Ухвала

від 07.09.2023 по справі 463/1735/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1735/22 Головуючий у 1 інстанції Яворський С.Й.

Провадження № 22-ц/811/1655/23 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.

УХВАЛА

07 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання Матяш С.І.,

з участю представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Бобера А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

у березні 2022 року ОСОБА_3 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького № 20/кз/тр від 26 січня 2022 року;

- поновити його на роботі на посаді лікаря з ультразвукової діагностики Спеціалізваної консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІЕГ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02 лютого 2022 року по день постановлення судового рішення.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2023 року в позові ОСОБА_3 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що за встановлених судом обставин у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці у формі ліквідації та відповідно скорочення чисельності та штату працівників Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, працівником якої був ОСОБА_3 .

Суд також дійшов висновку, про те, що позивачу було повідомлено про наявність усіх вакантних посад, як на момент його повідомлення про вивільнення, так і на момент його звільнення, що відповідали його освітньо-кваліфікаційному рівню та професійним навичкам. А відтак, вказане свідчить про виконання відповідачем відповідних вимог статті 49-2 КЗпП України.

Також матеріалами справи спростовуються і посилання позивача про те, що відповідач, порушуючи вимоги статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», не подав інформацію про вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці до Львівського міського центру зайнятості. Адже, 25 листопада 2021 року відповідачем було подано до територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Оскільки згідно оскаржуваного наказу № 20/кз/тр від 26 січня 2022 року звільнення ОСОБА_3 було пов`язане із змінами в організації виробництва і праці у формі ліквідації поліклініки, то з врахуванням положень статей 43, 43-1 КЗпП України в даному випадку отримання попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з ОСОБА_3 та, відповідно, його звільнення законодавством не вимагається. Поряд з цим, судом критично оцінено рішення Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, оформлене протоколом № 4 від 16 червня 2022 року, яким, в тому числі, відмовлено в наданні згоди на звільнення з роботи ОСОБА_3 , і зазначено, що суд не може трактувати представлений протокол № 4 від 16 червня 2022 року в контексті частини дев`ятої статті 43 КЗпП України, як рішення про відмову профспілкового органу в наданні дозволу на звільнення позивача.

Оцінюючи посилання сторони позивача про те, що звільнення відбулось під час тривання двох колективних трудових спорів, які зареєстровані Національною службою примирення і посередництва, як підстава для визнання її звільнення незаконним, суд вважає такі хибними, адже жодною нормою законодавства не передбачено заборони припинення трудових правовідносин на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України в період тривання колективних трудових спорів. Оскільки в задоволенні основної позовної вимоги про поновлення на роботі судом відмовлено з підстав її необґрунтованості, так як звільнення позивача здійснено за наявності для цього передбаченої законодавством правової підстави та з дотримання передбаченої процедури, то суд вважав, що відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка є похідною від основної вимоги та тісно пов`язана із такою за своєю суттю.

В червні 2023 року ОСОБА_3 оскаржив рішення суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , в якій просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2023 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що позивачу не запропоновано усі наявні вакансії, з моменту попередження про звільнення і до моменту звільнення. Зокрема, судом не враховано, що протягом цього часу у відповідача 3 рази змінювались штатні розписи та постійно вводились нові штатні одиниці, які апріорі ставали вакантним, після їх введення. Найбільша кількість нових одиниць вводилась не до штатних розписів професорсько-викладацького складу, а до лабораторій НДІ (в структурі якого і була ліквідована поліклініка, де працював позивач), які об`єднують в собі новостворений лікувально-діагностичний центр.

Також вказує на те, що відповідач не отримав від профспілки згоду на звільнення позивача, і така відмова є обґрунтована належним чином.

У вересні 2023 року надійшло клопотання адвоката Микити Тараса Володимировича про отримання згоди профспілки, членом якої був позивач, щодо його звільнення з посади.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання слід задовольнити , виходячи з такого.

Встановлено, що позивач є членом Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІЕГ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 30 березня 2021 року.

За приписами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Статтею 252 КЗпП України та частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Отже, системний аналіз указаних норм закону дозволяє зробити висновок, що попередня згода чи незгода на звільнення працівника, який є членом профспілкової організації, з боку профспілкової організації є засобом захисту прав працівника, і це право на захист не може бути обмежено.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року (справа № 21-319а13), від 25 березня 2014 року (справа № 21-44а14).

Згідно з частиною дев`ятою статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Пленумом Верховного Суду України у пункті 15 Постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що суд, встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

В постанові від 05 вересня 2019 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постанові (справа № 336/5828/16), міститься висновок, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (ст. 252 КЗпП), суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення під час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

У рішенні Конституційного Cуду України від 29 жовтня 1998 року №14-рп/98 (справа № 1-31/98) зазначено, що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 КЗпП України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Професійні спілки, які діють на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом. Питання надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, в організації, членом якої є працівник.

