив у відповідача турпродукт на реалізацію та отримав від відповідача підтвердження замовлення турпродукту за № 1094398 та за           № 1098713, про що свідчать наявні у матеріалах справи письмові повідомлення відповідача.

Згідно з п. 5.1 Договору  турагент  здійснює повну оплату турпродукту за відрахуванням винагороди  турагента,  відповідно до виставленого туроператором рахунку –фактури  чи повідомлення  туроператором протягом 3 банківських днів з дня їх отримання турагентом.

Відповідач на виконання умов договору виставив позивачу рахунки –фактури від 08.06.2010 № СФ-008900 на загальну суму 25147,00 грн., від 06.07.2010 № СФ-012416 на загальну суму 13181,00 грн.

Позивач на виконання умов договору  перерахував платіжним дорученням віл 09.06.2010 № 383 на рахунок відповідача кошти на загальну суму 25147,00 грн., платіжним дорученням від 09.07.2010 № 422 на рахунок відповідача кошти на загальну суму 13181,00 грн.

09.07.2010  відповідач повідомив позивача про неможливість виконання відповідачем замовлень по заброньованих заявках під № 1094398 та під № 1098713.

Таким чином, відповідач зобов‘язання взяті за договором від 09.04.2010 не виконав, турподукт, який замовляв позивач, не надав. Вказані обставини підтверджуються відповідачем, який у своїх письмових поясненнях позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.5 Договору у випадку не виконання з вини туроператора своїх зобов‘язань, передбачених цим Договором, відповідальність туроператора перед  турагентом обмежується подвійною вартістю турпродукту.  

За таких обставин, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача вартості турпродукту на загальну суму 38328,00 грн., який відповідач відмовився надати на умовах визначених договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 902 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язань відповідачем по Договору, останнім не надано, порушення умов договору відповідачем визнано.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань з його вини підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.

Оскільки  Договором передбачені зобов‘язання відповідача щодо надання позивачу турпродукту на реалізацію,  яки виконані останнім не були, а також з урахуванням того, що  за невиконання  зобов‘язань з вини відповідача, Договором передбачена відповідальність у формі подвійної вартості не наданого на реалізацію тур продукту, то позовні вимоги про стягнення 38328,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене,  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (01601 м. Київ, вул. Лесі Українки, 34, оф. 407, код 36387940 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартус -Тур" (65047, м. Одеса, вул. Жуковського,32, код 32833817 ) суму у розмірі 38328 (тридцять вісім тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн. 28 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

           В.В. Джарти

Дата підписання 14/09/10