Постанова

від 07.09.2023 по справі 600/4186/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4186/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

07 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відокремленого структурного підрозділу Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області до відокремленого структурного підрозділу Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В :

в травні Відокремлений структурний підрозділ Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування звернувся до суду із заявою, в якій просило відстрочити виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 (виконавчий лист № 600/4186/21-а, виданий 06.06.2022, ВП №69642013 від 17.08.2022) щодо застосування до Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов`язання зупинити повністю подальшу експлуатацію всіх приміщень адміністративної будівлі вищезазначеного навчального закладу за адресою: вул. О. Доброго, 4, м. Чернівці терміном на 1 (один) рік.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у задоволенні заяви Відокремленого структурного підрозділу Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування про відстрочку виконання судового рішення у справі № 600/4186/21-а, - відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що обставини, на які посилається заявник у заяві про відстрочення виконання судового рішення, не дають підстав для висновку про існування об`єктивних та виключних обставин, що ускладнення виконання судового рішення або фактично унеможливлюють таке виконання.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховані доводи відповідача, що відокремлений структурний підрозділ Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування є бюджетною, не прибутковою організацією і фінансується виключно за рахунок державного бюджету, при цьому фінансування інших статей витрат окрім зарплатного та стипендіального фондів не передбачено. Тому відповідач не має фінансової можливості виконати всі вимоги викладені в Акті Чернівецького районного управління Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 16.07.2021 № 570, що стосуються даного об`єкта.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в серпні 2021 року позивач, Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати до Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету (код ЄДРПОУ - 34387383) захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов`язання зупинити повністю подальшу експлуатацію всіх приміщень адміністративної будівлі вищезазначеного навчального закладу за адресою: вул. О. Доброго, 4, м. Чернівці, до повного виконання протипожежних вимог і усунення порушень, викладених в Акті Чернівецького районного управління Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 16.07.2021 № 570, що стосуються даного об`єкта.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 в адміністративній справі №600/4186/21-а, яке набрало законної сили 25.05.2022, адміністративний позов задоволено повністю. Застосовано до Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов`язання зупинити повністю подальшу експлуатацію всіх приміщень адміністративної будівлі вищезазначеного навчального закладу за адресою: вул. О. Доброго, 4, м. Чернівці, до повного виконання протипожежних вимог і усунення порушень, викладених в Акті Чернівецького районного управління Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 16.07.2021 року № 570, що стосуються даного об`єкта.

06.06.2022 Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі.

17.08.2022 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69642013 з примусового виконання виконавчого листа № 600/4186/21-а від 06.06.2022.

Судом встановлено та не заперечувалося учасниками справи, що заявником не усунуті порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу акту Чернівецького районного управління Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 16.07.2021 № 570.

Проте, як зазначав заявник виконання зазначених протипожежних заходів можливе лише за умови оплати проведення вказаних протипожежних заходів та понесення грошових витрат в загальній сумі 2627157,74 грн.

Оскільки, на час військового стану в Україні Міністерство освіти і науки України не має фінансової можливості виділити кошти навчальному закладу тому, навчальний заклад в даний час не має фінансової та матеріальної можливості виконати зазначені вище протипожежні заходи, тому просять відстрочити виконання рішення суду терміном на 1 рік.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та не надано доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

За приписами статті 129 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Питання про відстрочення судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальне законодавство визначає підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання такого.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що законом не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Така позиція суду кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019р. у справі №800/203/17, згідно з якими підставою для застосування правил ст.378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

При розгляді заяви щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об`єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду.

Отже, враховуючи викладені приписи законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

Оцінюючи доводи заяви чи клопотання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 року у справі № 819/150/17, що відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується при розгляді цієї справи.

У даному випадку подана відповідачем заява про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована неможливістю проведення виконання цього рішення так як, заявник, вказує, що не ухиляється від виконання рішення суду, однак у зв`язку з відсутністю фінансування не має можливості виконати рішення суду в повному обсязі.

