Постанова

від 07.09.2023 по справі 320/2591/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2591/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року, суддя Панченко Н.Д., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати неправомірним рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, оформлене листом від 05.08.2021 № 29136/6/10-36-18-10 щодо відмови зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Київській області зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3771860,80 грн, на рахунок ТОВ "В-ЛОГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA478999980385169000000111207, МФО 899998.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням контролюючого органу, яке оформлено листом № 29136/6/10-36-18-10 від 05 серпня 2021 року, не відповідає приписам законодавства України та порушує права та законні інтереси позивача, у зв`язку з чим, рішення контролюючого органу повинно бути визнано судом неправомірним, а права та законні інтереси ТОВ «В-ЛОГ» відновлені, шляхом зобов`язання ГУ ДПС у Київській області зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3 771 860,80 грн, на рахунок ТОВ «В-ЛОГ» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, оформлене листом від 05.08.2021 № 29136/6/10-36-18-10 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби України у Київській області повторно розглянути питання/заяву від 15.07.2020 про зарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" переплату з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3771860,80 грн., на рахунок ТОВ "В-ЛОГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA478999980385169000000111207, МФО 899998, з прийняттям рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" судовий збір у розмірі 24810 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «В-ЛОГ» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку податкового органу - Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області з 22 березня 2007 року, є платником податку на додану вартість з 04 квітня 2007 року.

У листопаді-грудні 2013 року Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів за липень 2013 року, результати якої, викладені в акті перевірки від 24 грудня 2013 року № 355/10-06-15-02-09/34901857.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення № 0011761502 від 24 грудня 2013 року, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в суму 10 214 428,15 грн.

В основу податкового правопорушення податковим органом покладений висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2013 року внаслідок продажу за договором купівлі-продажу від 15 липня 2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «В-ЛОГ», як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ленд-Лог», як покупцем, основного засобу (майнового комплексу) за ціною 50 000 000,00 грн (включаючи ПДВ 8 333 333,33 грн), при тому, що балансова вартість цього майнового комплексу на момент продажу становила 92 738 807,42 грн.

За висновком податкового органу, при декларуванні сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, самостійно нарахованих позивачем за результатом наведеної господарської операції, товариством допущено помилку, а саме, всупереч положенням пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, віднесено до зобов`язань суму лише суму податку на додану вартість у складі отриманих від покупця коштів (83 33 333,33 грн), а не суму податку на додану вартість у складі балансової вартості основного засобу, внаслідок чого, податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 10 214 428,15 грн за липень 2013 року.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач 21 травня 2014 року оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року по справі № 810/3002/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській № 0011761502 від 24 грудня 2013 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі № 810/3002/14 залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року.

У зв`язку з відмовою контролюючого органу приймати податкову звітність позивача, останній звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії (рішення) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо неприйняття податкової звітності.

28 березня 2018 року відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/95/16 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області оформлені листами від 21.10.2015 № 14424/10/10-06-15-01-16/4096, від 21.10.2015 № 14426/10/10-06-15-01-16/4099, від 25.11.2015 № 1550/10/10-06-15-01-16/4504, від 15.01.2016 № 197/10-06-15-01/72. Зобов`язано Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняти та зареєструвати, як податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ": уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ № 9203616219 від 05.10.2015; Додаток 2 «Довідка про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів» № 9203616298 від 05.10.2015; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ № 9210432070 від 13.10.2015; Додаток 2 «Довідка про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів» №9210431499 від 13.10.2015; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9205785666 за вересень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9233492018 за жовтень 2015 року; податкову декларація з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9246753842 за листопад 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9265957689 за грудень 2015 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24 листопада 2016 року Броварській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року.

Вказана постанова суду виконана контролюючим органом підчас здійснення судового контролю за виконання судового рішення.

Однак, рішенням Броварської ОДПІ від 30 червня 2016 року № 68, реєстрацію ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість анульовано.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі № 810/1290/17 визнано протиправними та скасовано рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 30.06.2016 № 68 та зобов`язано Броварську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області поновити реєстрацію ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість з моменту ануляції.

Після відновлення реєстрації ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість, в липні 2021 року, позивач звернувся до Державної податкової служби із заявою про зарахування переплати з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3 771 860,80 грн, на рахунок ТОВ «В-ЛОГ» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA4789999803 85169000000111207, МФ0899998.

Головне управління ДПС у Київській області, листом № 29136/6/10-36-18-10 від 05 серпня 2021 року, повідомлено позивача про відмову зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позивач не погоджується з рішення контролюючого органу, яке оформлено листом № 29136/6/10-36-18-10 від 05 серпня 2021 року, вважає його таким, що не відповідає приписам законодавства України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року, доповнено ПК України статтею 200-1 «Електронне адміністрування податку на додану вартість».

У відповідності до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Пунктом 200-1.8 цієї статті, передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 643-VІІІ від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення СЕА, розділом III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема визначено, що з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та значення усіх її складових, визначених ПКУ, крім показників У НаклОтр, У Митн та У НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року.

Планом заходів окремо визначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 4 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою.

Кабінет Міністрів України постановою від 16 жовтня 2014 року № 569 відповідно до пунктів 200-1.1 і 200-1.2 статті 200-1 ПК України, затвердив Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі (пункт 1 Порядку).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (пункт 2 Порядку).

Згідно з пунктом 27 Порядку у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Таким чином, з 1 січня 2015 року запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII. Законодавець поетапно запровадив систему електронного адміністрування податку на додану вартість, яка відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з 1 січня до 1 липня 2015 року працює у тестовому режимі, а з 1 липня 2015 року на постійній основі.