Судом також встановлено, що 11 листопада 2021 року від Голови вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького отримано службову записку від 11 листопада 2021 року, згідно змісту якої убачається, що профспілковий комітет не дає згоди на звільнення працівників. Оскільки Службова записка від 11 листопада 2021 року голови Вільної профспілки СКПФПП ЛНМУ ім. Д. Галицького (рішення профспілкового органу не надано) про відмову у наданні згоди на звільнення в порушення вимог частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (щодо обґрунтованості рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору) не містила достатньої аргументації та посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівників або посилання на неврахування роботодавцем фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівниками є порушенням їх законних прав, а також не містила будь - яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення, то як зазначив представник відповідача у поданому відзиві на позов та в подальшому в наданих в судовому засіданні поясненнях, з урахуванням наведених підстав відповідач прийшов до висновку, що вказана службова записка, яка була розцінена відповідачем як рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору, є необґрунтованим, а відтак роботодавець, з урахуванням положень статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», реалізував своє право звільнити працівників без згоди виборного органу профспілки, отримання якої, як зазначено вище, і так не вимагає законодавство у випадку змін в організації виробництва та праці пов`язаних із ліквідацією поліклініки.

З матеріалів справи убачається, що представник відповідача 19 травня 2022 року на виконання вимог частини дев`ятої статті 43 КЗпП України звернулась до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі у зв`язку із виниклою необхідністю в отриманні письмового рішення профспілки про надання згоди або про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

Ухвалою суду від 27 травня 2022 року зупинено провадження у справі у зв`язку із зверненням до Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького із запитом про надання згоди (відмову у наданні згоди) з додержанням вимог статті 43 КЗпП України на звільнення ОСОБА_3 з посади лікаря з ультразвукової діагностики Спеціалізваної консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІЕГ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

17 червня 2022 року на адресу суду надійшов лист-повідомлення Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького № 05 від 16 червня 2022 року, за підписом в.о. голови профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького Н.Ж. Пташинської про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

13 жовтня 2022 року на виконання вимог ухвали суду від 21 вересня 2022 року про витребування доказів на адресу суду скеровано копії письмових документів: протоколу № 2 загальних зборів членів Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького від 30 березня 2022 року, а також протоколу № 4 від 16 червня 2022 року засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького.

Згідно протоколу № 2 загальних зборів членів Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького від 30 березня 2022 року було вирішено на час воєнного стану в Україні надати право підпису будь-яких документів від імені профспілкового комітету профспілки усім членам профспілкового комітету, а також на підставі довіреності в.о. голови профкому члену профспілки ОСОБА_5 . Також надано право профспілковому комітету профспілки збиратись в міру виниклої потреби та приймати рішення відповідно до Статуту профспілки, яке оформлюється протоколом.

У відповідності до протоколу № 4 від 16 червня 2022 року засідання профспілкового комітету Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, який підписаний головою профспілкового комітету Демчук Г.С. та членами профспілкового комітету ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які згідно вказаного протоколу також і виступали на вказаному засіданні, було вирішено, в тому числі, відмовити в наданні згоди на звільнення з роботи ОСОБА_3 .

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить, що рішення профспілки, оформлене протоколом № 4 від 16 червня 2022 року визнано судом таким, що не має юридичного значення.

З повторним звернення до профспілки сторони у справі або суд першої інстанції не звертались.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що провадження у справі слід зупинити з метою запитання згоди профспілки на звільнення позивача на стадії апеляційного розгляду справи.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником (частина перша та друга статті 43 КЗпП України).

Відповідно до положень пункту 10 частини першої статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить, що з позивачем розірвано трудовий договір з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, однак відмова у наданні згоди профспілки на його звільнення відхилена судом, зокрема і з підстав неповажності складу профспілки.

Відтак, з метою забезпечення належного апеляційного розгляду справи, зокрема, перевірки повноважень профспілки, членом якої є позивач, в частині надання згоди (відмовиу наданнізгоди)на розірваннятрудового договоруз ініціативироботодавця зпрацівником, колегія суддів вважає за необхідне витребувати від Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького належним чином засвідчені копії статуту (положення) Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, а також інформацію щодо кількісного та персонального складу виборного органу цієї профспілки, який наділений повноваженнями щодо надання згодина розірваннятрудового договоруз ініціативироботодавця,та щодочленства упрофспілці (виходуз профспілки) ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Керуючись статтями 81, 84, 259 - 261, 268, 367, 368, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

клопотання адвоката Микити Тараса Володимировича задовольнити.

Запитати у Вільної профспілкиСпеціалізованої консультативноїполіклініки фтизіопульмонологічногопрофілю НДІепідеміології тагігієни ЛНМУімені ДанилаГалицького згоду або відмову в дачі згоди на звільнення з посади лікаря зультразвукової діагностикиСпеціалізваної консультативноїполіклініки фтизіопульмонологічногопрофілю НДІЕГЛьвівського національногомедичного університетуімені ДанилаГалицького ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Надати строк на виконання ухвали суду протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

Вільній профспілці Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького при виконанні ухвали суду дотримуватись порядку та строків, передбачених статтею 43 КЗпП України та статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

витребувати від Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького належним чином засвідчені копії статуту (положення) Вільної профспілки Спеціалізованої консультативної поліклініки фтизіопульмонологічного профілю НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, а також інформацію щодо кількісного та персонального складу виборного органу цієї профспілки, який наділений повноваженнями щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а також щодо членства у профспілці (виходу з профспілки) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Витребувані докази слід подати до Львівського апеляційного суду не пізніше 29 вересня 2023 року.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, до осіб від яких витребовуються докази судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Провадження у справі зупинити до моменту отримання судом апеляційної інстанції рішення профспілкової організації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08 вересня 2023 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич