Ухвала

від 06.09.2023 по справі 302/290/17

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/290/17

1-кп/302/1/23

49

У Х В А Л А

06.09.2023 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі - суддя ОСОБА_1 , без участі сторін, розглянувши кримінальне провадження за № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 27 ч. 2 - ч.2 ст. 364 КК України, ч.2 статті 366 ч.2 КК України, - у частині розгляду клопотання про скасування заходів кримінального забезпечення кримінального провадження у виді арешту (заборони) відчуження земельних ділянок, накладених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017, яке подано

- адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах заявника (власника нерухомого майна) ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - щодо скасування арешту земельної ділянки кадастровий номер 2122485200:03:003:0013 в урочищі «Кичера» в селі Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області;

В С Т А Н О В И В:

У розглядуваному кримінальному провадженні за обвинувальним актом від 24.03.2017 ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень за такими обставинами: ОСОБА_2 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, будучи відповідальною за посадовими обов`язками, передбаченими відповідним положенням, за регулювання земельних відносин, створення державного земельного кадастру, здійснення розмежування земель державної та комунальної власності, достовірно знаючи про те, що земельні частки (паї) колишнього ксгп «Шипіт» отримувались громадянами-пайовиками не із земель державної чи комунальної власності, а із земель, переданих у колективну власність цьому підприємству, умисно, за попередньою змовою з не встановленими особами, зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи протиправно в інтересах третіх осіб, яким ці ділянки в подальшому були передані в приватну власність на загальних підставах, 04 листопада 2011 року в службовому кабінеті підписала та скріпила свій підпис печаткою органу Держкомзему такі документи :

- Висновок № 2444 до проекту землеустрою щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, відповідно до якого вона, як начальник зазначеного органу, погоджує проект, яким передбачено вилучити з «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп «Шипіт» 44.3 га (30,5 земельних часток паїв) та передати їх в землі запасу сільської ради та включити у вищезазначену Схему площу 42,5 га із земель запасу сільської ради, в який внесено завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений обмін є законним та здійснюється на підставі Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки паю в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств та організацій;

- Викопіювання з плану землекористування, що передбачаються до включення в земельні частки паї, на якому графічно в системах координат зображено місце розташування земельних ділянок, що підлягали обміну, у яку внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення та можливість такого обміну;

- Довідку від 28.11.2011 про погодження проекту розпорядження № 311 голови Міжгірської районної державної адміністрації від 28.11.2011, який в подальшому підписав зазначене розпорядження про затвердження технічної документації щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього ксгп «Шипіт» про вилучення з схеми 44,30 га (30,5 земельних часток паїв) та передачу їх в землі запасу сільської ради та включення у зазначену «Схему» площу 42,5 га із земель запасу Пилипецької сільської ради.

В обвинувальному акті зазначено, що внаслідок цих дій ОСОБА_2 порушила вимоги статей 1.5.7.14 закону "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу президента України від 08.08.1995 № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», статті 17 Земельного кодексу України і її дії призвели в подальшому до передачі у приватні власність земельних ділянок іншим фізичним особам, а тому державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170 грн. 50 коп., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки. Ці дії органом досудового розслідування кваліфіковано за вищезазначеними нормами кримінального закону : зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб; службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомосте , що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду (з`ясування обставин і перевірки їх доказами та проведення судової експертизи).

У цьому кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_5 постановлено ухвалу від 15.03.2017 в справі № 308/2555/17 про накладення арешту на земельні ділянки, які зазначені в клопотаннях, у вигляді заборони відчуження цього нерухомого майна як захід забезпечення кримінального провадження.

Клопотання про скасування арешту земельної ділянки обґрунтоване таким.

Заявник, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Матері заявника належала земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:03:003:0013 згідно з державним актом на право власності серії ЯИ № 030419 від 09.12.2009, площею 0,2034 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в урочищі «Кичера» за межами села Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . З нею на день смерті в цьому будинку проживав і був зареєстрований її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (заявник).

29.03.2023 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Хустського РНО ОСОБА_8 із заявою про відкриття спадщини за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Нотаріус зареєстрував спадкову справу за № 10 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 70455772). До складу спадкового майна, поряд з іншим, входить і зазначена вище земельна ділянка. 22.08.2023 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_8 із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку. Постановою від 22.08.2023 нотаріус відмовила заявнику у видачі відповідного свідоцтва з обґрунтуванням, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:03:003:0013 міститься запис № 29318917 про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, внесений 06.12.2018 державним реєстратором ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 в справі № 308/2555/17. Зазначений арешт майна накладений в кримінальному провадженні ЄРДР№ 42016071180000010 від 29.09.2015 відповідно до статті 170 КПК України, на земельні ділянки за 93 сформованими кадастровими номерами загальною площею 20,3186 га серед яких зазначено і належну ОСОБА_7 земельну ділянку.

Особа, яка подала клопотання вважає , що заходом кримінального забезпечення порушено право на власність, розпорядження земельною ділянкою у встановленому порядку та покликається на застосування статтей 2,7,16,170,174 КПК України, практики Європейського Суду щодо захисту права фізичної особи мирно володіти своїм майном. Просить узяти до уваги , що заявника допитували на досудовому розслідуванні ні в якості свідка, ні в якості підозрюваного чи обвинуваченого, а також не вилучали наявні в них документи, що стверджують набуття права власності на земельні ділянки задовго до обставин пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення. Звертає увагу суду на те, що розпорядження голови Міжгірської РДА № 311 від 28.11.2011, яке було видано на підставі документа, погодженого ОСОБА_2 за обставин, які зазначені в обвинувальному акті, не скасоване і є чинним. Про накладення арешту заявник дізнались особисто і через свого представників, звернувшись до державного реєстратора та нотаріуса щодо надання інформацій, незадовго до подання клопотань до суду.

Зокрема в клопотанні зазначено таке. Орган досудового розслідування визначив, що підставою для незаконного обміну земельних ділянок та вивільнення їх для подальшої передачі третім особам комерційно привабливих земельних ділянок стали дії, вчинені ОСОБА_2 04.11.2011 щодо погодження нею висновку за вихідним номером 2444 до проекту землеустрою, а також підписання нею довідки про погодження проекту розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області за № 311 від 28.11.2011. Ініціатор клопотання вважає, що логічно припустити, що речовими доказами в кримінальному провадженні ЄРДР № 42016071180000010 від 29.09.2015 мають бути земельні ділянки, які були сформовані і передані у власність після листопада 2011 рокау. Натомість ОСОБА_7 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:03:003:0013 значно раніше зазначених в обвинувальному висновку подій, а саме на підставі розпорядження голови Міжгірської РДА Закарпатської області від 07.12.2009. Згідно з цим розпорядженням ОСОБА_7 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 030419, який зареєстрований відділом Держкомзему в Міжгірському районі Закарпатської області в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 010924500088. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про обтяження земельної ділянки заявнику ОСОБА_4 стало відомо лише 22.08.2023, тобто після отримання копії по станови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 подав письмову заяву про розгляд клопотання за відсутності сторони заявника (власника майна) з підтримкою заявленого клопотання та його обґрунтування в повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про розгляд клопотання, що підтверджено доставкою смс-інформування 04.09.2023 о 16 год. 34 хв. старшому процесуальному прокурору в кримінальному провадженні прокурору прокуратури Закарпатської області ОСОБА_10 на наданий ним в справу засіб мобільного зв`язку. Таке не є перешкодою для вирішення питання, зазначеного в клопотанні.

Сторона захисту в особі обвинуваченої ОСОБА_2 подала письмову заяву про розгляд клопотання без її участі з позицією, що вона не має заперечень на це клопотання.

Оцінивши зміст клопотання, позиції учасників кримінального судового провадження з розглядуваного питання, дослідженні документи про право власності на земельні ділянки, які надані заявниками, процесуальні документи щодо накладення арешту на земельні ділянки, суд дійшов такого висновку.

Статтею 170 КПК України, поряд з іншими положеннями, передбачено : - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді чи суду права на відчуження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підзор вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому законом порядку (ч.1) ; завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 ч.1); арешт майна допускається з метою забезпечення : збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2).

У відповідності до статті 174 ч.1 абзац 2 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження, зокрема за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом установлено таке.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_11 від 15.03.2017 в кримінальному провадженні № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 слідчого ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 постановлено накласти арешт у вигляді заборони відчуження нерухомого майна земельних ділянок : 20,3186 га , які належать ТОВ «Таурус ленд»; площею 0,0004 га і 0,0047, які належать ПП «Подобовець СКі»; площею 0,3786 га, які належать ПП «Мед Рест»; площею 0,3 га, які належать ПАТ «Концерн Галнафтогаз» ( по кожній зазначеній ділянці присвоєно відповідний кадастровий номер), а також накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності 58 громадян, які не є пайовиками КСГП «Шипіт», зокрема і на земельну ділянку, яка зазначена в клопотанні заявника накладено арешт у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі у приватну власність на несформовані земельні ділянки загальною площею 23,9814 га, що були вилучені зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого ксгп «Шипіт» у 2011 році розпорядженням голови Міжгірської райдержадміністрації № 311 від 28.11.2011. Накладення арешту майна вмотивовано тим, що зазначені земельні ділянки є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому невжиття заходу забезпечення щодо заборони відчуження цих земельних ділянок може призвести до їх продажу та перешкодить подальшому поверненню земельних ділянок у колективну власність для використання за цільовим призначенням.

Під час з`ясування обставин і перевірки їх доказами за змістом сформульованого і пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 , а саме дослідження судом процесуальних документів, винесених слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження, встановлено наступне. У відповідності до постанови слідчої ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 від 23.03.2017 визнано такими, що не мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні, поряд з іншими, такі документи : проекти землеустрою та/або технічні документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) на території Пилипецької сільської ради : стосовно ОСОБА_13 (кадастровий номер 2122485202:01:001:0025), ОСОБА_14 (кадастровий номер 2122485:202601:001:0030), ОСОБА_15 (кадастрові номери 2122485202:01:007:0002, 2122485202:01:007:0003), ОСОБА_16 (кадастровий номер 2122485202601:001:0026), ОСОБА_17 (кадастрові номери 2122485202:01:002:0016, 2122485202:01:002:0015), ОСОБА_18 (кадастрові номери 2122485202:01:002:0018), щодо ПП «МЕД РЕСТ» (кадастрові номери 2122485202:01:004:0014, 2122485202:01:002:0011).

Ці документи зазначена посадова особа повернула в головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, що стверджено листом від 23.03.2017 № 2169 106/7-2017. (т.3 а.с. 10-25 матеріалів кримінального провадження досудового розслідування).

Натомість слідча ОСОБА_12 постановою від 23.03.2017 про приєднання до справи речових доказів (т.3, а.с. 40-43 матеріалів кримінального провадження досудового розслідування) постановила приєднати у кримінальному провадженні в якості речових доказів земельні ділянки ( поряд з іншими за переліком) і земельні ділянки, які належать заявникам (ініціаторам клопотання) на підставі вищезазначених документів та присвоєних кадастрових номерів. Копії технічних документацій, будь-яких інших право установчих документів, які б підтверджували набуття у власність зазначених земельних ділянок цим особам, - не надані органом досудового розслідування, а також стороною обвинувачення під час судового розгляду справи та вирішення питання в судовому провадженні .

Із змісту розглянутих судом раніше аналогічних клопотань та наданих суду правоустановчих документів видно, що частина заявників, зокрема і мати заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 набула право власності на земельні ділянки задовго до обставин, які інкриміновані ОСОБА_2 за змістом обвинувачення про події, що мали місце у 2011 році під час погодження документів у проекті землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП «Шипіт».

Зокрема, ОСОБА_7 одержала у власність земельну ділянку в грудні 2009 року. Це підтверджується змістом державного акту та розпорядження, на підставі якого виданий цей державний акт, а саме : ОСОБА_7 передано у власність безоплатно земельну ділянку площею 0,2034 га взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0096628, яка знаходиться за межами села Подобовець в урочищі «Кичера» на території Пилипецької сільської ради цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Клопотання слідчого про накладення арешту на зазначені земельні ділянки та ухвала слідчого судді, якою задоволено це клопотання, ґрунтується на довідці відділу Держкомзему у Міжгірському районі № 10-713-99.3-605/2-17 (т.2 а.с. 183-185). Однак ця довідка не містить жодних відомостей щодо віднесення земельної ділянки спадкодавця заявника ( ОСОБА_7 ) до пайових земель чи земельних ділянок , що зазначені Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки паї бувшого ксгп «Шипіт» чи в проекті землеустрою щодо внесення змін у цю Схему. Заявник не допитувався як свідок на досудовому розслідуванні. У заявника також не вилучались належні йому документи (в оригіналах чи копіях), що посвідчують право власності на земельну ділянку. В актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.05.2015 , від 05.07.2013, які складені державними інспекторами ОСОБА_19 , ОСОБА_20 щодо дотримання земельного законодавства за розпорядженнями голови Міжгірської РДА від 17.12.2012 №№ 368,370,372; від 28.12.2012 №№ 404,405,407,408,410,411; від 29.12.2012 №№ 414,415,417,418,422,423-425 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою» щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок в урочищі «Гривків» у с. Пилипець Міжгірського району, не зафіксовано порушень земельного законодавства щодо надання у власність відповідних земельних ділянок, зокрема стосовно заявника. У цих актах зазначені порушення земельного законодавства стосовно інших осіб (т.2 а.с. 187-207 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження).

У мотивувальній частині ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017, якою накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:03:003:0013, зазначено, що ця земельна ділянка належить ОСОБА_7 і така входить до загальною площі 20,3186 га та перебуває у приватній власності громадян, які не є пайовиками КСГП «Шипіт». Іншого обґрунтування ухвала не містить. Зокрема, не зазначено підстави надання земельної ділянки ОСОБА_7 . Не має також цих обґрунтувань і в клопотанні слідчого про накладення арешту на земельні ділянки, а саме і щодо земельної ділянки ОСОБА_7 . Ні слідчий, ні слідчий суддя не досліджували документи на право власності, на підставі яких сформовано об`єкт цивільних прав - земельна ділянка ОСОБА_7 з присвоєним і зареєстрованим кадастровим номером 2122485200:03:003:0013. Натомість ОСОБА_7 одержала у власність земельну ділянку саме як пайовик КСГП «Шипіт» на підставі сертифікату на земельну частку (пай), зазначено в розпорядженні голови Міжгірської районної державної адміністрації № 485 від 07.12.2009.

Отже, орган досудового розслідування надав у кримінальне провадження суперечливі процесуальні документи і не обґрунтовано та помилково наклав арешт на нерухоме майно заявника. Сторона обвинувачення не надала в судове кримінальне провадження для цілей розгляду цього клопотання своєї позиції в письмовому вигляді і не забезпечила участь прокурора в судовому засіданні на призначену дату і час.

Згідно з статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження (поряд з іншими положеннями) є забезпечення судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд дійшов висновку, що клопотання заявника ОСОБА_4 підлягає задоволенню з огляду на викладене та задля виконання засад кримінального провадження по захисту недоторканості права власності, тобто застосовує вимоги статей 7, 16,17 КПК України.

ОСОБА_4 як спадкоємець вступив у володіння спадковим майном, тобто земельною ділянкою, яка є власністю його матері (спадкодавця). Ні зміст обвинувального висновку, ні ухвала слідчого судді, за якою накладеного арешт на земельну ділянку не місять обґрунтування яких-небудь неправомірних дій ОСОБА_7 щодо набуття нею у власність земельної ділянки. Натомість заявник земельну ділянку використовує земельну ділянку за цільовим призначенням безперешкодно, тобто володіє і користуються земельними ділянкою вільно. ОСОБА_4 реалізовує свої спадкові права у зв`язку зі смертю матері в порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

Судом в розглядуваній справі раніше вирішувалось питання скасування арештів на земельні ділянки інших заявників, де постановлено ухвали, за якими земельні ділянки, які набуті у власність заінтересованими особами за довго до обставин, які інкримінуються ОСОБА_2 і не зазначені в формулюванні обвинувачення, визнавались такими, що безпідставно (помилково) забезпечені в розглядуваному кримінальному провадженні. Натомість накладення арешту на земельні ділянки, які набуті заінтересованими особами після обставин пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 , визнано ухвалами цього ж суду правомірним до остаточного рішення в судовому провадженні.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципу правової визначеності, суд вважає, що скасування арешту на земельну ділянку є обґрунтованим, бо заявник довів, що арешт на цю земельну ділянку накладений необґрунтовано та очевидно помилково.

Керуючись статтями 174,371,372,376,392 КПК України , суд

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в кримінальному провадженні № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 на земельну ділянку кадастровий номер 2122485200:03:003:0013 (площею 0,2034 га в урочищі «Кичера» за межами села Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства), яка належить згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 9030419, виданим згідно розпорядження голови Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області № 485 від 07.12.2009, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була мешканкою АДРЕСА_1 і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Подобовець .

Ухвала окремому оскарження не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення в цьому судовому кримінальному провадженні.

Ухвалу складено 08.09 2023.

Суддя:ОСОБА_1