Разом з тим, протягом дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з податку на додану вартість. З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. На контролюючий орган покладено обов`язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення". Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України, встановлено, що обов`язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

Згідно з приписами п. 14.1.178, п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 5.10 Положення № 1130, встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 Кодексу або до суду.

Відповідно до вимог п. 5.10 Положення № 1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; 3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - пп. «в» п.184.1 ст.184 Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; 4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Так, згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК України та пунктом 7 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПК України.

Згідно з п. 43.4-1 статті 43 ПК України, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

У відповідності до пункту 43.3 статті 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податку заяви про таке повернення відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України.

Як убачається з матеріалів спраи та встановлено судом, скасовуючи реєстрацію ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість, відповідачем було списано суму податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 82875.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VIII, яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.

Отже, 03 серпня 2015 року мали бути відновленні права платників податків на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року.

Як зазначено відповідачем, відповідно до наявних даних інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», обліковується переплата у розмірі 3771860,80 гривень, дата операції 14.08.2014, що виникла за рахунок опрацювання судової ухвали № 810/3002/14 по податковому повідомленню-рішенню (форма 'Р') № 0011761502 від 24.12.2013. У податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, поданій 02.07.2015 сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок "Усього, в т.ч,:" графи 6 таблиці 1 Д2) становить169090 грн. Згодом ТОВ "В-ЛОГ" подано уточнюючі розрахунки у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди лютий та травень 2015 року, а саме: 05.10.2015 за № 9203616219 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за лютий 2015 року. Згідно цього уточнюючого розрахунку, збільшено показник рядку 26 (сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) та в рядку 31 (сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) на 3774360 грн., тобто, загальна сума рядка 31 склала 3943450 грн.; 13.10.2015 за № 9210432070 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за липень 2015 року. Згідно цього уточнюючого розрахунку збільшено у сумі залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні і розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 3943450 грн.

Також контролюючим органом зазначено, що за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань до декларацій з ПДВ за лютий та червень 2015 року, коригування від`ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулося, оскільки у Кодексі відсутні норми щодо повторного перерахунку формули у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року або будь-який попередній звітний період.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем подано податкові декларації з ПДВ за 2015 рік, в яких було задекларовано непогашене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Окрім того, 28 березня 2018 року відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/95/16 зобов`язано Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняти та зареєструвати, як податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ": уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ № 9203616219 від 05.10.2015; Додаток 2 «Довідка про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів» № 9203616298 від 05.10.2015; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ № 9210432070 від 13.10.2015; Додаток 2 «Довідка про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів» №9210431499 від 13.10.2015; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9205785666 за вересень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9233492018 за жовтень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9246753842 за листопад 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) № 9265957689 за грудень 2015 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідного коригування за заявленими у даній справі вимогами так і не відбулось. Обставин невизнання після прийняття судового рішення в справі № 810/95/16 контролюючим органом податкової декларації з ПДВ податковою звітністю або ж встановлення невідповідності задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" показників судами попередніх інстанцій не встановлено і відповідач на такі не посилався.

Причиною ж невідображення у системі електронного адміністрування ПДВ задекларованої позивачем у декларації з ПДВ суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), слугував факт анулювання реєстрації товариства платником ПДВ.

При цьому, як зазначалося вище, постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі № 810/1290/17 зобов`язано Броварську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області поновити реєстрацію ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість з моменту анулювання.

Матеріали справи свідчать, що після відновлення реєстрації ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість, в липні 2021 року, позивач звернувся до Державної податкової служби із заявою про зарахування переплати з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3771860,80 грн., на рахунок ТОВ «В-ЛОГ» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA4789999803 85169000000111207, МФ0899998, проте, Головне управління ДПС у Київській області, листом № 29136/6/10-36-18-10 від 05 серпня 2021 року, повідомлено позивача про відмову зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Водночас, рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що після відновлення реєстрації ТОВ «В-ЛОГ» платником податку на додану вартість, відкриття рахунка платника податку в СЕА та звернення позивача з заявою про збільшення в системі електронного адміністрування податку на додатну вартість суму податку, на яку ТОВ «В-ЛОГ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач повинен був збільшити суму податку, на яку ТОВ «В-ЛОГ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Так, згідно положень ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що втручання у право мирного володіння майном позивача має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Однак, у разі відсутності відповідного механізму повернення коштів, слід застосовувати одну з основоположних засад податкового законодавства, визначену п. п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, а саме, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги ґарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, відповідач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій не зазначив належних доводів щодо законних підстав не зарахування позивачу переплати (наявність якої та розмір якої не заперечується) з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3771860,80 грн, на рахунок ТОВ "В-ЛОГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Окрім того, такі доводи та підстави відсутні і в оскаржуваному рішенні відповідача (лист від 05.08.2021 № 29136/6/10-36-18-10).

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним рішення відповідача, оформлене листом від 05.08.2021 № 29136/6/10-36-18-10 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" зарахувати переплату з інтегрованої картки платника податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки воно прийняте без урахування всіх обставин, належного обґрунтування та з порушенням встановленого ПК України порядку.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зауважено, що питання механізму зарахування платнику податків переплати з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 на бюджетному рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є дискреційними повноваженнями податкового органу та в силу норм ПК України та Порядку, уповноважений на розгляд та вирішення вказаного питання, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України у Київській області повторно розглянути питання/заяву від 15.07.2020 про зарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" переплати з інтегрованої картки платника податку, що обліковується за кодом бюджетної класифікації 301401010000 у Броварському управлінні ДКСУ на бюджетному рахунку НОМЕР_1 в сумі 3771860,80 грн., на рахунок ТОВ "В-ЛОГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA478999980385169000000111207, МФО 899998, з прийняттям рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних, то рішення суду в цій частині не оскаржується та відповідач в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань незаконності рішення в цій частині, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.