Ухвала

від 06.09.2023 по справі 480/160/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.09.23

22-ц/812/11/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 480/160/19

Провадження № 22-ц/812/11/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :

головуючого Темнікової В.І.,

суддів Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Стрілець К.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Терентьєва Г.В. в приміщенні того ж суду, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю С-Росток про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В січні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ТОВ С-Росток про стягнення заборгованості, в кому просив стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором позики від 11.06.2018 р. в сумі 12 530 107,05 гривень, а також стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_5 та ТОВ С-Росток на користь ОСОБА_4 заборгованість за цим же договором позики в сумі 12 530 107,05 гривень, та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 9605,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що ним 11 червня 2018 року надана позика ОСОБА_5 в сумі, що складає гривневий еквівалент 395000,00 євро, що на дату надання позики по курсу НБУ складало 12 134 693 гривень.

На підтвердження укладання договору позики та його умов, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір позики від 11.06.2018 року. Факт отримання відповідачем суми позики від позивача підтверджується підписанням Договору позики.

Відповідно до умов Договору позики позивач надав відповідачу позику на вищевказану суму, а відповідач зобов`язався повернути суму позики через 1 місяць, а саме в строк до 11 липня 2018р. (п. 1.1, п. 2.1 та п. 4.1 Договору позики). Однак, відповідач зобов`язання по Договору позики належним чином не виконав, позика станом на дату звернення до суду не повернута.

Як вбачається з договору позики (п. 5.2), розмір позики, що підлягає поверненню боржником визначається в гривневому еквіваленті суми позики за курсом НБУ (євро - гривня) станом на день повернення позики.

Станом на 31 січня 2019 року (день звернення до суду) 1 Євро становить 31,721790 грн, а тому сума боргу в розмірі 395000,00 Євро, яка підлягає стягненню в порядку виконання договору позики, становить 12 530 107,05 грн. (395000,00 Євро * 31.721790 грн = 12530107,05 грн).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки від 11.06.2018 року. Також договір поруки від 11.06.2018 р. було укладено між позивачем та ТОВ "С-Росток".

Згідно умов вищевказаних договорів поруки ОСОБА_3 та ТОВ "С-Росток" відповідають перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_5 зобов`язань за договором позики від 11.06.2018 року.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі викладеного, просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 11.06.2018 р. в сумі 12 530 107,05 гривень.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_5 та ТОВ С-Росток на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 11.06.2018 р. в сумі 12 530 107,05 гривень.

Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 3201,66 грн з кожного.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 лютого 2021 року заяву відповідача ОСОБА_3 , подану через представника ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника адвоката Коваля М.Г. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що вказане заочне рішення Миколаївського районного суду від 22.12.2020 прийняте судом внаслідок неправильного з`ясування фактичних обставин справи та з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

В судовомузасіданні представниквідповідача ОСОБА_5 адвокат СаченкоА.П.від іменівідповідача ОСОБА_5 заявив клопотанняпро зупиненняпровадження усправі.Посилається нате,що апеляційне провадження у справі має бути зупинено у зв`язку з тим що в провадженні Центрального районного суду Миколаївської області є цивільний позов від 27.01.2021 про визнання договору позики від 11.06.2018 недійсним, який начебто був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (справа №490/628/21 від 27.01.2021, по якій відкрито провадження у справі).

Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, так їх неврахування може вплинути на права та обов`язки сторін у справі. Рішення по цій справі матиме суттєве преюдиційне значення для вирішення даної справи. Оскільки ОСОБА_5 оскаржує в Центральному районному суді дійсність спірного договору позики від 11.06.2018 у зв`язку із його не підписанням, то відповідно вимоги ОСОБА_4 є похідними які безпосередньо залежать від дійсності та виконання договору позики від 11.06.2018, який вже оскаржується з цього предмету в суді.

Наданий часстадія судовогорозгляду повказаній справітриває,отримано висновокексперта №СЕ-19/115-21/13527-ПЧ,згідно висновківякого ст.6«При порівняннідосліджувального підписувід імені ОСОБА_5 у графі«Позичальник» розділу«Підписи сторін»у договоріпозики від111.06.2018з наданимивільними таекспериментальними зразками ОСОБА_5 встановлені розбіжностіза загальнимвиглядом підписівта їхнеспівставність затранскрипцією.Відсутність співставнихелементів підписівунеможливлює подальшепорівняльне дослідження». Вказаний висновок був долучений апеляційним судом до матеріалів справи.