Разом з тим, судова колегія вважає, що фінансове становище не є винятковим випадком, що давало би суду правові підстави для відстрочення виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що відсутність коштів та належного фінансування не звільняє Відповідача від виконання ним імперативних норм Протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність у застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів ("фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Щодо твердження відповідача про те, що заборона експлуатації будівлі навчального корпусу обмежить право учнів на освіту, суд зазначає, що вказане не є підставою для допущення діяльності університету з порушенням правил пожежної і техногенної безпеки, а навпаки, враховуючи цільове призначення закладу, вказує на пріоритетність їх дотримання.

Крім того, невиконання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, до яких належать порушення зазначені у позові, є прямим посяганням і порушенням конституційних прав громадян, у разі не усунення зазначених порушень продовжує існувати загроза виникнення надзвичайних ситуацій, аварій чи пожеж, а тому є необхідність зупинення роботи об`єкта, адже кожне порушення прямо або опосередковано створює загрозу загибелі людей.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку предметом спору у даній справі була наявність чи відсутність підстав для вжиття судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у зв`язку із виявленими Головним управлінням ДСНС у Чернівецькій області під час проведення перевірки порушень Відокремленим структурним підрозділом Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування

При цьому з судового рішення суду першої інстанції, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 року, можна дійти висновку, що підставою для застосування такого заходу реагування як зупинення роботи та експлуатації будівлі навчального корпусу, розташованого за адресою: вул. О. Доброго, 4, м. Чернівці, до повного виконання протипожежних вимог і усунення порушень, викладених в Акті Чернівецького районного управління Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 16.07.2021 № 570, що стосуються даного об`єкта, стало встановлення судом факту неусунення відповідачем ряду порушень, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Тобто метою застосування таких заходів реагування є попередження виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю і здоров`ю людей, попередження заподіяння непоправної шкоди здоров`ю людей, убезпечення життя людей, які перебувають на такому об`єкті.

Питання щодо вжиття чи невжиття заходів реагування вирішує суд у своєму рішенні.

Рішення про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду безпосередньо не стосується зобов`язання відповідача усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, воно направлено на вжиття судом певних заходів обмежувального характеру до моменту, коли обставини, які стали підставою для їх застосування, відпадуть (будуть усунуті відповідачем). Тобто, виконання рішення у даній справі полягає саме у зупиненні роботи та експлуатації об`єкта, а не усуненні певних порушень.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.23.2019 року у справі № 804/8378/17, можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, який допустив порушення, а виключно до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.

Крім того, у своїх рішеннях Верховний Суд звертав увагу на те, що «…застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. У спірних правовідносинах ГУ ДСНС діє як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 420/4579/19, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 05.06.2019 у справі №809/421/17).

Таким чином виконання судового рішення у даній справі полягає саме у зупиненні роботи та експлуатації будівлі Відокремленого структурного підрозділу Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування, розташованого за адресою: вул. О. Доброго, 4, м. Чернівці, до повного виконання протипожежних вимог і усунення позивачем порушень.

Окрім того, колегія суддів враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

Кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації.

Також, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про неможливість застосування в даному випадку інституту відстрочення виконання судового рішення, оскільки це суперечить меті застосування заходів реагування та фактично свідчить про відтермінування судом застосування таких заходів, що не передбачено нормами чинного законодавства, а тому подана відповідачем заява про відстрочення виконання судового рішення не може бути задоволена.

Також скаржником не надано належних пояснень того, яким чином відстрочення судом виконання судового рішення сприятиме його виконанню після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів вживає скаржник для виконання вказаного рішення суду в якомога коротші строки.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Відокремленого структурного підрозділу Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування про відстрочення виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/4186/21-а у повному обсязі.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу відокремленого структурного підрозділу Чернівецький фаховий коледж Львівського національного аграрного університету природокористування залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.