Рішення

від 08.09.2023 по справі 463/5411/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5411/23

Провадження №2/463/1435/23

Заочне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

представника позивача: Саницького А.І. ,

представника третьої особи: ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий оберіг», ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування квартирою та визнання сервітуту припиненим, -

встановив :

адвокат Саницький А.І., діючи в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру серії ВС №1213697 від 26 червня 2023 року, звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 ; про визнання припиненим права сервітуту ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_4 на довічне проживання та реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 , встановленого пунктом 7 договору дарування від 27 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №2689.

Позов мотивує тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Дану квартиру набув у власність на підставі договору дарування від 27 жовтня 2009 року посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І. зареєстрованого в реєстрі за №2689 (надалі договір - дарування квартири). Пунктом 7 договору дарування квартири передбачено, що гр. ОСОБА_3 та її чоловік гр. ОСОБА_4 мають право на довічне проживання та реєстрацію у відчужуваній квартирі. ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_4 ніколи не проживали та не були зареєстровані в зазначеній квартирі. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідачів. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 383, 391, 406 ЦК України.

Матеріали позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 28 червня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 29 червня 2022 року позов залишено без руху.

4 липня 2023 року представником позивача Саницьким А.І. на виконання вказаної вище ухвали подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11 липня 2023 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розпочато в такій підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою підготовчого засідання 1 серпня 2023 року за заявою представника позивача залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_5

16 серпня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.

В судовому засіданні 8 вересня 2023 року представник позивача адвокат Саницький А.І. позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просив вимоги такого задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий оберіг» ОСОБА_9, яка діяла на підставі статуту позов підтримала, просила вимоги такого задовольнити.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що працює директором ОСББ «Золотий оберіг» з 2020 року, а на вул. Тракт Глинянський проживає з 1991 року. Вказала, що відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ніколи не бачила, а також ніколи не бачила, щоб вони проживали в квартирі АДРЕСА_1 та ніколи там не були зареєстровані, у зв`язку з чим надала для огляду будинкову книгу на вказану квартиру та пояснила, що така зберігалась в ОСББ. Комунальні послуги за вказану квартиру оплачує її власник ОСОБА_2 .

Допитана в даному судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що в квартирі АДРЕСА_3 проживає її подруга, яку вона відвідує кожного дня, оскільки разом вигулюють собак. Вказала, що протягом останніх дванадцяти років ніколи не бачила мешканців квартири АДРЕСА_1 .

Від допиту інших свідків представник позивача адвокат Саницький А.І. в судовому засіданні відмовився, у зв`язку з неможливістю забезпечити їх явку в судове засідання.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , а також третя особа ОСОБА_5 в судові засідання 4 і 8 вересня 2023 року не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомили, відзиву на позов, пояснення по суті спору або клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідачів у справі та третьої особи, ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого представник позивача не заперечив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 27 жовтня 2009 року подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано за позивачем, що вбачається з копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24285896 від 29 жовтня 2009 року.

У відповідності до пункту 7 договору дарування сторони домовились, що гр. ОСОБА_3 та її чоловік гр. ОСОБА_4 , мають право на довічне проживання та реєстрацію у відчужуваній квартирі.

Згідно з статтею 725 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов`язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред`являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов`язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов`язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов`язок.

Таким чином у позивача виник обов`язок забезпечити право проживання та реєстрації в набутій ним квартирі на підставі договору дарування третім особам.

З актів фактичного проживання від 31 серпня 2022 року, 26 липня 2023 року, 7 вересня 2023 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 фактично не проживали, не були зареєстровані та не брали участі по оплаті за комунальні послуги з 27 жовтня 2009 року по теперішній час ОСОБА_3 та її чоловік

ОСОБА_4. З оглянутої в судовому засіданні будинкової книги вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 з 3 листопада 2009 року та ОСОБА_5 з 19 листопада 1987 року.

Таким чином судовим розглядом встановлено, що відповідачі не проживали та не були зареєстровані в спірній квартирі з моменту набуття такої у власність позивачем, що підтверджується описаними вище доказами та показами свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними та кореспондуються з описаними вище письмовими доказами, а тому покази свідків не викликають в суду сумнівів щодо їх правдивості.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме порушене право та з яких підстав.

За змістом частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною другою статті 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.

Відповідачі набули право користування спірною квартирою на підставі договору дарування укладеного між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , яке по своїй суті є сервітутом. Однак як встановлено судом вище, свого права з часу набуття позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 з 27 жовтня 2009 року відповідачі не реалізували.

У відповідності до пункту п`ять частини першої, частини другої статті 406 ЦК України сервітут припиняється у разі невикористання сервітуту протягом трьох років.

Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі правом користування і реєстрації в спірній квартирі з 27 жовтня 2009 року не скористались, їх поведінка свідчить про втрату ними інтересу до такого житлового приміщення, а тому їх слід визнати такими, що втратили право на користування спірною квартирою та слід припинити їх право на користування чужим майном на вимогу власника цього майна на підставі пункту п`ятого частини другої статті 406 ЦК України. Наявність сервітуту утруднює право позивача на вільне розпорядження спірною квартирою, яка належить йому на праві власності.

У зв`язку з наведеним, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, дослідивши надані докази, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню в користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі по 1073,6 гривень судового збору з кожного.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий оберіг», ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування квартирою та визнання сервітуту припиненим - задовольнити.

Визнати ОСОБА_6 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Визнати припиненим права сервітуту ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на довічне проживання та реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 , встановленого пунктом 7 договору дарування від 27 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №2689.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 , останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 .

Треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий оберіг», місцезнаходження: 79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 163, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41828514;

ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Стрепко Н.Л.