Крім того, ухвалою Центрального районного суду від 19.12.2022 по справі №490/628/21 від 27.01.2021 було зобов`язано викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із попередженням останніх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази.

Враховуючи,що нів судпершої інстанції,ні всуд апеляційнійінстанції позивачне з`являвся,покази ненадає,а апеляційнийсуд позбавленийможливості примусовоздійснити йогодопит, та перевірити і встановити питання визначені у постанові Верховного Суду № 191/2592/19-ц, то відповідно реалізація судом першої інстанції своїх можливостей в частині примусового допиту позивача як свідка щодо обставин укладення правочину, може мати значення для розгляду справи №480/160/19, з урахуванням висновку Верховного Суду у постанові від 11 серпня 2021 року справа № 191/2592/19-ц.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заявляли особистов поясненняхМиколаївському апеляційномусуду,що втрьоходночасно вониніколи незустрічались.( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 жодних поясненьз обставинпідписання договорівособисто нісуду першої,ні судудругої інстанціїне надавав. Отже, наявність на одному договорі у т.ч поруки трьох підписів зроблених начебто в один день трьома особами які втрьох ніколи не зустрічались може свідчити про допечатування тесту договору в бланк із особистими підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Посилається на те, що рішення по справі 490/628/21 від 27.01.2021 матиме суттєве преюдиційне значення для вирішення даної справи, оскільки спірний договір поруки від 11.06.2018 має похідний характер від договору позики від 11.06.2018 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Визнання недійсним договору позики, автоматично призведе до визнання недійсним договору поруки.

Втой жечас, рішення Миколаївського апеляційного суду не матиме обов`язкового значення для суду першої інстанції, оскільки воно не вплине на чинність спірного договору позики та відповідно не залежно від рішення Миколаївського апеляційного суду спірний договір залишиться чинним до його визнання недійсним в суді першої інстанції. Відповідно це змусить апелянта зазначити це зобов`язання як суб`єкта декларування його в своїй декларації, що безумовно вплине на його ділову репутацію.

Посилаючисьна п.6ч.1ст.251ЦПК Українипросить зупинити провадження по у справі №480/160/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 до вступу в законну силу рішення Центрального районного суду м. Миколаєва по цивільній справі №490/628/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення даного клопотання та акцентував увагу суду на тому, що аналогічне клопотання вже вирішувалося судом апеляційної інстанції.

Вислухавши думку учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішення в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.

При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).

Згідно з ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією з засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.

У рішенні, яке є предметом перегляду апеляційним судом у справі № 480/160/19, предметом розгляду є стягнення боргу за договором позики від 11.06.2018 та договорами поруки від 11.06.2018 з боржника та поручителів.

У справі № 490/628/21, до набрання законної сили рішенням у якій ОСОБА_5 , який є боржником, просить зупинити провадження у справі, предметом позову є визнання договору позики від 11.06.2018 року недійсним.

Слід зазначити, що як зазначено в правому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021р. у справі № 522/1528/15, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою чи визнання договору поруки недійсним.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора.

Як убачається з матеріалів справи з позовом по даній справі позивач звернувся 31 січня 2019р. Провадження у справі було відкрито 25 лютого 2019р., а 22 грудня 2020р. постановлено рішення.

Провадженняу справі№ 490/628/21за позовом ОСОБА_5 про визнання договору позики від 11.06.2018 року недійсним відкрито 16 березня 2021р., тобто після відкриття провадження у справі про стягнення боргу та ухвалення рішення у справі.

Крім того, заява про зупинення провадження у справі фактично не містить посилання на обставини, які мають значення для розгляду даної справи та не можутьбути судомсамостійно встановлені під час судового розгляду. Учасники справи, зокрема, відповідачі, та їх представники надали пояснення щодо обставин укладання договорів поруки та позики, які можуть бути самостійно оцінені апеляційним судом при прийнятті остаточного рішення у справі у сукупності з іншими доказами у справі. Слід також зазначити, що допит сторін у якості свідків згідно положень ст. 234 ЦПК України за їхньою згодою можливий у тому випадку, коли сторони, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто. Позивач та його представник не надавали згоду на допит позивача у якості свідка по справі, а клопотання про допит ОСОБА_3 у якості свідка у даній справі не заявлялося.

Рішення суду у даній справі відповідачем ОСОБА_5 не оскаржено в установленому законом порядку.

З урахуванням наведеного, клопотання ОСОБА_5 , подане його представником ОСОБА_2 , про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 490/628/2і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 251, 368,381 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 , поданого його представником ОСОБА_2 , про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст ухвали складено 08 вересня 2023 року