Ухвала

від 08.09.2023 по справі 369/13988/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13988/23

Провадження №2/369/5912/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіПінкевич Н.С., розглянувши матеріали заяви представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ" адвоката Гуріної Ганни Вікторівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ" до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-В», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна треті особи: Державне підприємство «Сетам», приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидка Ірина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна заява.

Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову. Просили суд накласти арешт на закінчений будівництвом об`єкт - квартиру загальною площею 54,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2779003532080, а також заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно - квартиру загальною площею 54,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2779003532080.

Заява про забезпечення позову обґрунтована ризиком того, що незаконно набута ОСОБА_1 спірна квартира, що належить позивачу, буде вчергове відчужено третій особі, що зведе нанівець результат розгляду цієї справи, ініційованої позивачем для захисту своїх прав витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 зазначеної квартири, оскільки зміниться суб`єкт права власності ( ОСОБА_1 буде замінений на третю особу), що зумовить необхідність подання нового позову вже до нового власника. Загроза істотного ускладнення ефективного захисту прав позивача є реальною, оскільки вказана квартира за короткий час 12 днів була продана вдруге недобросовісному набувачу, який після отримання позовної заяви може відчужити її третій особі.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що призведе до необхідності вжиття позивачем додаткових заходів для поновлення своїх прав.

Враховуючи викладені обставини у заяві про забезпечення позову просили суд задовольнити заяву.

Частиною 1ст. 153 ЦПК Українипередбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 році у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначена правова позиція була багаторазово підтверджена Верховним Судом у справах, де суди дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову (постанови від 15.07.2021 року, провадження № 61-8468ав21 та від 30.06.2021 року у справі № 523/11320/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 03.07.2019 року у справі № 331/1255/17 та від 30.06.2021 року у справі № 204/8994/19 вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі № 724/561/20 та від 07.07.2021 року у справі № 308/7086/20.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що відповідач зможе здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву представника заявника ОСОБА_3 про забезпечення позову в частині накладення арешту задовольнити.

Одночасно інші вимоги заяви про заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно, а саме вищевказаної квартири не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги охоплюють вимогу про накладення арешту, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна та виключають можливість вчинення будь-яких дії щодо розпорядження вказаною квартирою.

Враховуючи викладене заява про забезпечення позову піддягає частковому задоволенню.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159,260,353,354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ" адвоката Гуріної Ганни Вікторівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ" до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-В», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна треті особи: Державне підприємство «Сетам», приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидка Ірина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

В якості забезпечення позову накласти арешт на закінчений будівництвом об`єкт - квартиру загальною площею 54,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2779003532080.

В іншій частині відмовити.

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Відповідно до нормЗакону України "Про виконавче провадження"ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначенихЗаконом України "Про виконавче провадження"для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.

Інформація про стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ», код ЄДРПОУ 32209081, адреса: 08135, Київська обл., Бучанський р-н, с.Чайки, вул. Лобановського Валерія, 37.

Інформація про боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